Теоретичні засади професійної педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів в контексті приєднання України до болонського процесу (стр. 22 )

На сьогоднішній день цілий ряд якостей, які повинні бути притаманні фахівцю взагалі, а не тільки при виконанні якогось конкретного виду діяльності, і саме які формують цілісність особистості як фахівця, його мобільність, гнучкість, базу для подальшого саморозвитку, професійного росту не формувались цілеспрямовано у ході професійної підготовки, саме тому що побудова моделі фахівця була зосереджена на аналізі професійних видів діяльності. Відповідно до кожного з видів діяльності встановлені певні блоки знань, умінь, навичок та якостей особистості, а якості загального плану визначені безсистемно (немає єдиного підходу до їхнього виділення). Саме тому переліки даних якостей дуже варіюють, а їх формування здійснюється за остаточним принципом, розрізнено, нецілеспрямовано, а через те і неефективно. В результаті, не досягається мета формування цілісної особистості фахівця, не дивлячись на наявність у нього цілого ряду достатньо сформованих знань, якостей тощо по тих чи інших видах діяльності. Такому випускнику важко застосовувати всі отримані знання і навички у комплексі, гнучко діяти у нестандартних ситуаціях, адаптуватися до зміни умов праці, розвиватися як професіоналу та особистості.

Взагалі діяльність людини виявляється у трьох вимірах:

1) у вигляді здатності до ціннісного (аксіологічного) ставлення до світу;

2) у вигляді здатності до духовно-пізнавального освоєння дійсності;

3) у вигляді здатності до соціальної (практичної) дії.

Відповідно, професійна діяльність людина також виявляється у трьох вимірах:

1). у вигляді здатності до ціннісного ставлення до своєї професійної діяльності;

2). у вигляді здатності до духовно-пізнавального освоєння дійсності у сфері професійної діяльності;

3). у вигляді здатності до професійної практичної дії.

Виконання будь-якого виду професійної діяльності вимагає застосування здатностей всіх трьох вимірів у комплексі. Здатності перших двох груп і є саме тими здатностями загального плану, завдяки яким розрізнені здатності до виконання окремих професійних практичних дій набувають цілісності у вигляді здатності до виконання професійної діяльності в цілому на високому професійному рівні, надаючи особистості професійної компетентності (перетворюючи особистість у професійно-компетентну) .

Аналіз професійно-обумовленої структури особистості, а саме елементів професійно-обумовленого досвіду особистості надає можливості системно виявити всі необхідні для формування якості загального плану.

Модель фахівця, побудована шляхом аналізу двох підстав (структури професійної діяльності та професійно-обумовленої структури особистості), дає уявлення про повний перелік здатностей, які повинен мати фахівець, щоб ефективно здійснювати свою професійну діяльність. Для гарантованого досягнення сформованості кожного із визначених елементів у змісті освіти повинен бути передбачений відповідний компонент, який забезпечує отримання комплексу знань, умінь, навичок та формування на їх основі певних якостей для реалізації та розвитку особистістю тих чи інших здатностей. Це передбачає наявність у навчальних планах та програмах підготовки інженерно-педагогічних кадрів таких навчальних дисциплін, тем, питань, опанування яких створить необхідну базу для використанні та розвитку визначених здатностей. Вони, певна річ, зможуть отримати подальший розвиток і в інших дисциплінах, але найголовніше, що їх розвиток гарантовано буде закладений у базових для них дисциплінах.

Таким чином, якщо якості загального плану раніше формувались безсистемно і розрізнено у різних дисциплінах, то з виділенням відповідного компоненту у змісті освіти буде забезпечено їхнє цілеспрямоване, системне формування, завдяки наявності базових дисциплін, у яких надається орієнтовна основа дій і відбувається безпосереднє формування таких способів діяльності, на основі яких і в ході опанування яких здійснюється формування певних якостей особистості загального плану.

Розглянемо це на прикладі нашого предмету дослідження. Нижче буде показано, як був сформований новий зміст професійно-педагогічної підготовки інженерів-педагогів.

У таблиці 4.6 показаний порядок визначення компонентів педагогічної складової змісту освіти інженерів-педагогів шляхом побудування моделі фахівця інженерно-педагогічного профілю.

Таблиця 4.6

Порядок визначення компонентів педагогічної складової змісту освіти інженерів-педагогів

