Теоретичні засади професійної педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів в контексті приєднання України до болонського процесу (стр. 23 )

1	2	3	4	5	6	7
		дальність, гнучкість поведінки, експресив-ність, культура мови тощо. Фізичні якості, необхідні при виконанні професійних функцій: стійкість до тривалого емоційного та нервового напруження під час спілкування та психологічного впливу; голосові дані для тривалого і голосного мовлення; стійкість до тривалого фізичного навантаження через ненормований робочий день та тривалість перебування „на ногах”. Професійно-обумовлені естетичні якості: прагнення до акуратності і гарного вигляду рисунків на дошці, ведення навчальної документації, власного зовнішнього вигляду тощо.	Знання методик проведення всіх типів і видів занять, ролі й особливостей поведінки інженера-педагога, організації навчальної діяльності учнів. Знання способів подання навчального матеріалу, оформлення відповідних документів, оформлення дошки, вимог до зовнішнього вигляду інженера-педагога.	учнів (у т. ч. поза аудиторну). Уміння здійснювати вибір способів подання навчального матеріалу, адекватно вихідним умовам, підготовлюватися до занять і мати належний зовнішній вигляд.

Продовження табл. 4.6.

1	2	3	4	5	6	7
Організаційна виробнича функція	3.3. Організаційні здатності	Професійно-обумовлені організаційні якості: організованість, відпові-дальність, демократич-ність, бачення пріорите-тів, обстановки у її розвитку тощо.	Знання основних понять і категорій, сутності педагогічного менеджменту, методів управління, основ управлінської культури.	Уміння здійснювати аналіз основних функцій педагогічного менеджменту, визнача-ти стиль керівництва у відповідних ситуаціях, обґрунтовувати та приймати управлінські рішення, здійснювати їхній аналіз; реалізацію на практиці різних видів ділових комунікацій, вибір оптимальних методів менеджменту.	Готовність до виконання організаційної виробничої функції	Менеджерський
Дослідницька виробнича функція	3.4. Дослідницькі здатності	Професійно-обумовлені науково-дослідні якості: цілеспрямованість, наполегливість, принци-повість, відповідаль-ність за отримані результати, аналітич-ність, логічність, критичність мислення, розвинена уява, інтуїція, здатність передбачення	Знання основних наукових категорій, видів, напрямків, принципів, методів, засобів здійснення науково-дослідної роботи у галузі освіти; сучасного стану розробленості педагогічної теорії, способів оптимальної самоорганізації своєї наукової діяльності.	Уміння визначати певну педагогічну проблему, обґрунтовувати її акту-альність, розробляти план-проспект дослід-ження, обирати методи дослідження, розробля-ти та реалізовувати методику науково-дослідної роботи, критично оцінювати отримані результати, передбачати наслідки впровадження цих результатів, захищати свою наукову позицію, оптимально організову-вавти свої дослідження.	Готовність до виконання дослідницької виробничої функції	Науково-дослідний

Продовження табл. 4.6

1	2	3	4	5	6	7
		Професійно-обумовлені естетичні якості: прагнення до „краси-вих” рішень дослідних задач, акуратність в оформленні наукових розробок, представленні результатів досліджень. Фізичні якості, необхідні при виконанні професійних функцій: стійкість до тривалого розумового навантаження.	Знання нестандартних підходів до організації та проведення науково-дослідної роботи, вимог стосовно оформлення та подання отриманих результатів. Знання особливостей здійснення розумової діяльності.	Уміння здійснювати аналіз всіх доступних способів організації та проведення науково-дослідної роботи, оформлювати її результати і вибирати з них доцільні та оригінальні. Уміння раціонально планувати та здійснювати розумову діяльність.
	3.5. Здатність до творчої професійної практичної дії у сфері інженерно-педагогічної діяльності.	Творчі якості: креативність (творча спрямованість у мислен-ні та діяльності), праг-нення до пошуку нових, ефективніших шляхів вирішення завдань, до досягнення якнайкращо-го результату оптималь-ним шляхом тощо. Професійно-обумовлені естетичні якості: прагнення до „красивого” вирішення посталих проблем	Знання законів і принципів організації об’єктів навколишньої дійсності, їх переваг і недоліків, характерис-тик нового продукту в інженерній та педаго-гічні сферах тощо. Знання способів отри-мання нових продуктів, оформлення відповід-них супроводжуваль-них матеріалів; знання механізму створення способів отримання нових продуктів.	Уміння визначати об’єкти в педагогіці й інженерії, бажане функціонування яких вимагає нових поглядів, нестандартних оригінальних рішень; реалізовувати прийняті рішення. Уміння нестандартно, подавати, акуратно оформлювати результати творчого перетворення педагогічного чи інженерного об’єкту.	Готовність до роботи на творчому рівні	Творчий

