Теоретичні засади професійної педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів в контексті приєднання України до болонського процесу (стр. 18 )

–  найбільш узагальненою і для нас прийнятною є структура особистості, яку запропонував ; вона ж знаходиться в основі вертикального виміру особистості за імовим, , . Слід зазначити, що саме ця структура є зараз найбільш розповсюдженою і покладеною в основу в тому числі й педагогічних досліджень.

Узагальненою метою педагогічних досліджень є пошук способів впливу на людину, в результаті чого відбудеться формування та розвиток певних її якостей, досвіду. Тому, базуючись на психологічних даних, структури особистості, запропоновані педагогами, дещо інші.

Таблиця 4.3

Підходи російських та українських педагогів до особистості

Автор	Розуміння особистості, погляд на структуру особистості
1	2
[26, С.243]	Особистість – це певне поєднання психічних властивостей: – спрямованість (потреби, мотиви, інтереси, світогляд, переконання тощо); – риси темпераменту й характеру; – здатності; – особливості психічних процесів (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, увага, емоційно-вольова сфера).

Продовження табл. 4.3

1	2
[82, С.150]	Структура особистості: – здатності (індивідуально стійкі властивості людини, що визначають його успіхи в різних видах діяльності); – темперамент (якості, від яких залежать реакції людини на інших людей і соціальні обставини); – характер (якості, що визначають учинки людини у відношенні інших людей); – вольові якості (кілька спеціальних особистісних властивостей, що впливають на прагнення людини до досягнення поставлених цілей); – емоції (переживання); – мотивація (спонукання до діяльності); – соціальні установки (переконання і відносини людей).
-Топоркова [94, С.365]	Показники вивчення особистості студента, засновані на структурних елементах особистості: – мотиви вступу у вуз (спрямованість на придбання знань; спрямованість на одержання професії; спрямованість на одержання диплома); – рівень загальноосвітньої підготовки; – характер діяльності до вступу у вуз; – ступінь сформованості умінь і навичок самостійної роботи; – характер інтересів, захоплень; – рівень розвитку здібностей (уважність, спостережливість, якості мислення, пам'яті); – особливості характеру (сукупність інтелектуальних, емоційних, вольових, моральних рис); – стан здоров'я, відповідність його змісту і вимогам майбутньої професії.
Е. Ф. Зеєр [47, С.48]	Особистість як суб'єкт соціальних відносин і активної діяльності. Структура особистості педагога професійної школи: – спрямованість (мотиви: наміру, інтереси, схильності, ідеали; ціннісні орієнтації: зміст праці, заробітна плата, добробут, кваліфікація, кар'єра, соціальний стан; професійна позиція: відношення до професії, установки, очікування і готовність до професійного розвитку; соціально-професійний статус); – професійна компетентність як сукупність професійних знань, умінь, а також способи виконання професійної діяльності; – професійно важливі якості (складний і динамічний процес утворення функціональних і операційних дій на основі психологічних властивостей індивіда; у процесі освоєння і виконання діяльності психологічні якості поступово професіоналізуються, утворюють самостійну підструктуру; вони визначають продуктивність діяльності, тобто її продуктивність, якість і т. д.); – професійно значущі психофізіологічні властивості (зорово-рухова координація, окомір, нейротизм, екстраверсія, реактивність, енергетизм і ін.).

Продовження табл. 4.3

єв [68, С.46]

Основні сторони і компоненти структури особистості Основні сторони особистості Компоненти основних сторін особистості I Досвід особистості Якості особистості, інваріантні предметній специфіці діяльності (вихованість у вузькому смислі) Спрямованість Пізнавальні якості Трудові якості Комунікативність Естетичні якості Фізичні якості Досвід особистості, що диференціюється за психологічною ознакою Знання Уміння і навички Досвід предметної діяльності, що диференціюється за ступенем спільності її видів Навченість у галузі видів діяльності, які виконуються всіма людьми – загальна освіта Навченість у галузі спеціальних (професійних) видів діяльності – спеціальна освіта Досвід предметної діяльності, що диференціюється за творчою ознакою Репродуктивна діяльність Творча діяльність II Функціональні механізми психіки Сприйняття Мислення і мова Пам’ять Психомоторика Підсистема керування («я») III Типологічні властивості особистості Характер Темперамент Задатки і здатності IV Динаміка особистості Діяльність Розвиток Поетапність розвитку, провідні види діяльності V Індивідуальні якості особистості

З наведеного аналізу видно, як змінюються способи класифікації структурних елементів особистості, їх кількість, і навіть смислове значення окремих понять залежно від того, що є відправним моментом для класифікації і для якої цілі розробляється та чи інша структура. Постійне місце в структурі особистості у педагогів займають здатності, є присутнім досвід, що може замінюватися компетентністю, вводяться якості, тобто все те, наявність та ступінь розвитку чого дозволяє встановлювати рівень підготовки, зокрема професійної підготовки, людини.