Функції діяльності інженера - педагога (стандарт освіти)	Модель фахівця інженерно-педагогічного профілю, інваріантна професійно-обумовленій структурі особистості	Елементи готовності випускника до виконання професійно-педагогічних функцій	Компоненти педагогічної складової змісту освіти, обумовлені моделлю фахівця інженерно-педагогічного профілю
Перелік здатностей фахівця інженерно-педагогічної спеціальності	Комплекс професійно-значущих якостей особистості інженера-педагога	Базова система професійно-педагогічних знань	Базові професійно-педагогічні вміння та навички
1	2	3	4	5	6	7
	1. Здатність до ціннісного ставлення до сфери інженерно-педагогічної діяльності	Педагогічна спрямованість: Світоглядні якості: стійке спонукання до педагогічної діяльності, розуміння соціальної значущості педагогічної професії, любов до учнів, педагогічний оптимізм, професійна активність, прагнення до удосконалення в професійному та особистісному плані тощо. Моральні якості: моральність, інтелігентність, гуманізм, толерантність, відповідальність, чесність, сумління	Знання історії й сучасності педагогічної науки, тенденцій розвитку вітчизняної системи освіти, категорій педагогіки, напрямів та методів педагогічного дослідження, характеристик особистості учня й педагога, принципів їхньої взаємодії. Знання моральних і правових норм організації та здійснення педагогічного труда.	Уміння здійснювати аналіз світового досвіду й тенденцій розвитку вітчизняної системи освіти, встановлювати переваги й недоліки методів педагогічного дослідження, вказувати особливості застосуван-ня численних підходів до навчання, взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу тощо. Уміння самовіддано діяти в межах загаль-нолюдських та профе-сійних вимог і норм поведінки.	Мотиваційна готовність	Методологічний (загально-педагогічний, професійно-педагогічний)

Продовження табл. 4.6.

1	2	3	4	5	6	7
	2. Здатність до духовно-пізнавального освоєння дійсності у сфері інженерно-педагогічної діяльності	Професійно-обумовлені пізнавальні якості: професійно-педагогічне мислення (аналітичність, логічність, гнучкість, критичність, альтернативність, відкритість, позитивна спрямованість), прагнення до поповнення своїх знань.	Знання прийомів пізнавальної діяльності; знання професійно-педагогічних понять, принципів і т. ін., знання характеристик особистості учня ПТНЗ та інженера-педагога, умов його праці, прав та обов’язків тощо.	Уміння застосовувати прийоми професійного самовдосконалення, здійснювати аналіз структури особистості учня ПТНЗ та інженера-педагога, умов та принципів їхньої взаємодії, участі у навчально-виховному процесі професійного навчального закладу тощо.	Гностична готовність
Проектувальна виробнича функція	3. Здатність до професійної практичної дії у сфері інженерно-педагогічної діяльності:	Трудові якості по видах професійної діяльності			Операційно-діяльнісна готовність по видах (функціях) діяльності:
3.1. Проектувальні здатності	Професійно-обумовлені проектувальні якості: аналітичність, логічність, критичність мислення, розвинена уява, передбачення результатів	Знання мети, принци-пів, змісту, методів, форм, засобів навчаль-но-виховного процесу у професійних навчаль-них закладах; основних методик навчання та виховання; характерис-тик суб’єктів навчаль-но-виховного процесу, середи виховання, методики індивідуаль-	Уміння визначати мету, і додержуючись принципів, обирати методи, форми та засоби навчально-виховної роботи у професійних навчаль-них закладах, розроб-ляти заняття й інші форми навчання, виховні заходи, адаптувати навчальні	Готовність до виконання проектувальної виробничої функції	Проектувальний (проектувально-дидактичний; проектувально-виховний)

Продовження табл. 4.6.

1	2	3	4	5	6	7
		Професійно-обумовлені естетичні якості: прагнення до акуратності і гарного вигляду роздавального матеріалу, наочних засобів, оформлення методичних розробок тощо.	ної роботи з учнями; основних характерис-тик і шляхів формуван-ня колективу, методів самоосвіти тощо. Знання видів навчаль-но-методичного забез-печення навчально-виховного процесу у професійному навчаль-ному закладі, вимог до цього забезпечення, зокрема стосовно офор-млення документів.	та виховні методики до певних обставин, залучати інноваційні методи навчання та виховання тощо. Уміння доцільно застосовувати прийоми оформлення навчально-методичних матеріалів.
Технологічна виробнича функція	3.2. Технологічні здатності	Професійно-обумовлені комунікативні якості: комунікабельність, доброзичливість, педагогічний такт, демократичність у спілкуванні та керуван-ні, ініціативність, само-владання, справедли-вість, розподіленість уваги, рівновага, витримка, наполягли-вість, рішучість, впевненість у собі, емпатія, спостережли-вість, перцептивність, вимогливість, відпові -	Знання основ педаго-гічного спілкування, методів психологічного впливу, уникнення та розв’язання конфлікт-них ситуацій; моделей риторичного впливу, закономірностей переробки інформації людиною, засобів створення інформа-ційно-насичених текстів, принципів організації композиції мови, застосування різних функціональних стилів тощо.	Уміння доступно, логічно послідовно, емоційно пояснити матеріал; розподілити увагу під час проведен-ня заняття; керувати собою, своїм настроєм, голосом, жестами; застосовувати різні засоби психологічного впливу; організувати діяльність учнів тощо. Уміння проводити заняття всіх видів й типів, організовувати спільну і самостійну навчальну діяльність	Готовність до виконання технологічної виробничої функції	Комунікативний

Продовження табл. 4.6.