Педагогічний контроль у вищій школі (стр. 22 )

Оскільки впровадження МРС в Україні лише розпочинається, не зайвими виглядають посилання на результати перших педагогічних експериментів. Так, А. І. Кузьмінський наводить відомості про експеримент, в якому брали участь 125 студентів філологічних спеціальностей. Встановлено, що студенти експериментальних і контрольних груп мали помітно різні навчальні досягнення, що зафіксовано шляхом їхнього оцінювання (табл. 7).

Таблиця 7.

Порівняльні дані про експериментальне впровадження МРС

Групи	Кількість студентів	Якість знань за середнім балом за результатами екзаменів	Якість знань через 5 днів після екзамену	Якість знань через місяць після екзамену	Якість знань через 3 місяці після екзамену
Експериментальні	50	4,8	4,6	4,1	3,8
Контрольні	75	4,4	2,2	1,8	0,7

Приєднання України до Болонського процесу передбачає реорганізацію схеми навчання, основою якої виступають суб’єкт-об’єктні відносини викладача і студентів, подання навчального матеріалу в основному шляхом монологу викладача, зосередження уваги педагогів ВНЗ виключно на знаннях, уміннях і навичках студентів безпосередньо за підсумками навчання. Як видно з наведених у таблиці даних, нові за направленістю організація навчання і педагогічний контроль за навчальним процесом у ВНЗ дозволяють вилікувати стару хворобу вітчизняної системи вищої освіти, яку студенти впродовж останніх десятиліть називали практикою "трьох з", тобто: "заучив, зарахував, забув".

КМСОНП і МРС базується на засадах суб’єкт-суб’єктної, партнерської педагогіки. Як свідчать перші проведені в нашій країні дослідження, така педагогіка гарантує більш високу якість освіти і підготовки, а отже, забезпечує більш високий рівень професійної придатності фахівців.

Питання до самоконтролю

1. Назвіть основні терміни, які використовуються у КМСОНП.

2. Уточніть сутність поняття "модуль", яке є провідним у КМСОНП.

3. Укажіть особливості контрольних заходів під час поточного, модульного та підсумкового контролю у КМСОНП.

4. Назвіть види залікових модулів і форми контролю у КСМОНП.

5. Поясніть сутність рейтингової системи організації навчання і педагогічного контролю.

6. Назвіть переваги МРС для студентів і викладачів.

7. Поясніть особливості НДС на репродуктивному, репродуктивно-творчому і творчо-пошуковому рівнях навчання.

8. Як ви можете прокоментувати дані, наведені в останній таблиці; поясніть, чому студенти експериментальних груп мають більш глибокі й ґрунтовні знання, ніж студенти контрольних.

9. Діагностика результатів навчальної діяльності студентів

Принципи організації контролю й оцінки знань Зміст контролю знань, умінь і навичок Діагностика особистих якостей студентів Діагностика й оцінка творчої діяльності

Принципи організації контролю й оцінки знань визначають направленість усього навчально-виховного процесу у ВНЗ, адже вони віддзеркалюють об’єктивні закономірності побудови педагогічного процесу. Серед них принципи:

індивідуального характеру перевірки й оцінки знань студентів (передбачає індивідуальну роботу викладача з кожним студентом, врахування притаманних саме йому особливостей);

систематичності і системності перевірки й оцінки знань (впливає на здійснення контролю протягом усього навчання студента у ВНЗ);

тематичності (стосується усіх ланок перевірки і передбачає оцінку НДС за семестр і за кожну тему дисципліни);

диференційованої оцінки успішності навчання студентів (передбачає здійснення оцінки успішності на основі різнорівневого підходу);

єдності вимог викладачів до студентів передбачає урахування кафедрами і викладачами діючих у державі освітніх стандартів;

об’єктивності (як систематичний аналіз результатів міжсесійного контролю і показників успішності за єдиними критеріями з метою своєчасного здійснення заходів для покращення організації й змісту навчально-виховного процесу, підвищення ефективності та якості аудиторних і самостійних занять студентів для запобігання (зменшення) відсіву їх з ВНЗ);

гласності, передбачає доведення результатів контролю до відома студентів, розуміння нами об’єктивного характеру отриманих оцінок і відміток.

Зміст контролю знань, умінь і навичок. Перевірка знань включає встановлення:

знання студентами фактів, які наводяться у дисципліні, обставин їхнього встановлення і відмінностей між ними;

знання наукових та інших проблем відповідно до тем, що вивчаються;

знання фундаментальних понять за темами, їх визначень (дефініцій), уявлень про обсяг і зміст понять, а також практичного застосування цих понять;

знання основних правил, закономірностей і законів, їхніх формулювань, умов і границь прояву, специфіки застосування;

знання теорій, встановлених дослідним шляхом фактів, а також основних положень, рівнянь, доказів, висновків, сфери практичного застосування знань, виникаючих прогностичних можливостей використання знань.

