Педагогічний контроль у вищій школі (стр. 31 )

Дипломна робота – кваліфікаційна робота, що присвячена вирішенню виробничих задач з організації технологічного процесу (технічна підготовка, забезпечення функціонування, контроль) й управління (аналіз, планування, облік, регулювання) підприємством та, власне, технологічним процесом. Програми дипломних робіт регламентуються певними професійними функціями та завданнями згідно з ОКХ відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Дипломний проект, зазвичай, являє собою розв’язання комплексного завдання, яке містить проектування відповідного об’єкту (технологічного процесу). Одночасно передбачається розробка питань економіки та організації виробництва, охорони праці, техніки безпеки і протипожежної безпеки, що належать до теми проекту (роботи).

Встановлено, що магістр – це освітньо–кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та навіть продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Отже, магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до продуктивної науково–дослідницької і науково–педагогічної діяльності.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської дисертації (роботи) на засіданні ДЕКу. До захисту магістерської дисертації і випускних іспитів допускаються студенти, які завершили повний курс навчання згідно з навчальним планом та успішно склали усі передбачені ним екзамени.

Магістерська дисертація (робота) – самостійна науково–дослідна робота студента, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту й отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Магістерська дисертація – це кваліфікаційне навчально–наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі та подається наприкінці навчального року.

Магістерська дисертація – кваліфікаційна робота, що являє собою дослідження, до змісту якого входить сукупність наукових положень і узагальнень, що мають внутрішню єдність та свідчать про особистий вклад магістра у розробку даної наукової проблеми. Нові рішення, запропоновані автором, повинні бути чітко викладені, аргументовані й критично співвіднесені з відомими науковими розробками.

Отже, дипломування тісно пов’язане з курсовим проектуванням і підготовкою курсових робіт. Оптимальною вважається ситуація, коли дипломний проект (робота) є розвитком теми раніше виконаного курсового проекту (роботи). Це дозволяє використовувати вже накопичені матеріали, забезпечувати глибину та якість дослідження.

Суттєві відмінності дипломування від курсового проектування полягають у такому:

вибір теми дипломного проекту частіше за все вже обумовлений тематикою раніше виконаного курсового проекту (роботи);

закріплення за студентами тем дипломного проекту (роботи) відбувається перед направленням їх на останню, переддипломну практику та оформлюється наказом ректора на підставі подання кафедри;

на вже завершений дипломний проект (роботи), окрім письмового відгуку керівника, повинна бути так звана зовнішня рецензія (написана фахівцями іншого ВНЗ або ж відповідної організації);

захист дипломних проектів (робіт) відбувається на відкритому засіданні ДЕКу.

Критерії оцінок під час захисту дипломних проектів такі самі, як і під час захисту курсових проектів і робіт. Відмінність полягає лише в тому, що під час захисту дипломних проектів (робіт) враховуються ще й зауваження і думки рецензентів, а також наявність наукової або технічної новизни та практичне значення проектів. Оцінки виставляються на закритій частині засідання ДЕКу, а потім сповіщаються випускникам.

Кваліфікаційна робота вважається реальною, якщо:

тема роботи, запропонована підприємством, виконується в його інтересах, а результати роботи прийняті до реалізації;

на тему роботи автор має публікації, патенти, рішення про публікацію, а також подана заявка на винахід;

до роботи прикладені документи про впровадження результатів.

Тематика і завдання кваліфікаційних робіт. Перелік тем кваліфікаційних робіт за напрямом та спеціальністю розробляє випускова кафедра до початку навчального року. Спрямованість тематики повинна забезпечувати індивідуалізацію завдання на кваліфікаційну роботу та можливість вільного вибору теми студентом. У той же час студент має право запропонувати на розгляд випускової кафедри власну тему кваліфікаційної роботи.

Тематика кваліфікаційних робіт повинна бути безпосередньо пов’язана з об’єктом діяльності фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Формулювання теми має бути конкретним і містити процедуру діяльності та продукт, що необхідно отримати у результаті виконання роботи. Теми кваліфікаційних робіт випускників затверджуються наказом ректора, для комплексних кваліфікаційних робіт призначається керівник, а для комплексних кваліфікаційних робіт і для окремих їх частин призначаються керівники.

Завдання на кваліфікаційну роботу. Завдання являють собою узагальнені проблемні ситуації, які подані в ОКХ у вигляді виробничих задач діяльності фахівця. При формулюванні завдань слід виходити з такого:

виробничі завдання бакалавра – діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання відповідних рішень;

виробничі завдання спеціаліста – діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання нових рішень;

виробничі завдання магістра – інноваційна діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання нових рішень.

