Правове регулювання перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні (стр. 14 )

Такі правила визначають порядок організації прямих змішаних перевезень та регулюють суспільні відносини, що виникають при здійсненні прямих змішаних перевезень між оператором прямих змішаних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами та іншими особами [124]. Згідно з правилами, пряме змішане перевезення – перевезення вантажу, що здійснюється двома і більше видами транспорту, та організоване оператором шляхом оформлення єдиного перевізного документу на все перевезення, незалежно від кількості перевізників, що беруть участь у перевезенні. Договір прямого змішаного перевезення – договір оператора змішаного перевезення з вантажовідправником (вантажоодержувачем), на підставі якого оператор зобов’язується за плату здійснити або забезпечити здійснення прямого змішаного перевезення вантажу. Обов’язковий учасник прямого змішаного перевезення – оператор прямого змішаного перевезення – особа, яка здійснює організацію прямого змішаного перевезення від власного імені. Тобто, в даному випадку законодавцем чітко визначена наявність оператора змішаного перевезення.

Перевезення вантажів між певними державами та Україною регулюється двосторонніми угодами з цими країнами про міжнародні комбіновані перевезення.

Так, згідно з Указом Президента України від 11.07.2005 року. № 000/2005 «Про приєднання України до Європейської угоди про важливі лінії міжнародних комбінованих перевезень та відповідні об’єкти» Україна приєдналася до цієї угоди із застереженням, що вона не вважає себе зв’язаною статтею 12 цієї Угоди [125]. Тобто, Україна скористалася правом, наданим ст. 13 цієї Угоди стосовно врегулювання суперечок [126]. Що стосується самої Угоди, то в ній ідеться про залізничні лінії, що мають важливе значення для міжнародних комбінованих перевезень, але поза увагою угоди залишається порядок здійснення таких перевезень.

Згідно з наказом Міністерства транспорту України № 33 від 22.01.2002 року «Про введення в дію Правил перевезень вантажів у вагонах в міжнародному прямому залізнично-поромному сполученні через порти Іллічівськ – Поті/Батумі між Україною і Грузією» врегульоване залізнично-поромне сполучення між вказаними країнами [127].

Визнаючи необхідність подальшого розвитку співробітництва в галузі транспорту, змішаних (комбінованих) перевезень і організації залізнично-поромних сполучень між портами України і Російської Федерації була укладена Угода між Міністерством транспорту та зв’язку України і Міністерством транспорту Російської Федерації про організацію міжнародного прямого залізнично-поромного сполучення через порти Крим (Україна) і Кавказ (Росія) [128].

У цих угодах йдеться про перевезення вагонів за допомогою поромів.

Бажаючи розвивати міжнародні комбіновані перевезення вантажів між двома державами, визнаючи, що міжнародні комбіновані перевезення вантажів відіграють важливе значення в розвитку міжнародної торгівлі, підкреслюючи значну роль міжнародних комбінованих перевезень у покращенні якості транспортних послуг, підвищенні безпеки перевезень вантажів і запобіганні завданню шкоди навколишньому середовищу, переконані, що встановлення правового регулювання в питаннях розвитку комбінованих перевезень та розвитку інфраструктури на основі узгоджених міжнародних параметрів і стандартів матиме вирішальне значення у зростанні ефективності комбінованих перевезень, була укладена Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Азербайджанської Республіки про міжнародні комбіновані вантажні перевезення [129].

Аналогічні угоди укладені між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької республіки, а також між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської республіки [130; 131].

Перелічені угоди одинакові за змістом і в них мова йде про перевезення вантажів двома та більше видами транспорту з використанням однієї й тієї ж транспортної одиниці комбінованих перевезень. При цьому, згідно з цими угодами – транспортна одиниця комбінованих перевезень – це контейнер довжиною 20 футів та довше, напівпричеп, причеп або з’ємний кузов. Тобто метою укладення цих угод є розвиток перевезення вантажів різними видами транспорту за допомогою контейнерів на вказаних напрямах. Врегулювання перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні в такий спосіб пояснюється тим, що законодавства країн не уніфіковані та містять певні розбіжності. Тому для спрощення такого роду перевезень укладаються відповідні угоди.

Отже, враховуючи євроінтеграційні намагання України з одного боку, та географічну наближеність до наших сусідів та тісні економічні стосунки з ними, з іншого боку, законодавство нашої країни повинно бути побудоване таким чином, щоб воно, по-перше, повною мірою враховувало інтереси вітчизняних операторів змішаних перевезень, вітчизняних вантажовласників, вантажовідправників, вантажоодержувачів та перевізників. Для цього необхідне прийняття відповідного Закону України «Про змішані перевезення», в якому треба відобразити ці інтереси, а саме уніфікованість понять, порядок організації такого перевезення, закріплення прав та обов’язків кожного з учасників такого перевезення, порядок врегулювання суперечок.

