Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення (стр. 21 )

Існує стійка тенденція зниження рівня смертності на виробництві. Так, якщо у 1991 році внаслідок виробничих травм загинуло 2700 чоловік, то у 1999 році - 1321. Фоновий ризик смертності від виробничих травм знизився за цей період у 1,7 разу.

Серед усіх причин нещасних випадків найбільший фоновий ризик (ФР) смертності характерний для самогубств і випадкових отруєнь (рис.5.8).

Рис.5.8. Динаміка фонових ризиків смертності населення
України від різних зовнішніх дій

Високий ризик смертності внаслідок отруєння мають особи, які страждають від алкогольної залежності, наркомани, токсикомани. Фоновий ризик смертності від випадкових отруєнь теж зріс порівняно з 1991 р. і становив у 1999 р. 26 смертей на 100 тис. чоловік проти 21 смерті на 100 тис. чоловік у 1991 році.

Значна кількість смертельних випадків у 1999 р. сталася внаслідок вбивств (6260), випадкових утоплень (5192), випадкових падінь (2231), нещасних випадків, викликаних вогнем (1697). Фоновий ризик від цих причин становив відповідно 1,26 10-4, 1,05 10-4, 4,46 10-5 та 3,39 10-5.

Незадовільний стан екології, отже, продуктів харчування, низький рівень діагностики і лікування обумовлює високий рівень смертності від злоякісних новоутворень шлунка - 2,58 10-4. Викликає насторогу високий рівень фонових ризиків смертності внаслідок цирозу печінки - 1,93 10-4, цукрового діабету - 6,95 10-5.

Таким чином, ситуація зі смертністю в Україні є важкою. ЇЇ вплив на різні сфери національної безпеки держава відчуває вже сьогодні: військова - зниження обороноздатності країни через низьку фізичну підготовку призовників, економічна - скорочення чисельності трудових резервів, в соціально-економічна - зростання витрат на соціальні потреби, пов’язані з виплатами через інвалідність тощо. Проте повною мірою ці наслідки матимуть місце лишенайближчими десятиріччями.

Для успішного розв'язання проблеми зниження ризиків смертності в Україні необхідно суворо дотримуватися законів, ухвалених Верховною Радою, указів Президента, постанов Кабінету Міністрів, інших нормативно-правових актів України щодо забезпечення здоров’я громадян України, поліпшення їхнього соціального захисту, системи охорони праці на підприємстві, поліпшення стану довкілля, широкої пропаганди здорового способу життя.

5. 3 Оцінка ризику впливу хімічних сполук на здоров’я населення

Одна з важливих задач, що постала нині перед Україною як незалежною державою, є забезпечення її громадян продуктами харчування – продуктова безпека, яка у всьому світі традиційно вирішується шляхом інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Вирощування сільськогосподарських культур, передусім за допомогою інтенсивних технологій, передбачає вжиття ефективних заходів боротьби зі шкідниками, хворобами і бур'янами, а також застосування регуляторів росту рослин (пестицидів).

5.3.1. Суспільно-політичне значення проблеми використання пестицидів в Україні

Пестицидам належить важлива роль у зменшенні втрат врожаю. Так, останніми роками в України використовується понад 70 тис. т хімічних засобів захисту рослин, що становить десь 2,2 кг/га. Оцінка ситуації у сучасному сільськогосподарському виробництві України свідчить, що і в майбутньому збережеться необхідність у використанні хімічних засобів як одного із компонентів інтегрованої системи захисту рослин.

Разом з тим хімічні засоби мають властивості, що обумовлюють їх потенційну загрозу для людини. Це, передусім, висока біологічна активність, можливість зберігатися і накопичуватися в навколишньому середовищі, потрапляти в продукти харчування і корми для худоби. Розсіяння пестицидів на великих просторах, потрапляння в грунт, водоймища, рослини і організми тварин створює реальні умови для проникнення цих сполук в організм людини. Проведені останніми роками чисельні епідеміологічні дослідження довели зв'язок між погіршенням стану здоров'я та інтенсивністю використання пестицидів.