За своєю складністю такі завдання на кваліфікаційну роботу мають бути адекватними рівням вищої освіти та кваліфікації, що здобуваються. Для завдань на кваліфікаційні роботи доцільно використовувати творчі виробничі задачі, вирішення яких можливе за термін дипломування, що орієнтовані на знаково-розумові, предметно-розумові та знаково-практичні вміння, які мають виконуватись базуючись, на доступних носіях інформації.

Завдання на кваліфікаційну роботу бакалавра повинно орієнтувати на вирішення діагностичних за класом задач, що потребують не тільки вибору, але й перетворення відомих методів розв’язань для нових (нестандартних) умов.

Завдання на кваліфікаційну роботу спеціаліста та магістра повинно містити переважну більшість евристичних задач. Завдання на дипломну роботу магістра слід орієнтувати також на експериментальні або (та) теоретичні наукові дослідження об’єкта діяльності. Мета кваліфікаційної роботи спеціаліста чи магістра має бути новою або відомою, але ще не реалізованою.

Складові кваліфікаційних робіт. Дипломний проект включає комплект технічної документації, до складу якої входять креслення та пояснювальна записка.

Склад креслень дипломного проекту регламентується вимогами стандартів до обраного етапу проектування (наприклад, технічний проект повинен включати обов’язкові креслення загального виду виробу та його складових з остаточними технічними рішеннями, які дають повне уявлення про будову та принцип дії виробу).

Дипломна робота включає демонстраційний матеріал для доповіді на засіданні ДЕК та пояснювальну записку. Демонстраційний матеріал дипломної роботи може бути графічним (на папері, прозорих транспарантах тощо), електронним (відео матеріали, комп’ютерні презентації тощо) або ж натурним (моделі, макети, зразки виробів тощо). Зміст демонстраційного матеріалу повинен віддзеркалювати оригінальні результати, які отримані при виконанні дипломної роботи.

Нарешті, відгук керівника кваліфікаційної роботи готується відповідно до такої структури:

зв’язок завдання на кваліфікаційну роботу з об’єктом діяльності фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня, що здобувається;

мета кваліфікаційної роботи;

актуальність теми;

види, рівень задач і вмінь, що застосовані, їх відповідність чинним кваліфікаційним вимогам;

відповідність змісту кваліфікаційної роботи програмі підготовки;

оригінальність отриманих рішень;

практичне та наукове значення результатів;

ступінь самостійності виконання;

інші питання (застосування ПК, реальність, комплексність тощо);

якість оформлення;

комплексна оцінка;

перелік недоліків, за які знижена оцінка;

зауваження та пропозиції щодо вдосконалення підготовки випускників за даним фахом.

Приклад відгуку керівника дипломного проекту

В І Д Г У К

на дипломний проект спеціаліста на тему:

"Розробка технічного проекту гальмівної системи рудникового електровоза

АМ 8 Д" студента гр. ГМ 98-1 Іванчука Петра Івановича

1. Мета дипломного проекту – підвищення надійності гальмівної системи рудникового електровоза.

2. Обрана тема актуальна через те, що продуктивність (як основний критерій якості) рудникового електровоза пропорційна його гальмівній силі завдяки наявності нахилу гірничих виробок у напрямку руху з вантажем.

3. Тема дипломного проекту безпосередньо пов’язана з об’єктом діяльності спеціаліста фаху 7.090216 Гірниче обладнання – конструюванням та експлуатацією гірничого обладнання.

4. Завдання дипломного проекту (розробка технічного завдання на проектування, ескізного та технічного проекту гальмівної системи рудникового електровоза) віднесені в ОКХ фахівця до класу евристичних, розв’язання яких основане на знаково-розумових уміннях фахівця.

5. Оригінальність технічних рішень полягає у розробці на рівні винаходу конструкції рейкових гальм з постійним джерелом магнітного потоку та системи керування, що забезпечує регулювання, включення та відключення гальм.

6. Практичне значення результатів проектування полягає у суттєвому підвищенні надійності гальмівної системи, що дозволяє приймати масу рухомого складу, виходячи із сумарної гальмівної сили колісних і рейкових гальм. У підсумку – продуктивність рудникового електровоза підвищується на 40-50%. Результати проектування можуть бути впроваджені на будь-яких видах і типах рейкового транспорту.