Рухливі ігри є чудовим засобом засвоєння комплексу провідних завдань фізичного виховання, вони допомагають нормальному росту, розвитку й зміцненню кістково-зв’язкового апарату, м’язової системи й формуванню правильної постави учнів.
Із розділу кросова, лижна (ковзанярська) підготовка учні отримують знання про відомих українських лижників, гігієнічні вимоги до занять лижною підготовкою, засобами загартування лижника, спорядження лижника, а також правилами техніки безпеки під час занять лижною підготовкою. Навчальний матеріал із лижної підготовки складається з двох частин: теоретичної та практичної; у першій подано основні відомості про гігієну прогулянки на лижах і догляд за інвентарем, а в друговій – стройові вправи з лижами, основні засоби пересування та елементи гірськолижної техніки.
У розділ легка атлетика входять ходьба, біг, стрибки в довжину з місця та з розбігу, стрибки у висоту з розбігу, метання на дальність та в ціль.
У програмі подано найрізноманітніші дії в ходьбі: під рахунок, з різними рухами рук, з підніманням колін, на носках, схрещеним кроком; акцентована ходьба на перший або інший відлік; у чергуванні з бігом, випадами, широким кроком, прискорена, зі зміною темпу.
Біг використовують для ознайомлення з елементами швидкості, темпу, ритму, орієнтування в просторі, а також для перестроювань учнів, зігрівання й для впливу на внутрішні органи.
Вправи в метанні пов’язані з точною узгодженістю рухів кисті, передпліччя, плеча, усього плечового пояса, а також усього тіла. На уроках застосовують метання різних дрібних предметів (сніжків, невеликих м’ячів, мішечків з піском) через перешкоду, у горизонтальну, вертикальну й рухову ціль, на дальність.
Тема 6. Урок фізичної культури – основна форма роботи з фізичного виховання в школі
Педагогічний процес фізичного виховання здійснюється через різноманітні форми занять, на яких учні оволодівають предметом фізичної культури, роблячи його своїм надбанням, формуючи й збагачуючи особисту фізичну культуру. Однією з форм навчання виділяють урок фізичної культури, який здійснюється в умовах класно-урочної системи навчання. Урок вважається універсальною формою, придатною для розв’язання майже всіх дидактичних завдань.
Характерними рисами уроку, що відрізняють його від інших форм фізичного виховання, є те, що: на урок фізичної культури вчитель створює найкращі умови для розв’язання усіх завдань фізичного виховання та спрямовує самостійну роботу студентів; уроки визначають основний зміст інших форм фізичного виховання школярів; на уроках яскраво виражена дидактична спрямованість, зумовлена вирішенням освітніх завдань; керівна роль належить вчителю, який викладає предмет і здійснює виховання учнів; діяльність учнів чітко регламентується, а навантаження строго дозується згідно з їхніми індивідуальними можливостями; на уроках присутній постійний склад учнів, яким притаманна вікова однорідність; уроки зумовлені розкладом занять.
Ці риси підносять урок фізичної культури до рівня основної форми занять і створюють сприятливі умови для досягнення мети навчання в школі – це формування в учнів знань про здоровий спосіб життя, вмінь та навичок щодо самостійних занять фізичними вправами, а також залучення до систематичних занять спортом, іншими видами рухової діяльності.
Насьогодні не існує універсальної класифікації уроків. Проте зазвичай виділяють такі уроки:
- вступні;
- заключні;
- вивчення нового матеріалу;
- повторення вивченого;
- контрольні;
- комбіновані.
Вступні уроки проводять на початку навчального року, семестру або перед вивченням матеріалу нових розділів програми, наприклад, плавання, лижної підготовки. На вступному уроці вчитель проводить бесіду – ознайомлює учнів із завданням і змістом уроків на навчальний рік або семестр, а також з вимогами, що ставляться до уроку. Бесіда має бути виразною й викликати в дітей інтерес до занять фізичною культурою. Вступний урок завжди починається в класі, а продовжується в спортивному залі, на майданчику.
Вчителю потрібно звернути особливу увагу на підготовку й проведення вступних уроків для учнів 1 класу на початку навчального року. Перший урок фізичної культури має велике значення в житті дітей, тому його потрібно ретельно підготувати й добре провести.
Уроки ознайомлення з новим матеріалом можуть бути поодинокими з кожного виду фізичних вправ, тому що на наступних уроках діти виконуватимуть вже знайомі вправи. Особливість таких уроків – розучування нових вправ. учитель повинен підібрати цікавий матеріал, який легко сприймається й засвоюється.
Урок вивчення нового матеріалу проводять після вступних уроків та уроків ознайомлення з новим матеріалом.
Уроки повторення та вдосконалення пройденого матеріалу сприяють удосконаленню техніки виконання тих або інших вправ шкільної програми, формують правильні рухові навички. Найбільш типовими є комбіновані уроки. Їх не слід планувати й проводити шаблонно, за єдиною, назавжди визначеною схемою.
Контрольні уроки проводять як після вивчення певної вправи, так і після проходження розділу програми в цілому, наприклад, лижної підготовки. На цих уроках після прийняття на оцінку навчальних нормативів програми можна вдосконалювати вивчені раніше вправи.
