Навчально-методичне забезпечення дисципліни (стр. 7 )

Дерева високі-високі, (потягнулися вгору)

Трава низенька-низенька (присіли).

Такі вправи найбільше полюбляють діти, тому, що вони можуть легко перетворити фізкультпаузи на цікаву гру та містять елемент творчості. Ігрові хвилинки, які добираються до уроку, повинні бути різноманітними за своїм складом. Узагалі це мають бути будь-які паузи на уроці з ігровою, виховною, розвивальною функціями. Як ігрові паузи використовуються дитячі віршики з елементами драматизації, потішки, скоромовки, віршики, які можна хором промовити разом із дітьми на початку уроку, перед контрольною чи самостійною роботами, як психоформули. Звісно, ці віршики-настанови вже не є власне фізкультпаузами, але вони допомагають зосередитися, налаштуватися на роботу, тому можуть бути використані після закінчення фізкультурних вправ.

Пальчикова гімнастика. В Японії широко використовують вправи для долонь і пальців із грецькими горіхами. Ці вправи можуть бути використані в нашій практиці також. З учнями можна виконувати вправи на перекочування між долонями шестигранного олівця. Ці ігрові хвилинки мають позитивний вплив на функції вищої нервової діяльності та розвиток мовлення.

Прості рухи рук допомагають зняти напруження не лише із самих рук, але й із губ, знімають розумову втому. Вони здатні поліпшити й розвивати мовлення дитини. Дослідження ї довели, що кожен палець руки має доволі широке представництво в корі великих півкуль мозку. Розвиток тонких рухів пальців рук передує появі артикуляції складів. Завдяки розвитку пальців у мозку формується проекція „схеми людського тіла”, а мовленнєві реакції напряму залежать від тренованості пальців. Наприклад, вправа „Човник” – пальці рук щільно притиснути один до одного, між долонями залишається невеликий простір. Поки вчитель читає вірш, діти виконують рухи, імітуючи рух човника по річці. Основне фізичне навантаження припадає на зап’ястя.

Хвилі носять човник наш,

Він пливе по річці.

Не боїться потонути,

Хоч і невеличкий.

Фізкультурні паузи поводяться у групах продовженого дня й в домашніх умовах учнями протягом 10 хв. Крім загальнорозвиваючих вправ, виконують біг на місці, стрибки, рухливі ігри. Під час фізкультпауз учні, зазвичай, опрацьовують домашні завдання з фізичної культури. Якщо є змога музично супроводжувати фізкультпаузи, то це є додатковим фактором відпочинку дітей.

Година здоров’я. Однією з важливих форм фізичного виховання в режимі навчального дня є „година здоров’я”, яка проводиться щоденно, тривалість 40-60 хв., після 3-4 уроку. Залежно від місцевих кліматичних умов, кількості класів, матеріальної бази, традицій школи вони можуть проводитись й в інший час або через день. Проте в будь-якому випадку проведення годин здоров’я повинно визначатися розкладом занять. Вони організовуються переважно на свіжому повітрі. Години здоров’я доцільно вводити поступово, створюючи необхідні для цього умови.

Бажано, щоб учителі школи були не тільки організаторами, а й активними учасниками годин здоров’я.

Мета цієї форми виховання – цілеспрямовано розвивати фізичні якості, удосконалювати рухові навички, збільшувати рухову активність школярів.

Організація годин здоров’я покладається на вчителів початкових класів, яким допомагає учнівський актив. Організаційно-методичне забезпечення здійснюють учителі фізичної культури, вони готують керівників занять, консультують їх. Загальне керівництво проведенням годин здоров’я покладається на директора школи та його заступників.

Учні займаються у спортивній формі. Учителі можуть займатися разом з учнями або окремою групою. Проводячи години здоров’я, використовують не тільки власну базу, а й спортивні споруди, розміщені неподалік (незалежно від їхньої відомчої належності). Доцільно створювати й спеціальні найпростіші споруди, стежки здоров’я, смуги перешкод, кросові та лижні траси, тренажерні майданчики тощо. У випадку несприятливої погоди замість годин здоров’я проводять наступні за розкладом уроки.

Раціональне розміщення класів й окремих груп учнів, забезпечення інвентарем, розподіл активу учнів (суддів, інструкторів) для організації та суддівства змагань, ігор та естафет можливі лише за умови чіткого планування усієї роботи. Для цього вчитель складає тижневий графік проведення годин здоров’я, згідно з яким кожен день для кожного класу передбачено новий вид занять, а отже, й місце, що урізноманітнює заняття й посилює інтерес учнів. Можна запропонувати також метод колового тренування: протягом години здоров’я учні кожного класу через певний час змінюють місця занять. Інструктори та судді закріплюються постійно за видом (місцем) занять. Актив інструктується один раз на тиждень (переважно в п’ятницю).

Графік вивішується на видному місці (у кутку фізичної культури), що дає змогу всім учням школи за 2-3 хв. зайняти свої місця, де їх уже чекають інструктори, класні керівники, судді. Якщо хтось із класу виявив бажання в цей день займатись іншими вправами, то він іде до місця їх проведення, попередивши про це вчителя класу.

