Педагогічний контроль у вищій школі (стр. 11 )

Рис. 2. Фактори, які впливають на результат самовизначення першокурсника стосовно навчальної діяльності

Нарешті, третій блок показників, які характеризують інфраструктуру ВНЗ, що так або інакше визначає умови для розгортання навчальної діяльності студентів: "Забезпеченість приміщеннями, обладнанням, технікою" і "Забезпеченість навчально-методичною літературою". Тут також допомагають чіткий розклад навчальних занять і поміч лекторам з боку навчально–допоміжного персоналу, застосування технічних засобів навчання й сучасні бібліотеки, доступний Інтернет, швидке, якісне та недороге харчування тощо.

Взаємодія цих та інших чинників, урешті-решт підштовхують першокурсника до того чи іншого самовизначення: хто я, до чого прагну (рис. 3, 4)?

Отже, як видно із графіки лівої та правої частин рис.4, кожний ВНЗ мусить докладатись, аби кількість першокурсників, що за участі вищого навчального закладу самовизначаються у якості студентів, була б по можливості більшою, тоді як число "борців за диплом" та "гультяїв" якомога меншою (довести до 100 % обсяг перших та до 0 % других на практиці неможливо).

Викладене ставить систему вищої освіти перед таким вибором: 1) підготувати усіх викладачів ВНЗ, що працюють із першокурсниками, аби кожен дієво впливав на самовизначення останніх, як діяльних і відповідальних студентів; чи, 2) сформувати і виділити окрему спеціальну навчальну дисципліну, забезпечивши її обмеженою кількістю наявних висококваліфікованих кадрів, які б професійно вирішували завдання комфортного переходу студентів із стану першокурсників до стану дійсних студентів. Наші дослідження та накопичений педагогічний досвід показують, цей шлях цілком можливий і його можна зреалізувати через спеціально вибудовані, як дієві педагогічні технології, нові дисципліни "Університетська освіта" та "Вступ до вищої освіти". Звісно, ідеальною можна було б вважати модель, за якої в одному навчальному закладі вдалося б поєднати ці обидва вказані вище підходи.

Наведемо основні результати власного дослідження, адже не вивченим все ще залишається вплив різних чинників, які впливають на становлення та розвиток навчальної діяльності студентів (НДС). Не розуміючи структури, особливостей та ступеню дії кожного фактору, неможливо здійснювати ефективний педагогічний вплив на особу студентів, на розгортання ними НДС.

Проблема дослідження визначається протиріччям між об’єктивною потребою встановити перелік та вагу (ступінь впливу) негативних факторів, що дійсно поширені у сьогоднішніх ВНЗ, й відсутністю розроблених та апробованих методик відповідних педагогічних досліджень, які б дозволяли проводити такі дослідження у різноманітних вищих навчальних закладах. Адже адаптація студента-першокурсника завжди відбувається не до умов вищої школи як такої, але до конкретного навчального закладу. Таким чином конче потрібні проекти й програми сприяння навчальній діяльності студентів має сенс формувати не взагалі для ВНЗ України, а тільки з урахуванням особливостей, що склались, саме у даному вищому навчальному закладі.

Мета нашого дослідження полягала у розробці та пілотажній апробації методики експертного опитування науково-педагогічних працівників задля виявлення, обліку й оцінювання ступеню впливу негативних факторів на

Рис. 3. Можливе самовизначення студента

формування навчальної діяльності студентів. Об’єкт дослідження – організація навчального процесу в Національному гірничому університеті (НГУ). Предмет дослідження – негативні фактори впливу, що мають місце у даному вищому навчальному закладі, на навчальну діяльність студентів НГУ.

Методика дослідження передбачала використання розроблених опитувальників для науково-педагогічних працівників НГУ, вибраних як експерти, математичну обробку та узагальнення отриманих результатів.

Переходячи до результатів опитування, зазначимо, тут нами були введені такі шкали для надання ваги кожному із факторів, оціненому експертами у можливому проміжку від 0,00 (впливу фактору не існує) до 1,00 (шокую чий, максимально можливий вплив фактору). Одночасно було передбачено щодо результатів оцінювання: ми будемо брати визначену ступінь впливу чинника, починаючи із "Середнього" від’ємного впливу, адже тут і надалі починає окреслюватись та частина несприятливих факторів, які не можуть бути залишені без уваги у подальшому. Ці шкали були встановлені наступним чином:

Ступінь впливу фактору	Оцінка у балах
Дуже сильний	0,80 – 1,00
Сильний	0,60 – 0,79
Середній	0,40 – 0,59
Помітний	0,20 – 0,39
Слабкий	0,00 – 0,19

Такі фактори були попередньо виділені нами, у тому числі під час заздалегідь проведеного пробного опитування на потоці студентів-магістрів.

