Правове регулювання перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні (стр. 1 )

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

УДК 346.7.656

КАДАЛА Віталій Віталійович

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ У ПРЯМОМУ ЗМІШАНОМУ СПОЛУЧЕННІ

Спеціальність 12.00.04 – Господарське право;

господарсько-процесуальне право

Д и с е р т а ц і я

на здобуття ступеня кандидата

юридичних наук

Науковий керівник

кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2011

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВСТУП	3 4
РОЗДІЛ І Правове забезпечення перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні	11
1.1.  Історично-правовий аналіз правового забезпечення перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні	11
1.2.  Поняття перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні	26
1.3.  Нормативно-правове регулювання перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні	40
РОЗДІЛ ІІ Договір перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні	77
2.1. Поняття та зміст договору перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні	77
2.2. Порядок укладення договору та оформлення документів, пов’язаних з перевезенням вантажів у прямому змішаному сполученні	89
2.3. Припинення договору перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні	107
2.4. Вузлова угода як спеціальний договір у сфері доставки вантажів	122
РОЗДІЛ ІІІ Господарсько-правова відповідальність за договором перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні	147
3.1. Умови та особливості відповідальності за договором перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні	147
3.2. Відповідальність перевізника за незбереженні перевезення та несвоєчасну доставку вантажу	162
ВИСНОВКИ	183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	188
ДОДАТКИ	214

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВР України – Верховна рада України

ВГСУ – Вищий господарський суд України

ГК України – Господарський кодекс України

ЄС – Європейський Союз

ЄТП – Єдиний технологічний процес

КМУ – Кабінет Міністрів України

КТМ – Кодекс торговельного мореплавства України

МШС – Міністерство шляхів сполучення

НПА – нормативно-правовий акт

РФ – Російська Федерація

РБ – Республіка Білорусь

САТ – Статут автомобільного транспорту

СВВТ – Статут внутрішнього водного транспорту СРСР

СЗ – Статут Залізниць України

СНД – Співдружність Незалежних Держав

СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік

ЦК РФ – Цивільний кодекс Російської Федерації

ЦК України – Цивільний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми обумовлена зростанням обсягів перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні та недосконалістю правового регулювання перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. Недосконалість полягає у тому, що наявні норми законодавства, якими регулюються вказані перевезення не відповідають сучасним умовам господарювання. Це призводить до того, що не є врегульованою значна частина важливої для господарства країни галузі транспортного права. Для того щоб усунути цей недолік необхідне прийняття відповідного закону, який повинен регулювати перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. Крім того, у вітчизняній юридичній науці відсутні комплексні дослідження з даної проблематики.

Недостатність та недосконалість законодавства, що регламентує відносини перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні, спричиняють стримування збільшення товарообороту змішаних перевезень, що у свою чергу відбивається на макрорівні економіки. Адже чим більшим є потік вантажів, який здатна обробити та пропустити країна, тим більш відкритою, привабливою та ефективною є її економіка.

Історично, геополітично та геоекономічно Україна є та повинна бути у майбутньому державою, з відповідною інфраструктурою, здатною здійснювати діяльність, пов’язану з обробленням вантажопотоків.

Становлення та розвиток законодавчої бази, яка б відповідала змісту та завданням цього сектору економіки є одним із важливих чинників, за допомогою якого Україна може відповідати на виклики та потреби світової економіки.

Після тривалого часу, що минув з проголошення незалежності України були прийняті Цивільний Кодекс України та Господарський Кодекс України, які містять норми щодо нормативно-правового регулювання перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. Тобто, значний проміжок часу у вітчизняному законодавстві взагалі були відсутні нормативно-правові акти в сфері перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. Але, і на цей час, існує гостра потреба у прийнятті нормативно-правового акту, яким би регулювалися перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. Адже щодо зазначених правовідносин сьогодні застосовуються нормативні акти СРСР, які не відповідають сучасним умовам господарювання. Недостатніми щодо цього є положення зазначених Кодексів, положення транспортних статутів і кодексів та окремих правил.

У зв’язку з цим, важливим напрямком розвитку в Україні ринкових відносин у сфері вантажних перевезень є вдосконалення законодавства України про перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

В українській юридичній науці правове регулювання перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні не було предметом комплексного дослідження. Навчальні посібники, що були розроблені останнім часом українськими авторами, наводять загальну характеристику договірних відносин при здійсненні перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні та не розкривають значної частини важливих питань.

Таким чином, залишилися поза увагою питання укладення договору та оформлення документів, пов’язаних з перевезенням вантажів у прямому змішаному сполученні, відповідальності перевізника чи співперевізника за вантаж, визначення поняття «вузлова угода» та її значення для роботи перевального пункту, сплати провізної плати, відповідальності сторін тощо. Актуальним залишається питання щодо системи законодавства України про перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Зростаюче значення перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні та відсутність належного правового регулювання перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні визначили вибір теми дисертаційного дослідження як важливої наукової проблеми і як одного із напрямків науки господарського права.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є формування на основі проведеного аналізу конкретних пропозицій із вдосконалення законодавства про перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Поставлена у роботі мета зумовила дослідження таких завдань:

- провести історично-правовий аналіз правового забезпечення перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні;

- сформулювати поняття перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні;

- визначити систему нормативно-правових актів, що регулюють перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні;

- визначити поняття та вдосконалити зміст договору перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні;

- упорядкувати укладення договору та оформлення документів, пов’язаних з перевезенням вантажів у прямому змішаному сполученні;

- удосконалити порядок припинення договору перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні;

- узагальнити визначення поняття «вузлова угода» та її правові функції;

- розробити пропозиції щодо умов та особливостей відповідальності за договором перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні;

- дослідити відповідальність перевізника за незбереженні перевезення та несвоєчасну доставку вантажу та визначити міру відповідальності інших учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Об’єктом дослідження є відносини, що виникають у процесі перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Предметом дослідження є правове регулювання перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні.

Методи дослідження. Методи дослідження обрано з урахуванням мети і завдань теми дисертації. Під час доведення основних теоретичних положень було використано дедуктивний та індуктивний методи, при з’ясуванні окремих положень було використано діалектичний та системно-структурний методи.

На теоретичному рівні крім означених вище методів було використано ще такі методи як понятійний (термінологічний) та аксіоматичний, бо деякі теоретичні твердження були прийняті нами без доказів.

Також використовувалися й часткові методи, а саме:

- історичний при дослідженні об’єктів, суб’єктів та предмета дослідження (підрозділ 1.1., 3.1);

- порівняльно-правовий використано під час вивчення правового регулювання перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні в інших країнах (підрозділ 1.3);

- логіко-семантичний для уточнення та розкриття понять «перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні», «вузлова угода» та їх юридичних конструкцій і складових (підрозділ 1.2, 2.4);

- метод аналізу і синтезу використовувався при дослідженні позитивного досвіду щодо регулювання перевезення вантажів в інших країнах (підрозділ 1.3, 3.2);

- формально-юридичний метод дозволив проаналізувати зміст чинного законодавства у сфері перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні, розробити пропозиції щодо напрямків удосконалення цього законодавства (підрозділ 1.3, 2.1 – 2.4, 3.2).

Теоретичну основу дослідження складають праці вітчизняних та закордонних вчених, зокрема: , І. В. Булгакової, М. І. Брагинського, В. В. Вітрянського, В. А. Єгіазарова, О. С. Іоффе, ікової, , ікова, , -Дольника, , іна, , К. К. Яічкова та інших.