Конспект лекцій з нормативної навчальної дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки (стр. 26 )

11. Технології дистанційної освіти Основні принципи та аспекти дистанційної освіти.
Під дистанційною освітою (ДО) розуміється комплекс освітніх послуг, що надаються широким верствам населення в країні і за кордоном за допомогою спеціалізованого інформаційно-освітнього середовища, що базується на засобах обміну навчальною інформацією на відстані (супутникове телебачення, радіо, комп'ютерний зв'язок тощо) .
Дистанційна освіта є однією з форм системи безперервної освіти, яка покликана реалізувати права людини на освіту і отримання інформації. ДО дозволить дати рівні можливості при навчанні школярів, студентів, цивільних і військових фахівців, безробітних в будь-яких районах країни і за кордоном за рахунок більш активного використання наукового та освітнього потенціалу провідних університетів, академій, інститутів, різних галузевих центрів підготовки та перепідготовки кадрів, а також центрів підвищення кваліфікації та інших освітніх установ. ДО дозволить отримати основне або додаткове освіту паралельно з основною діяльністю людини. Зрештою створювана система дистанційної освіти (СДО) спрямована на розширення освітнього середовища в Росії.
З точки зору організації і підтримки навчального процесу, в рамках ДО можна виділити кілька груп проблем.
По-перше, це проблеми створення СДО різних рівнів:
• глобальні (міжнародні та федеральні) СДО і їх забезпечення;
•регіональні СДО та їх забезпечення;
•локальні СДО і їх забезпечення.
По-друге, це проблеми організації ДО як такого:
•концептуальні моделі та дидактичні аспекти ДО;
• система викладачів-консультантів і способи їх взаємодії з учнями;
•тестування в системі ДО;
•технології та інформаційні освітні середовища;
•способи передачі освітньої інформації і комунікації.
Глобальні системи ДО покликані забезпечити можливість реалізовувати просвітництво та освіту самих широких мас населення Росії за рахунок використання таких засобів масової інформації, як телебачення і радіо.
Трансляція навчальних програм широко використовується у всьому світі для дистанційного навчання. При цьому можливий як показ лекцій, пізнавальних програм для широкої аудиторії без подальших заліків, так і передача лекцій з подальшою здачею заліків. У першу чергу змістом такого "фонового освіти" можуть бути економічні, юридичні, екологічні, наукові, культурні та інші галузі знань.
До числа глобальних систем ДО можна віднести вже створені у світовому співтоваристві "Глобальний лекційний зал", "Університет світу", "Міжнародний електронний університет" та ін.. Ці електронні структури забезпечують можливість спілкування, дискусій, обміну інформацією, вирішення проблем в різних сферах людського життя між учасниками, які у різних куточках Землі. Освітня система України вже найближчим часом повинна бути інтегрована в ці системи.
Регіональні системи ДО призначені для вирішення освітніх завдань в рамках кожного окремо взятого регіону Росії з урахуванням його особливостей. Вони повинні органічно входити в СДО федерального рівня. Тому при їх створенні принципове значення набуває дотримання вимог державного освітнього стандарту.
Локальні системи ДО можуть діяти на рівні окремої професійної галузі знань або в рамках одного міста чи університету.
Центральною ланкою СДО є засоби телекомунікацій, що дозволяють забезпечити освітнійпоцесс:
• необхідними навчальними та навчально-методичними матеріалами;
•зворотним зв'язком між учителем і учнем;
• обміном управлінською інформацією усередині системи ДО;
• виходом в міжнародні інформаційні мережі, а також для підключення в СДО зарубіжних користувачів.
Для створення вітчизняної СДО необхідно:
• створити загальноросійську мережу інтерактивного супутникового телебачення, що складається з центральної і регіональних навчальних телестудій, з'єднаних супутниковими каналами зв'язку;
• здійснити інтеграцію і розвиток насамперед в регіонах систем комп'ютерних телекомунікацій вищої школи: RUNNET, UNICOR, RELARN;
• забезпечити взаємодію галузевих та інших існуючих в Росії мереж з СДО;
• створити розподілену систему інформаційних ресурсів навчального призначення, доступних по комп'ютерних телекомунікаціях;
• здійснити розвиток системи електронних бібліотек. Дистанційна освіта в розвинених країнах Заходу має свої відмінності. В першу чергу можна виділити дві концепції організацій СДО: північноамериканську і європейську.
За програмами дистанційної освіти в США навчаються більше мільйона студентів, які беруть з 1989 р. навчальні курси через систему публічного телемовлення (Public Broadcasting System, PBS-TV). Програма навчання дорослих (PBS Adult Learning Service) з 1990 р. взаємодіє з 1500 коледжами та місцевими станціями (Brock 1990). Програма пропонує курси в різних областях науки, бізнесу, управління. Навчальні курси, що передаються по чотирьох освітнім каналам, доступні всім учням по всій країні, а через супутник зв'язку та в інших країнах.