Незважаючи на те, що останніми роками обсяги використання хімічних засобів захисту рослин дещо зменшилися, проблема екологобезпечного використання пестицидів в Україні викликає занепокоєння не тільки серед широких верств її громадян і фахівців, але і Уряду. Ця проблема має багато аспектів: екологічний, економічний, правовий, медичний та політичний. Ще недавно вважалося, що проблема пестицидів суто сільськогосподарська. Нині очевидно, що вона посідає значне місце в системі екологічної безпеки України, пов'язана з самою стратегією розвитку сільського господарства, хімічної промисловості, рівнем фундаментальних наукових досліджень.

Українська громадськість починає поступово усвідомлювати небезпеку, пов'язану з використанням пестицидів у сільському господарстві, які багато років подавалися як дешевий і ефективний метод підвищення врожайності сільськогосподарської продукції. Але використання синтезованих хімічних продуктів у виробництві продуктів харчування, накопичення в останніх шкідливих речовин, які при потраплянні в організм людей призводять до незворотних процесів, викликають тривогу серед населення. Свідченням цього є неабияка кількість публікацій у пресі як прихильників широкого застосування отрутохімікатів, так і їхніх противників; численні виступи і коментарі у засобах масової інформації; зацікавленість щодо цієї проблеми на вищому рівні.

Українська громадськість починає поступово усвідомлювати небезпеку, що пов'язана з використанням пестицидів у сільському господарстві, які багато років подавалися як дешевий і ефективний метод підвищення врожайності сільськогосподарської продукції. Але використання синтезованих хімічних продуктів у виробництві продуктів харчування і накопичення в останніх шкідливих речовин, які при потраплянні в організм людей призводять до незворотних процесів, викликають тривогу серед населення. Свідченням цього є неабияка кількість публікацій у періодичній пресі як прихильників широкого застосування отрутохімікатів, так і їхніх противників; численні виступи і коментарі у засобах масової інформації; зацікавленість щодо цієї проблеми на вищому рівні.

Результати слідства, проведеного Генеральною прокуратурою України про незаконний ввіз та масове застосування небезпечних для здоров`я людини пестицидів та інших стимуляторів росту рослин, засвідчили, що нині в Україні діє недосконала система реєстраційних випробувань агрохімікатів, їх державна реєстрація у колгоспах і радгоспах, торговельній мережі для продажу безпосередньо населенню не відповідає нормам.

Наведені вище факти, а також багато інших свідчать про те, що проблема використання пестицидів у народному господарстві є пріоритетною для екологічної безпеки України.

5.3.2. Системний аналіз і моделювання в системі "пестициди - навколишнє середовище - здоров'я населення"

Системний аналіз з використанням математичних моделей є одним з найпоширеніших методів наукових досліджень. За допомогою системного аналізу ми об'єднали дані й інформацію, отриману значною кількістю наукових установ і колективів, в єдину математичну модель.

Концептуальною основою для застосування цієї моделі при дослідженні вказаної проблеми стали твердження про пряму просторово-часову залежність рівнів забруднення навколишнього середовища залишками пестицидів і комплексного (з продуктами харчування, питною водою та повітрям) потрапляння їх до організму людини від сумарних рівнів витрат цих препаратів. Крім того, стверджується про тенденції до послаблення захисних сил організму людини в умовах постійного екологічного пресингу відзалишків пестицидів, а також про можливість побічного впливу цього хімічного фактора малої інтенсивності на зростання показників захворюваності населення [10].

Терміни "загроза" та "ризик" у межах нашого дослідження набувають певної конкретності. Так, змістом терміна "загроза" є можливість потрапляння пестицидів у навколишнє середовище. Таким чином, загроза може розглядатися як постійно наявна. З іншого боку, потрапляння пестицидів у навколишнє середовище є подією, що відбулася у деякий момент часу, і цю подію можна розглядати як реалізацію загрози, яка також може бути ранжована: від значної (за високих територіальних навантажень пестицидів) до незначних (за низьких територіальних навантажень).

Таким чином, маємо дві події: потрапляння пестицидів у навколишнє середовище і виникнення різних нозологічних форм захворювань, пов'язаних з використанням пестицидів у сільському господарстві. Оскільки в даній ситуації остаточна міра - ризик - є добутком ймовірності потрапляння пестицидів у навколишнє середовище (p=1), помноженої на частоту виникнення небажаних наслідків (хвороб) [11], то оцінка ризику набуває вигляду:

R = A.