Визначаючи методику проведення фізичних вправ під час годин здоров’я, не повинен дублювати методику уроку. Тут не повинно бути заорганізованості, примусу до обов’язкового виконання певних вправ. Навпаки, всебічно заохочуйте ініціативу й бажання самостійно добирати засоби, приймати рішення.

Водночас кожне заняття повинно будуватися з дотриманням закономірностей функціонування організму, щоб не завдати шкоди організмові. У плані кожного заняття доцільно передбачити поступове впрацьовування (перша частина), утримання функцій організму на рівні малої або середньої інтенсивності навантаження (друга частина – основна) і поступовий вихід із робочого стану (третя частина – заключна).

Засобом є матеріал навчальної програми кожного класу. При цьому перевага надається вправам та іграм, які найбільше цікавлять учнів. Наприклад, молодші школярі найбільше полюбляють ігри та розваги просто неба (взимку – спорудження снігових фортець, сніговиків, кидання сніжок, спуск із гірок на санках, хокей).

Під час годин здоров’я рекомендуємо організовувати змагання між класами. Учні переважно самі визначають ті чи ті види занять, готують спортивний інвентар, обладнання, місця занять.

Зміст і характер годин здоров’я можуть визначатися поточними завданнями, що розв’язуються школою на кожному конкретному етапі (участь в районних змаганнях, спартакіада „Старти надій”, підготовка масових виступів школярів, участь в святах тощо). Методика проведення заняття загалом й окремих його фрагментів повинна забезпечувати найсприятливіші умови для перевірки вміння використовувати фізичні вправи самостійно та сприяти формуванню цього вміння.

До складу годин здоров’я входять рухливі та спортивні ігри, загальнорозвиваючі вправи, естафети, конкурси.

Критерієм оцінки ефективності цієї форми фізичного виховання учнів є її вплив на успішність з фізичної культури та інших предметів.

Тема 4. Методи організації навчання на уроках фізичної культури

Способи впливу вчителя на учнів, способи роботи учнів – усе це відноситься до методів і методичних прийомів.

Метод – це система дій вчителя в процесі викладання, та система дій учня при засвоєнні навчального матеріалу.

Відповідно до дидактичного завдання й умов фізичного виховання кожен метод реалізується за допомогою методичних прийомів, що входять до складу даного методу.

Методичний прийом – це спосіб реалізації методу відповідно до конкретного завдання фізичного виховання.

Отже, у середині кожного методу використовується його методичні прийоми. Поза методом прийом утрачає своє значення. Прийом дозволяє застосувати відповідний метод у конкретних умовах. При тому самому методі реалізація його може здійснюватися різними прийомами. Саме тому той чи інший метод використовується при рішенні найрізноманітніших дидактичних завдань на будь-якому етапі навчання й при роботі з будь-яким контингентом дітей.

Класифікація методів фізичного виховання - це упорядкована їх система за визначеною ознакою. Так, наприклад, ієнко поділяє методи фізичного виховання на специфічні та загальнопедагогічні.

У практиці фізичного виховання застосовується багато різних методів і методичних прийомів навчання.

Усе розмаїття методів фізичного виховання умовно можна поділити на чотири групи:

-  методи організації навчально-виховної роботи;

-  методи виховання;

-  методи навчання і методи розвитку фізичних якостей;

-  методи контролю та самоконтролю за ходом і результатами навчально-виховного процесу.

Методи організації навчально-виховної роботи

На уроках фізичної культури застосовують наступні методи організації діяльності учнів: фронтальний, позмінний, поточний, груповий, індивідуальний, колового тренування.

Фронтальний метод організації роботи частіше використовується під час початкового вивчення вправ, виконання загальнорозвиваючих вправ, перевірки нескладних домашніх завдань. Він полягає в тому, що всім учням пропонується загальне завдання й вони виконують його одночасно під безпосереднім наглядом учителя. Сигнал до виконання вчитель дає лише після того, як переконається, що всі учні зрозуміли зміст завдання. Якщо вправи відомі, їх можна не показувати й не пояснювати.

Щоб добре бачити кожного учня, правильність виконання завдання, вчитель займає місце в залі або на майданчику таку позицію, котра забезпечує добрий огляд. Найбільш зручні місця в середині широкої сторони або в кутку майданчика.

Помітивши, що частина учнів робить помилки, вчитель подає команду „Стій!” і пояснює, що було зроблено неправильно. Якщо помилки несуттєві, їх можна роз’яснити після завершення вправи. Не можна давати команду до виконання вправи, доки всі учні не приймуть правильного вихідного положення.

Позмінний метод застосовують в тих випадках, коли: 1) потрібно, щоб одна частина учнів виконувала вправу, а інша – слідкувала за правильністю виконання; 2) коли кожному, хто виконує вправу, потрібна допомога; 3) коли на всіх учнів не вистачає приладів.

Щільність уроку з використанням цього методу майже така сама, як при фронтальному. Завдання для всіх учнів – однакове.