Підсумкові уроки проводяться в кінці семестру й навчального року: на них підбиваються підсумки виконаної роботи й визначають завдання на час канікул. Головна увага приділяється самостійним заняттям, виконанню режиму дня, заняттям у спортивних гуртках та секціях.
Зазвичай в уроці виділяють три cкладові частини: підготовчу, основну, заключну. Поділ уроку на частини не означає, що він втрачає свою цілісність. Навпаки, кожна частина повинна логічно передувати наступній і випливати з попередньої. Бажано, щоби переходи від однієї частини до іншої були м’якими і непомітними.
Вступна частина (до 5-8 хв.) починається з шикування учнів, привітання та ознайомлення з завданнями уроку. Після цього вчитель проводить декілька вправ для підвищення уваги й готовності організму до фізичних навантажень.
В основній частині проводиться те, що входить до завдань уроку: різноманітна рухова підготовка за допомогою загальнорозвиваючих вправ, спеціально спрямоване вдосконалення окремих сторін моторики, навчання раціональній техніці рухів.
У комплексі загальнорозвиваючих вправ, вправи для розвитку координації і точності рухів зазвичай виконуються перед вправами на швидкість. Потім виконуються фізичні вправи на силу й витривалість. Проте зазначена послідовність не є виключно обов’язковою. Замість гімнастичних вправ може бути використана рухлива гра, естафета тощо.
На цьому фоні добре починати вивчення нових рухів. Важливо, щоб вершина фізичного навантаження мала місце не пізніше ніж за 8-10 хв. до завершення уроку.
В заключній частині пульс повинен знижуватись до 100-120 уд./хв., для чого потребується 3-5 хвилин. Корисно виконати декілька ритмічних дихальних вправ, вправ на розслаблення. Після цього вчитель робить зауваження стосовно уроку й дає вказівки щодо самостійної роботи та виконання домашніх завдань, підводить підсумки уроку, оцінює учнів.
Уроки фізичної культури мають освітні, виховні та оздоровчі завдання.
Освітні завдання полягають у навчанні дітей виконанню фізичних вправ, передбачених програмою, в удосконаленні вивчених вправ, а також у розвитку умінь і навичок застосовувати вивчені вправи в різних умовах. Послідовне виконання освітніх завдань веде до систематичного, міцного й повного вивчення всього навчального матеріалу програми.
До освітніх завдань відноситься одержання дітьми знань про фізичну культуру і спорт, про збереження здоров’я, режим дня, правильне дихання, загартування, правильне виконання фізичних вправ.
Освітні завдання визначають зміст процесу навчання, спрямовують навчальну діяльність, дають змогу передбачити конкретні результати уроку. Але цього ефекту можна досягти лише за умови їх точного формулювання.
Конкретним вважається таке освітнє завдання, у формулюванні якого відбитий кінцевий результат даного уроку й яке дозволить кожному учневі в кінці уроку відповісти собі на запитання: чого він сьогодні навчився, чи додав до знань та вмінь такі, якими ще не володів учора. Тому при висуненні завдань на урок доцільно вживати дієслова: „навчити”, „засвоїти”, „закріпити”, „удосконалювати”, „ознайомити”. Найбільш конкретним є завдання „навчити”.
Виконання освітніх завдань звичайно поєднується з рішенням виховних та оздоровчих. На уроках фізичної культури виховується увага, дисциплінованість, воля, охайність, дбайливе ставлення до майна, а також почуття дружби, товариськості, цілеспрямованості, самостійності й наполегливості в подоланні труднощів. Але можуть бути спеціальні уроки з установкою на вирішення виховних завдань.
Оздоровчі завдання, як і виховні, повинні зважуватися на кожному уроці. Правильна структура й проведення уроків фізичної культури, заняття у відповідних костюмах, необхідний санітарно-гігієнічний стан місць занять, проведення уроків на свіжому повітрі – усе це створює сприятливі умови для розв’язання оздоровчих завдань.
Головними вимогами до сучасних уроків фізичної культури мають бути: вироблення інструктивних навичок і умінь самостійно займатися фізичними вправами, розвиток пізнавальних інтересів, здійснення міжпредметних зв’язків, виконання системи домашніх завдань. Уроки фізичної культури проводяться як на свіжому повітрі з використанням необхідного обладнання, так і в спортивних приміщеннях з обов’язковим дотриманням установлених санітарно-гігієнічних вимог та заходів щодо запобігання травматизму. Спортивний одяг й взуття мають відповідати вимогам і правилам видів спорту, елементи яких вивчаються на уроках (з дозволу вчителя у вимоги до одягу і взуття можуть вноситися зміни).
Фізичне навантаження на уроці
При підготовці до уроку вчитель вирішує питання, пов’язані з фізичним навантаженням. Під фізичним навантаженням розуміють визначений вплив на організм учнів, викликаний усім процесом уроку й фізичними вправами.
Фізичне навантаження значною мірою визначається дозуванням фізичних вправ, тобто кількістю вправ, їх повторюваністю, часом, що відводиться на виконання вправ, а також умовами їх виконання.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 |


