Європейська соціальна хартія (переглянута) (стр. 5 )

Згідно зі статтею 23 Закону України „Про охорону праці” органи державного управління охороною праці у встановленому порядку інформують населення України, працівників про реалізацію державної політики з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих чи регіональних програм з цих питань, про рівень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та здоров'я працівників.

Дана інформація подається на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівнях, зазначається кількість постраждалих внаслідок нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, у тому числі із смертельними наслідками.

Серед масових періодичних видань відносяться журнали „Охорона праці”, „Технополіс”, регіональні тематичні газети „Охорона праці та соціальне страхування”, „Безпека життєдіяльності”.

Регулярно на офіційному веб-сайті висвітлюються найважливіші рішення, що ухвалюються Держгірпромнаглядом, а також основні події в Держгірпромнагляді, його територіальних управліннях та ЕТЦ.

Всього підготовлено 755 інформаційних повідомлень про роботу Держгірпромнагляду та понад 2000 про діяльність його територіальних управлінь.

Проведення консультацій між органами державного нагляду за охороною праці, органами влади, представниками профспілок, організаціями роботодавців та працівників щодо заходів вдосконалення техніки безпеки та гігієни праці

На національному та секторальному рівні

Одним із принципів державної політики в галузі охорони праці є забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.

Питання безпеки та охорони праці є складовою Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками та профоб’єднаннями, на підставі якої здійснюється співпраця зазначених сторін. Відповідні угоди і вирішення питань безпеки та охорони праці провадяться на галузевому і регіональному рівнях.

Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Крім того, статтями 28 та 33 Закону України „Про охорону праці” до повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці віднесено розробку за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об'єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контроль її виконання, а також опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

На підставі Угоди про співпрацю Держгірпромнагляду з Федерацією профспілок України від 22 березня 2006 р. спільно з обласними профспілковими об’єднаннями вживалися заходи, спрямовані на виявлення фактів приховування нещасних випадків на виробництві, подальше їх розслідування та взяття на облік.

Для узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції Державного Комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, колективного та вільного обговорення найважливіших напрямів його діяльності була створена Колегія Держгірпромнагляду, яка є дорадчим органом.

До складу Колегії входять представники центральних органів виконавчої влади, Федерації профспілок та конфедерації роботодавців України, інших громадських організацій, творчих спілок, підприємств, наукових установ та інших організацій, що забезпечує не тільки тристоронню співпрацю між органами влади, роботодавцями та працівниками, які мають на меті пошук шляхів вдосконалення умов праці та виробничого середовища, а також для координації діяльності та співпраці з основних питань безпеки праці та попередження промислової небезпеки.

За період з 2005 по 2007 роки було проведено 36 засідань колегій Держгірпромнагляду, взято участь у спільних засіданнях колегій інших органів виконавчої влади, Федерації профспілок та роботодавців, спільних форумів тощо.

На рівні підприємств

Професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників відповідно до статті 41 Закону України „Про охорону праці” та положень Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт фізичних осіб на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

Статтею 20 Закону України „Про охорону праці” визначено, що питання регулювання охорони праці включаються у колективний договір, угоду, які укладаються між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом відповідно до Закону України „Про колективні договори і угоди”.

На підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища відповідно до статті 16 Закону України „Про охорону праці” за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці.

Комісія складається з представників роботодавця та професійної спілки, а також уповноваженої найманими працівниками особи, спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 21.03.2007 №55 та зареєстрованого в Мін’юсті України 04.04.2007 р. за N 311/13578. Рішення комісії мають рекомендаційний характер.

У колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів (стаття 20 Закону України „Про охорону праці”).

З метою привернення уваги суспільства, центральних та місцевих органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання, об’єднань професійних спілок, роботодавців та працівників до вирішення проблем у сфері промислової безпеки та охорони праці в Україні щороку проводяться заходи з нагоди Дня охорони праці. Інформація за результатами проведених заходів публікується в центральних та регіональних засобах масової інформації, розміщується на веб - сайті Комітету для доведення її до відома усіх суб’єктів господарювання та працівників.

Враховуючи різнопрофільний характер діяльності (комплексне управління охороною праці, промислова безпека, гірничий нагляд), Держгірпромнагляд бере активну участь у розробленні проекту Концепції і Загальнодержавної програми формування і впровадження Концепції культури безпеки у всі сфери життєдіяльності.

Ризики, які потребують регулювання

Створення, зміна та утримання робочих місць - виробниче обладнання

Відповідно до статті 21 Закону України „Про охорону праці” проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається будівництво, реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення, виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.

Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини і їх сполуки та інша небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію (до застосування) лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України.

Не допускається застосування у виробництві шкідливих речовин у разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації.

Вимоги щодо безпеки та безпечної експлуатації технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, хімічних речовин і їх сполук та іншої небезпечної продукції, міститься у низці державних стандартів та правил.

Станом на 1 січня 2008 року кількість об’єктів підвищеної небезпеки в Україні становила 6495.

Шкідливі отруйні речовини та матеріали

Хімічні

У процесі виробничої діяльності підприємства використовують небезпечні хімічні речовини. Найбільш потенційно небезпечними з них є 8 виробництв вибухових речовин та утилізації непридатних боєприпасів, 12 нафтопереробних та 5 газопереробних заводів, 11 виробництв продуктів органічного синтезу, 44 великотонажних виробництва неорганічних речовин (аміак, хлор, кислоти, добрива), понад 2,5 тис. об’єктів, що використовують хлор та аміак.