Теоретичні засади професійної педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів в контексті приєднання України до болонського процесу (стр. 17 )

Таблиця 4.2

Підходи російських та українських психологів до особистості

Автор	Розуміння особистості, погляд на структуру особистості
1	2
Колектив ТДУ [118, С.3]	Підкреслюється наявність двох складових: – ідеологічної (переконання, вірування, ідеали, мрії, надії, сподівання та ін. духовні явища); – когнітивної, раціональної. Виділяються неусвідомлювані елементи структури особистості: – гносеологічне несвідоме; – фізіологічне несвідоме; – психологічне несвідоме (несвідоме як вузькість свідомості, післясвідоме, психологічні автоматизми, неактуалізовані форми відображення, стихійні активні стани, досвідоме психічне (установка)); – соціологічне несвідоме.
[102, С.91]	Основою особистості є самосвідомість людини, яка виникає саме в перехідний період підліткового віку. Основне ядро особистості – вищі психічні функції.

Продовження табл. 4.2

інштейн [102, С.95], [36, С.190]	Особистість зумовлена історично – еволюцією живих істот, історією становлення людства і особистою історією розвитку людини. Серед властивостей виділяються: – система мотивів і завдань, які людина ставить перед собою; –  властивості характеру, що зумовлюють вчинки людини; –  здатності, що роблять людину здатною до виконання історично сформованих видів суспільно корисної діяльності; –  пізнавальні процеси.
єв [102, С.97]	Структура особистості поступово складається в процесі її соціального становлення. Інтраіндивідуальна структура особистості – це цілісне утворення та певна організація властивостей людини.
Ін-т філософії Акад. наук СРСР [70, С.37]	Структура особистості: – соціально обумовлені особливості (спрямованість, моральні якості): особливості особистості, соціально обумовлені за своїм походженням і незалежні від спадковості; – біологічно обумовлені особливості (темперамент, задатки, інстинкти, найпростіші потреби): особливості особистості, в основному біологічно обумовлені за своїм походженням, що залежать від спадковості і мало піддаються соціальним впливам; – досвід (обсяг і якість наявних знань, навичок, умінь і звичок); – індивідуальні особливості різних психічних процесів.
[102, С.98]	Структуру особистості утворюють різні психічні властивості. Це перед усім свідомість та самосвідомість: –  знання; –  спрямованість діяльності, яка визначається потребами й інтересами, ціннісними орієнтаціями, цілями та установками, моральними та іншими почуттями; –  вміння, здатності та вольові якості; –  психофізіологічні властивості індивіда.
єв [69, С.221]	Структурні елементи особистості: – темперамент; – потреби і потяги; – емоційні переживання й інтереси; – установки; – навички і звички; – моральні риси характеру і т. д.

Продовження табл. 4.2

[36, С.190]	Структуру особистості складають: – спрямованість (ставлення людини до дійсності, включає різні властивості, систему взаємодіючих потреб та інтересів, ідейних і практичних установок; домінуюча спрямованість визначає всю психічну діяльність особистості); – характер (визначає стиль поведінки особистості в соціальному середовищі; у ньому проявляється зміст і форма духовного життя людини; у системі характеру виділяються моральні й вольові якості); – можливості (система здібностей, яка забезпечує здійснення діяльності; різні здатності взаємозв’язані і взаємодіють одна з одною); – система вправ (забезпечує саморегуляцію, самоконтроль і корекцію дій, вчинків життя й діяльності).
[85, С.337]	Структуру особистості складають: – здатності (індивідуально стійкі властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності); – темперамент (якості, від яких залежать реакції людини на інших людей і соціальні обставини); – характер (якості, що визначають вчинки людини у відношенні інших людей); – вольові якості (спеціальні особистісні властивості, що впливають на прагнення людини стосовно досягнення поставлених цілей); – емоції (переживання); – мотивація (спонукання до діяльності); – соціальні установки (переконання і відносини людей).
[36, С.190]	Структура особистості: – спрямованість (властивості, система взаємодіючих потреб та інтересів, ідейних і практичних установок); – здатності (забезпечують успіх діяльності: математичні, музичні, спортивні, сценічні); – характер (складне синтетичне утворення, де в сутності проявляється зміст і форма духовного життя людини: чуйність, відповідальність, скромність, рішучість, наполегливість, мужність, самоволодіння); – система управління («Я»-утворення самосвідомості, вона здійснює саморегуляцію: самоконтроль і корекцію дій і вчинків, передбачення й планування життя та діяльності); – психічні процеси, властивості й стани особистості (психічні процеси: динамічне відображення дійсності в різних формах психічних явищ; психічні властивості особистості: стійкі утворення, які забезпечують певний якісно-кількісний рівень психічної діяльності та поведінки,

