Календарне планування уроків природознавства у 1 класі (стр. 4 )

-  Що зображено на іншому малюнку?

-  Людина виростила багатий урожай соняшника. Соняшник — це тіло природи чи виріб людини? (Соняшник — частина живої природи.) Оберіть правильну відповідь.

Який виріб колись був частиною живої природи?

а) Цегляний будинок;

б) лляний рушник;

в) глиняний кухоль;

г) сталевий ніж.

(Лляний рушник спочатку був рослиною.)

Висновок. Усе, що людина зробила власноруч, називають рукотвор­ними тілами.

-  Протягом усієї історії людства руками і розумом людей була ство­рена величезна кількість різноманітних речей, будівель, машин і меха­нізмів: штучний супутник Землі, комп’ютер, телефони.

-  Продовжте цей перелік.

У. Фізкультхвилинка

УІ. Узагальнення й систематизація отриманих знань

1. Продовження роботи за підручником (с. 13)

- Розгляньте малюнки вгорі. Знайдіть зайве у кожному ряді малюн­ків. Поясніть свій вибір.

- Розгляньте фото внизу. Що між ними спільного? Чим вони відріз­няються? Придумайте свою пару.

2.Розв’язування логічних завдань «Що “зайве”? Чому?»

Вітер, річка, білка, веселка, дощ.

Вовк, лисиця, лікар, чашка, комар.

3.  Гра «Що зроблено людиною?»

1 хмара 2 трава 3 космічний корабель 4 горобець 5 стіл 6 Сонце

УІІ. Підсумок уроку

-  На які дві групи можна розподілити предмети, що оточують нас?

-  Що таке природні об’єкти?

-  Що таке рукотворні тіла?

-  Наведіть приклади. природних об’єктів.

-  Наведіть приклади рукотворних об’єктів.

-  Як треба ставитися до речей, створених людиною?

УРОК 7

Тема. Практична робота. Дослідження частин тіл

Мета: навчати учнів проводити дослідження з метою ви­значення ознак предмета; розвивати спостережливість, увагу, практичні навички; виховувати колективізм.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

—  Повідомлення теми і мети уроку

-  За допомогою чого досліджують природу?

-  Що використовують під час спостереження? (.Власні органи чуття та спеціальні прилади)

-  Які прилади допомагають спостерігати? (Термометри, лупа, рулетка, компас тощо)

-  Сьогодні на уроці ми ознайомимося з лупою і дізнаємося, який ви­гляд мають деталі дрібних предметів,

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1.  Робота за підручником (с. 14)

-  Розгляньте малюнки. Розкажіть, що на них зображено.

-  За допомогою якого приладу можна побачити дрібні частини лис­точків і квітів?

-  Лупа, або збільшувальне скло, є одним з найбільш простих прила­дів, за допомогою яких людина розширює можливості свого зору.

Лупа приносить людині велику користь. Її постійно використовують у своїй роботі годинникарі, майстри, що мають справу з різними дріб­ними механізмами, та працівники багатьох інших професій.

-  Розгляньте лупу. Вона складається з ручки і збільшувального скла.

Лупа — ваш помічник у дослідженні дрібних деталей предметів. Поміщаючи лупу між оком і даним предметом, ви бачите цей пред­мет у збільшеному вигляді і дістаєте тим самим можливість розгледіти такі деталі предмета, які вислизають від неозброєного ока.

Висновок. Маленькі тіла і дрібні частини тіл вивчають за допомогою збільшувальних приладів. Простим збільшувальним приладом є лупа.

2.  Фізкультхвилинка

ІУ. Узагальнення й систематизація отриманих знань

1.  Продовження роботи за підручником (с, 15).

-  Розгляньте фото. Розкажіть, що на ньому зображено.

-  Чи доводилося вам збирати і роздивлятися морські камінці?

-  Що цікавого ви побачили?

-  Знайдіть серед морських камінців три камінчики, які збільшила лупа. ^

-  Щоб розглянути тіло, лупу беруть до руки і наближають її на таку відстань, за якої видимість стає найбільш чіткою.

►► Робота у парах

-  Разом із сусідом по парті розгляньте за допомогою лупи розрізане яблуко або кленовий чи березовий листок. Розкажіть, що ви побачили.

2.  Виконання практичних завдань

-  Розгляньте через лупу букви в книзі, шкіру на руці, краї листоч­ків рослин тощо. Розкажіть, що ви побачили.

За допомогою лупи роздивіться піщинки, свою долоньку, лінію, проведену олівцем у зошиті. Розкажіть, що ви побачили.

. 3. Робота за малюнками

-  Знайдіть предмети, які збільшують зображення, що сприйма­ються оком.

На дошці — малюнки: окуляри, маска водолаза, маска карнавальна, фотоапарат, лупа, мікроскоп, окуляри для плавання, лампочка, телескоп, бінокль, сонцезахисні окуляри, ліхтарик.

4. Гра «Закінчи речення»

Для того, щоб побачити дрібні предмети, потрібна...

V. Підсумок уроку

-  Що нового ви дізналися на уроці?

-  Що вам допомагає пізнавати природу і навколишній світ?

-  Для чого треба спостерігати та проводити досліди?

-  Які предмети допомагають нам спостерігати?

