Європейська соціальна хартія (переглянута) (стр. 12 )

Що стосується хворих на патологію системи кровообігу, які потребували лікування, то у 2005 р. кількість вибулих із стаціонарів в Україні становила 3462,3 в Європейському регіоні 2637,4, в країнах ЄС – 2442,6 на 100 тис. населення.

Рис. 4. Захворюваність на хвороби системи кровообігу в Україні (все населення, на 100 тис.)

Серед хвороб системи кровообігу сталу тенденцію до зменшення рівня захворюваності мають гостра ревматична гарячка, хронічні ревматичні хвороби серця, ревматизм (усі форми) (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівня захворюваності на окремі хвороби системи кровообігу (на 100 тис. усього населення)

Нозологічна форма	Рік
	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Гостра ревматична гарячка	8,9	7,6	6,3	5,7	4,2	3,2
Хронічні ревматичні хвороби серця	12,1	11,6	11,4	10,0	9,0	8,1
Ревматизм (усі форми)	20,9	19,2	17,6	14,9	13,1	11,3
Гіпертонічна хвороба (усі форми)	2314,3	2354,7	2513,7	2451,0	2451,7	2468,8
* Ішемічна хвороба серця	1595,4	1704,0	1766,2	1697,5	1701,9	1712,3
* Цереброваскулярні хвороби	939,8	993,0	1009,6	991,2	1000,1	984,8
* Гострий інфаркт міокарда	113,6	123,2	128,0	130,8	131,3	129,6
* показники серед дорослого населення 18 років і старші

Злоякісні новоутворення у новому тисячолітті залишаються важливою медико-біологічною та соціально-економічною проблемою у світі і в Україні. У нашій країні кількість нових випадків раку щорічно перевищує 150 тис. Хворі на злоякісні новоутворення втрачають у середньому близько 18 років життя, з них 40% – у працездатному віці.

У 2007 році вперше виявлено 154,1 тис. випадків злоякісних новоутворень (331,7 на 100 тис.), з них 345,3 – у міських жителів, 302,9 на 100 тис. – у мешканців сільської місцевості. Для порівняння: у 2004 році в Україні захворюваність на злоякісні новоутворення становила 327,9, у Європейському регіоні – 3861,6, у країнах ЄС – 460,1 на 100 тис. населення.

Поширеність раку у відсотках до всього населення у 2004 році в Україні була на рівні 1,78, у Європейському регіоні – 1,73.

Найвищі рівні захворюваності на злоякісні новоутворення зареєстровано щодо органів травлення (83,9 на 100 тис. усього населення); жіночих статевих органів (64,9); молочної залози (61,2). Позитивним моментом є зниження захворюваності на всі локалізації раку у 2007 р. порівняно з 2005 р. на 0,8% (рис. 5).

Рис. 5. Захворюваність на злоякісні новоутворення в Україні (все населення, на 100 тис.)

Динаміку захворюваності на злоякісні новоутворення окремих локалізацій наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Динаміка рівня захворюваності на окремі злоякісні новоутворення

у 2002, 2005, 2007 рр. (на 100 тис. усього населення)

Локалізація	Захворюваність	Динаміка змін (%) 2007/2002	Динаміка змін (%) 2007/2005
2002	2005	2007
Молочна залоза	56,2	61,4	61,2	+8,9	-0,3
Шлунок	28,1	27,1	25,3	-10,0	-6,6
Пряма кишка	17,3	18,4	18,8	+8,7	+2,2
Шийка матки	18,6	18,4	19,6	+5,4	+6,5
Трахея, бронхи, легені	41,5	40,0	38,0	-8,4	-5,0
Передміхурова залоза	23,7	25,8	28,1	+18,6	+8,9
Лейкози	7,7	7,7	7,6	-1,3	-1,3

Важливу роль у формуванні здоров’я відіграють травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників, які є не тільки причиною значних соціальних та економічних збитків, але й призводять до загибелі великої кількості людей.