Перший блок анкети "Особливості інфраструктури ВНЗ, яка забезпечує навчально-виховний процес". У цьому блоці суттєвий, тобто за поданою шкалою "середній"” вплив отримали такі оцінювані фактори: "З причини збільшення спеціальностей та росту кількості студентів погано складається розклад занять (наприклад, відомі випадки, коли на першому курсі в один навчальний день стоїть лише перша й восьма „пари”; в аудиторії, де за розкладом повинно проходити заняття, на цей же час планується проведення екзаменів і т. п.)", "Великі лекційні потоки не сприяють впровадженню активних методів навчання", "У зимовий період у навчальних приміщеннях холодно, вони погано утеплені й обігріваються" та "У ВНЗ мало Інтернет-класів, доступних для студентів на протязі навчального дня. Немає загальнодоступних, нехай старих, комп’ютерів у рекреаціях та аудиторіях".

Ще більш вагомий "сильний" вплив отримали такі: "Слабо оновлюється навчальне обладнання, включаючи технічні засоби навчання. Викладачі, як і раніше поставлені перед вибором, йти до навчальної дошки із крейдою (зазвичай, в аудиторії руки не помиєш) або ж не користуватись дошкою взагалі", "Незадовільні побутові умови у гуртожитках, які не залучають студентів до самостійної роботи (відсутність читальних залів, Інтернет–класів і т. ін.)", а також "Відсутні студентські наукові й творчі внутрішньо вузівські альманахи та збірники, що регулярно видаються. Усе зводиться до випуску студентських газет".

Негативні фактори з другого блоку анкети "Особливості студентського колективу", як буде показано нижче, на думку експертів мають безумовно більшу вагу. Це видно хоча б з того, що усі подані до оцінювання фактори мали не нижче ніж "помітний" вплив. "Середній" вплив отримав фактор "Існують групи, де відмінник не є прикладом для інших; навпаки, бути відмінником у якійсь мірі соромно. Відмінник – це такий собі "заучка". Однакові оцінки по 0,50 експерти дали факторам "У студентів відсутнє або ж слаборозвинене бажання брати участь у студентському самоуправлінні; звідси студентське самоуправління слаборозвинене у його різних формах" та "Відсутня конкуренція поміж студентами у навчальній групі, яка б перешкоджала використанню чужих знань". Саме цьому, вказують далі експерти, "Частина студентів надають перевагу вченню "за рахунок інших" (наприклад, списують, не працюють самі); нерідко слабкі студенти отримують оцінки за рахунок більш працелюбних, використовуючи їхнє товаришування", "У ВНЗ відсутня критична маса студентів, які добросовісно вчаться, подаючи приклад іншим студентам" та "Серед студентів не поширена мода на старанне вчення; у той же час існує масова практика "домовлятись з викладачами", що у свою чергу ще більше знижує рівень знань студентів".

До "сильного" негативного впливу експерти віднесли те, що: "Багато студентів вважають, що для після вузівського успішного працевлаштування на старших курсах важливіше підробляти ніж старанно вчитися", "Мета навчання для багатьох студентів не отримання знань та набування компетентності, а отримання диплому" і "Нерідко у ВНЗ поступає молодь, у якої відсутні мотиви та установка на розгортання власної навчальної діяльності" (0,79 - це максимальна оцінка, отримана не лише для факторів даного блоку, але й для усіх оцінених експертами факторів взагалі).

Третій блок факторів має назву "Особливості педагогічного колективу (скоріше в аспекті аудиторної роботи)". "Середній" вплив отримали фактори: "Слаборозвинена система обміну викладачами різних ВНЗ, обміну досвідом та навичками якісного викладання", "Багато викладачів не знають і не розуміють концепцію гуманізації вищої освіти (як перехід від педагогічного керівництва або ж суб’єкт – об’єктних відносин поміж викладачем і студентом до практики педагогічного співробітництва або ж суб’єкт – суб’єктних відносин між ними)", "Викладачі часто, навіть не заперечуючи концепцію гуманізації освіти, не адаптували її до своєї педагогічної діяльності. Не змогли перебудувати форми організації навчальних занять за своїми дисциплінами, не навчились збуджувати студентів до систематичної самостійної роботи" та "Викладачі надають мало можливостей студентам учитись, усно, змістовно та логічно викладати й відстоювати власну точку зору. Прагнення "до об’єктивної оцінки знань" на практиці зводиться до того, що майже всі контрольні роботи виконуються письмово".

Ще більш високу негативну оцінку експертів отримали фактори "Педагоги й надалі використовують у своїй викладацькій діяльності в основному