Продовження табл. 4.2

	типової для індивіда; психічний стан: у даний момент відносно стійкий рівень психічної діяльності, який проявляється в підвищеній або заниженій активності особистості).
[71, С.45]	Основні компоненти особистості: – скерованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності (споживи, інтереси, психологічні установки); – можливості особистості (система здібностей, яка забезпечує успіх діяльності); – характер (система властивостей, скерованості й волі, інтелектуальних та емоційних якостей, типологічних особливостей, які проявляються в темпераменті); – система управління («Я» – ствердження самосвідомості особистості, воно здійснює саморегуляцію: підсилення або послаблення діяльності, самоконтроль і корекцію дій і вчинків, передбачення і планування життя й діяльності).
, , С. І.Розум [103, С.121]	Особистість – це: ціннісні орієнтації, мотиваційна сфера, система соціальних відносин і установок. Особистість містить у собі: – темперамент; – здатності; – особливості емоційно-вольової сфери; – характер.
[95, С.137], [116, С.374]	Динамічна функціональна структура особистості: – спрямованість (переконання, світогляд, ідеали, прагнення, інтереси, бажання); – досвід (звички, знання, уміння, навички); – особливості психічних процесів (увага, воля, почуття, сприйняття, мислення, відчуття, емоції, пам'ять); –  біопсихічні властивості (темперамент, полові, вікові, фармакологічно обумовлені властивості). На перераховані компоненти здійснюється накладення підструктури здібностей і характеру.

Продовження табл. 4.2

імов, , [102, С.116]

Підходи до вивчення особистості: – соціально-психологічний (темперамент); – індивідуально-психологічний (характер); – діяльнісний (компоненти діяльності: потребнісно-мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, цілеутворюючий, результативний, емоційно-чуттєвий); –  генетичний (задатки, здатності, властивості). Горизонтальний вимір складається з мотиваційного, чуттєвого (або емоційного), пізнавального, діяльнісного компонентів. Вертикальна структура особистості утворюється такими диспозиціями, як: а) особистісна надбудова; б) ендотимна основа особистості – її внутрішні спонукання, прагнення, потреби та почуття як мотиви діяльності; в) зовнішній обсяг переживань особистості – її відчуття, сприймання, уява, пам'ять, фантазія, мислення, діяльна поведінка тощо; г) життєва основа особистості – сукупність органічних процесів живої істоти, серед яких найважливішими є фізіологічні процеси у нервовій системі. За допомогою третього виміру характеризується рівень розвитку властивостей особистостей, її задатків і здібностей на певному етапі становлення індивіда як особистості (см. рис. 4.2).

У запропонованих результатах проведених психологічних досліджень структури особистості можна побачити:

–  структурні елементи – це психічні складові, які обумовлюють певну поведінку людини у будь-який час, у будь-якій ситуації і у житті в цілому;

–  ці елементи виділяються різними дослідниками з тим чи іншим ступенем узагальненості, або як окремі чи складові чогось елементи, або як ті, що є основними чи додатковими тощо;

–  в запропонованих структурах елементи представляють собою різні сторони (властивості) людини і вимагають подальшого впорядкування;

–  як правило, серед елементів називаються спрямованість, характер, темперамент, здатності, досвід (знання, уміння, навички, звички), система управління, психічні процеси, психофізіологічні якості тощо;

–  вказані психологами елементи особистості розглядаються в інших науках відповідно до їх (наук) предмету вивчення;