Європейська соціальна хартія (переглянута) (стр. 16 )

Одне з найактуальніших завдань епідеміологів - боротьба з неякісними продуктами харчування. З цією метою Державною санепідслужбою України працює над виявленням та вилученням з обігу неякісної продукції. У першу чергу контролюються об'єкти харчової промисловості, ресторанного господарства, та торгівлі. За останні 3 роки завдяки контролю було заборонено та вилучено з реалізації 10 748 тонн неякісних та небезпечних продуктів харчування, які могли негативно вплинути на стан здоров’я громадян України.

Профілактика інфекційних та епідеміологічних захворювань

Одним із основних напрямків діяльності Кабінету Міністрів України визначено орієнтацію системи охорони здоров’я на попередження захворювань, безпечного і сприятливого для здоров’я середовища життєдіяльності людини (умов праці, проживання, навчання, відпочинку, харчування), здоровий спосіб життя населення і покращення демографічної ситуації.

В Україні найоптимальнішим шляхом зменшення захворювань на інфекції, для яких існують засоби специфічної профілактики, є вакцинація. Щорічно завдяки досягненню високого рівня імунітету внаслідок використання високоякісних вакцин врятовуються життя понад 3 млн. дітей. Крім того, витрати на вакцинацію майже в 10 разів менші, ніж на лікування. Бюджетне фінансування Програми імунопрофілактики населення. у 2006 р. становить 177 млн. грн., а у 2007 році - близько 207 млн. гривень. Це дає можливість забезпечити імунопрофілактику дітей на рівні європейських стандартів.

В Україні у 2006 році було затверджено новий календар профілактичних щеплень - згідно з яким проводяться профілактичні щеплення чотирьох видів: щеплення за віком, щеплення за станом здоров'я, щеплення, які проводяться за епідемічними показаннями, рекомендовані щеплення.

Відповідно до календаря здійснюється вакцинація проти 10 інфекцій: туберкульоз, поліомієліт, кашлюк, дифтерія, правець, кір, паротит, краснуха, гепатит В та (з 2006 р.).- проти гемофільної інфекції (Нib-інфекції), впровадження якої дасть змогу значно знизити захворюваність на гнійний менінгіт та пневмонію, передусім серед дітей віком до 5 років.

У 2007 році охоплено профілактичними щепленнями 89% (проти 97% у 2006 році, 96% – у 2005 році). Щеплення дали змогу знизити захворюваність на дифтерію, кір, епідемічний паротит, вірусні гепатити А і В відповідно, не зафіксовано випадків гострого поліомієліту.

Охоплення вакцинацією дітей до 1 року становить: проти дифтерії – 98,3%; кашлюку – 98,0%; поліомієліту – 98,3%; туберкульозу – 97,1%; гепатиту В – 94,2%; дітей до двох років – проти кору, краснухи, паротиту (98,6%). Охоплення профілактичними щепленнями декретованих вікових груп населення у 2006–2007 роках наведено у таблиці.

Охоплення профілактичними щепленнями декретованих вікових груп населення 2006–2007 рр. (%)

Охоплення профілактичними щепленнями населення	Рік
2006	2007
Туберкульоз	вакцинація ревакцинація	98,5 91,6	98,5 96,3
Дифтерія	вакцинація ревакцинація	98,2 96,5	97,5 96,8
Кашлюк	вакцинація ревакцинація	98,7 98,2	98,0 96,8
Поліомієліт	вакцинація ревакцинація	98,9 98,6	98,4 99,0
Кір	вакцинація ревакцинація	98,8 98,5	95,9 96,5
Краснуха	вакцинація ревакцинація	98,8 98,8	95,9 97,1
Епідпаротит	вакцинація ревакцинація	98,8 99,0	95,9 97,0
Гепатит В	Вакцинація	95,6	71,4

У 2007 році в країні порівняно з аналогічним періодом 2006 р. зафіксовано зниження рівня захворюваності: на кір – на 97,7%; краснуху – 61,5%; вірусний гепатит – 27,9% (вірусний гепатит А – 32,3%, вірусний гепатит В – 19,5%, вірусний гепатит С – 11,7%); епідпаротит – 21,6%; менінгококову інфекцію – 16,1%; кашлюк – 10,6%; туберкульоз органів дихання – 2,9% тощо. Зросла захворюваність на дифтерію (на 19,2%), скарлатину (31,0%), ВІЛ/СНІД (12,7/6,2%).

За останні 3 роки в країні зареєстровано 247 випадків дифтерії, з них 13 закінчилися летально.

Інтенсивні показники захворюваності становили відповідно у 2005 році - 0,21 на 100 тис., у 2006 році - 0,14, у 2007 році - 0,17, які перевищують показник епідемічного благополуччя визначений ВООЗ, що становить 0,1 на 100 тис. населення.

