Календарне планування уроків природознавства у 1 класі (стр. 23 )

- Сьогодні ми помандруємо у Кримські гори.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1.  Робота за підручником (с. 97-99)

2.  Розгляньте фотографії на с. 97.

- Кримські гори вузькою смугою тягнуться вздовж узбережжя Чор­ного моря.

- Знайдіть на карті Кримські гори.

- Кримські гори невисокі. Багато скель у горах мають дивовижну форму — стовпа, велетня або якогось чудернацького звіра. Тому вони і називаються Ведмідь-гора, Чортові пальці. Тут можна побачити різно­манітні фантастичні гірські фігури: стовпи, піраміди, у прибережних горах — гроти.

У горах беруть початок ріки. Вони мають швидку течію, особливо під час танення снігу в горах. Улітку опадів мало, тому деякі ріки пере­сихають.

Біля підніжжя гір ростуть дубові й букові ліси. У дубових лісах росте малина, шипшина, ожина, багато різних трав.

- Розгляньте малюнки на с. 97 унизу. Які рослини на них зобра­жені? Чи знайомі вам ці назви?

- У горах Криму ростуть кущі. Це кущовий пухнастий дуб, держи­дерево, кизил.

- Розгляньте малюнки на с. 98 угорі. Які групи рослин на них зо­бражені? Чи ростуть такі дерева у нашій місцевості?

- У лісах Криму водяться гірські барани, козулі, дикі кабани.

- Розгляньте малюнки на с. 98 унизу.

- Де можна побачити цих тварин?

- Серед птахів трапляються шпак рожевий, кам’яний дрізд, фазан.

- Розгляньте малюнки на с. 99.

- Яких тварин зображено?

- Назви яких птахів ви почули вперше?

- Значну кількість рослин і тварин Криму занесено до Червоної книги України.

Серед них такі рослини: шафран вузьколистий, півонія кримська, тюльпан двоквітковий та ін. Червонокнижні тварини — це кам’яна куниця, кримська скельна ящірка, чорний гриф. {Демонстрація ілю­страцій.)

У Кримських горах є багато карстових печер, глибоких коло­дязів.

У горах Криму багато мінеральних джерел, цілющих озер.

-  Які рослини зростають у горах Криму?

-  Яких тварин можна побачити в лісах Криму?

-  Чи доводилося вам бувати в горах? Що найбільше запам’яталося?

2. Фізкультхвилинка

ІУ. Узагальнення й систематизація отриманих знань

►► Гра «Екскурсія до Кримських гір»

-  Знайдіть місце, з якого почнемо подорож. (Учитель називає місто...). Залізницею їдемо до Сімферополя. Від Сімферополя почина­ємо підніматися в гори. Екскурсію проводитимуть екскурсоводи за та­кими напрямками:

- Розповісти, де знаходяться гори.

- Назвати 2-3 рослини цього краю. Показати їх на малюнках чи гер­барних зразках.

- Назвати 2-3 тварини цього краю. Розповідь ілюструвати малюн­ками.

- Розповісти про значення Кримських гір.

У. Підсумок уроку

-  По яких горах ми подорожували?

-  Що запам’ятали про ці гори?

ЧОМУ В МОРІ ВОДА СОЛОНА?

(Українська казка)

Багато років тому жили двоє братів. Молодший — бідний, а стар­ший — багатий. Померли їх батько й мати. Тоді менший брат став жити ще гірше. Старший брат забрав собі всю батьківську спадщину. Мен­шому братові не лишилося нічого. Жив він із дружиною у великих злид­нях. Якось у молодшого брата не стало чого їсти, і вирішив він піти до старшого, щоб той допоміг йому. Старший брат відмовився допомогти. Тоді менший брат пішов ловити рибу, щоб зварити юшку. Того дня риба не ловилася. Повертається він додому з порожніми руками, похню­пивши голову. І раптом бачить — на дорозі лежать жорна. Підняв він ці жорна і поніс додому. А вдома жінка питає:

-  Чи добрий був улов? Чи багато риби приніс?

-  Ні, жінко, нема риби. От приніс тобі жорна.

Поклав він жорна долі та з досади і штовхнув їх ногою. А жорна раптом закрутилися і почали молоти. Дивляться, а з-під жорен сіль сиплеться. Мололи вони все швидше і швидше, солі ставало більше і більше. Зраділи чоловік із жінкою. Потім менший брат почав думати, куди подіти сіль і як йому зупинити жорна. Нарешті додумався: пере­вернув жорна, і лише тоді вони зупинилися. Після цього жили вони добре. Мололи сіль і продавали, що давало їм змогу жити в достатку.

Старший брат дізнався про це, прийшов до меншого та й каже:

-  Дай, брате, мені в позику жорна!

Дуже не хотілося молодшому братові давати жорна старшому бра­тові, але віддав. Старший брат приніс додому жорна і штовхнув їх но­гою. Жорна почали молоти. Менший брат не встиг розповісти стар­шому, як вони зупиняються. Жорна мололи-мололи сіль і намололи таку купу, яка дійшла до стелі. Стіни затріщали. Злякався старший брат, що розвалиться хата, узяв він жорна і виштовхнув із хати. Вони покотилися з гори в море та й потонули. Відтоді на дні моря крутяться жорна та все мелють і мелють сіль.