За межами Північної Америки дистанційна освіта в основному розвивається "відкритими" університетами, які фінансуються урядом і надають курси з використанням радіо й телебачення. Останнім часом найбільш широко використовуються комп'ютерні технології. Програми електронного вищої освіти розробляються в 30 країнах.
Представляють інтерес програми навчання із застосуванням нових інформаційних технологій, що включають супутникове телебачення, комп'ютерні мережі, мультимедіа і т. п.
У Великобританії понад 50% програм навчання на ступінь магістра в галузі управління проводиться з використанням методів ДО. Лідируючою європейською організацією цій галузі є Відкрита школа бізнесу Британського відкритого університету.
У системах дистанційного навчання, що не використовують принцип зворотного зв'язку, інформація, необхідна для проведення лекцій, семінарських та інших видів зайнятою, зазвичай централізовано фіксується на відеокасеті або відеодиску. Додатково можуть бути використані аудіозаписи і запису даних на магнітні дисках. Далі зазначені матеріали пересилаються, у тому числі з використанням комп'ютерних мереж, безпосередньо до навчальних закладів, де використовуються при проведенні навчальних занять. Такий метод застосовується, наприклад, Національним центром дистанційного навчання CENTRE NATIONAL DENSEIGNEMENT A DISTANCE (CEND, Франція), заснованим у 1939 р., який забезпечує дистанційне навчання більше 350 тис. користувачів в 120 країнах світу. У підготовці 2500 навчальних курсів беруть участь близько 5 тис. викладачів.
Поряд з програмами, розрахованими на досить масову аудиторію, набули широкого поширення адресні цикли лекцій і занять, дозволяють учням після закінчення курсу, склавши іспити, отримати відповідний диплом, сертифікат і т. п.
ДО має величезне значення для Росії, що володіє колосальним інтелектуальним потенціалом і гігантською територією. Оскільки його російський варіант знаходиться тільки у стадії становлення, необхідно відібрати саме ті технології, які будуть для російських умов найбільш прийнятними.
Технології ДО - сукупність методів, форм і засобів взаємодії з людиною в процесі самостійного, але контрольованого освоєння їм певного масиву знань.
При проведенні ДО інформаційні технології повинні забезпечувати доставку навчаним основного обсягу досліджуваного матеріалу, інтерактивна взаємодія студентів і викладачів у процесі навчання, надання студентам можливості самостійної роботи по засвоєнню матеріалу, що вивчається, а також оцінку знань і навичок, отриманих ними в процесі навчання.
У світовій практиці ДО для досягнення цієї мети застосовуються наступні інформаційні технології:
•надання підручників та іншого друкованого матеріалу;
•пересилання вивчаються, по комп'ютерних телекомунікаціях;
• дискусії та семінари, які проводяться через комп'ютерні телекомунікації;
•відеоплівки;
• трансляція навчальних програм з національної та регіональним телевізійним і радіостанціям;
•кабельне телебачення;
•голосова пошта;
•двосторонні відеоконференції;
• одностороння відеотрансляція із зворотним зв'язком по телефону.
При цьому також використовуються комп'ютерні електронні підручники або електронні підручники на лазерних дисках.
Незважаючи на швидкий розвиток інформаційних технологій і широкий спектр їх застосування в ДО, звичайні друковані видання залишаються невід'ємною частиною ДО. У Росії це особливо важливо, оскільки російські студенти на відміну від їхніх західних колег звикли до книг більше, ніж до відеокасет. Всі дистанційні курси повинні бути засновані на базових підручниках, що видаються великими тиражами, причому ці підручники не обов'язково можуть бути орієнтовані на ДО, але повинні містити основну інформацію, давати основні знання.
Необхідно на додаток до базових універсальних підручників мати друковані посібники, що містять інформацію, що відображає спеціалізацію даного навчального закладу. Дуже важливо мати і друкарські методичні матеріали до кожного учбового курсу.
Доставку основного матеріалу у вигляді тексту або графіки можна здійснювати через комп'ютерні мережі. У найбільш простому вигляді ці технології застосовуються в національних і світових комп'ютерних мережах типу Internet, Batnet, EUNet. Одна з можливостей - використання протоколу передачі файлів (FTP протоколу). Матеріали для вивчення та довідкові матеріали зберігаються в архівах на серверах глобальних комп'ютерних мереж і можуть бути запитані учнями, підключеними до даної мережі в операційному режимі або через асинхронну електронну пошту.
Найбільш сучасні, свіжі матеріали, додаткову інформацію та методичну допомогу зручніше передавати через електронні засоби зв'язку: в цьому випадку забезпечується практично миттєва доставка інформації.
Відео - дуже корисна технологія стосовно ДО. Відеоплівки дозволяють прослуховувати лекції кращих викладачів. Відеокасети з лекціями можуть бути використані як в спеціальних відеокласах, так і в домашніх умовах. В американських і європейських курсах основний матеріал викладається в друкованих виданнях і на відеокасетах.
Якщо в курсі необхідна візуальна інформація і її неможливо дати в друкованому вигляді, тоді необхідність відеоматеріалів очевидна.