(5.6)

Отже, завдання постає у визначенні частоти захворювань різних нозологічних груп та форм за допомогою відповідних математичних моделей. Для наукового обгрунтування їх вибору автори застосовували системний підхід, що дозволив врахувати широкий спектр взаємопов'язаних факторів і відгуків у системі "пестициди - навколишнє середовище - здоров'я людини".

Оскільки ідеї системного моделювання притаманний досить загальний характер, то існує кілька способів вирішення цього питання. Спосіб, що обирається для аналізу систем, залежить від мети моделювання. Найпридатнішими моделями для аналізу системи "пестициди - навколишнє середовище - здоров'я населення" є, на думку авторів, дескриптивні моделі, що уможливлюють отримання інформації про взаємозв'язки між найважливішими змінними. Більшість дескриптивних моделей складають лінійні та нелінійні регресії.

Останніми роками дедалі більше уваги приділяється ймовірнісним схемам моделювання, що вміщують випадкові елементи, здатні описувати або прогнозувати характерну для живих організмів мінливість. Проте багатовимірна природа таких біологічних задач додатково ускладнює стохастичні моделі, тому досі практичний досвід системної побудови моделей цього типу невеликий.

Нині існують як математичні методи, так і методи обчислень для створення таких моделей, і потрібні тільки наукове обгрунтування їх вибору та надійні експериментальні дані. Теоретичною основою для обгрунтування вибору нами регресійної моделі став перший закон гігієни [8], який можна досить легко модифікувати відносно проблеми, що розглядається.

П е р ш и й з а к о н г і г і є н и щ о д о п е с т и ц и д і в.

Погіршення стану здоров'я людей, викликаного таким етіологічним фактором, як інтенсивне використання пестицидів у сільському господарстві, може виникнути тільки через присутність трьох складників: джерела загрози (пестициди), механізму впливу, або біогеохімічних шляхів передачі цього полютанта, та сприйнятливого до цього забруднювача організму. За відсутності бодай одного зі складників даного процесу зміни стану здоров'я не відбудеться.

Створення та практичне використання математичних моделей є головною проблемою в теорії систем і системному аналізі при підході до проблем екології, де необхідно значну увагу приділяти таким обставинам: модель необхідно будувати на підставі гнучкої наукової гіпотези. З іншого боку, модель, побудована на такій гіпотезі, сприяє поступальному рухові вперед, навіть якщо в даний момент часу не існує точного математичного розв'язку даної проблеми. Вибір моделі для конкретної прикладної задачі може стати вирішальним моментом системного аналізу. Тут не існує загальних підходів чи порад. Автори керувалися тим, що завжди, коли це можливо, доцільно використовувати придатну стандартну модель чи її мінімальну модифікацію.

Керуючись цим, за головну модель, придатну для розв'язання широкого кола прикладних задач у системі "пестициди - навколишнє середовище - здоров'я населення", обрано множинну лінійну регресію. Ця модель має низку переваг за умов:

- до організму людини потрапляють дози цих препаратів, пропорційні їхнім сумарним територіальним навантаженням (величина коефіцієнту множинної кореляції (к. м. к.) при цьому не змінюється);

- результати впливу на організм людини кожної з груп пестицидів не залежать один від одного, а загальний ефект буде аддитивним.

Таким чином, предикторна змінна (захворюваність) у є мірою залежності даної захворюваності від розглянутих нами груп пестицидів і має загальний вигляд [9]:

y = a0 + a1x1 + ... a6x6 + e,

(5.7)

де:

a0, a1, ... , a6 - невідомі параметри;

x1, x2 ... x6 - хімічні групи пестицидів;

e - похибка апроксимації.

Оцінки невідомих параметрів отримано методом найменших квадратів за допомогою стандартного пакету програм.

Змінні дескриптивних моделей визначаються за допомогою причинних зв'язків. Розглянуто змінні двох основних видів: незалежні та залежні.

Незалежними змінними (предикторами) слугували середні (за 5 років) реальні сумарні навантаження пестицидів (кг/га за діючою речовиною) для 6 груп: фосфорорганічні (ФОС), хлорорганічні (ХОС), карбамати (КАРБ), мідьмісткі (МІДМ), гербіциди (ГЕРБ), група решти препаратів (РЕШТ) із визначенням їхніх небезпечних властивостей (токсичності, кумуляції, стійкості, летючості) за спеціальною методикою. При цьому групу гербіцидів, до якої увійшли препарати 11 хімічних класів, вирішено за недоцільне поділяти за хімічною прикметою, адже це неминуче призвело б до зниження валідності початкових даних. Однаково, це стосується і групи решти препаратів, що характеризуються незначними територіальними навантаженнями та відносяться до різних хімічних складів.

