Конспект лекцій з нормативної навчальної дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки (стр. 46 )

6. Особливості педагогічного спілкування у вузі.
Вуз відрізняється від школи змістом навчання і виховання, зміною їх форм. Основна функція вузу - формування особистості фахівця. І цій меті має бути підпорядковане спілкування викладачів і студентів. Система вузівського педагогічного спілкування в ланці "викладач-студент" якісно відрізняється від шкільного самим фактом їх прилучення до загальної професії, а це значною мірою сприяє зняттю вікового бар'єру, що заважає плідній спільній діяльності.
В системі вузівського педагогічного спілкування поєднуються два чинники:
1)взаєминиведений-ведучий;
2)взаємини співробітництва учня і навчального.
Саме цей соціально-психологічний стрижень надає взаєминам у вузі особливу емоційну продуктивність. Без усвідомлення партнерства в діяльності студентів важко залучити до самостійну роботу, прищепити їм смак до професії, виховати професійну спрямованість особистості в цілому. Найбільш плідний процес вузівського виховання і навчання забезпечується саме надійно вибудуваної на вузівському рівні системою взаємин.
Основні вимоги до відносин "викладач-студент", "студент-студент" можна сформулювати наступним чином:
• взаємодія чинників співробітництва та відомості при організації виховного процесу;
• формування духу корпоративності, колегіальності, професійної спільності з педагогами;
• орієнтація системи педагогічного спілкування на дорослу людину з розвиненою самосвідомістю і тим самим подолання авторитарного виховного впливу;
• використання професійного інтересу студентів як чинника управління вихованням і навчанням і як основи педагогічної та виховної роботи.
Такий стиль формується під впливом двох найважливіших факторів:
•захопленості наукою, предметом;
• прагнення перетворити галузь наукового пошуку в матеріал педагогічного впливу, так званого педагогічного почуття.
Формування подібного стилю пов'язано з подоланням типового для вузу протиріччя: наука і викладання тягнуть в різні боки. А вони з відцентрових повинні перетворитися на доцентрові сили.
Посилене поєднання наукової та педагогічної діяльності є основоположним у соціально-психологічній структурі педагогічного спілкування. Дружнє ставлення, не що у панібратство, загальна захопленість професійними завданнями складають той емоційний фон, на якому відбувається навчання. Етико-психологічні основи взаємин викладача і студентів складаються поступово. Вони залежать від багатьох причин. Від життєвого, навчального, суспільного досвіду учнів, традицій інституту, кафедри, від педагогічної спрямованості особистості вузівського педагога.
Дослідження з педагогіки вищої школи підтверджують, що молода людина, вступивши до вузу, не відразу стає студентом за своїми психологічними характеристиками. Спочатку йде процес адаптації до нових форм навчальної діяльності, контролю, соціальним статусом, позначається відірваність від сім'ї, нові побутові умови. Надзвичайно важливо сформулювати правильну систему взаємин студентів-першокурсників та професорсько-викладацького складу. Неправомірний перенесення шкільних відносин між вчителем і учнями в вуз серйозно заважає подальшому процесу розгортання відносин студентів і викладачів, а часом і деформує структуру педагогічногоспілкування.
Вища школа пред'являє високі вимоги до психологічного клімату кафедри, факультету, вузу в цілому, реалізується в повсякденному педагогічному спілкуванні. Формування власного індивідуального стилю спілкування із студентами пов'язане з розвитком творчої індивідуальності професорів, доцентів, викладачів.
Важливим завданням початківця вузівського педагога є пошук оптимального для цілей виховання власного індивідуального стилю спілкування із студентами. Його виробленню сприяють такі прийоми:
- Включення студентів в початкові форми дослідницької діяльності;
- Створення форм спільного спілкування для кращої особистісної соціалізації студентів, участь в засіданнях кафедри, конференціях, лекціях серед населення, виступи у пресі і т. д.;
-Спільна науково-дослідна робота;
- Спільні нерегламентіруемие, неофіційні контакти, бесіди про науку, мистецтво, професії, книги;
- Участь професорсько-викладацького складу в студентському дозвіллі (огляди, олімпіади, конкурси, "круглі столи").
Педагогічний вплив має бути систематичним і безперервним, переходячи від учбово-орієнтованого до науково-пошукового, від офіційно-регламентованого до неофіційно-довірчого спілкування. Особливі вимоги пред'являються до етико-психологічній основі взаємодії вченого-педагога і студентів. У цьому плані важливу роль грають індивідуально-типологічні характеристики або стиль спілкування.