Потужною технологією, що дозволяє зберігати і передавати основний обсяг досліджуваного матеріалу, є електронні підручники і довідники, як звичайні, так і записані на лазерних дисках CD-ROM. Індивідуальна робота з ними дає глибоке засвоєння і розуміння матеріалу. Ці технології дозволяють при відповідному доопрацюванні пристосувати існуючі курси до індивідуального користування, надають можливості для самонавчання і самоперевірки отриманих знань. На відміну від книги ця технологія дозволяє подавати матеріал в динамічній графічнійформі.
Оперативне спілкування викладачів і студентів є невід'ємною частиною процесу ДО. Під час такого спілкування студенти можуть консультуватися у викладачів, обговорювати з ними проекти, рішення, оцінки. Це також дозволяє викладачам спостерігати за ходом засвоєння матеріалу і організувати навчання на основі індивідуального підходу.
Асинхронна система спілкування між викладачем і студентом, необхідна для обміну інформацією (питання, поради, додатковий матеріал, контрольні завдання), дозволяє аналізувати отримані повідомлення і відповідати на них в будь-який зручний час.
Одним з видів асинхронного спілкування є голосова пошта, коли студент дзвонить по якомусь певному номеру телефону і його питання записуються на плівку. Далі викладач прослуховує запис і записує свою відповідь на іншу плівку, яку студенти в свою чергу можуть прослухати в асинхронному режимі. Голосова пошта широко використовується в ДО США.
На даний момент найбільш популярним видом асинхронних комунікацій є глобальні телекомунікаційні мережі. Цілком очевидна вигода використання міжнародних і національних мереж типу Internet.
Internet є світовою комп'ютерною мережею, яка об'єднує величезне число різних дослідницьких та освітніх комп'ютерних мереж. Практично всі навчальні заклади у всіх індустріальних і в багатьох країнах, що розвиваються мають доступ до цієї мережі.
Для того, щоб приєднатися до цієї мережі, досить мати будь-який комп'ютер і модем. Регіональні центри Internet підключені до звичайних телефонних лініях. Internet дозволяє асинхронно передавати електронну пошту від одного користувача до іншого, доступ до величезного числа телеконференцій різного роду, організовувати свої телеконференції для обговорення проектів викладачами та студентами, мати доступ до архівів, у тому числі і до навчальних матеріалів як в асинхронному, так і в оперативному режимах, до різних баз знань і баз даних, а також до електронних бібліотек.
У Російській Федерації створена мережа Relcom, яка підключена до Internet і має свої вузли по всій країні. На додаток до Relcom в її рамках була створена підмережа RELARN, використовувана для досліджень і навчання (будь-яка комерційна діяльність заборонена), яка фінансується державою. Швидкість передачі інформації в Relcom досить висока: протягом декількох годин інформація доходить в будь-який куточок світу.
Якщо викладач і студенти знаходяться в одній і тій же області і користуються одним і тим же сервером, то недоцільно використовувати міжнародну мережу. У цьому випадку набагато дешевше організувати місцеву електронну дошку оголошень (BBS) на основі свого комп'ютера-сервера. Приєднатися до BBS дуже просто: достатньо зателефонувати за місцевим телефону на цей сервер і з'єднати з ним за допомогою модему свій комп'ютер. Таким чином цілком можливе використання BBS для спілкування викладачів і студентів в межах міста.
Для побудови системи класифікації СДО і методів їх реалізації може бути запропонований наступний набір критеріїв.
Критерій (К1) "Цільовий рівень освіти":
•К11 - вища освіта;
•К12 - додаткова освіта (підвищення кваліфікації);
•К13 - професійна підготовка (перепідготовка);
• К14 - навчання (вивчення) галузі знань без вимог свідоцтв (особиста зацікавленість).
Критерій(К2)"Категоріяучнів":
•К2-діти(школярі);
•К22-студентивузівіколеджів;
•К23 - дорослі;
• К24 - безробітні (або бажають змінити, отримати нову професію);
•К25 - інваліди.
Критерій (КЗ) "Застосування СДО в процесі навчання":
• К31 - повна заміна традиційних способів навчання (весь процес навчання відбувається дистанційно, відсутні очні зустрічі викладача і учня, бути може, окрім зустрічі на останньому випускному іспиті або захисту випускної роботи);
• К32 - доповнення традиційних способів навчання. Критерій (К4) "Організаційні методинавчання":
•К41-індивідуальні;
•К42-групові;
•К43-змішані.
Критерій (К5) "Досліджувана предметна область":
•К51 - гуманітарні науки і дисципліни;
•К52 - природничі науки та дисципліни;
•К53-інженернізнання;
•К54-професійнінавички.
Різні предметні області можуть вимагати різних способів подання матеріалу та дидактичних методик. Критерій (К6) "Способи обміну інформацією":
•К61-пошта(прокат);
•К62-факсітелефон(консалтинг);
•К63-радіоітелебачення;
• К64 - системи телекомунікацій (комп'ютерні мережі).