Залежними змінними (відгуком) слугували середньорічні (за 5 років) показники захворюваності (за звертанням) дітей віком до 14 років для 37 нозологічних форм і груп патологій, що відповідають прийнятій класифікації у формах звітності лікувально-профілактичних закладів (форма № 1). Нижче подано перелік нозологічних форм та груп патологій, що вивчалися у системі "пестициди - навколишнє середовище - здоров'я населення"

Захворюваність дітей віком від 0 до 14 років

1. Залізодефіцитні анемії

2. Дитячий церебральний параліч

3. Отит хронічний

4. Активний і хронічний ревматизм

5. Хронічний фарингіт, назофарингіт, синусит

6. Хронічні хвороби мигдалин та аденоїдів

7. Астма бронхіальна

8. Холіцистит

9. Нефрит, нефротичний синдром, нефроз

10. Родові аномалії серця та системи кровообігу

11. Вірусний гепатит

12. Гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, грип

13. Туберкульоз органів дихання - всього

14. Туберкульоз - всього

15. Злоякісні новоутворення лімфатичної та кровотвірної тканин

16. Злоякісні новоутворення - всього

17. Шизофренія

18. Неврози, психопатії

19. Інші психічні розлади, включаючи затримку розвитку

20. Дебільність та інші форми розумової відсталості

21. Психічні захворювання - всього

Захворюваність дітей віком до 1 року

22. Гострі інфекції дихальних шляхів множинної або неврахованої локалізації та грип

23. Пневмонія

Захворюваність доношених новонароджених

24. Гострі респіраторні інфекції

25. Пневмонія

26. Природжені аномалії

27. Інші хвороби плоду у новонароджених

28. Усього захворювань у доношених новонароджених

Захворюваність недоношених новонароджених

29. Гострі респіраторні інфекції

30. Пневмонія

31. Родові аномалії

32. Інші хвороби у новонароджених

33. Усього захворювань у новонароджених недоношених

Частота розподілу ваги новонароджених при пологах

34. Менше 2499 г

35. Від 2500 г до 3499 г

36. Від 3500 г до 4499 г

г і більше

Дитячу захворюваність було обрано через те, що дитячий контингент населення найчутливіший до впливу хімічних факторів. Крім того, вивчення показників дитячої захворюваності дозволяє виключити вплив шкідливих звичок та професійних загроз, властивих дорослим [20]. Усе це уможливило виокремлення можливого небажаного впливу пестицидного фактора.

Зрозуміло, що використання цих показників у проведеному нами статистичному аналізі обмежує можливості усунення хиб, пов'язаних з відмінностями забезпечення населення сільських районів медичною допомогою і багатофакторною залежністю захворюваності. Проте значна кількість спостережень, цілеспрямований добір дитячого контингенту населення як об'єкта вивчення дозволили значною мірою пом'якшити ці похибки й одночасно підвищити епідеміологічну роль впливу пестицидного фактора.

Таблиця 5.6

Регресійні моделі, головні математичні та прикладні задачі,
що розглядалися у системі "пестициди - навколишнє середовище
- здоров'я населення"

Множинна лінійна регресія	Множинна лінійна регресія з "фіксованими" ефектами
Оцінка параметрів моделі у = а0 + а1х1 + ... + а6х6 + е	Оцінка параметрів моделі у = 0 + 1х + 1Z1 + 2Z2 + ... + + 8Z8
Побудова прогнозних регресійних моделей	Побудова прогнозних регресійних моделей з "фіксованими" ефектами
Розрахунки множинних коефіцієнтів кореляції. Ідентифікація пестицидів як антропогенного фактора	Розрахунки оцінок ризику (R)
Розрахунки часткових коефіцієнтів кореляції. Визначення пріоритетних груп пестицидів, що викликають окремі нозологічні форми захворювань	Визначення критичних рівнів навантажень пестицидів (КРН)

У табл. 5.6 наведено головні моделі множинної регресії, що розглядалися у роботі, подано стислий аналіз математичних задач, що при цьому розв'язувалися, та їхнє прикладне значення.

