Навчально-методичне забезпечення дисципліни (стр. 28 )

Група складається з 10-15 учнів. На тиждень проводиться не менше за 2 заняття у позакласний час по 45 хвилин. При несприятливих кліматичних умовах (при температурі до -10°С) тривалість уроку скорочується до 30 хвилин, щоб запобігти переохолодженню.

Формування групи здійснюється по показниках функціональних проб серцево-судинної системи, по впливу хвороби на організм дитини й результатом реакції на фізичні вправи незалежно від діагнозу з урахуванням віку. Можливе й міжшкільне, з декількох шкіл, об’єднання учнів у спецмедгрупу. Ця інформація доводиться й до батьків учнів із метою покращання загального стану здоров’я. Учні спецмедгрупи повинні обов’язково займатися на загальних уроках фізичної культури у відповідному спортивному одязі й взутті. Вони беруть участь у підготовчій та заключних частинах уроків, у при стійкому покращанні стану здоров’я виконують елементи рухів основної частини зі значним зниженням фізичних навантажень, без затримки дихання, виключаючи стрибки, струси, психоемоційне перевантаження (з можливим виключенням елементів змагань, естафет та ін.).

У програмі спецмедгрупи передбачені обмеження виконання фізичних вправ на силу, швидкість, витривалість, виконання елементів акробатики.

Знижені адаптаційно-захисні можливості організму учнів спецмедгрупи потребують тимчасового виключення деяких фізичних вправ по медичних показаннях, але з обов’язковим включенням їх у подальше вивчення при суворому дотриманні дозування. Фізичні вправи прикладного й професійного спрямування не виключаються, та обов’язково проводяться з урахуванням пристосування організму дитини до подібних навантажень.

Лазіння по канату дозволяється тільки як підготовча вправа й використанням похилої площини.

Учні повинні бути обізнані з елементами контролю за станом власного здоров’я за показниками пульсу й дихання.

Особливості проведення уроку спецмедгрупи

І. Підготовча частина. Розпочинається перевіркою показників пульсу й дихання. Потім вивчаються або повторюються різновиди дихання: грудного, черевного та змішаного (повного) та комплекси вправ оздоровчої спрямованості. Виконання стройових вправ чергується з дихальними вправами, які поступово поєднуються із загальнорозвивальними. Вправи виконуються в повільному темпі в дозуванні до 10—12 разів. Використовуються вправи ритмопластики, танцювальних рухів, вправи на поставу й розслаблення. Необхідно використовувати метод варіативних (зміцнюючих) навантажень. При необхідності вибірково перевіряється виконання домашнього завдання.

ІІ. Основна частина. Повторюються раніше вивчені рухи й учні знайомляться з більш складними фізичними вправами, передбаченими програмою. Навантаження обов’язково чергується з вправами на дихання та розслаблення.

ІІІ. Заключна частина. Вправи на розслаблення проводяться в повільному темпі. Необхідно добитися відносного відновлення роботи серцево-судинної і дихальної систем. Перевіряється пульсовий показник. Після загального підсумку уроку задається домашнє завдання з його показом і дозуванням.

Теоретичні знання повідомляються учням на кожному уроці згідно з навчальним матеріалом, а також відповідно до вимог техніки безпеки під час проведення заняття.

Орієнтовно-структурна організація занять учнів

спецмедгрупи

1.Практичне виконання методик по корегуванню захворювання

(виконання комплексів оздоровчої спрямованості) — до 13 хв.

2.  Комплекси дихальних вправ — до 10 хв.

3.  Навчальний матеріал за темою уроку — 15 хв.

4.Вправи для зняття психологічних і фізичних навантажень — до 7 хв.

Фізичне виховання учнів спецмедгрупи включає

1.  Обов’язкове навчання з обмеженими навантаженнями на уроках фізичної культури.

2.  Навчання за окремою програмою в спеціальній групі.

3.  Зважений і узгоджений з лікарем, учителем і батьками режим дня.

4.  Участь у заходах фізкультурно-оздоровчої спрямованості в режимі школи (фізкультхвилинки на уроках, участь у рухливих перервах, участь у позакласній роботі з фізичної культури (свята, екскурсії) за винятком участі в спортивних змаганнях.

5.  Використовування природних та оздоровчих факторів (загартування, катання на ковзанах, лижах, плавання (без переохолодження)).

6.  Володіння елементами самоконтролю за самопочуттям по пульсу, диханню та суб’єктивним під час самостійних занять і ведення щоденників самопочуття.

Критерії оцінювання досягнень учнів, за станом здоров'я віднесених до спеціальної медичної групи

Оцінки виставляються за:

1.Теоретичні знання:

·  загальної спрямованості відповідно до вимог навчальних програм;

·  лікувально-оздоровчої спрямованості.