Стиль спілкування
У стилі знаходять вираження:
а) особливості комунікативних можливостей педагога;
б)досягнутий рівень взаємин;
в)творча індивідуальність педагога;
г)особливості студентського колективу.
Стиль спілкування втілює соціально-етичні установки суспільства, вузу, він відображає особистісний і педагогічний рівень педагога, його емоційно-психологічніособливості.
Оптимальний стиль спілкування - це спілкування, що грунтується на захопленості викладача і студентів спільною творчою діяльністю, що відбиває саму специфіку формування особистості фахівця у вузі і втілює в собі взаємодію соціально-етичних установок педагога і навиків професійно-педагогічногоспілкування.
Студентський потік або група є те середовище, яка формує викладача. Поза цим середовищем не відбудеться становлення особистості педагога. З метою формування власного стилю, навичок і вмінь оптимального педагогічного спілкування в процесі підготовки може бути використаний комунікативний тренінг, вирішальний дві тісно пов'язані між собою завдання:
• вивчення, осмислення і освоєння природи, структури і закономірностей педагогічногоспілкування;
• оволодіння процедурою й "технологією" педагогічної комунікації, розвиток комунікативних здібностей, формування умінь і навичок професійно-педагогічногоспілкування.
У педагогіці вищої школи розроблена система тренінгів педагогічного спілкування, що включає в себе вправи, спрямовані на:
а) практичне оволодіння процедурою й "технологією" педагогічної комунікації на основі відпрацювання найважливіших її елементів;
б) цілісне дію - спілкування в заданій педагогічній ситуації на основі всієї структури діяльності педагога. Перший цикл складається із вправ на формування вмінь послідовно діяти у вузівській аудиторії, знімати м'язову напругу під час педагогічної роботи, на розвиток навичок пильної уваги, спостережливості і зосередження. До них належить спеціальна група вправ по техніці та культурі мовлення з використанням магнітофонного запису, завдання, що забезпечують розвиток міміки і пантоміміки, успішно протікають при застосуванні аудіовізуальної техніки.
Другий цикл - педагогічний тренінг, що включає в себе навчання спілкуванню в типових ситуаціях згідно з конкретними умовами педагогічної діяльності в даному колективі, розвиток педагогічного уяви, інтуїції, навичок імпровізації, постановки та вирішення комунікативних завдань. У нього входять різноманітні завдання на дію в типових ситуаціях (залік, іспит, семінар), включаючи спеціально інсценовані педагогічні завдання.
Соціальні та політичні процеси в нашому суспільстві пробудили прагнення до самовираження, зумовили ранню соціалізацію особистості. Це не могло не відбитися на вузівського життя. Органи студентського самоврядування контролюють побутові умови, навчальну діяльність, суспільне і соціальне життя студентства. Підвищився правовий рівень культури студентів, прекрасно обізнаних про свої права, нормі семестрової та тижневого навчального навантаження, самостійної роботи, контролю. Все це повинно враховуватися викладачем при розробці комунікативного аспекту педагогічної діяльності, в якому явно проглядається тенденція до демократизації вузівського спілкування. У цій ситуації педагог повинен уникати двох крайностей - менторства і панібратства.
Слід не тільки розвивати власну комунікативне майстерність, а й прищеплювати студентам культуру спілкування. Педагогу потрібні як знання їх психології, так і постійний облік соціологічних даних, що стосуються особливостей соціалізації і ціннісних орієнтацій сучасної молоді. Молодим педагогам корисно знати, що у так званих "неформалів" 80-х рр.., З яких вийшло багато суспільно-політичні лідери 90-х рр.. В ряду особистісних переваг спілкування з дорослими знаходилося на 24-му місці, спілкування з батьками - на 19-му. Соціологи також відзначають зростаючі темпи зміни поколінь. Сьогодні зміна поколінь (соціалізація, ціннісні орієнтації) відбувається кожні п'ять років. І в цьому плані студенти-першокурсники та випускники представляють різні покоління, їхні погляди кардинально відрізняються один від одного, що обумовлено динамікою соціальних і економічних перетворень у нашій країні і темпами розвитку світового співтовариства в цілому.
У зв'язку з вище переліченим особливу роль в наші дні в педагогічному спілкуванні, в тому, приречене воно на невдачі або, навпаки, на успіх, відіграє особистість педагога.