Аналіз способів системного аналізу ризику у сучасних екологічних дослідженнях, засвідчив, що практично всі дослідницькі проекти мають певні необхідні етапи, які необхідно розглядати окремо: ідентифікація факторів ризику, оцінка ризику, управління ризиком. Саме в такій послідовності вони розглядаються в даній роботі.

5.3.3. Ідентифікація пестицидів як антропогенного фактора ризику

Складність побудови математичних моделей оцінки ризику для здоров'я населення полягає у тім, що людина контактує зі значною кількістю пестицидів, які надходять з різних біогеохімічних середовищ. Крім того, має місце гострий і перманентний вплив, що значною мірою залежить від поведінки людей, їхньої фізичної та емоціональної активності, загалом індивідуального сприйняття.

Ці особливості застосування математичних методів для вивчення впливу агрохімікатів на здоров'я населення спонукали взяти за основу ідентифікації пестицидів як фактора ризику коефіцієнти множинної кореляції (к. м. к.). Їхні головні властивості створюють теоретичне підгрунтя для вивчення залежності захворюваності населення окремими нозологічними формами та групами патологій від сумарних територіальних навантажень. До цих властивостей належать:

- к. м. к. є лінійною мірою залежності окремої нозологічної форми захворювання від сумарних територіальних навантажень пестицидів;

- квадрат к. м. к. оцінює частку дисперсії предикторної змінної, що виражається лінійною регресією для залежної змінної;

- к. м. к. інваріантний щодо невироджених лінійних перетворень.

Методологічною базою, яку застосовано при ідентифікації пестицидів як фактора ризику для здоров'я людини, є такі твердження [10]:

- фактор ризику виникає за виявлення односпрямованої кореляції ( прийнято K > 0,5) між присутністю (або зростанням) прикмети і присутністю (або зростанням) явища, яке вивчається;

- такий зв'язок має бути послідовним у часі; для його виявлення вимагається проведення проспективних досліджень, мірою зв'язку є частота виникнення нових випадків захворювань за певний період часу (в одномоментних дослідженнях неможливо довести, що ознака, яка спостерігається, є фактором ризику);

- повторюваність виявленого зв'язку (пестициди приймалися за фактор ризику для даної нозологічної форми тільки за умови, коли K > 0,5 для понад половину розглянутих нами регіонів); неможливість повторення в однотипній ситуації або повторюваність за різних умов змушує зважати на дію інших закономірностей;

- ознака вважається фактором ризику, поки її зв'язок із захворюваністю є самостійним і незалежним; важливо завжди мати на увазі, що відсутність інформації про існування інших факторів ризику не означає їх практичної відсутності;

- необхідна наявність такої величини ризику, що досягає певного практичного значення порогу відбору: критерієм ознаки як фактора ризику може бути така величина відносного ризику, за якої захворюваність зростає як мінімум удвічі порівняно з контрольною групою;

- ознака називається фактором ризику за умов збереження зв'язку із захворюванням до кінця не розкритим і оціненим як імовірність.

Результати статистичного моделювання уможливили виокремлення 17 нозологічних форм і груп захворювань, що мають сильний кореляційний зв'язок (К > 0,5) з територіальними пестицидними навантаженнями (рис. 5.9). На осі абсцис за номерами подано такі нозологічні форми захворювання: залізодефіцитні анемії; дитячий церебральний параліч;отит хронічний; активний і хронічний ревматизм; хронічний фарингіт, назофарингіт, синусит; хронічні хвороби мигдалин і аденоїдів; астма бронхіальна; холіцистит; нефрит, нефротичний синдром, нефроз; природжені аномалії серця і системи кровообігу;

Рис. 5.9. Розподіл множинних коефіцієнтів кореляції для
нозологічних форм захворювань у дітей залежно
від сумарних навантажень пестицидів

вірусний гепатит; гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, грип; туберкульоз органів дихання - всього; туберкульоз - всього; неврози, психопатії; психічні захворювання - всього; пневмонії до 1 року.

У моделі множинної лінійної регресії, окрім коефіцієнта множинної кореляції, можна розглядати частковий коефіцієнт кореляції (ч. к. к.) k. За допомогою ч. к. к. можна розв'язати ще одну важливу прикладну задачу, пов'язану з інтенсивним використанням пестицидів у сільському господарстві та їхнім впливом на здоров'я населення, а саме: визначити, які хімічні групи пестицидів можуть впливати на зростання частоти окремих захворювань.