УРОК 57

Тема. Дослідницький практикум. Омріяна мандрівка Україною

Мета: розширити знання учнів про Україну; ознайомити з пам’ятками рідного краю; формувати пізнавальний інтерес; виховувати любов до рідного краю.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Багато держав є, людей і мов різних,

Та кожному мила одна лиш єдина

Найкраща з усіх, то є рідна країна,

Мені ж наймиліша — моя Україна.

- Про що розповідається у вірші?

- Ми живемо на чудовій мальовничій землі, в Україні. І сьогодні ми здійснимо віртуальну подорож нашою Батьківщиною.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1.  Робота за підручником (с. 100)

- У кожної людини є мрія — побувати у загадковому куточку Укра­їни. А в нашій країні багато чарівних місць. Для кожного воно своє. Одні полюбляють великі міста, музеї, театри. Інші — гірське повітря, зелені ліси, голубі озера, запах квітучих луків. Одних людей приваблюють пі­щані пляжі, морські глибини, високі гори й густі зарості дивовижних рослин. Іншим подобається вивчати давню історію: пам’ятники, замки, церкви.

- Розгляньте фотографії. Що на них зображено?

- Чи бували ви в таких куточках України?

- Розкажіть про свої враження.

- У яких мальовничих куточках нашої Батьківщини ви мрієте по­бувати? Розкажіть про це однокласникам. Підготуйте розповідь про омріяну мандрівку. Зробіть це так, щоб у ваших друзів з’явилося ба­жання подорожувати разом із вами.

2.  Фізкультхвилинка

ІУ. Узагальнення й систематизація отриманих знань

1.  Виконання малюнка «Моя Батьківщина»

- А якби вам треба було намалювати свою Батьківщину, то що б ви намалювали? {Відповіді дітей: свій дім, де живу; двір і вулицю; садок, маму і тата; бабусю і дідуся біля хати; нашу родину; школу і шкільне подвір’я; ліс і струмочок.)

- Кожен намалював би те, що найдорожче, найрідніше, свій улюб­лений куточок, де живе, своїх батьків, дідусів та бабусь. Отже, сьогодні всі діти намалюють велику Україну, свою Батьківщину, бо вона скла­дається з маленьких улюблених куточків, де ви народились і живете, і з тих людей, які її населяють, тобто ваших родин, близьких і знайо­мих — земляків.

2.  Робота над прислів’ями

1)  Та земля мила, де мати народила.

2)  Кожному мила своя сторона.

3)  Рідна домівка, рідна сім’я — тут виростає доля моя

4)  Де рідний край, там і рай.

5)  Де не є добро, а вдома краще.

V. Підсумок уроку

- Що нового дізналися про своє місто (селище)?

- Які чарівні місця є в Україні?

- Чим пишається ваше місто (село)?

- Назвіть свої улюблені куточки.

- У яких мальовничих куточках нашої Батьківщини ви вирішили побувати?

►► Інформація для вчителя

За результатами Інтернет-голоеування і опитування експертів — учених, істориків, культурологів і фахівців у галузі туризму — були ви­значені Сім Чудес України:

Заповідник «Кам’янець» (Кам’янець-Подільський).

Києво-Печерська Лавра {Київ).

Софіївка (Умань).

Софія Київська {Київ).

Херсонес Таврійський (Севастополь).

Хотинська фортеця (Хотин).

Хортиця (Запоріжжя).

Додаток до уроку 57

►► Гра «Збери прислів’я»

(Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.)

 

ЗАПИТАННЯ ПРИРОДИ

Тема. Із чого виготовляють папір?

Мета: дати учням уявлення про виробництво паперу; розширювати світогляд; виховувати дбайливе ставлен­ня до природних багатств, повагу до людей праці.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

—- Відгадайте загадки.

Мовчить, а сто дурнів навчить.

Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє.

- Якою є відгадка до цих загадок?

- З чого зроблена книга?

- Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, із чого людина виготовляє папір.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1.  Робота за підручником (с. 101)

- Папір виробляють на паперовій фабриці. З лісу до фабрики при­возять соснові та ялинові колоди. Спеціальні машини здирають з них кору, подрібнюють на друзки. Потім варять друзки у спеціальній рі­дині. З розвареної деревини на папероробних машинах виготовляють папір, намотують його у величезні рулони. Рулони відправляють на книжкові фабрики. Тут їх ріжуть на аркуші й роблять з них книжки та зошити.

- Які ще матеріали використовують для виробництва паперу?

- Дізнайтеся, як люди виготовляли папір у давнину.

2.  Фізкультхвилинка

ІІІ. Узагальнення й систематизація отриманих знань

1.  Розповідь учителя

- Папір винайшли в Китаї. Китайці виготовляли його з розмочений рослинних волокон. До Європи папір потрапив між 1000 і 1100 роками. Виявилося, що його можна виготовляти з дерева, ганчірок і навіть... із старого паперу — макулатури. Так з’ясувалося, що папір можна було використовувати двічі!

►► А чи знаєте ви?..

Для виготовлення 1 тонни паперу потрібно 5,6 м3 деревини. Якщо врахувати, що середній об’єм однієї колоди (дерева) — 0,33 м3, то для виробництва 1 тонни паперу потрібно 17 дерев.