Навчально-методичне забезпечення дисципліни (стр. 24 )

Перехоплення позаду й збоку виконується в групі з 4 осіб, 2 із яких захисники. Удосконалювання відбувається в грі “Боротьба за м’яч”.

З 1 серпня 2001 року вступили в дію правила гри в гандбол.

Тема 6. Позакласна та позашкільна робота з фізичного виховання молодших школярів

Позакласна робота є безпосереднім продовженням навчальної роботи й має розв’язувати ті самі завдання. Основні завдання позакласної роботи полягають в тому, щоб сприяти всебічному розвитку й зміцненню здоров’я школярів, поглибленню їхніх знань і умінь, набутих на уроках фізичної культури, формування в учнів організаторських навичок. Разом з цим позакласні заходи забезпечують здоровий відпочинок учнів і задовольняють їхню потребу в рухах, прищеплюють учням любов до занять фізкультурою й спортом, упроваджують фізичну культуру в повсякденне життя школярів.

Основним змістом позакласних занять з учнями молодшого шкільного віку є вправи навчальної програми з фізичної культури.

Форми позакласної роботи поділяються на заняття, що систематично проводяться в секціях колективу фізкультури, й епізодичні заходи. У І—II класах основними формами позакласної роботи з фізичного виховання є епізодичні заходи: катання на санчатах і лижах, прогулянки, фізкультурні виступи на шкільних святах, участь у змаганнях на першість класу та школи та ін. У III—IV класах, крім цих заходів, застосовують систематичні заняття у фізкультурному гуртку та в спортивних секціях. Фізкультурний гурток працює один-два рази на тиждень. Змістом його роботи є найрізноманітніші рухові дії для закріплення навичок і вмінь, набутих на уроках. Систематичні заняття в спортивних секціях нерідко збуджують в учнів бажання оволодіти основами якого-небудь виду спорту. Дітям 7-8 років можна займатися в секціях акробатики, фігурного катання на ковзанах і плавання. З 9-10 років їм рекомендується працювати в секціях художньої та спортивної гімнастики, волейболу і баскетболу.

Як правило, секціями в початкових класах керують учителі фізичної культури або спеціально запрошені тренери. Класоводи проводять заняття в гуртку фізкультури.

Походи та екскурсії. Ці форми позакласної роботи мають оздоровче, виховне та освітнє значення. Під час походів та екскурсій школярі знайомляться з рідним краєм, з результатами праці людей, з традиціями українського народу. Прогулянки та походи є чудовим засобом тренування навичок пересуванняйі подолання перешкод, удосконалення самостійності і спритності. Тривале перебування дітей на свіжому повітрі посилює вплив рухових дій, сонячного проміння й повітряних ванн на організм.

Прогулянки проводяться в будь-яку пору року. Маршрут і зміст прогулянки вчитель розробляє заздалегідь. Під час підготовки слід зважати на схильність дітей до вигадок, фантазування й великої рухливості. У прогулянку включають відомі учням ігри, з них найцікавішим є біг наввипередки, дії з м’ячем, із скакалками, лазіння і перелазіння. Прогулянки пішки тривають не більше двох годин, причому відстань маршруту не повинна перевищувати 2-3 км. Темп руху потрібно пристосовувати до сил найслабшого учасника прогулянки.

З учнями ІІІ-IV класів проводяться одноденні походи з такими завданнями: практично ознайомити учасників з поведінкою на марші; належні навички при діях на пересіченій місцевості; поступово втягувати дітей у довгочасну ходьбу. Тривалість походів — не більш як 8 км з максимальним навантаженням на одного учасника до 4 кг. У походах пропонується так організувати пересування: через кожні 30 хв. руху — малі (по 10 хв.) привали. До початку походу вчитель розробляє маршрут, визначає місця привалів, складає план підготовчих заходів і старанно перевіряє готовність учнів, особливу увагу приділяючи огляду одягу й взуття, наявності головних уборів (у будь-яку пору року), укладанню рюкзака. У подорожі слід точно додержувати визначеного заздалегідь режиму, зокрема категорично забороняти пити воду з відкритих водойм.

Організація одноденних походів — справа нескладна, проте до кожного, особливо першого походу з молодшими школярами треба готуватись дуже старанно. Керівник походу намічає план підготовки, в якому враховує: хто піде в похід; які завдання слід ставити перед учнями в поході; куди піти; що взяти з собою; що і як робити в поході.

Якщо керує походом тільки один учитель, він може взяти з собою не більш як 15-20 учасників, інакше йому важко буде спостерігати за всіма дітьми.

Про похід учитель оголошує в класі приблизно за тиждень до наміченого дня. Визначивши, хто піде в похід, керівник призначає свого помічника, який допомагатиме готувати й проводити похід.

Вибір маршруту визначається завданнями походу. Район походу вибирають по карті свого району, міста або області. Для одноденного походу важливо швидко дістатися до кінцевої мети й так само швидко повернутися назад. Вибравши район, треба розробити маршрут — гадану лінію руху в поході. Маршрут розробляє керівник, але краще, коли він це робить спільно з майбутніми учасниками походу.