Аналізуючи дані табл. 5.7, неважко переконатися у тім, що виокремлені кореляційні зв'язки відбивають комплексний вплив різних груп пестицидів на окремі нозологічні форми та групи захворювань. Так, серед усієї множини кореляційних зв'язків, знайдених нами, простежується характерний вплив на захворюваність дітей до 14 років на хронічний фарингіт, назофарингіт, синусит та вірусний гепатит тільки однієї групи пестицидів: у першому випадку з препаратів групи ХОС, у другому - ГЕРБ. Проте в більшості випадків ці зв'язки постають значно складнішими.

На захворюваність дітей на залізодефіцитні анемії характерний вплив справляють одночасно дві групи пестицидів - ФОС і КАРБ. Подвійна залежність прослідковується для деяких інших захворювань: злоякісні новоутворення лімфатичної та кровотвірної тканин; дебільність та інші форми розумової відсталості. Для п'яти розглянутих нами захворювань, а саме: отит хронічний; холіцистит; неврози, психопатії; психічні захворювання - всього; частота розподілу ваги новонароджених при пологах менше 2499 г - характерний вплив трьох груп пестицидів. Для чотирьох показників захворювань: астма бронхіальна; нефрит, нефротичний синдром, нефроз; гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, грип; гострі інфекції дихальних шляхів множинної або неврахованої локалізації та грип - характерний вплив чотирьох груп. Для трьох показників, а саме: хронічні хвороби мигдалин і аденоїдів; туберкульоз органів

Таблиця 5.7

Вплив різних груп пестицидів на окремі
нозологічні форми хвороб

Групи пестицидів	Нозологічні форми та групи захворювань
ФОС	Залізодефіцитні анемії; отит хронічний; хронічні хвороби мигдалин і аденоїдів; нефрит, нефротичний синдром, нефроз; природжені аномалії серця і системи кровообігу; гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, грип; гострі інфекції дихальних шляхів множинної або неврахованої локалізації та грип до 1 року; частота розподілу ваги новонароджених при пологах менше 2499 г
ХОС	Хронічний фарингіт, назофарингіт, синусит; хронічні хвороби мигдалин і аденоїдів; астма бронхіальна; холіцистит; нефрит; нефротичний синдром, нефроз; природжені аномалії серця і системи кровообігу; гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, грип; туберкульоз органів дихання - всього; туберкульоз - всього; дебільність та інші форми розумової відсталості; гострі інфекції дихальних шляхів множинної або неврахованої локалізації та грип до 1 року
КАРБ	Залізодефіцитні анемії, отит хронічний, хронічні хвороби мигдалин і аденоїдів; астма бронхіальна; нефрит, нефротичний синдром, нефроз; природжені аномалії серця і системи кровообігу; туберкульоз органів дихання – всього; туберкульоз - всього; неврози, психопатії; психічні захворювання – всього
МІДМ	Хронічні хвороби мигдалин і аденоїдів; астма бронхіальна; холіцистит; нефрит, нефротичний синдром, нефроз; природжені аномалії серця і системи кровообігу; туберкульоз органів дихання – всього; туберкульоз - всього; злоякісні новоутворення лімфатичної та кровотвірної тканин; неврози, психопатії; інші хвороби плоду у новонароджених; частота розподілу ваги новонароджених при пологах менше 2499 г
ГЕРБ	Хронічні хвороби мигдалин і аденоїдів; холіцистит; природжені аномалії серця і системи кровообігу; вірусний гепатит; гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, грип; туберкульоз органів дихання – всього; туберкульоз - всього; злоякісні новоутворення лімфатичної та кровотвірної тканин; дебільність та інші форми розумової відсталості; психічні захворювання - всього; гострі інфекції дихальних шляхів множинної або неврахованої локалізації та грип до 1 року; частота розподілу ваги новонароджених при пологах менше 2499 г
РЕШТ	Отит хронічний; астма бронхіальна; нефрит, нефротичний синдром, нефроз; туберкульоз органів дихання - всього; туберкульоз - всього; неврози, психопатії; гострі інфекції дихальних шляхів множинної або неврахованої локалізації та грип

дихання - всього; туберкульоз - всього - характерний вплив п'яти груп і для десяти показників - усіх шести груп пестицидів.