Навчально-методичне забезпечення дисципліни (стр. 25 )

6.  Атракціони, фізкультурні конкурси, розваги.

7.  Нагородження переможців змагань.

8.  Закриття свята.

Фізкультурне свято потрібно святково, барвисто оформити, супроводжувати його бадьорою музикою, забезпечити зразкову організованість та дисциплінованість учнів.

Цікавою формою для молодших школярів є фізкультурні конкурси, які допомагають виявити найспритніших. Конкурси можна проводити під час свят або як самостійний захід. Для конкурсів добираються рухові дії, виконання яких вимагає прояву спритності, сили, швидкості, а також певних умінь метання у вертикальну або горизонтальну ціль, вправи з рівноваги та ін. Заздалегідь розробляється й доводиться до відома учнів Положення про проведення конкурсу. В ньому визначаються умови проведення конкурсу й правила визначення переможця.

Масовою формою роботи є проведення фізкультурних оглядів. Їх змістом можуть бути конкурс строю та пісні, учнівське багатоборство, масове виконання загальнорозвиваючих вправ та ін. Так само як під час огляду, складають Положення про конкурс, в якому передбачають усі організаторські заходи.

Пропагування фізичної культури і спорту. Основне завдання агітаційно-пропагандистської роботи – залучати учнів до фізкультурно-масової й спортивної роботи. Масовість значною мірою залежить від агітації й пропаганди, яка проводиться серед школярів, батьків і вчителів.

Сприятливим періодом для виховання в дітей інтересу й залучення їх до систематичних занять фізкультурою є молодший шкільний вік. Відомо, що звички у дітей формуються тоді, коли вони включаються в новий вид діяльності, засвоюють нові способи дії й відносин із своїми ровесниками та дорослими, переходять на новий режим дня.

Найбільш поширеними формами пропаганди фізкультури та спорту є бесіди й лекції для батьків та дітей, проведення спортивних змагань, свят, зустрічей з відомими спортсменами й запрошення на них батьків, обладнання куточків фізкультури, стендів, висвітлення фізкультурної роботи в стінгазетах.

Бесіди з учнями проводять з конкретних питань фізичного виховання, які зрозумілі молодшим школярам. Теми можуть бути такі: „Руховий режим першокласника”, „Значення ранкової гімнастики”, „Правильна постава” та ін.

Для батьків організовують лекції про фізичне виховання дітей в сім’ї, режим дня школярів, правильне користування повітрям, водою, сонцем. Дійовим засобом агітації батьків за фізичну культуру є запрошення їх на шкільні спортивні свята, змагання.

Позашкільна робота з фізичного виховання

Позашкільна робота з фізичного виховання здійснюється дитячо-юнацькими спортивними школами, палацами та будинками школярів, дитячими екскурсійно-туристськими станціями, міськими та позаміськими дитячими оздоровчими таборами.

Дитячо-юнацькі спортивні школи створюються відділами народної освіти, а також добровільними товариствами. Основним завданням цих шкіл є виконання виховної та оздоровчої роботи з молоддю, підготовка юних спортсменів масових та вищих розрядів. Молодших школярів починаючи з ІІІ класу, приймають до спортивних відділень ДЮСШ з тенісу, фігурного катання, плавання й баскетболу. Рада колективу фізкультури, учнівські організації загальноосвітньої школи проводять роботу щодо залучення учнів до систематичних занять спортом у ДЮСШ, які працюють у тісному контакті з загальноосвітніми школами. Юні спортсмени є активними пропагандистами спорту серед учнів.

Палаци та будинки школярів організовують туристську та краєзнавчу роботу. У будинках школяра проводять роботу з акробатики, настільного тенісу, шахів, шашок і танців. Дитячі екскурсійні станції поряд з екскурсіями організовують походи школярів під час літніх і зимових канікул.

У парках культури та відпочинку працюють спортивні секції для школярів, наприклад, з шахів, шашок, проводяться різноманітні масові заходи, зокрема ігри дітей на спортивних майданчиках, атракціони, конкурси на призи відомих спортсменів.

У міських та позаміських дитячих оздоровчих таборах фізкультурно-масовій та оздоровчій роботі приділяється велика увага. У міських таборах проводять заходи, спрямовані на фізичний розвиток дітей, їхнє загартування. Діти беруть участь у змаганнях, походах і прогулянках, приймають повітряні й сонячні ванни, водні процедури, відвідують секції.

Велика робота з оздоровлення та фізичного загартування проводиться у позаміських літніх таборах. Перебування дітей на чистому свіжому повітрі, раціональний режим дня, повноцінне харчування, регулярні заняття фізичними вправами, прийняття повітряних і сонячних ванн, купання – створюють оптимальні умови для зміцнення здоров’я й фізичного розвитку дітей.

Фізкультурно-оздоровча й спортивна робота в таборі спрямовується на розв’язання таких завдань: залучати школярів до систематичних занять фізичними вправами (ранкова гімнастика, заняття в секціях, участь у змаганнях); загартування дітей повітрям, сонцем, водою й прищеплювати гігієнічні навички; виховувати в молодших школярів інтерес і прищеплювати їм звичку до систематичних занять фізичними вправами.