Зростаючою проблемою, як у світі так і в Україні, є дорожньо-транспортний травматизм. Більше половини людей, що загинули в автокатастрофах, – люди віком від 15 до 44 років.

Упродовж ряду попередніх років кількість випадків травм та отруєнь серед населення України мала тенденцію до зниження. Водночас у 2003 і 2005 роках показник частоти травм та отруєнь зріс. Відповідними були і зміни поширеності цієї патології. Традиційно рівень травм та отруєнь серед чоловіків вищий, ніж серед жінок. Це перевищення досягло 1,8 разу.

У 2007 році серед усього населення зареєстровано 2 млн. 284 тис. первинних звернень до лікувальних закладів з приводу травм та отруєнь (на 100 тис. населення – 4915,8 випадків). Рівень травм та отруєнь зріс порівняно з 2005 р. на 2,3% (рис. 6).

Що стосується хворих з травмами та отруєннями, які потребували лікування, то у 2005 році кількість вибулих із стаціонарів в Україні становила 1664,5, в Європейському регіоні – 1532,7, у країнах ЄС – 1518,0 на 100 тис.

Що стосується безпосередньо травматизму, то найвищі рівні травм реєструються в підлітковому віці, найменші – серед осіб у віці старшому за працездатний. Частота появи травм збільшується з віком дитини. Так, у дітей 7–14 років цей показник є більшим, ніж у віці 6 років, у 1,6 раз. У структурі підліткового травматизму найбільшу питому вагу становлять побутовий та вуличний види травматизму (близько 90%), спортивний та дорожньо-транспортний мають значно меншу частку (табл. 3). Темпи приросту за 4-річний період – найвищі стосовно вуличного (+55,4%) та дорожньо-транспортного його видів (+44,3%).

Рис. 6. Захворюваність на травми та отруєння в Україні (все населення, на 100 тис.)

Серед травм, які реєструються в Україні, 90% становлять травми опорно-рухового апарату. З цього приводу щорічно виконується понад 240 тис. оперативних втручань за новими технологіями. Окремою проблемою є лікування множинних переломів кінцівок і тазу у потерпілих з політравмою із заміщенням дефектів кісток і м’яких тканин.

Таблиця 3.

Травматизм (різні види) у період 2002–2007 рр. на 10 тис. відповідного населення

Види травматизму	Роки
2002	2003	2004	2005	2006	2007
Побутовий	все нас.	359,7	367,9	368,7	375,7	383,0	386,9
діти	278,3	273,4	282,0	219,0	294,4	302,5
підлітки	411,7*	382,8	378,6	365,5	373,6	394,7
Дорожньо-транспортний	все нас.	6,9	6,8	7,1	7,1	7,7	8,8
діти	3,9	4,2	3,9	4,0	4,1	4,4
підлітки	8,2*	8,8	9,5	9,2	9,9	12,7
Вуличний	все нас.	62,8	73,6	68,1	70,7	73,6	70,7
діти	118,7	129,3	119,6	126,0	130,0	133,6
підлітки	66,8*	93,3	107,2	121,6	141,0	145,0
Спортивний	все нас.	4,9	4,7	4,6	4,7	4,9	5,0
діти	10,8	15,3	15,3	16,5	18,5	20,8
підлітки	23,5*	23,0	24,5	25,0	27,5	28,5
Усі види	все нас.	465,1	480,6	473,1	480,7	489,6	491,6
діти	450,2	454,4	451,7	468,2	478,4	493,3
підлітки	533,5*	528,0	542,7	544,8	578,2	609,8

·  – показник за 2001 р.

Стаття 11, пункт 2

1) Для сторін, які не приєдналися до пункту 1, будь ласка, надайте інформацію щодо національної політики у сфері охорони здоров’я та відповідної правової бази. Будь ласка, поінформуйте щодо характеру, причин та обсягу будь-яких відповідних реформ.