-  За допомогою чого вивчають маленькі тіла і дрібні частини тіл?

УРОК 8

Тема. Екскурсія на пришкільну ділянку. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі

Мета: дати учням первинне поняття про явища при­роди, сезонні явища; провести спостереження за змі­нами в неживій природі; учити знаходження ознак відмінності рослин восени порівняно із літом; продо­вжити формування понять «нежива природа», «жива природа»; учити спостереження за поведінкою тварин; продовжити формування вміння естетично сприймати природу навколо себе; виховувати дбайливе ставлення до природи,

ХІД ЕКСКУРСІЇ

І. Організаційний момент

ІІ. Проведення екскурсії

- Сьогодні у нас незвичайний урок. Так, саме урок, хоча і на при­роді. Подивіться навкруги, яка пишність фарб нас оточує.

- Я загадаю загадки, а ви, не називаючи відгадок, скажіть, про яку природу в них йдеться.

Не звір, а виє. (Вітер)

Йшов довгов’язий, та в землю зав’язнув. (Дощ)

Без вогню горить. (Сонце)

- Правильно. У цих загадках згадується нежива природа — вітер, дощ, сонце.

- Підставте свої щічки до сонечка. Що ви відчуваєте? (Трохи тепла)

- Згадайте, як відчували: сонечко влітку? (Сонце світило дуже яскраво, тому було спекотно.)

- Яке положення займало Сонце на небі влітку? (Воно було високе.)

- Як розташовано сьогодні? (Нижче, тому і гріє слабо.)

- Чи змінилося положення Сонця Опівдні?

- Подивіться на небо. Чому не видно Сонця?

3 небокраю, з-за діброви,

Вийшли воли чорноброві:

Принесли водиці дзбан,

Полили і ліс, і лан.

- Що це? (Хмари)

- Чи є на небі хмари?

- Який вигляд вони мають?

- Чи дме вітер?

Висновок. Які зміни відбуваються в неживій природі восени? (Сонце світить і гріє слабкіше, по небу часто пливуть хмари, посилюється ві­тер, часто йде дощ, стає прохолодніше.)

- Які осінні роботи здійснюють люди в місті й у селі?

- Під час наступних спостережень ми з’ясуємо, що відбувається з рослинами восени.

- Як змінилося забарвлення листя на деревах?

- Чи є квітучі рослини?

ЛИСТОПАД

Осінь, осінь, листопад,

Жовте листя стелить сад,

За моря в краї далекі

Відлетіли вже лелеки.

Хмари небо затягли,

Вітер віє з-за гори,

Ходить осінь листопадом,

Жовте листя стелить садом. А. Житкевич

- Як називається це явище природи?

Яку ознаку листопада підкреслює поет?

►► Малювання на асфальті осінніх дерев

- А тепер намалюйте кольоровою крейдою на асфальті осінні де­рева. Покажіть усю красу осінньої природи. (Учні малюють у групах, сформованих за бажанням дітей. Наприкінці вибирається кращий ма­люнок.)

- Давайте підійдемо тихенько до кущика бузку. Я бачу на ньому живі істоти. Хто причаївся серед листочків? {Муха, оса, метелик, павук)

- До якої природи належать побачені нами тварини? Ще жива при­рода, вони рухаються, живляться, плетуть павутину або будують бу­диночки.)

- Хто із вас бачив білочку?

- Чи змінилося забарвлення хутра у білочки восени? Поясніть чому.

- Придивіться до зеленої травички. Хто там стрибає?

Маленький хлопчик у сірій свитинці

По дворах стрибає, крихти збирає. {Горобець)

- Яких ще пташок ми бачимо під час екскурсії?

- Чому ми не чуємо соловейка, інших співочих птахів? Куди вони подівалися?

— 3 похолоданням птахи переселяються ближче до житла людини, а деякі відлітають у теплі краї.

ІІІ. Підсумок екскурсії

- Ось і добігає кінця наша подорож в осінню природу. Скільки різ­них ознак ви побачили в неживій і живій природі!

Коли повертатиметеся зі школи додому або гулятимете з друзями, постарайтеся постежити за хмарами, за листям, що падає, за птахами, що відлітають у теплі краї, за останніми комахами, послухайте звуки крапель дощу і шелест листя і багато чого іншого, чим багата рідна при­рода.

УРОК 9

Тема. Організми

Мета: дати учням уявлення про організми, ознаки жи­вих організмів; учити порівнювати тіла і доводити свою думку; розвивати світогляд, увагу, пам’ять; виховувати дбайливе ставлення до рідної природи.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

- Що належить до природи?

- Якою буває природа?

- Сьогодні на уроці ми навчимося відрізняти живі організми від не­живих тіл природи.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1.  Робота за підручником (с. 16-17)

-  Пригадайте, що належить до природи.

-  Наведіть приклади тіл живої і неживої природи.

-  Розгляньте малюнок на с. 16.

-  Розкажіть, що на ньому зображено.

-  Накрийте на малюнку тіла неживої природи коричневими кру­жечками, а тіла живої природи — зеленими кружечками.

-  Скільки тіл неживої природи ви накрили? Назвіть їх.

-  Скільки тіл живої природи ви накрили? Назвіть їх.