Перевірка вмінь передбачає встановлення володіння:

фактами (розуміння джерел фактів, взаємозв’язків між ними, відмінності фундаментальних об’єктів і фактів від похідних);

проблематикою (формулювання і пере формулювання проблем за темою, уміння відшукувати можливі шляхи розв’язання проблеми);

поняттями (розпізнавання понять, конструювання їхніх визначень; розкриття обсягу поняття: характеристика кількісного складу відповідних об’єктів, їхня класифікація; розкриття змісту поняття: характеристика суттєвих прикмет об’єктів; встановлення взаємозв’язку між поняттями, виділення поміж них фундаментальних; практичне їх застосування);

правилами, закономірностями і законами (розпізнавання правила, закономірності, закону; власне формулювання правила, закономірності, закону; розкриття змісту правила, закономірності, закону – характеристика сутності, умов і границь проявів та застосування; характеристика дій, пов’язаних із застосуванням правила, закономірності, закону);

теоріями (впізнавання теорії; відшукування дослідних фактів, необхідних для підтвердження теорії; розкриття змісту теорії, тобто характеристика основних положень, рівнянь, доказів, висновків; здійснення на основі засвоєної теорії практичних дій).

Перевірка навичок включає:

побудову і здійснення алгоритму операцій для виконання конкретних дій у структурі вміння;

моделювання практичного виконання дій, що входять до складу відповідного вміння (за необхідності);

надійне виконання комплексу дій, що є складовими відповідного вміння;

самоаналіз результатів виконання дій, що складають зміст навички у процесі її застосування задля досягнення поставленої мети;

час виконання відповідного вміння (як наприклад, вимірювання швидкості читання іноземною мовою, здійснення розрахунку згідно із засвоєним математичним правилом тощо).

Перевірка засвоєних способів діяльності вимагає:

розпізнавання методів і процедур дій, які належать до вивченого матеріалу;

розкриття змісту методів і процедур: характеристика дій і операцій, які складають їхню сутність;

володіння методами і процедурами, пов’язаними з набуванням знань та їхньою обробкою;

застосування методів і процедур у різних варіантах послідовності дій, що їх складають, а також у нових умовах;

характеристики умов і меж застосування методу або процедури.

Перевірка рівня розвитку здібностей передбачає:

виконання тестів досягнень, інтелекту, креативності;

створення освітньої продукції, яка відповідає темі, що вивчається, з наперед заданими параметрами;

виконання видів діяльності, які відповідають цільовим предметним установкам теми, що вивчається;

виконання видів діяльності, що відповідають цільовим мета предметним освітнім установкам;

виконання методологічних, організаційних та само організаційних видів освітньої діяльності.

Зважаючи на вказані вимоги, оцінка наявних знань та вмінь, навичок і засвоєних видів діяльності мусить бути об’єктивною, тобто не завищеною й не заниженою. Нерідко зовнішнім чинником, що спонукає до лібералізму і прагненню поставити завищену оцінку, виступають усе ще існуючі в національній вищій школі атестаційні вимоги щодо "якості знань". Очевидно, це хибний шлях, адже, як показано у прикладі з експериментальним застосуванням МРС у розділі 8, проблема ВНЗ полягає в забезпеченні перш за все міцності засвоєння знань та вмінь. За умов же традиційно влаштованого навчального процесу, якими б високими не були показники якості, через лічені тижні від якості майже не лишається сліду.

Уміння виступає проміжним етапом оволодіння новим способом дії, яке ґрунтується на якомусь правилі (знанні). Передбачає "правильне" використання цього знання у процесі розв’язання визначеного класу задач, але ще не досягає рівня навички.

Уміння зазвичай співвідносять з тим базовим рівнем, який на початковому етапі застосування виражається у формі засвоєного знання (правила, теореми, визначення тощо), яке зрозуміло студентові і може бути ним довільно відтворене. У подальшому процесі практичного застосування цього знання воно набуває операціональних характеристик, виступаючи у формі правильно виконаної дії, що регулюється даним правилом. Якщо виникають будь-які труднощі під час застосування, студент звертається до правила з метою контролю за виконанням дії або ж у випадку перевірки причини помилки, що була ним допущена.

Подамо на матеріалі хімії наочний приклад об’єктивації оцінки на прикладі такої відмітки, як "4". За умови усної відповіді "4" за продемонстровані знання ставиться, якщо:

дана правильна відповідь на підставі вивчення теорії;

матеріал студентом усвідомлений;

матеріал викладений у визначеній логічній послідовності, літературною мовою;