Список рекомендованої літератури

1.  Болюбаш ізація навчального процесу у вищих закладах освіти / . – К.: ВВП «Компас», 1997. – 299 с.

2.  Бондар ія і практика модульного навчання у вищих закладах освіти / // Освіта і управління. – 1999. - №1. – С.35 - 44

3.  Верещак Є. П., Лозова іація навчання за системою рейтингу / Є. П. Верещак, // Педагогіка і психологія. – 1996. - № 1. – С.19 – 26

4.  І.,  Основи психології та педагогіки: підручник для студентів гуманітарних факультетів класичних університетів / О. І.Власова, . - К.: ВПЦ "Київський університет", 2009. - 255 C

5.  Волкова ійно-педагогічна комунікація: Навч. посібник. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – С. 113-209

6.  Закон України «Про вищу освіту» // Держава і право. – 2002. - № 43. – С.55 - 77

7.  Закон України «Про вищу освіту» // Урядовий кур’єр. – 2002. - №  16. – С.38 – 49

8.  Є. Проблеми методичної підготовки викладачів спеціальних дисциплін / О. Є.Коваленко // Педагогіка і психологія. – 1996. - №4. – С.84 - 97

9.  , Свирида система організації навчального процесу та рейтинговий контроль знань студентів / , // Проблеми вищої школи: Наук.-метод. Збірник. – К.: Вища школа, 1994. – 392 с.

10.  . Лебединський І. П. Організація самостійної роботи студентів при вивченні загальноосвітніх предметів / І. П.Лебединський // Нові технології навчання: Наук.-метод. Зб. – К., 1996 . Вип. 17. – С.137 - 147

11.  Лозниця ія і педагогіка: основні положення: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / //. – К.: «ЕксОб», 1999. – С. 252-260

12.  Максименко  психологія: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / . – Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: «Центр навчальної літератури», 2004. – С. 66-70.

13.   Методика організації науково-дослідної роботи /за ред.. Г. І. Артемчик. – К., 2000. – 315 с.

14.   Мороз процес у вищій школі / . – К: Форум, 2001. – 543 с.

15.  М’ясоїд психологія: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / П. А М’ясоїд.. – К.: Вища шк., 2004. – С. 225-236.

16.   Немиш навчання у вищій школі / // Науковий вісник УДУ: Педагогічна соціальна робота. – Ужгород, 2000. – Вип. 3. – С.88 – 99

17.  Ортинський іка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / – К.: Центр учбової літератури, 2009. – С.152-162

18.   Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 – 2004 рр.) - Тернопіль, 2004.

19.  Педагогіка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / . — К.: Знання, 2005. — 486 с

20.  Педагогіка для громадянського суспільства // Під ред. докт. пед. наук. ї. – Львів, ЛНУ імені Івана Франка.– 2005.— 321 с

21.  Педагогіка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / за ред.. . – К, 2005.— 411 с

22.  Педагогіка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.]/ , Р. І. Хмелюк, та ін..; За ред.. . – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – С.89-109, 180-220.

23.  Педагогіка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.]. / , Р. І. Хмелюк, та ін..; За ред.. . - з-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – С.96-97

24.  , І. Психологія вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / , В. І.Юрченко. – К.: Каравела, 2008. – С.102-123.

25.  Савчин ічна психологія: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / . – К.: Академвидав, 2007. – С. 344-348.

26.  Слєпкань З. І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі / З. І.Слепкань. – К: Форум, 2005– 252 с.

27.  , Фіцула психології і педагогіки: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / , М. М.Фіцула. – К.: Академвидав, 2003. – С. 70-79.

28.  Філоненко ія спілкування: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / М. М.Філоненко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 151-188.

29.  Фіцула іка: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] /М. М.Фіцула. – К: Форум, 2000.

30.  Фіцула іка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / М. М.Фіцула. – К.: «Академвидав», 2006. – 352 с.

31.  Фіцула іка: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / М. М.Фіцула. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 528 с.

32.  Фіцула іка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / М. М.Фіцула. – К.: «Академвидав», 2006. – С.76—86, 171-210.

33.   Шостак школа: технології навчання / . – К., 2000. – 278 с.

34.    Вища школа України на рубежі тисячоліть / В. Яблонський. – К., 1999. . – 415 с.