Конспект лекцій з нормативної навчальної дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки (стр. 34 )

У процесі модульного навчання найбільш повно розкривають­ся можливості індивідуалізованого виливу на особистість. Голо­вна їх особливість полягає в тому, що індивідуалізація навчання проводиться не шляхом інтенсифікації педагогічної праці чи зменшення кількості студентів у групі, а раціоналізацією педаго­гічного процесу, що забезпечується чітко побудованою педагогі­чною системою модульного навчання. Модульне навчання до­зволяє індивідуалізувати педагогічний процес у таких аспектах.

Зміст навчання. Індивідуалізація змісту може проводитися за індивідуальними цілями навчання або базовою підготовленістю студента.

Темп засвоєння. Специфіка побудови модульних програм до­зволяє студенту самостійно працювати в будь-який зручний для нього час, приділяючи необхідну увагу для досягнення намічених цілей навчання.

Методи навчання. У модулях найчастіше надаються альтерна­тивні варіанти управління навчальними діями, тому студенти са­мі легко можуть вибирати найбільш доцільні, з їх точки зору, ме­тоди діяльності.

Контроль і самоконтроль. Кожний модуль забезпечується си­стемою зворотного зв'язку, важливе місце в якій зазвичай займає тестовий самоконтроль, що є виключно індивідуалізованим.

Безпосередній вплив педагога на студента. Передача деяких своїх функцій модулю дозволяє педагогові ширше і глибше реа­лізувати індивідуальний контакт зі студентом. Цілеспрямоване спілкування є одним з найважливіших компонентів педагогічного процесу, тому взаємодії педагога і студента необхідно приділяти особливу увагу.

Індивідуалізуючи навчальний процес, необхідно приділити значну увагу комунікативній і виховній функціям. Виховна фун­кція спрямована на формування й розвиток різноманітних якос­тей особистості, а комунікативна — на безпосереднє спілкування педагога зі студентом, метою якого є реалізація решти функцій педагога, в тому числі й виховної.

Особливості організації самостійної роботи сту­дентів у системі модульного навчання

У процесі модульного навчання гнучке управління навчаль­ними діями через модуль, яке нерідко переходить у самоуправ­ління, позитивно впливає на формування вмінь і навичок само­стійної роботи студентів. При цьому відбувається інтенсивне формування як змістовної, так і організаційної самостійності. Ве­лике значення для підвищення рівня самостійності при модуль­ному навчанні має також високий рівень систематизації знань і вмінь; проблемне викладання навчального матеріалу, а також ак­цент на формування методів діяльності. Тому модульне навчання є ефективним засобом, що забезпечує плідну самостійну навча­льно-творчу діяльність студентів.

Представлення навчального матеріалу з будь-якої дисципліни сукупністю модулів зумовлено необхідністю розкладання будь-якої складної інформації на модулі (порції), усередині яких мате­ріал має завершений логічний зв'язок. Ця вимога пов'язана з особливостями механізму функціонування короткочасної пам'яті людини. При цьому засвоєння навчального матеріалу здійсню­ється студентами самостійно в процесі поетапної переробки ін­формації з наступним її закріпленням у довгостроковій пам'яті у випадку кількаразового повторення.

Виконуючи самостійну роботу за модулем, студентам спочат­ку необхідно старанно розібратися з дидактичною основою на­вчального матеріалу: визначити цілі, завдання, розібратися з ос­новними формулюваннями, термінами і поняттями. Після цього потрібно опанувати методичну складову досягнення цілей на­вчання. Студенти самостійно обирають відповідні методи і по­операційно досягають відповідного рівня сформованості творчо­го досвіду. На цьому шляху вони індивідуально виконують функцію самоконтролю, а в підсумку тестують свої знання, вмін­ня та навички перед викладачем, отримуючи відповідний рейтинг за бальною оцінкою.

Оволодіння уміннями і навичками самостійної роботи є необ­хідною передумовою для якісного засвоєння модульної навчаль­ної програми й успішної професійної діяльності. Установлено, що логічні та специфічні прийоми розумової діяльності форму­ються в певному порядку. Перед тим як стати розумовими, тобто максимально узагальненими й засвоєними, дії проходять декілька етапів. Перший етап — попереднє ознайомлення з предметом, де студенти отримують необхідні пояснення про мету діяльності. Другий етап має назву матеріальної дії, що виконуються в розго­рнутій формі (тобто поопераційно) з опорою на матеріальні (ма­теріалізовані) об'єкти. На цьому етапі студенти засвоюють тех­нологію діяльності. Третій етап полягає в перенесенні дії до плану голосної промови без опори на предмети, що забезпечує відбиток матеріальної дії в уявленні, тобто засвоєння нової дії. Четвертий етап іменується етапом зовнішньої промови про себе. Тут відбувається перетворення дії за параметрами її узагальнення і згорнутості, у результаті чого виділяються головні моменти. П'ятий етап — розумовий. Дії на цьому етапі виконуються у фо­рмі внутрішньої промови. Вона максимально скорочується й ав­томатизується. Внутрішня промова відбувається автоматично і в основному за межами самоспостереження.