Для пішого походу потрібне нескладне спеціальне спорядження. Список його потрібно продиктувати дітям і вивісити поряд з маршрутом і схемою походу.

Що робити в поході, визначається його завданнями. Кожному учасникові доручають який-небудь захід. Важливо, щоб діти мали задоволення від походу, набули нових знань і фізично загартувалися.

Змагання для молодших школярів повинні бути доступні за змістом, прості за організацією й короткочасні. Це не виключає участі дітей у змаганні на першість школи. У змаганнях на першість класу бажана участь усіх учнів основної медичної групи.. На першість школи виступає команда, кількісний склад якої визначено в Положенні про змагання. Завдання вчителя полягає в тому, щоб своєчасно виявити найсильніших учасників і провести з ними кілька тренувальних занять.

Змагання на першість класу можуть бути різні: з рухливих ігор, естафети з бігу з обручем або скакалкою на відстань до 40 м; з метання м’ячів у ціль або на дальність; з стрибків у висоту або в довжину; з стрибків під довгою або короткою скакалкою та ін.

Для учнів початкових класів проводять змагання з легкоатлетичних вправ, гімнастики, ігор, лиж. До програми змагань з легкої атлетики та гімнастики включається по кілька видів вправ, але протягом одного дня учні можуть брати участь у змаганнях не більш як з двох-трьох видів вправ.

Важливою умовою успішного проведення змагань є правильна їх організація. Підготовку й проведення змагань здійснює організаційний комітет, який затверджується наказом директора. До складу комітету входять учителі, лікар школи, батьки, представники учнівських організацій, колективу фізкультури.

При проведенні змагань з легкої атлетики велику увагу слід приділяти підготовці місць відповідно до правил змагань. Бігові доріжки розмічають так, щоб для кожного учасника забігу була окрема доріжка 1,25 м завширшки.

Для проведення змагань із стрибків у довжину з розбігу брусок для відштовхування обов’язково білять розчином вапна або крейди, стежать за тим, щоб під рукою були рулетка, кілочок для позначення місця приземлення, граблі й лопата. Для проведення стрибків у висоту необхідно мати мотузок, вимірювальну планку, граблі й лопату.

Великої підготовчої роботи вимагають змагання з гімнастики. Складність їх зумовлюється тим, що в гімнастиці оцінюються якісні характеристики рухів. У зв’язку з цим необхідно провести з суддями інструктаж про оцінювання конкретних вправ, що входять до програми змагань. Ретельно готують місця та обладнання для проведення змагань.

Змагання з ігор проводять за „круговою системою” або з „вибуванням”.

При проведенні змагань за круговою системою всі команди зустрічаються одна з одною. Для виявлення переможця за цією системою потрібно провести багато ігор, зате ця система є більш об’єктивною, оскільки менша ймовірність впливу випадковостей на кінцевий результат змагань. За виграш команді нараховуються очки. Команда, яка набере найбільше очок, виходить у змаганнях на перше місце.

Спосіб з „вибуванням” полягає в тому, що команда, яка програє, вибуває з подальших змагань. За цього способу трапляється багато випадковостей, які впливають на результат змагань. Наприклад, за жеребкуванням визначились в перший день змагання дві найсильніші команди, й одна з них вибула з змагань. Переможцем за цією системою стає команда, яка вийде в фінал і виграє цю зустріч. Для проведення змагань за цією системою потрібно значно менше часу, ніж за круговою. Після жеребкування визначається порядок проведення ігор.

Переможець пари зустрічається з переможцем іншої пари, до фіналу виходять дві команди, де й вирішується, яка з них сильніша. При непарній кількості команд домовляються, які номери команд почнуть гру з другого кола.

У підготовці до проведення змагань важливе місце відводиться питанням медичного обслуговування. Перед змаганнями лікар обстежує всіх учасників і дає дозвіл на участь у змаганнях. Крім того, лікар перевіряє санітарно-гігієнічний стан місць змагань, організовує пункт медичної допомоги, чергує під час проведення змагань.

Кожне змагання починається з урочистої частини – шикування й параду учасників, привітання директора школи, підняття прапора. Закінчується змагання також шикуванням учасників, потім оголошуються результати змагань й вручаються нагороди.

Фізкультурні виступи і свята приурочують, як правило, до знаменних дат. В організації та проведенні фізкультурних свят беруть участь учителі, батьки, учні. Всією роботою керує організаційний комітет, що розробляє план підготовки й сценарій свята, яке проводять у вихідні дні або в канікули.

Програма фізкультурного свята залежить від умов школи та пори року. Під час весняних канікул можна провести гімнастичне свято. До програми свята включають масові виступи учнів з вільними вправами, пірамідами, змагання з окремих гімнастичних вправ, масові ігри, фізкультурні конкурси та атракціони. На закінчення свята – показові виступи запрошених на свято майстрів спорту.

Програма свята може бути такою:

1.  Шикування учасників свята.

2.  Урочисте відкриття свята директором школи.

3.  Виступ перед школярами запрошених гостей.

4.  Театралізований виступ школярів із вільними вправами.

5.  Змагання з бігу, стрибків, метань між командами класів.