Навчально-методичне забезпечення дисципліни (стр. 16 )

Стрибки під довгою скакалкою організовують окремо для дівчаток й окремо для хлопчиків.

Стрибки в довжину з місця. Ознайомлювати учнів із технікою цього стрибка треба на майданчику з м’яким ґрунтом, бо приземляються на п’ятки.

Стрибок виконується з положення ступні паралельні й розставлені на відстані 20-25 см. Учень підводиться на носках, піднімає руки вгору, робить глибокий вдих, потім напівприсідає і, опускаючи руки вперед-униз, стає на всю ступню й продовжує рух, відводячи руки назад. Потім енергійним рухом рук уперед-угору й поштовхом ногами учень наче витягується вперед. Минають частки секунди, й ноги різким рухом виносяться далеко вперед; після дотикання п’ятками до опори вони згинаються в колінах до відказу, чим пом’якшують приземлення.

Різновиди стрибків у довжину з місця:

1.  Поштовх обох ніг уперед.

2.  Те саме, але кілька стрибків підряд.

3.  Стрибок кроком: відштовхуючись обома ногами, приземлитися на одну ногу і, не зупиняючись, продовжувати стрибати з ноги на ногу. Загальна відстань 6-10 м.

4.  Стрибок боком (вправо і вліво) або спиною вперед.

5.  Декілька стрибків боком або спиною.

Рис. Стрибок у довжину з місця

Стрибок у довжину з розбігу способом зігнувши ноги належить до найскладніших видів стрибків у молодших школярів. Техніка виконання стрибка така: рівноприскорений розбіг із скороченням останнього перед відштовхуванням кроку; відштовхування однією ногою з одночасним змахом рук уперед-угору; у фазі польоту ноги згинаються в колінах і перед приземленням виносяться вперед; приземлення на п’ятки або на всю ступню, для стійкості руки виносяться вперед.

Навичку стрибка в довжину з розбігу формують у такій послідовності: стрибки з 1-2, 4-6 кроків; удосконалення відштовхування однією ногою й приземлення на обидві ноги з енергійним змахом руками, польоту (зігнувши ноги) та стійкого приземлення. Коли діти засвоять відштовхування й приземлення із скороченого розбігу (6 кроків), у них удосконалюють окремі елементи стрибка в довжину з повного розбігу – 12-16 м.

При виконанні стрибків необхідно враховувати індивідуальні особливості школярів та їхнє вміння набирати швидкість. Від цього залежить довжина розбігу. Щоб точно попасти на брусок поштовховою ногою, треба встановити контрольні позначки на відстані 6-8 бігових кроків від бруска. Кількість кроків розбігу має бути сталою. На позначку має попадати поштовхова нога, що полегшує ритмічне виконання розбігу й націлює стрибуна на успішне відштовхування. Поштовхові ногу ставлять на брусок усією ступнею швидким рухом від себе, намагаючись підкинути себе вгору-уперед. У момент поштовху важливо швидко пройти через трохи зігнуту поштовхові ногу, йдучи грудьми і плечима вперед-угору.

Руки під час відштовхування продовжують виконувати рухи, як при бігу, але з більшою амплітудою, голову слід тримати прямо.

Підготовчими вправами до стрибків у довжину з розбігу зігнувши ноги є такі: стрибок у довжину з розбігу через перешкоду (висота 40 см) з попереднім відштовхуванням у позначеному місці; стрибок у довжину з невеликого розбігу (3-4 кроки) з попереднім відштовхування від гімнастичної лави.

Багатоскоки добре впливають на розвиток рухових якостей молодших школярів. Вони виконуються з місця стрибками з однієї ноги на іншу та приземленням на обидві ноги. Підготовчими вправами до багатоскоків є стрибки через скакалку, стрибки на обох ногах та на одній нозі з просуванням уперед через накреслені на підлозі лінії; стрибки по купинах.

Рис. Стрибок у довжину з розбігу

Стрибок у висоту з прямого розбігу за своєю структурою подібний до стрибка в довжину з розбігу. Невелика відмінність є тільки в характері відштовхування. Для виконання цього стрибка діти розбігаються перпендикулярно до перешкоди, відштовхуються однією ногою з одночасним змахом рук угору; в польоті ноги згинають у колінах і підтягують до грудей; приземлюються на обидві ноги, виносячи руки вперед. Молодших школярів навчають стрибати у висоту з прямого розбігу в такій послідовності: стрибок через мотузку 10-15 см. Заввишки з одного кроку поштовхом однієї й махом другої ноги з приземленням на обидві ноги; те саме з двох-трьох кроків з одночасним змахом рук уперед-угору; з 3-5 –метрового розбігу з правильним виконанням усіх його елементів – рівноприскорений розбіг, енергійне відштовхування, політ зігнувши ноги, м’яке стійке приземлення; стрибок через мотузку 30-50 см заввишки з 8-метрового розбігу. Для визначення поштовхової ноги необхідно дати дітям виконати стрибок через перешкоду до 20 см з невеликого розбігу.

Після засвоєння стрибків у висоту з прямого розбігу переходять до навчання учнів стрибка способом “переступання”, що виконується з косого розбігу під кутом 37-45° до перешкоди. Учні, які відштовхуються лівою ногою, стрибають стоячи з правого боку від перешкоди, а ті, які відштовхуються правою – з лівого боку. Довжина розбігу – 4-5 кроків. Поштовх виконують ногою, яка знаходиться далі, за 70-80 см від переднього краю ями.