Модель фахівця – це той ідеальний образ особистості, еталон, згідно з яким повинна формуватись особистість студента. Виходячи із професійно-обумовленої структури особистості модель фахівця – це відбиття здатностей, структури професійно-обумовленого досвіду особистості, отриманого у ході навчально-виховного процесу закладу освіти, а саме: перелік професійних знань, умінь, навичок (професійно-обумовлений досвід, що диференціюється за психологічною ознакою) у сукупності з якостями особистості, інваріантними предметній специфіці професійної діяльності, та обов’язковим врахуванням досвіду репродуктивної та творчої професійної діяльності. Рівень готовності студента до виконання своїх професійних функцій наприкінці терміну навчання визначається ступенем відповідності його особистості еталону (моделі фахівця даного фаху), тобто сформованістю мотиваційної, гностичної, операційно-діяльнісної готовності до роботи та готовності до роботи на творчому рівні.

Модель фахівця (табл. 4.6) надана у скороченому варіанті – наведено основні елементи, які дають можливість прослідити хід формування переліку компонентів змісту освіти. Безумовно, частинна знань, умінь та якостей особистості необхідні при виконанні декількох видів професійно-педагогічної діяльності чи взагалі усіх, тому вони були показані, в основному там, де вони мають провідну роль.

Аналіз процесу і умов діяльності, сучасних вимог економічного та суспільного життя до особистості інженера-педагога дозволив виділити ряд елементів моделі фахівця, які саме зараз набули актуального значення і потребують пильної уваги до себе при формуванні змісту освіти і організації процесу навчання. Взагалі, ефективність освіти сьогодні полягає у своєчасному її реагуванні на мінливість вимог галузей економіки і суспільства до функцій, умов діяльності та особистісних характеристик конкретного фахівця шляхом здійснення постійного аналізу цих змін, відповідного корегування моделі фахівця і внесенням необхідних змін до переліку компонентів змісту освіти. Тому метод формування змісту освіти за допомогою моделі фахівця здається нам дуже ефективним.

Так, наприклад, цей метод дозволив нам переконатися у необхідності виділення у змісті освіти інженерів-педагогів окрім компонентів, які відповідають функціональній структурі професійно-педагогічної діяльності, а саме: проектувального, технологічного (комунікативного), організаційного (менеджерського), науково-дослідного, таких компонентів, як методологічний, гностичний та творчий.

Ми виходили з того, що однією з основних професійно-значущих якостей особистості є професійна спрямованість, яка являє собою сукупність світоглядних, моральних та ряду інших якостей. Сформованість професійно-педагогічної спрямованості особистості інженера-педагога відображається у стійкому спонуканні до педагогічної діяльності за обраним фахом, прагненні реалізувати себе у ній, застосувати свої знання, здібності. Складовими професійно-педагогічної спрямованості особистості викладачів та майстрів виробничого навчання системи ПТО є соціально-професійні орієнтації, професійно-педагогічні інтереси, мотиви педагогічної діяльності та самовдосконалення, професійно-педагогічні позиції особистості. Основою професійно-педагогічної спрямованості особистості викладача виступає система її ціннісного ставлення до педагогічної діяльності, закріплена у професійно-ціннісних орієнтаціях. Формування інформаційно-теоретичного та діяльнісного компонентів педагогічної діяльності багато в чому є похідною від рівня розвитку професійно-ціннісних орієнтацій особистості, які визначають її потребу в оволодінні педагогічною майстерністю. Моральні (етичні) якості як складова частина професійної спрямованості в основному формуються у процесі виховної роботи, але ефективність їх формування великою мірою залежить від знання та дійсного розуміння студентами певних основоположних принципів педагогічної діяльності та визначної ролі вчителя та освіти.

Сформованості професійно-педагогічної спрямованості можна досягти тільки за рахунок єдиного стратегічного спрямування всієї професійно-педагогічної підготовки, цілісності та універсальності ЗУН, що надаються, побудови всіх компонентів підготовки за єдиними правилами. Саме методологічний компонент може забезпечити цілісність системи професійно-педагогічної підготовки. Озброївши студента методологічними основами дисциплін професійно-педагогічного циклу, єдиним підходом до пізнання та розуміння всіх педагогічних процесів та принципів, ми сприяємо створенню у нього цілісного уявлення про майбутню педагогічну діяльність та надаємо йому інструмент для самостійного освоєння нових знань, аналізу та оцінки нових педагогічних умов і ситуацій. Особливість нашого підходу полягає в тому, що методологічні основи повинні викладаються цілісно один раз для всіх дисциплін професійно-педагогічної підготовки на початку їх засвоєння та за єдиним підходом, а ні окремо в кожній дисципліні без єдиного підходу, як це відбувається зараз, коли розрізненість знань не сприяє формуванню професійного світогляду.