Теоретичні засади професійної педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів в контексті приєднання України до болонського процесу (стр. 26 )

Наочно організацію процесу професійно-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів можна представити у вигляді рис. 4.4 та рис. 4.5.

Рис. 4.4. Змістовна структура процесу професійно-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів

Рис. 4.5. Організаційна структура процесу професійно-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів

Виникає закономірне питання: чи не потребуватиме перебудова професійно-педагогічної підготовки згідно розробленому нами новому підходу складних організаційних заходів та додаткового навчального часу? Наведене у табл. 4.9 порівняння навчального плану професійно-педагогічної підготовки за існуючою моделлю та розробленого кафедрою педагогіки та методики професійного навчання УІПА згідно нового підходу свідчить, що можна утриматись в межах діючого обсягу навчального часу і навіть ввести ряд нових дисциплін завдяки усуненню дублювання навчального матеріалу та перебудови структур та програм існуючих дисциплін, використовуючи принцип структурно-логічних схем. Таким чином, новий навчальний план професійно педагогічної підготовки не впливає на навчальний час інженерної складової навчального плану підготовки інженерно-педагогічних кадрів.

На наступному етапі проектування змісту педагогічної освіти інженерно-педагогічних кадрів розроблено структури запропонованих навчальних дисциплін: «Методологічні засади професійної освіти», «Теорія та методика виховної роботи», «Дидактичні основи професійної освіти», «Риторика», «Стилістика», «Основи інженерно-педагогічної творчості», «Методика професійного навчання: дидактичне проектування», «Комунікативні процеси у педагогічні діяльності», «Методика професійного навчання: основні технології навчання», «Креативні технології навчання», «Менеджмент освіти», «Методика науково-дослідної роботи».

В додатку, у якості прикладу, наведено структури трьох основоположних дисциплін: «Методологічні засади професійної освіти», «Дидактичні основи професійної освіти», «Методика професійного навчання: дидактичне проектування». Вибір цих дисциплін продиктований, по-перше, створенням ними однієї з базових ліній в педагогічні підготовці, а по-друге, - можливістю простежити у взаємозв’язку розвиток дидактичної складової змісту педагогічної освіти майбутніх інженерів-педагогів. Запропоновані структури мають великий ступінь узагальненості, що дозволяє простежити логіку визначення змістовних елементів та встановлення їхніх взаємозв’язків, а також здійснити розвиток цих структур у програми з урахуванням особливостей конкретного навчально-виховного процесу.

Таблиця 4.9

Навчальний план професійно-педагогічної підготовки інженерів-педагогів

Курс	Семестр	Діючий навчальний план	Новий навчальний план
Назва дисципліни	години	Назва дисципліни	години
лекц.	практ.	лаб.	лекц.	практ.	лаб.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
І		-				-
ІІ	3	Теорія та історія педагогіки	14	14		Методологічні засади професійної освіти	14	14
4	Теорія та історія педагогіки	18	18		Теорія та методика виховної роботи	18	18
ІІІ	5	Професійна педагогіка	18	12		Дидактичні основи професійної освіти	18	12
Риторика	4	24		Риторика	4	24
Стилістика	8	8		Стилістика	8	8
6	Професійна педагогіка	18	6	8	Основи інженерно-педагогічної творчості	18	14
Методика професійного навчання	44	18		Методика професійного навчання: дидактичне проектування	22	16
					Комунікативні процеси у педагогічній діяльності	8	16
ІV	7	Професійна педагогіка	14	14		Методика професійного навчання: основні технології навчання	22	28
Методика професійного навчання	22	16	12	Креативні технології навчання	14	14
8	І педагогічна практика				І педагогічна практика

Продовження табл. 4.9

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
V	9	Теорія і практика управління соціальними системами	10	4		Менеджмент освіти	10	4
Методика науково-дослідної роботи	28			Методика науково-дослідної роботи	28
ІІ педагогічна практика				ІІ педагогічна практика
10	Дипломне проектування				Дипломне проектування

Зазначені структури покладено в основу навчальних програм професійно-педагогічних дисциплін та навчально-методичного забезпечення процесу професійної педагогічної підготовки інженерно-педагогічних кадрів.

Підбиваючи підсумки, треба виділити, основні положення, на яких, на думку авторів монографії має ґрунтуватися механізм конструювання змісту професійної педагогічної підготовки інженерно-педагогічних кадрів.

1. Критерієм якості професійної педагогічної підготовки інженерно-педагогічних кадрів має бути їхня професійна діяльність, ефективність якої засвідчується якістю праці підготовлених ними фахівців.

Ефективність праці, рівень розвитку загальнолюдських та професійних якостей кваліфікованих робітників, молодших спеціалістів та бакалаврів, підготовка яких здійснюється у ПТНЗ та ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, відповідно, визначаються життєвою позицією та діями інженерно-педагогічних кадрів.

Підготовка інженерно-педагогічних кадрів в індустріально-педагогічних технікумах та коледжах, інженерно-педагогічних академії та університеті, при кафедрах та на інженерно-педагогічних факультетах ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації повинна в результаті поєднання змістовного і технологічного компонентів забезпечувати необхідний рівень формування та розвитку особистості професіонала тобто особистості викладача технічних дисциплін.

2. До професійно-педагогічної складової підготовки майбутніх інженерів-педагогів має бути застосований комплексний підхід як гармонійне поєднання історичного, системного, діяльнісного, особистісно-розвивального, компетентнісного підходів. Результат застосування історичного підходу – досвідне надбання в галузі ІПО та тенденції її розвитку, системного – елементи педагогічної праці у їх будові й взаємозв’язку, діяльнісного – зміст структурних та функціональних елементів діяльності інженера-педагога, особистісно-розвивального – зміст структурних компонентів особистості інженера-педагога, компетентнісного – модель фахівця інженерно-педагогічного профілю й рекомендації щодо втілення цієї моделі в процес його професійно-педагогічної підготовки.

3. Особистість майбутнього інженера-педагога є системою, що розвивається, і має розглядатися через новоутворення таких її структурних елементів, як: професійна спрямованість, досвід виконання професійної педагогічної діяльності, особливості психічних процесів, біопсихічні властивості (за , євим). Передумовою формування та розвитку перших трьох елементів є розвинена система відповідних здатностей студента.

Форми спрямованості: потреби, переконання, світогляд, прагнення, мотиви, інтереси, ідеали, наміри, схильності, ціннісні орієнтації, бажання, професійна позиція.

Досвід виконання професійної діяльності: знання, уміння, навички, навченість в галузі репродуктивної та творчої діяльності.

Психічні процеси: воля, сприйняття, мислення, відчуття, емоції, пам'ять та ін.

Біопсихічні властивості: темперамент, статеві, вікові властивості.

Здатності, якості, спрямованість і досвід виконання професійної педагогічної діяльності утворюють професійну компетентність викладача технічних дисциплін.

Здатності до ціннісного ставлення до своєї професійної діяльності, до духовно-пізнавального освоєння дійсності у сфері професійної діяльності та до професійної практичної дії визначають спочатку придатність абітурієнта до підготовки за інженерно-педагогічною спеціальністю, потім – придатність студента інженерно-педагогічної спеціальності до засвоєння професійної педагогічної діяльності, а згодом – придатність здійснювати цю діяльність, а також сприяють формуванню відповідних якостей і досвіду (знань, умінь та навичок).