По-друге, таке законодавство не мало явних суперечностей з європейським та міжнародним законодавством. Для цього при розробці Закону України «Про змішані перевезення» необхідно його основні положення співвідносити з чинним на цей час міжнародним законодавством.

По-третє, перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні для найбільшого спрощення та ефективного застосування було відрегульоване двосторонніми угодами з країнами-сусідами як з боку країн-учасниць ЄС так і з боку країн СНД.

У зв’язку з вищенаведеним, слід погодитися із твердженням про те, що вивчення права ЄС та ділова співпраця з країнами-членами ЄС не перешкоджає співпраці в межах СНД та створення єдиного транспортного простору, рівно як і погодження законодавства в рамках СНД не перешкоджає вивченню господарського права ЄС та сприйняттю позитивних елементів, що є в ньому та прийнятних для нас [132, с. 27].

Вітчизняному законодавцю при прийнятті Закону України «Про змішані перевезення» слід врахувати наступне:

- наявність двох видів документів на змішане перевезення вантажів: оборотного та необоротного, вимоги до яких, визначені у Міжнародних правилах, що належать до документа на змішане перевезення, з метою спрощення документообігу;

- необхідність введення інституту оператора змішаного перевезення та чітко визначити його обов’язки та відповідальність;

- перевезення вантажів, враховуючи відсутність у останніх відповідних законів про змішані перевезення, крім двосторонніх угод про міжнародне вантажне сполучення, регулювати нормами нашого закону із застереженням про це у відповідних договорах на змішане перевезення.

ВИСНОВКИ

1. Історично-правовий аналіз правового забезпечення перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні дозволяє виокремити три періоди розвитку законодавства з перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні: початковий (з кінця ХІХ сторіччя до 1917 року), радянський період (з 1921 року до 1991 року), сучасний період (з 1991 року по цей час). Відносини з перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні виникли ще у Російській імперії, що знайшло своє відображення у Загальному статуті російських залізниць. Подальшого розвитку ці перевезення, і як наслідок, їх законодавче забезпечення дістали в СРСР. Проте система правового регулювання відносин по перевезенню вантажів, коли основний пласт правовідносин регламентувався не законом, а підзаконними нормативними актами уряду та відомчими нормативними актами транспортних міністерств, створювала сприятливу підставу для реалізації суто відомчих інтересів у шкоду правам та законним інтересам вантажовідправників та вантажоодержувачів, що знайшло своє відображення в численних правилах, з явною перевагою на користь транспортних організацій. Цей досвід є негативним і його наслідки відчуваються до цього часу.

2. Відсутність загальновизнаних визначень для термінів та понять, які застосовуються під час здійснення перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні, створює певні проблеми у споживача транспортних та експедиційних послуг. Ще більше погіршує ситуацію використання псевдонаучної термінології та іноземних термінів переважно англо-американського походження. Тому вимогою часу стає розробка та закріплення у відповідному законі основних понять такого виду правовідносин.

3. Здійснено визначення поняття перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні та визнання процесу перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні динамічним, який включає такі стадії: прийом вантажу до перевезення, переміщення вантажу до перевального пункту, перевантаження вантажу на інший вид транспорту, переміщення вантажу до кінцевого пункту, видачу вантажу.

4. Перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні – перевезення вантажів від вантажовідправника до вантажоодержувача перевізниками різними видами транспорту (двома або більше) за єдиним перевізним документом під відповідальністю оператора змішаного перевезення або при відсутності такого – кожного з перевізників на своїй ділянці шляху прямування вантажу.

5. Сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері організації і здійснення перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні, становить законодавство про перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні, яке за предметом правового регулювання відноситься до такого інституту господарського законодавства, як транспортне законодавство. Правове регулювання перевезення вантажів в прямому змішаному сполученні в Україні представлено великою кількістю нормативних актів. Основними нормативними актами є Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Крім того, ряд законодавчих актів: транспортні кодекси, статути, правила, закони, інші нормативні акти також містять норми щодо перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. Наявність великої кількості підзаконних актів, що регулює перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні має як позитивні так і негативні риси. З метою уникнення негативних рис пропонується прийняття відповідного Закону України «Про змішані перевезення».

6. Господарське право є основним для регулювання перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. В той самий час, Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України в своєму регулюванні цього виду перевезень перетинаються один з одним. Тому доцільним є наступне розмежування: перевезення пасажирів та багажу у прямому змішаному сполученні має бути врегульоване Цивільним кодексом України та Законом України «Про змішані перевезення», перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні має бути врегульоване Господарським кодексом України та Законом України «Про змішані перевезення».