Загальне керівництво фізкультурно-оздоровчою роботою в таборі здійснює начальник табору, йому допомагають старший вожатий і лікар. Роботу з фізичного виховання організовують фізкультурний керівник табору, інструктор з плавання, вожаті й вихователі загонів. Особливості організації фізкультурно-оздоровчої роботи в таборі зумовлюється тим, що ця робота охоплює всіх дітей, а також тим, що термін перебування в таборі відповідно невеликий. За таких умов особливого значення набувають своєчасне планування цієї роботи з урахуванням контингенту зміни, підготовка матеріально-спортивної бази, залучення до цієї справи всього педагогічного персоналу й медичних працівників табору відпочинку.

План спортивно-масової роботи складається з урахуванням кількості загонів, наявної спортивної бази, природних умов. У ньому передбачаються щоденне проведення ранкової гімнастики, ігри, заняття легкоатлетичними вправами, плаванням, туристичні походи; загальна спартакіада табору, змагання збірних команд табору з командами інших таборів з волейболу, настільного тенісу, бадмінтону та ін.

У невеликих таборах при незначній різниці віку дітей різних загонів ранкову гімнастику краще проводити одночасно з усіма школярами під керівництвом інструктора фізкультури й під музичний супровід. При такому проведенні гімнастики легше забезпечити правильний показ вправ фахівцем і кваліфіковане виправлення помилок, а музичний супровід сприяє емоційності та організованості виконання ранкової гімнастики. Дітей слід розміщувати так, щоб на флангах знаходились старші загони.

У великих таборах ранкову гімнастику виконують окремо по загонах під керівництвом вожатих або по групах загонів – в одній групі старші загони, в іншій – молодші, під керівництвом інструкторів фізкультури.

Якщо ранкову гімнастику проводять по загонах під керівництвом вожатих, останні проводять відповідний інструктаж у фізкультурного керівника й розучують комплекси, складені з урахуванням вікових особливостей школярів певного загону.

Належну увагу слід приділяти загартуванню дітей, щоб одночасно з виконанням вправ вони також, приймали повітряні ванни.

Одним із важливих завдань фізичного виховання в таборі є навчання дітей плавати у спеціально обладнаних місцях водоймищ або в басейнах. Для купання й навчання дітей плавання вибирають місця річки чи озера з чистим пологим дном. Місце для купання позначають поплавцями або відгороджують жердинами. Для молодших учнів слід обладнати окрему, ділянку мілководдя глибиною по 0,8 м. Навчають дітей плавання під керівництвом інструктора з плавання або керівника з фізкультури.

У таборах організовують туристичні походи, під час яких дітей навчають долати великі відстані. Перебування на природі й вплив свіжого повітря, сонця, води загартовують організм.

Туристичні походи сприяють також вихованню позитивних моральних і вольових якостей. Колективне подорожування виховує організованість й дисциплінованість. Спільне долання труднощів згуртовує учасників походу, розвиває почуття товариської взаємодопомоги.

Під час походів учні пізнають природу, вчаться дбайливому ставленню до неї. Збирання експонатів для колекцій, гербаріїв допомагає розширити й поглибити в учнів знання, здобуті в школі, розвиває в них допитливість й спостережливість.

Тема 7. Фізичне виховання школярів із ослабленим здоров’ям

Мета й завдання фізичного виховання ослаблених дітей повинні враховувати як потреби соціуму, оскільки проблема охорони здоров'я підростаючого покоління, будучи основоположною складовою проблеми збереження генофонду нації, завжди є одним із головних і постійних піклувань суспільства, так і мотивацію самих дітей до занять фізичною культурою. Опитування, проведене в школах, свідчать, що пріоритети інтересів учнів з цього питання розподіляються у такому порядку: 1) зміцнення здоров’я; 2) розвиток фізичних якостей; 3) покращання настрою й самопочуття; 4) прагнення до краси тіла й рухів; 5) зняття стомленості й покращання розумової діяльності; 6) спілкування, можливість мати друзів; 7) засіб бути привабливим для іншої статі; 8) досягнення високих спортивних результатів.

Завдання фізичного виховання ослаблених дітей у школі:

·  Підвищити рівень і гармонійність фізичного розвитку.

·  Оптимізувати функціональний стан організму.

·  Підвищити рівень специфічних і неспецифічних факторів захисту організму.

·  Ліквідувати захворювання й дефекти розвитку, підвищити рівень морально-вольових цінностей та розвивати потребу в здоровому способі життя.

·  Підібрати такі засоби фізичної культури й спорту, котрі справляли б оздоровчу дію на усі функціональні системи та організм у цілому.

Для вирішення цих завдань потрібно сформувати у дитячому віці комплекс спеціальних життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо зміцнення й відновлення здоров’я, усвідомленого ставлення до реальності та своїх можливостей, подолання психологічних і фізичних навантажень, розвитку потреби у здоровому способі життя, в тому числі достатньої фізичної активності.

Основні завдання фізичного виховання у підготовчих групах:

·  покращити суб’єктивний стан, підвищити опірність організму;