Теоретичні засади професійної педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів в контексті приєднання України до болонського процесу (стр. 27 )

4. Професійна компетентність викладача технічних дисциплін вказує на те, що людина з високим ступенем гнучкості умінь та глибоким розумінням сутності відповідних процесів та явищ дійсності володіє певними групами досвідних надбань стосовно тих чи інших напрямів здійснення професійної педагогічної діяльності. Поняття компетентності є родовим по відношенню до компетенції.

5. Компетенціями, які повинні бути сформовані у майбутнього викладача технічних дисциплін, мають бути:

–  методологічна (загально-педагогічна; професійно-педагогічна);

–  проектувальна (проектувально-дидактична, проектувально-виховна);

–  комунікативна;

–  творча;

–  менеджерська;

–  науково-дослідна.

6. Методологічна компетенція передбачає знання загальнонаукової методології, сформованість світогляду, знання методологічних норм і вміння їх застосовувати в процесі вирішення проблемних ситуацій, готовність до постійного підвищення освітнього рівня; якості: стійке спонукання до педагогічної діяльності, розуміння соціальної значущості педагогічної професії, любов до учнів, педагогічний оптимізм, професійна активність, прагнення до удосконалення в професійному та особистісному плані тощо. Методологічна компетенція має бути сформована при вивченні дисциплін «Методологічні засади професійної освіти» (14 г. лк., 14 г. пр.), «Дидактичні основи професійної освіти» (18 г. лк., 12 г. пр.), «Теорія та методика виховної роботи» (18 г. лк., 18 г. пр.).

7. Проектувальна компетенція передбачає уміння здійснювати аналіз соціального замовлення на підготовку конкретних фахівців, аналіз умов організації навчально-виховного процесу, формулювати мету підготовки на всіх необхідних рівнях, конструювати зміст підготовки, вибирати й розробляти з урахуванням виконаного аналізу технології та методики організації й здійснення навчально-виховного процесу; якості: аналітичність, логічність, критичність мислення, розвинена уява, передбачення результатів. Проектувальна компетенція має бути сформована при вивченні дисциплін «Методика професійного навчання: дидактичне проектування» (22 г. лк., 16 г. пр.), «Методика професійного навчання: основні технології навчання» (22 г. лк., 28 г. пр.), «Теорія та методика виховної роботи».

8. Комунікативна компетенція передбачає знання мов, способів взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми й подіями; уміння роботи в групі, колективі, володіння різними соціальними ролями; якості: комунікабельність, доброзичливість, педагогічний такт, демократичність у спілкуванні та керуванні, ініціативність, самовладання, справедливість, розподіленість уваги, рівновага, витримка, наполегливість, рішучість, впевненість у собі, емпатія, спостережливість, перцептивність, вимогливість, відповідальність, гнучкість поведінки, експресивність, культура мови тощо. Комунікативна компетенція має бути сформована при вивченні дисциплін «Риторика» (4 г. лк., 24 г. пр.), «Стилістика» (8 г. лк., 8 г. пр.), «Комунікативні процеси у педагогічній діяльності» (8 г. лк., 16 г. пр.).

9. Творча (креативна) компетенція передбачає знання основ творчої діяльності, уміння з реалізації нестандартних рішень стосовно процесу й результату деякої діяльності; якості: прагнення до пошуку нових, ефективніших шляхів вирішення завдань, до досягнення якнайкращого результату оптимальним шляхом тощо. Творча компетенція має бути сформована при вивченні дисциплін «Основи інженерно-педагогічної творчості» (18 г. лк., 14 г. пр.), «Креативні технології навчання» (14 г. лк., 14 г. пр.).

10. Менеджерська компетенція передбачає сформованість знань основ теорії керування; умінь: інформаційних, аналітичних, цілепокладаючих, організаційних, з планування, контрольно-діагностичних, з координації й регулювання, умінь організовувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на занятті, впливати на їхні вчинки й поведінку; якості: організованість, відповідальність, демократичність, бачення пріоритетів, обстановки у її розвитку тощо. Менеджерська компетенція має бути сформована при вивченні дисципліни «Менеджмент освіти» (10 г. лк., 4 г. пр.).

11. Науково-дослідна компетенція передбачає знання педагогічної проблематики й механізму наукового дослідження, уміння визначати проблему, формулювати категоріальний апарат, підготовляти й проводити педагогічний експеримент, обробляти результати, впроваджувати розроблені методики; якості: цілеспрямованість, наполегливість, принциповість, відповідальність за отримані результати, аналітичність, логічність, критичність мислення, розвинена уява, інтуїція, здатність передбачення. Науково-дослідна компетенція має бути сформована при вивченні дисципліни «Методика науково-дослідної роботи» (28 г. лк.).

12. Технології навчання мають бути обраними та реалізованими відповідно до комплексних цілей професійної педагогічної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін, особливостей змісту навчання, а також містити багаторівневу систему спеціальних завдань теоретичного та практичного характеру з посильним рівнем складності.