Незважаючи на те, що в країні останніми роками не реєструється випадків правцю серед дітей, практично ліквідовано правець новонароджених, викликає стурбованість щорічне зростання правцю серед дорослого населення: у 2005 році – 0,03 на 100 тис. (16 вип.), у 2006 – 0,05 на 100 тис. (24 вип.), у 2007 – 0,06 на 100 тис. (28 вип.).

Захворюваність на кір та краснуху у 2007 р. знизилась після чергового епідемічного підйому кору наприкінці 2005–2006 років. Під час епідемічного підйому зареєстровано 5 летальних випадків від кору. Захворюваність на епідемічний паротит за останні 3 роки залишається стабільно високою: у 2005 році – 7,96 на 100 тис.; у 2006 – 7,91 на 100 тис.; у 2007 – 7,91 на 100 тис.

За останні роки значно поліпшились показники охоплення профілактичними щепленнями проти краснухи, епідемічного паротиту та вірусного гепатиту В завдяки запровадженню до календаря двократного щеплення комплексною вакциною: кір, краснуха, паротит декретованих вікових груп, обов’язкової ревакцинації підлітків (хлопчиків та дівчаток) віком 15 років проти епідемічного паротиту та краснухи, введення до календаря обов’язкових щеплень проти вірусного гепатиту В дітей до року і охоплення щепленнями за епідпоказниками медичних працівників та інших контингентів, прирівняних до них. Значно збільшились обсяги ревакцинації проти туберкульозу.

Протягом останніх 3-х років згідно з постановами Головного державного санітарного лікаря України щорічно здійснюється передсезонна профілактична вакцинація проти грипу обумовлених контингентів населення (великі трудові колективи, групи епідемічного ризику). У 2004-2006 роках рівень захворюваності на грип мав тенденцію до зниження (156,24 вип. на 100 тис. населення проти 993,5 у 2005 р., 752,13 у 2004 р.), проте у 2007 році він знову зріс до 1013,96 (на 6,4%).

Щеплення проводились з метою профілактики захворювання на грип, віруси якого циркулюють серед населення та пов`язаних із ним медико-соціальних ускладнень, а також з метою зменшення ймовірності формування рекомбінантного варіанту пандемічного вірусу пташиного грипу (у випадку одночасного зараження вірусом сезонного грипу людини і нового підтипу вірусу грипу птиці, їх одночасної реплікації в одній клітині), загроза останнього зберігатиметься поки вірус H5N1 буде циркулювати серед тварин.

Сьогодні світове співтовариство стоїть перед загрозою можливої нової пандемії грипу викликаної штамом H5N1 пташиного грипу. Сумісними діями державної влади та Уряду України було розроблено і запроваджено комплекс міжвідомчих протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження розповсюдження пташиного грипу на території України.

Враховуючи безпосередню близькість України до загрозливих територій, в Україні вживаються заходи щодо мінімізації можливих медичних та соціальних наслідків хвороби, недопущення подальшого поширення пташиного грипу на території України та попередження можливого зараження збудником пташиного грипу населення. За весь період з моменту реєстрації в Україні пташиного грипу, не зареєстровано жодного випадку захворювання людей.

Стаття 14

Право на користування послугами соціальних служб

З метою забезпечення ефективного здійснення права на користування послугами соціальних служб Сторони зобов’язуються:

1. Сприяти функціонуванню служб або створювати служби, які завдяки використанню методів соціальної роботи, сприяли б підвищенню добробуту і розвиткові як окремих осіб, так і груп осіб у суспільстві, а також їхній адаптації до соціального середовища;

2. Заохочувати окремих осіб та добровільні або інші організації до участі у створенні та функціонуванні таких служб.

Інформація, яку необхідно подати

Стаття 14, пункт 1

1) Надайте, будь ласка, інформацію про загальну правову базу. Поінформуйте, будь ласка, щодо характеру, причин та обсягу будь-яких відповідних реформ.

2) Зазначте, будь ласка, вжиті заходи (адміністративні домовленості, програми, плани дій, проекти тощо), спрямовані на реалізацію загальної правової бази.

3) Надайте, будь ласка, суттєві цифри, відповідну статистику або будь-яку іншу інформацію, яка свідчить про ефективний доступ до соціальних служб/ послуг (загальна кількість отримувачів, за категоріями соціальних послуг, кількість та географічна поширеність служб/послуг, кількість персоналу та кваліфікація персоналу).

Загальна правова база

·  Конституція України

·  Закон України „Про соціальні послуги” від 19.07.2003 № 000-ІV

·  Закон України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21.05.2001 № 000-ІІІ

·  Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 16.12.1993 І

·  Закон України „Про охорону дитинства” від 26.04.2001 № 000-ІІІ

·  Закон України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 13.01.2005 № 000-ІV

·  Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 ІІ