Європейська соціальна хартія (переглянута) (стр. 15 )

Згідно із Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва та обігу тютюнових виробів” від 09.02.2006 , МОЗ України має визначити і щорічно публікувати переліки шкідливих для здоров’я людини речовин та інгредієнтів тютюнових виробів, які входять до складу сигарет і виділяються з тютюновим димом.

За даними Держкомстату України, шкідливу звичку курити у 2006 році, як і у 2005році, має чверть населення у віці 12 років і старші. Кожен третій громадянин з тих, які мають цю звичку, курить понад 20 років.

Порівняно з 2005 роком зменшилася частка осіб, які курять менше 11 років, та зросла частка осіб з більш тривалим стажем куріння.

Розподіл населення, яке повідомило, що курить, за тривалістю куріння

Первинний внесок до профілактичної роботи щодо вживання тютюну роблять шкільні програми з «Основ здоров’я» і «Охорони та безпеки життєдіяльності». Проте в цих програмах негативний вплив тютюнокуріння, алкоголю, наркотичних і токсичних речовин на здоров’я розглядається разом. Окремих тем, присвячених саме шкоді тютюнокуріння, не передбачено.

Громадські організації України проводять різноманітні заходи з контролю над тютюном. Діяльність частини цих організацій координує Коаліція „За вільну від тютюнового диму Україну”. Останнім часом громадські організації активно впливають на політику контролю над тютюном на місцевому рівні, заохочуючи органи місцевого самоврядування займати більш активну позицію з цих питань.

Україна зараз переживає критичний момент розвитку політики контролю над тютюном. З одного боку, рівень поширеності куріння останніми роками зростав і досяг дуже високих величин. З іншого боку, ратифікація РКБТ ВООЗ, прийняття закону з контролю над тютюном, ініціативи Президента і Уряду створюють сприятливі умови для рішучих заходів щодо контролю над тютюном, які дадуть змогу скоротити тягар викликаних тютюном хвороб і смертей. Прийняття і належне забезпечення ресурсами Державної цільової програми щодо зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення України на 2008–2012 рр. має стати організаційною рамкою для цих рішучих заходів.

Алкоголь

В 2005-2007 роках спостерігався феномен зменшення алкогольної смертності в 2006 році та її підйом у 2007 році: відповідно 55, 49 та 52 на 100 тисяч населення. Аналогічні тенденції спостерігалися для кількох зовнішніх причин смерті, які тісно пов’язані із вживанням алкоголю: від падінь, від утоплення, від нещасних випадків, спричинених дією диму, вогню та полум’я. Ці дані дозволяють зробити припущення, що в 2006 році вживання алкоголю в Україні зменшилося, а в 2007 знов підвищилося.

Характерно, що алкогольна смертність у 2006 році у порівнянні з попереднім роком зменшилась на 11%, а у 2007 – зросла на 8,4%. У той же час загальна смертність в Україні в ці роки становила відповідно 1660, 1620 та 1640 на 100 тисяч населення: у 2006 році у порівнянні з попереднім роком вона зменшилась на 2,4%, а в 2007 – зросла на 1,2%. Ці дані підтверджують тенденції, які спостерігаються з середини 1980-х років: за останні 20 років при зменшенні алкогольної смертності, зменшувалася і загальна смертність і навпаки. При цьому відсоток змін алкогольної смертності, як правило, був суттєво вищим змін загальної смертності. Така тенденція говорить про те, що вплив на алкогольну ситуацію в напрямку зменшення споживання алкоголю здатен швидко і суттєво вплинути на загальний рівень смертності в Україні.

Наркоманія

До причин збільшення кількості споживачів слід віднести доступність наркотичних речовин та незадовільну профілактичну роботу. Тому пріоритетним завданням є інформування широкої громадськості, особлива увага до цієї проблеми працівників Міністерства внутрішніх справ України, медичних працівників, освітян.

Наркотики, за даними соціологічних досліджень, спробували близько 4% дітей вже у 12–14 років, а віком активного «дегустування» наркотиків є період 15–17 років. Саме в цьому віці близько 60% опитаних спробували їх дію на собі. Характерно, що вживання алкоголю, наркотиків підлітками найбільшою мірою зумовлено цікавістю.

Частими серед підлітків є розлади психіки та поведінки від вживання наркотичних речовин. Рівень поширеності гострої інтоксикації та розладів психіки і поведінки з шкідливими наслідками від наркотичних речовин (профілактична група нагляду) становив у 2005 р. 21,0; у 2006 р. – 18,8; у 2007 р. – 15,6 на 100 тис. дітей віком 0–17 років. Найрідше це явище спостерігається традиційно в областях західного регіону України.