Нас, насамперед, цікавлять ті елементи структури особистості, які підлягають впливу в процесі надання освіти і які формують особистість як професіонала в певній галузі діяльності. В цьому плані найбільш прийнятною є структура особистості, запропонована євим [68, С.46]. Саме він розглядає її в контексті процесу навчання. У запропонованій ним таблиці, звертаючись до мети даної роботи, набуває особливого значення такий бік особистості, як її досвід. Інші її сторони, як то функціональні механізми психіки, типологічні властивості особистості, динаміка особистості та індивідуальні якості особистості, створюють блок, так би мовити, розвитку цієї особистості, що відбувається в професійному становленні фахівця, частіше за все, опосередковано. У професійній школі ми вже маємо сформовану, у певному розумінні, особистість, яка прагне здобути досвід виконання професійної діяльності (табл. 4.4).

єв, на відмінну від інших авторів, включає до поняття “досвід особистості” не тільки набуті знання, уміння, навички, способи дій, але і певні якості особистості, що є на нашу думку, правильним з точки зору того, що розвиток особистості в результаті набуття досвіду відбувається, головним чином, шляхом формування певних якостей і властивостей через набуття необхідних знань та умінь, формування спрямованості, а не окремо і незалежно від них. Між якостями та досвідом, що по-різному диференційований автором, існує взаємо-зворотній зв'язок: якості набувають свого розвитку із накопиченням особистістю досвіду у виконанні певних видів діяльності в її найширшому розумінні та, навпаки, досвід формується з часом в напрямку застосування певних якостей під час виконання конкретних завдань.

Таблиця 4.4

Компоненти структури особистості професіонала

Досвід особистості	Професійно обумовлений досвід особистості
Якості особистості, інваріантні предметній специфіці діяльності:	Якості особистості, інваріантні предметній специфіці професійної діяльності:
Спрямованість	Професійна спрямованість
Пізнавальні якості	Професійно-обумовлені пізнавальні якості
Трудові якості	Трудові якості по видах професійної діяльності
Комунікативність	Професійно-обумовлені комунікативні якості
Естетичні якості	Професійно-обумовлені естетичні якості
Фізичні якості	Фізичні якості, необхідні при виконанні професійних функцій
Досвід особистості, що диференціюється за психологічною ознакою:	Професійно-обумовлений досвід особистості, що диференціюється за психологічною ознакою:
Знання	Професійні знання
Уміння і навички	Професійні уміння, навички, способи діяльності
Досвід предметної діяльності, що диференціюється за ступенем загальності її видів:	Досвід предметної діяльності, що диференціюється за ступенем загальності її видів:
Навченість у галузі видів діяльності, які виконуються всіма людьми – загальна освіта	Навченість у галузі загально-професійних видів діяльності
Навченість у галузі спеціальних (професійних) видів діяльності – спеціальна освіта	Навченість у галузі певного професійного виду діяльності
Досвід предметної діяльності, що диференціюється за творчою ознакою	Досвід професійної діяльності, що диференціюється за творчою ознакою
Репродуктивна діяльність	Репродуктивна професійна діяльність
Творча діяльність	Творча професійна діяльність

Як видно з таблиці, блок “досвід особистості” поділяється на ряд елементів, але це не структурні елементи одного порядку, а “зрізи” одного поняття “досвід особистості” у різних площинах. Розвиток якостей і набуття знань – це різні боки єдиного процесу, причому набуття знань та умінь є інструментом формування якостей. І від того, який буде зміст знань та умінь, якім чином вони будуть опановані і якою мірою засвоєнні, буде залежати рівень розвитку якостей і властивостей особистостей. Іншими словами, при набутті знань та умінь у будь якому випадку йде розвиток певних якостей, але для розвитку саме необхідних якостей і на необхідному рівні треба, щоб цей процес був керованим – надавалися б саме ті знання, формувались би саме ті уміння, того обсягу і рівню, і таким чином, щоб отримувати саме заплановані якості потрібного рівня.