Конспект лекцій з нормативної навчальної дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки (стр. 32 )

Реалізація модульної програми повинна враховувати зага­льно дидактичні та модульні принципи навчання і бути основою одержання міцних, глибоких знань. Для реалізації модульного навчання необхідно створити певні умови, зокрема забезпечити процес навчання модулями, його комп'ютеризація і оснащення іншими технічними засобами.

Для того щоб максимально сприяти реалізації самоуправління і саморегулювання навчальними діями студента в модульному навчанні, необхідно методично забезпечити процес засвоєння знань. До методичного забезпечення модулів використовується: 1) ілюстрований матеріал, що дозволяє глибше зрозуміти інфор­мацію, яка вивчається (рисунки, схеми тощо); 2) дані, що конкре­тизують теоретичний матеріал (коефіцієнти, нормативи тощо); 3) інформація, що розширює чи поглиблює процес засвоєння (до­даткові літературні джерела у вигляді підручників, довідників, наукових видань). Усі матеріали з методичного забезпечення на­даються паралельно основному навчальному змісту модуля.

Забезпечення зворотного зв'язку в модульному на­вчанні

У модульному навчанні, як і в будь-якому керованому проце­сі, необхідно забезпечити ефективний зворотний зв'язок. Реалі­зацію цієї вимоги доцільно визначити за такими критеріями фор­мування модулів: 1) цінність контрольованих характеристик; 2) відкритість діагностики.

Цінність контрольованих характеристик. Навчальні завдан­ня, що виступають як контрольовані характеристики, за своєю фо­рмою можуть бути різноманітними: виконання контрольної робо­ти; узагальнення її результатів; підготовка рефератів, курсових робіт, індивідуальних навчально-дослідних проектів тощо. Важли­во вибрати найбільш цінні для конкретного випадку характеристи­ки за критеріями якості навчання та продуктивності засвоєння.

Відкритість діагностики потребує надання учням, студентам контрольованих характеристик на початку кожного навчального модуля із зазначенням їх кількісної оцінки і методів контролю.

Якість засвоєння знань і вмінь у процесі вивчення навчального матеріалу визначається різними методами контролю. При реалізації модульного навчання рекомендується ширше застосовувати метод тестування. Тестами називають стандартизовані випробування пев­ного рівня складності, не тривалі за часом і поєднані із системою оцінки. Щоб вимірювати і визначити результати діяльності, для ко­жного тесту методом рейтингу розробляється еталон. Рішення про якість виконання тесту приймається на основі поопераційного зіста­влення відповіді студента з еталоном. Однак у процесі модульного навчання результати пізнавальної діяльності не завжди можуть і по­винні контролюватися методом тестування. Можливо використання й інших видів письмового та усного контролю.

Частота зворотного зв'язку в модульному навчанні встанов­люється за критерієм цінності контрольованих характеристик, а також із системним урахуванням кібернетичного, педагогічного та психологічного підходів. З кібернетичної точки зору чим час­тіше здійснюється контроль за процесом, тим вища ефективність управління. За педагогічними принципами зворотний зв'язок по­винен здійснюватися з оптимальною частотою. З психологічної точки зору дуже важлива мотиваційна основа діяльності студен­тів, яка повинна бути складовою багатьох факторів.

При психолого-педагогічному підході до організації зворотного зв'язку за ознакою частоти контролю прийнято виділяти: вхідний, поточний, проміжний, підсумковий та узагальнювальний види контролю. Вхідний контроль застосовується для оцінки базового рівня знань студента перед модулем. Поточний контроль (або самоконт­роль) здійснюється в процесі оволодіння змістом навчального елеме­нта. За допомогою проміжного контролю визначається якість досяг­нення всіх цілей навчання, що представлені в конкретному навчальному елементі. Підсумковий контроль проводиться з метою визначення якості засвоєння змісту всього модуля. Узагальнювальний контроль вирішує питання реалізації зворотного зв'язку за змістом усього навчального курсу з визначенням рівня засвоєння знань.

Особливості побудови модулів і модульних програм дають змогу встановити ефективність і продуктивність навчання. При визначенні ефективності модульно-рейтингової технології вико­ристовується загальна методика, яка передбачає порівняння дося­гнутих показників якості навчально-творчої діяльності студентів в експериментальних групах з аналогічними показниками в конт­рольних групах.

Загальна оцінка якості науково-педагогічних досліджень скла­дається з ряду взаємопов'язаних методик (визначення типу і на­прямів дослідження; аналізу і систематизації отриманих резуль­татів та їх опису з точки зору новизни; вибору критеріїв оцінки якості залежно від виду діяльності; експертної та кількісної оці­нок результатів дослідження та ін.).

5. Створення умов для організації модульного навчання

Модульне навчання — прогресивний підхід до навчан­ня, що дозволяє досягти високої ефективності педагогічного про­цесу, але в той же час потребує створення певних умов для його організації. Такими умовами, передусім, виступають: 1) забезпечен­ня процесу навчання модулями; 2) комп'ютеризація навчання; 3) оснащення дидактичними засобами навчання.