Апробація цих положень та нових навчальних програм професійно-педагогічних дисциплін, яка зараз відбувається в межах навчального процесу УІПА, має, як сподіваються автори, надати остаточної відповіді, чи є запропонований механізм конструювання змісту педагогічної підготовки інженерно-педагогічних кадрів реальним і універсальним, таким, який працюючи на випередження, дозволив би отримати особистість, яка буде знаходитися у гармонії із собою та навколишнім середовищем, здатну на високому рівні вирішувати професійні завдання адекватно динамічним умовам праці.

Вирішення цієї проблеми є вкрай необхідне на сучасному етапі розвитку суспільства, коли постала вимога підготовки фахівця, здатного: продовжувати освіту у будь-якому навчальному закладі країн Євросоюзу; виконувати професійну діяльність за самостійно знайденим місцем працевлаштування. Зрозуміло, що це в обов’язковому плані потребує наявності у фахівців професійної спрямованості, креативності мислення, гнучкості професійно необхідних умінь.

Але за результатами педагогічного експерименту, який проводився в УІПА, було встановлено недостатній рівень у студентів та випускників, працевлаштування яких відбулося в галузі освіти, міцної мотивації, глибинного розуміння навчального процесу, винахідливості в рішенні нестандартних завдань, прогнозування ситуацій, наполегливості у виборі оптимальних рішень, надання пропозицій власних способів здійснення діяльності, мобільності та ін. Передумовою такого стану речей явилася відсутність чи невираженість відповідних елементів змісту освіти.

На думку авторів, саме застосування наведеного в монографії комплексного підходу до розробки змісту професійної педагогічної підготовки має стати тим наріжним каменем, на якому можна побудувати ефективну систему підготовки інженерно-педагогічних кадрів нового типу, призначених для роботи в нових соціально-економічних умовах сьогодення.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Stoof A., Martens R., Merrienboer J. Open university of the Netherlands. – www. , 2004.

2.  О проблемах современного человекознания. / , АН СССР, Ин-т психологии.- М.: Наука, 1977.-380 с.

3.  К психологии личности как развивающейся системы // Психология формирования и развития личности. - М.: Наука, 1981. – С. 9-14.

4.  Бабанский процесса обучения: Общедидакт. аспект. / . - М.: Педагогика, 1977.-254 с.

5.  Компетенции в профессиональном образовании // Высшее образование в России. - 2004.- № 11.- С.3-6.

6.  Басов деятельность как интегральная основа процесса обучения в профессионально-техническом знании // Проблемы методики подготовки инженеров-педагогов: сб. науч. тр. – Свердловск: СИПИ, 1989. - С. 45-51.

7.  Батышев системы профессионально-технического образования в условиях перехода к рыночной экономике // Ассоциация «Профессиональное образование». – М., 1993. – С. 7-12.

8.  Батышев инженеров-педагогов – проблема комплексная. // Профессионально-техническое образование. - 1976. - С. 3-5.

9.  Безрукова профессионального обучения в системе педагогического знания // Проблемы методической подготовки инженеров-педагогов: сб. науч. тр. - Свердловск: СИПИ, 1989. – С. 10-15.

10.  Безрукова вопросы высшего инженерно-педагогического образования. // Методология исследования инженерно-педагогического образования: сб. науч. тр. – Свердловск, 1988. - С. 5-17.

11.  Безрукова профессионально-техническое образование. Проектирование педагогического продукта в ПТУ: текст лекций. – Свердловск: СИПИ, 1990. - 171 с.

12.  Безрукова педагогика: учеб. пособие для инженерно-педагогических институтов и индустриально-педагогических техникумов. - Екатеринбург: Изд-во «Деловая книга», 1996.-344 с.

13.  Беляева и теория профессиональной педагогики. – СПб., 1999. – 180 с.

14.  Беспалько педагогической технологии. - М.: Педагогика, 1989.-192 с.

15.  Болонський процес: документи /З. І.Тимошенко, , Ю. І.Палеха. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 169 с.

16.  Болонський процес: Нормативно-правові документи / Укладачі: З. І.Тимошенко, І. Г.Оніщенко, , Ю. І.Палеха. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 102 с.

17.  Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия. – www. km. ru

18.  Бондаревская основания личностно ориентированного воспитания // Педагогика. – 1995. - №4. – С. 29-36.

19.  Брунер Дж. Психология познания. - М.: Прогресс, 1974. - 411 с.

20.  Розвиток професійно-педагогічних якостей у системі безперервної освіти // Вища школа: Науково-практичне видання. – 2005. – № 2. – С.50-57.

21.  Васильев педагогика. Конспект лекций для студентов инженерно-педагогических специальностей: в 2-х ч. – Харьков, 2003. – Ч.2. – 175 с.

22.  Вдовиченко -структурный метод в свете научной методологии: материалы к лекции. - Киев: Изд-во Киев. ун-та, 1973.-38 с.