2.  Практичні навички прийомів самоконтролю.

3.  Техніку виконання загальнонавчального матеріалу (за сприятливих для учнів умов у відповідності до лікарняних показань).

Рівні навчальних досягнень вказані в програмовому матеріалі.

I рівень — початковий (учень має загальні уявлення про значення лікувально-оздоровчих заходів і комплексів)

II рівень — середній (учень виконує дві вимоги)

III рівень — достатній (учень виконує три вимоги й володіє навичками самостійних занять)

IV  рівень — високий (учень виконує три вимоги й творчо володіє навичками самостійних і колективних занять). У межах рівня виставляється вищий бал.

Учні спеціальної медичної групи оцінюються за знання теоретичного компонента, виконання домашніх вправ, техніку виконання вправ з кожного розділу програми протягом навчального року (учні першого класу не оцінюються).

Оцінки виставляються в журнал спецмедгрупи й переносяться до класного журналу як оцінки за тематичні атестації, семестри і річна.

Тема 8. Критерії оцінювання на уроках фізичної культури в початкових класах

Перевірка та оцінювання знань, рухових умінь і навичок, техніки виконання фізичних вправ, контрольних нормативів і вимог навчальної програми – важлива складова частина навчально-виховного процесу.

Під час оцінювання вчитель має враховувати рівень досягнень учня, зважаючи на те, що основними функціями оцінювання є контролююча, навчальна, діагностична й виховна.

Головними вимогами під час виставлення оцінки за виконання рухової дії є комплексне оцінювання знань, техніки виконання фізичних вправ (за сприятливих для учня умов) та нормативного показника. Оцінка має визначати дійсний рівень знань, рухових умінь і навичок учнів відповідно до вимог навчальної програми. При цьому може здійснюватися поточна або спеціальна перевірка. Методами поточної перевірки є спостереження, виклик, бесіда. Спеціальна перевірка передбачає попередню й контрольну перевірку виконання навчальних нормативів і вимог.

Упродовж навчального року школярі виконують вправи Орієнтовних комплексних тестів оцінювання фізичної підготовленості (6 вправ упродовж року й 6 — наприкінці). Вони складаються з вправ, які визначають рівень розвитку фізичних якостей:

швидкості — біг 30 м;

витривалості — біг від 200 до 1500 м (залежно від віку);

гнучкості — нахил тулуба вперед з положення сидячи (відстань між ступнями ніг — 20—25 см, коліна не згинаються, долонями рук дістають якомога далі, положення максимального нахилу утримується 2 секунди);

сили — підтягування на високій перекладині (дівчатка — на низькій);

спритності — «човниковий» біг 4 х 9 м з перенесенням предмета;

швидкісно-силових якостей — стрибок у довжину з місця.

У зв’язку з тим, що в учнів початкових класів відбувається інтенсивний розвиток більшості рухових якостей, формування різних систем організму, вчителю необхідно знати, що в цьому віці найкраще розвиваються такі фізичні якості, як швидкість, спритність, гнучкість, і помірно — сила та витривалість. Тому уроки фізичної культури з учнями початкових класів має провадити спеціаліст з фізичної культури і спорту або відповідно підготовлений учитель початкової школи. Матеріал навчальної програми для 1 класу можна використовувати в підготовчих групах дитячих дошкільних закладів.

У початковій школі, починаючи з першого класу, в школярів формуються основні життєво необхідні рухові дії. Тому важливою особливістю змісту є вивчення рухливих і народних ігор, формування навичок самостійної їх організації й проведення. В міру зростання учнів поступово у змісті навчання акцент має зміщуватися на засвоєння ними основних рухових дій, фізичних вправ підвищеної координаційної складності з базових видів спорту, що входять до навчальної програми. На завершальному етапі початкової освіти засвоєння нового матеріалу має зосереджуватися уже на фрагментах рухової діяльності, цілісних комбінаціях та спортивних іграх за спрощеними правилами.

Засвоєння учнями початкових класів практичного матеріалу має поєднуватися з фізкультурною освітою. Теоретичний матеріал тісно пов’язується з практичним. Школярі мають опановувати основи знань, пов’язані з особистою гігієною, значенням фізичних вправ для збереження та зміцнення здоров’я, організацією найпростіших форм самостійних занять.

У кінці початкової школи учень набуває певних предметних та ключових компетенцій. Він має володіти основними життєво важливими навичками і вмінням ходити, бігати, стрибати, лазити, метати, плавати; вміти виконувати основні рухові дії з базових видів спорту, що входять до навчальної програми; мати елементарні навички здорового способу життя.