Забезпечення процесу навчання модулями

Найскладнішим у підготовці модулів є формування їх змісту з одночасним створенням нових навчальних і методичних матеріа­лів. Цей процес здійснюється в такій послідовності.

1. Формулюється інтегрована дидактична ціль виходячи зі структури комплексної дидактичної цілі. Назва модуля буде від­повідати цій інтегруючій цілі.

2. Установлюються часткові дидактичні цілі, кількість яких буде відображати структуру модуля.

3. За частковими дидактичними цілями формуються цілі на­вчання, які вказуються в навчальному елементі модуля.

4. Визначається базова підготовленість, яку повинен мати студент на початку роботи з модулем (визначається вхідним контролем).

5. Розробляються характеристики, що контролюються для ко­жного навчального елемента і для всього модуля, які представле­ні як конкретні знання і вміння.

6. Формується власне зміст навчання.

7. Проектується процес управління навчальними діями студе­нта. Паралельно підбираються методи і засоби навчання.

8. Розробляється система вхідного, поточного, проміжного,
підсумкового і узагальнювального контролю.

Важливою умовою ефективності побудови модулів є компе­тентність їх творців. Розробка модульної програми потребує об'єднання зусиль спеціалістів, що знають зміст предмета, а та­кож педагогіку і психологію.

Комп'ютеризація модульного навчання

З метою підвищення ефективності та продуктивності модуль­ного навчання доцільно забезпечити навчальний процес комп'ютерними засобами. При цьому необхідно перерозподілити педагогічні функції в системі «педагог—модуль—студент». Пе­дагог за умов широкої комп'ютеризації може реалізовувати кон­сультативну, контролюючу, комунікативну і виховну функції. Студенту в суб'єкт-суб'єктній взаємодії належатимуть функції самоуправління навчально-творчою діяльністю, самоконтролю, комунікації, самоаналізу. Система комп'ютеризації за модульним навчанням охоплюватиме такі функції, як інформаційно-вибіркова, інформаційно-пред'являюча, інформаційно-ілюструюча, управління навчальними діями, тренажерна, контролююча.

Широка комп'ютеризація модульного підходу особливо важли­ва в дистанційному навчанні, де необхідно забезпечити надійний інформаційно-дидактичний зв'язок. Однак не слід абсолютизувати використання комп'ютерних програм, оскільки ефективність і продуктивність модульного навчання, як і будь-якої технології, помітно підвищуються, якщо пізнавальна діяльність студентів ре­алізується через різноманітні форми її організації.

Дидактичні засоби модульного навчання

У процесі модульного навчання значну роль відіграють дида­ктичні засоби (ДЗ). Ними є предмети, що полегшують студентам безпосереднє пізнання дійсності. Дидактичні засоби є важливим джерелом знань, вони сприяють формуванню умінь, розвивають пізнавальні здібності, полегшують навчальну працю. Викорис­тання цих засобів сприяє реалізації загальнодидактичного прин­ципу наочності навчання, а також пов'язаного з ним принципом різносторонності методичного консультування.

Якими критеріями необхідно керуватися, підбираючи дидак­тичні засоби для конкретного етапу модульного навчання? Без­сумнівно, що тут діє головний критерій — якість навчання. Крім того, при підборі дидактичних засобів необхідно виходити з ди­дактичних цілей, а також керуватися принципом оптимізації пе­дагогічного процесу. Бажано для кожного конкретного випадку підбирати такі дидактичні засоби навчання, які в реальних умо­вах максимально сприяли б досягненню намічених дидактичних цілей з найменшими витратами часу і непродуктивних зусиль.

Застосування методів у модульному навчанні

Методи навчання — це насамперед система способів управ­ління пізнавальною діяльністю учня. Існує безліч таких прийомів і способів, вони постійно поповнюються новими з урахуванням розвитку педагогічної науки. Виходячи з поставлених до методів основних вимог, їх можна розподілити на методи набування знань; формування вмінь і навичок; здійснення творчої діяльнос­ті; закріплення і перевірки знань.

Виходячи з функціональної спрямованості методи навчання поділяються на: і) методи одностороннього подання матеріалу (лекція, доповідь, звіт, пояснення); 2) методи ознайомлення з до­свідом роботи інших суб'єктів (обмін досвідом, стажування, практика, експеримент, інтерв'ю, зустріч з колегами); 3) методи проблемного навчання (аналіз подій, дослідження ситуацій; А) методи спонукання до творчого пошуку (дидактичні ігри, ро­льове моделювання виробничих ситуацій тощо); 5) методи ак­тивізації слухачів (дискусія, диспут, ділова гра, моделювання та ін.); 6) методи надання додаткової інформації (реферат, опис експерименту, складання звітів тощо); 7) методи контролю (се­мінар, консультації, колоквіум, залік, екзамен, опитування); 8) методи самостійної роботи (наукові і курсові роботи, допо­відь на конференції тощо,); 9) методи виховного спрямування (відвідування театру, кіно, виставки з наступним обговоренням).