Акробатичні вправи

Досить велику кількість акробатичних вправ у початковій школі можна звести до дуже обмеженого циклу основних: перекат, перекид, стойка і “міст”. Ускладнюють вправи за рахунок поєднання кількох рухів, зміни вихідного й кінцевого положення.

Навчання акробатичних дій. Найпростіші акробатичні дії можуть виконувати на одній маті одночасно троє учнів початкових класів. Для вивчення перекатів і перекидів доцільно мати розташувати в одну лінію по всій довжині майданчика або залу.

1. Групування — основний елемент усіх акробатичних вправ. Учень підтягує коліна до грудей, розводить їх трохи вбік, руками тримається за гомілки, голову дуже нахиляє вперед, торкаючись нею колін. Групування можна виконувати в трьох положеннях: сидячи, на спині й в присіді.

У такій послідовності відбувається й навчання. З основної стійки учень за командою вчителя присідає, тримаючись руками за середину гомілки, й нахиляє голову. Групуються на спині з положення лежачи на спині; за командою вчителя учень згинає ноги і нахиляє голову. Групування в присіді є вихідним положенням для виконання дальших рухів. Для деяких дій вихідним положенням може бути групування сидячи.

2. Перекат назад виконується з вихідного положення групування в присіді. Зберігаючи компактне групування, м’яко перекотитись назад, послідовно дотикаючись потилицею й лопатками трави або мати, і перекатом вперед повернутись у вихідні положення. Перекат виконують кілька разів підряд. Складнішим буде перекат назад з положення групування в присіді.

3. Перекид уперед можна виконувати також з різних положень. У початковій школі його виконують: з упору присівши в упор сидячи, в упор присівши; з кроку; у русі; з опорою однією рукою; з палкою в руках і вдвох. У положенні упору присівши руки зовні і спереду колін, нахилити голову вперед, торкаючись підборіддям грудей, легким поштовхом ніг надати тілу руху вперед, руки трохи зігнути в ліктьових суглобах, перевертаючись, м’яко прийти лопатками на мату й продовжувати обертальний рух уперед з напівкруглою спиною. Щоб посилити обертальний рух уперед, треба різким рухом захопити руками гомілки, а голову й плечі енергійно підтягнути до колін.

Рис. Перекид уперед

4. Стійку лопатками виконують з положення сидячи, з упору присівши й лежачи на спині зігнувшись перекатом назад. Перекочуючись на спину, ноги розгинають угору, долоні впирають під спину. Стойка тримається упором головою, плечима й ліктями.

Під час навчання учнів ставлять по два: один робить стойку, другий тримає товариша за ноги, допомагаючи йому виконувати рух. Основна помилка полягає в широкому розведенні ліктів, що значно утруднює підтримання тіла у вертикальному положенні.

5.”Міст” — положення прогнутого тіла спиною до підлоги, спираючись на руки і ноги. “Міст” з положення лежачи на спині виконують сильним прогинанням тулуба та енергійним випрямленням рук і ніг, не зрушуючи ступень й кистей з місця. З положення лежачи на спині учень згинає ноги і, трохи розводячи їх нарізно, ставить якнайближче до тулуба. Зігнуті руки торкаються мату біля плечей пальцями до лопаток, ліктями вперед. З цього положення робиться енергійне прогинання до повного випрямлення рук і ніг. При відмінному виконанні руки випрямлені вертикально, а ноги стоять похило, приблизно під кутом 40º, прямі в колінах.

Правильна організація учнів у процесі навчання – запорука міцного засвоєння рухових дій. Основою організації залишається фронтальний спосіб навчання.

Танцювальні кроки

Молодші школярі на уроках фізичної культури знайомляться з деякими танцювальними кроками та позиціями ніг.

Позиція ніг:

перша – п’ятки разом, носки нарізно, в протилежні сторони, ступні на одній лінії; друга – те саме, але ступні розведені на ширину плечей; третя – п’ятка лівої ноги приставлена вперед до середини ступні правої ноги, ступні під прямим кутом одна до одної.

Танцювальні кроки:

Приставний крок – виконується в будь-якому напрямі з наступним приставлянням другої ноги в основну стійку.

Крок галопу – приставний крок; виконується на носках. Ногу приставляють коротким рухом, трохи підбиваючи другу ногу, й в цей час виконують легкий стрибок, під час якого ноги дуже випростані.

Поперемінний крок – приставний крок з наступним кроком з цієї самої ноги. Крок лівою, приставити праву й знову крок лівою, права залишається ззаду на носку.

Крок польки – виконується як поперемінний крок з невеликим стрибком на одній нозі, а друга одночасно вперед.

Тема 2. Загальнорозвиваючі вправи – як основний специфічний засіб фізичного виховання

ВПРАВИ БЕЗ ПРЕДМЕТІВ

Вправи без предметів використовують для розвитку в учнів найбільшої кількості можливих окремих дій. У зв’язку з цим необхідне регулярне навчання різних рухів з послідовною зміною амплітуди, швидкості, темпу, ритму руху, тривалості зусиль. Збільшення обсягу таких вправ слід здійснювати за рахунок утворення різних поєднань зі знайомих учням елементарних рухів окремими частинами тіла.