Вчитель фізичної культури проводить раз на півріччя за положенням, затвердженим радою школи, фізкультурно-спортивні заходи й змагання з вправ комплексних тестів та елементів видів спорту, які входять до навчальної програми; організовує роботу спортивної секції з обраного учнями або традиційного для даної школи виду спорту; організовує підготовку та забезпечує участь команд школи в різних спортивних змаганнях.

Виконання учнями 1 класів контрольних навчальних нормативів і вимог не оцінюється, вони подані для визначення рівня фізичного розвитку учнів, дають змогу вчителеві побачити, які необхідно внести корективи відносно окремого учня в навчально-виховний процес, якщо показники фізичного розвитку будуть нижче від зазначених. Облік (фіксація) результатів контролю в формі оцінок у балах ведеться вчителем в особистому журналі.

При тематичному оцінюванні стану фізичної підготовленості за виконання комплексних (орієнтовних та обов’язкових) тестів у класний журнал учню виставляється єдиний бал, який складається із суми балів, отриманих ним за виконання шести вправ.

Якщо учень показав кращий результат (згідно з таблицею показників), то отримує 2 бали, гірший — 1 бал, а ще нижчий результат не оцінюється. Отже, максимальний бал, який за сумою балів може набрати учень, становить 12. Таким чином можна встановлювати рівень навчальних досягнень кожного учня (від початкового до високого).

Поточне оцінювання протягом зазначеного тестування учнів не здійснюється.

Тематичний бал за комплексні (орієнтовні та обов’язкові) тести оцінювання стану фізичної підготовленості є домінуючим при оцінюванні навчальних досягнень учнів за другий семестр.

Результати, показані учнями упродовж навчального року за окремі види комплексних тестів, які не оцінюються, є орієнтирами для подальшої корекції роботи учнів щодо вдосконалення рівня особистої фізичної підготовленості та дають учителю можливість вносити корективи щодо ефективного використання різних форм і методів навчання.

Головними критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів є комплексне оцінювання знань, техніки виконання (за сприятливих для учня умов) та нормативного показника. Специфікою при оцінюванні за 12-бальною системою є те, що за нормативним показником визначають рівень навчальних досягнень, а потім — за технічними показниками виконання рухової дії та теоретичними знаннями виставляють остаточний бал. Якщо рухова дія не має нормативного показника, рівень навчальних досягнень визначається за структурою техніки її виконання, а остаточне оцінювання в балах здійснюється за показниками теоретичних знань.

На кінець року вчитель визначає рівень навчальних досягнень учнів за такими критеріями:

Початковий рівень навчальних досягнень

1 бал – учень володіє знаннями, необхідними для виконання певного елементу на елементарному рівні розпізнання

2 бали – учень володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, може виконувати окремі елементи фізичних вправ

3 бали – учень володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, розрізняє елементи техніки виконання фізичних вправ, може виконувати нормативний показник низького рівня

Середній рівень навчальних досягнень

4 бали – учень володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, розрізняє елементи техніки виконання вправ, його уміння і навички додають змогу виконувати більшість елементів фізичних вправ (з незначними помилками)

5 балів – учень розуміє основний теоретико-методичний матеріал, може виконувати техніку окремої фізичної вправи

6 балів – учень виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу, з допомогою вчителя може аналізувати та виправляти допущені помилки. Здатний виконати окремі контрольні нормативні показники та вправи комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості

Достатній рівень навчальних досягнень

7 балів – учень виявляє знання й розуміння переважної більшості навчального матеріалу, здатний застосовувати теоретико-методичний матеріал для виконання фізичних вправ, визначених навчальною програмою

8 балів – знання учня достатньо повні, він вільно застосовує вивчений матеріал, уміє аналізувати, робити висновки. Володіє технікою виконання фізичних вправ, виконує вправи комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості

9 балів – учень вільно володіє вивченим матеріалом та вміло застосовує його на практиці. Виконує контрольні навчальні нормативи й вимоги, вправи для обов’язкового повторення і домашніх завдань

Високий рівень навчальних досягнень

10 балів – учень вміло володіє теоретико-методичним матеріалом навчальної програми, знає методику підготовки й виконання фізичних вправ. Рівень умінь і навичок дає змогу правильно та якісно виконувати нормативні показники

11 балів – учень володіє узагальненими, міцними знаннями з предмета, володіє техніко-тактичною підготовкою під час виконання фізичних вправ, виконує фізичні вправи та контрольні навчальні нормативи на високому рівні

12 балів – учень має системні знання та інструктивно-методичні навички з предмета, досягає високих результатів під час виконання фізичних вправ, визначених навчальною програмою та комплексним тестом оцінки стану фізичної підготовленості.