Тільки за такої послідовності формування розумових дій сту­дент має можливість на високому рівні опанувати нові знання і набути можливості реалізувати їх на практиці. Найбільш важливу роль у цьому процесі психологи відводять етапу матеріальної дії, наявність якої істотно підвищує ефективність самостійної робо­ти. Тому за цих умов доцільно широко використовувати навчаль­но-дидактичні і матеріальні засоби (схеми, креслення, макети, моделі тощо).

При організації самостійної роботи важливо враховувати не тільки особливості розумової діяльності, а й фізіологічні дані

працездатності людини. Встановлено, що найбільша продуктив­ність розумової праці спостерігається з 9 до 12 години дня та з 16 до 20 години вечора. Доцільно використовувати ці інтервали часу для підвищення ефективності розумової діяльності. Для віднов­лення втрачених сил рекомендуються перерви в розумовій діяль­ності через кожні 45—90 хвилин роботи в умовах достатнього отримання свіжого повітря.

6. Положення про модульно-рейтингову технологію навчання

Загальні положення

Впровадження в навчальний процес вищих навчальних закла­дів інноваційних педагогічних технологій є одним з основних на­прямків удосконалення системи вищої освіти. Сучасна дидактика повинна максимально сприяти формуванню творчої особистості майбутнього фахівця в різноманітних галузях народного госпо­дарства, стимулюванню його пізнавальної діяльності, підвищен­ню творчої активності на всіх етапах процесу одержання знань. Однією з перспективних педагогічних ідей у цьому напрямі є мо-дульно-рейтингова технологія, яка може стати дидактичною обо­лонкою різноманітних форм та методів навчально-творчої діяль­ності.

Метою впровадження модульно-рейтингової технології в на­вчальний процес є стимулювання систематичної навчальної дія­льності студентів, виявлення й розвиток їх творчих здібностей, розширення рамок індивідуалізації та диференціації навчання, підвищення активності пізнавального процесу на основі реаліза­ції суб'єкт-суб'єктних взаємовідносин між викладачем і студен­тами.

Реалізація цієї розробки у ВНЗ України дає можливість внести прогресивні зрушення у сферу викладання й вивчення різноманіт­них дисциплін, сприятиме всебічній інтеграції національної вищої освіти в європейську; дасть змогу впровадити новаторські ініціа­тиви в галузі педагогіки на рівні кращих світових стандартів.

Модульно-рейтингова технологія (МРТ) являє собою комбі­новану систему умов навчально-творчої діяльності (НТД) студе­нтів, серед яких виділяються: 1) структурований поділ навчаль­ного матеріалу на окремі тематичні блоки (модулі); 2) техно­логічна послідовність вивчення дисципліни; 3) система мотиваційних стимулів, елементів планування, організації та ко­нтролю за навчально-творчою діяльністю студентів.

За МРТ максимально індивідуалізується навчальна діяль­ність у різноманітних аспектах, розширюються рамки само­стійної роботи студентів, вводяться елементи змагання в на­вчальний процес, суттєво змінити характер взаємодії між викладачем та студентом і на цій основі інтенсифікувати на­вчальний процес.

Навчальний модуль — це логічно завершена частина навча­льного курсу дисципліни, яка має відповідне дидактичне забез­печення та методичні рекомендації для самостійної індивідуаль­ної навчально-творчої діяльності студентів і завершується контрольною акцією (модульним контролем).

Модульний контроль — це контроль рівня засвоєння студен­тами навчального матеріалу тематичних модулів за програмою дисципліни.

Рейтинг — це інтегральне кількісне оцінювання навчально-творчої діяльності студентів (активність і рівень знань, вико­нання лабораторно-практичних робіт, якість самостійної аудиторної та позааудиторної роботи, участь в олімпіадах, науковій роботі кафедри тощо), яка визначається відповідною кількістю балів. Загальний рейтинг кожного студента визначає його місце в параді успішності і є стимулом до активізації пізнавальної ді­яльності.

Загальний процес управління НТД студентів організується за допомогою створення модульних програм. Мотиваційний ме­ханізм творчої й ритмічної роботи студентської аудиторії грунту­ється на заохоченні балами рейтингу, внутрішньому спонуканні майбутніх фахівців до творчої самостійної діяльності, реалізації принципів змагання, самовираження, індивідуалізації, можливос­ті самостійно планувати індивідуальну стратегію навчання.

З кожної дисципліни розробляються базові та елективні моду­лі. Базовий модуль містить мінімально необхідну навчальну інфо­рмацію (обов'язкову для всіх студентів). Елективний модуль ви­значає елементи НТД студентів за варіативним принципом (можливість індивідуального вибору навчальної інформації з ме­тою підвищення власного рейтингу).

Організація модульно-рейтингового навчання

Концепція модульно-рейтингового навчання не передбачає обов'язкового семестрового екзамену для всіх студентів. Протя­гом вивчення певної дисципліни студенти складають модульну контрольну роботу (модуль). Кількість модульних контрольних робіт визначається у відповідності з кількістю навчальних моду­лів, що передбачається модульно-рейтинговою програмою. Під­сумкова оцінка визначається загальним рейтингом за результата­ми НТД студентів протягом усього семестру.