У 2007 р. за ініціативи Президента України та Національної ради з питань охорони здоров’я при Президентові України відбувся Всеукраїнський форум «Здорова нація», який запропонував дієві механізми державної політики щодо подолання кризи громадського здоров’я.

Санітарно-епідемічна ситуація в Україні

Одним із основних напрямків діяльності Уряду України визначено орієнтацію системи охорони здоров’я на попередження захворювань, безпечного і сприятливого для здоров’я середовища життєдіяльності людини (умов праці, проживання, навчання, відпочинку, харчування), здоровий спосіб життя населення і покращення демографічної ситуації.

Реалізацію державної політики у сфері охорони здоровיя забезпечує Державна санітарно-епідеміологічна служба України (Держсанепідслужба України). Серед завдань її діяльності - питання національної безпеки держави: санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони здоровיя населення від шкідливого впливу факторів навколишнього середовища, запобігання занесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому числі карантинних) інфекційних хвороб, контроль за усуненням причин виникнення і поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь, а також державний санітарно-епідеміологічний нагляд за безпекою продукції, у т. ч. харчових продуктів, генетично модифікованих продукції, питної води.

В Україні у 2005 - 2007 роках санітарно-епідеміологічна діяльність зосереджувалась на гармонізацію вітчизняного санітарного законодавства із законодавством Європейського Союзу та вимогами Світової організації торгівлі; недопущення завезення в Україну особливо небезпечних, в тому числі карантинних, інфекцій, посилення заходів по забезпеченню надійного рівня біобезпеки; недопущення спалахів інфекційних захворювань, пов’язаних з об’єктами санепіднагляду та зменшення їх кількості в побуті.

Завдяки організації чіткого виконання намічених заходів щодо локалізації пташиного грипу в Україні не було захворювань людей на пташиний грип, вдалось в найкоротші терміни ліквідувати спалахи гострих кишкових інфекцій, не допустити прояви та поширення небезпечних інфекцій.

Особлива увага приділялась виконанню завдань державних програм, зокрема: Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006-2020 роки, міжгалузевої комплексної програми "Здоров’я нації" на 2002-2011 роки, Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами, Програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства, Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, Державної програми профілактики йодної недостатності у населення на 2002–2005 роки.

Відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності боротьби з небезпечними інфекційними хворобами" (від 14.02.2006 року № 000/2006) було посилено санітарний контроль за додержанням на підприємствах, в установах та організаціях санітарних норм і правил, недотримання яких створює загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб серед населення. Як один з ефективних засобів забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення здійснювались перевірки дотримання вимог санітарного законодавства на підприємствах малого та середнього бізнесу. У випадках виявлення порушень санітарного законодавства застосовувались адекватні до ситуацій покарання.

У 2006 році на порушників санітарного законодавства було накладено понад 234 тис. штрафів, а у 2007 році - понад 159 тис. штрафів, з яких 1512 справ подано на розгляд до органів прокуратури. З причин порушень санітарних норм і правил відсторонено від роботи за пропозицією державної санітарно-епідеміологічної служби в 2007 році 201225 осіб.

Фахівці-епідеміологи та науковці, відповідно до державної політики, здійснювали спостереження за радіологічними та гідрохімічними показниками на транскордонних водних об’єктах з Білоруссю та Росією (доручення Президента України від 13.06.1996 № 000/15099), державний санітарно-епідеміологічний нагляд в галузі радіаційної безпеки України, радіаційний моніторинг довкілля, моніторинг атмосферного повітря; забезпечують виконання Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів” (Закон України від 22.03.01р. № 000-ІІІ), “Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” (постанова Верховної Ради України від 27.02.1997 № 000/97-ВР) та ін..

Держсанепідслужбою України проводиться постійний лабораторний контроль за якістю питної води у місцях водозаборів, на водопровідних спорудах і мережах централізованого господарсько-питного водопостачання з вживанням відповідних заходів у разі виявлення порушень.

Внаслідок катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції (1986 року) у 12-ти областях України постійно контролюються дозові навантаження на населення (з 1991 року проводиться дозиметрична паспортизація населених пунктів). Щорічно виконуються сотні тисяч рентгенодіагностичних досліджень та профілактичних флюорографій, радіологічних досліджень,

Радіологічні підрозділи державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України проводять у рік близько 200 тис. гамма - та бета-спектрометричних досліджень, у т. ч. продуктів харчування та питної води на вміст радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90.

Слід відзначити, що дослідження проб води господарсько-питного водопостачання населення та продуктів харчування і продовольчої сировини дозволяють зробити висновок, що радіаційний стан на території України протягом 2005-2007 років залишався стабільним.