Основи клінічної онкології (стр. 17 )

· пухлини із тканин, що обмежують середостіння;

· вторинні (метастатичні) пухлини.

Класифікація (в залежності від походження пухлин ):

· нейрогенні пухлини;

· пухлини вилочкової залози;

· пухлини лімфоїдної тканини;

· некласифіковані пухлини;

· герміногенні пухлини;

· мезотеліома плеври;

· мезенхімальні пухлини;

· метастатичні (вторинні).

Клінічна класифікація:

- для пухлин середостіння проводиться за системой ТNМ згідно походженню пухлини (при нейрогенних та мезенхімальнх пухлинах за системої ТNМ для пухлин м’яких тканин і т. д.)

Клініка (переважно синдроми стискання):

· синдром верхньої порожнистої вени (набряк та одутловатість обличчя, розширення та пульсація шийних вен, ціаноз слизових оболонок, шум у вухах);

· синдром стискання головних бронхів (задишка, кашель, клініка дихальної недостатності, кровохаркання);

· синдром стискання трахеї (задишка, кашель, клініка дихальної недостатності, кровохаркання);

· сидром нижньої порожнистої вени (набряк нижніх кінцівок і нижньої частини тулуба, розширення і набухання вен нижніх кінцівок, розширення підшкірних вен передньої черевної стінки, caput meduse);

· синдром стискання судин (тахікардія, підвищення або зниження артеріального тиску);

· синдром стискання стравоходу (парадоксальна дисфагія);

· синдром стискання серця (біль, тахікардія, перебої у роботі серця);

· синдром стискання нервів:

- синдром Клода-Бернара-Горнера (птоз, міоз та енофтальм) при стисканні симпатичного стовбура;

- гикавка при стисканні діафрагмального нерву;

- осиплість голосу внаслідок ураження поворотного нерву;

- біль;

· синдром порушення загального стану (гіпертермія, загальна слабкість, втомлюваність, схуднення, підвищена пітливість, зниження апетиту);

· Паранеопластичні синдроми (синдром Кушинга, м'язова слабкість).

Діагностика:

· фізикальне обстеження;

· рентгенографія органів грудної клітини;

· бронхоскопія;

· трансторакальна голкова пункційно-аспіраційна біопсія пухли­ни;

· морфологічні методи (цитологічні та гістологічні);

· медіастиноскопія;

· торакоскопія;

· біопсія лімфатичного вузла;

· КТ;

· УЗД;

· пневмомедіастинографія;

· пневмоторакографія;

· МРТ;

· езофагоскопія.

Лікування:

· Хірургічний метод (операція);

· Променева терапія;

· Хіміотерапія.

Тестові завдання

1. Найінформативніший метод діагностики пухлин середостіння:

1) *морфологічний;

2) рентгенографія;

3) комп’ютерна томографія;

4) медіастиноскопія;

5) діагностичний пневмоторакс.

2. Пухлина середостіння неврогенного походження:

1) *феохромоцитома;

2) лімфома;

3) лімфогранулематоз;

4) фіброма;

5) ліпосаркома.

3. До неорганних пухлин середостіння відносяться:

1) *ліпома;

2) тимоцитома;

3) тимофіброма;

4) тимоліпома;

5) гранулематозна ліпома.

4. Пухлина середостіння мезенхімального походження:

1) *гемангіосаркома;

2) феохромоцитома;

3) лімфома;

4) лімфогранулематоз;

5) лімфосаркома.

5. До неорганних пухлин середостіння відносяться:

1) *лімфогранулематоз;

2) тимоліпома;

3) тимоцитома;

4) гранулематозна тимома;

5) внутрішньогрудний зоб.

6. Найінформативніший метод діагностики пухлини середостіння:

1) *торакотомія;

2) ангіографія;

3) рентгенографія;

4) пневмомедіастінум;

5) торакоскопія.

7. Основний метод лікування медіастинального лімфогранулематоза:

1) *променева терапія;

2) гормонотерапія;

3) операція;

4) дезінтоксикаційна терапія;

5) гормонотерапія.

8. Нейрогенні пухлини середостіння найчастіше розвиваються з:

1) *симпатичного стовбура;

2) правого діафрагмального нерва;

3) лівого діафрагмального нерва;

4) діафрагмальних нервів;

5) нервів перикарда.

9. Пухлина середостіння мезенхімального походження:

1) *гемангіома;

2) тератома;

3) дермоїдна кіста;

4) лімфома;

5) лімфосаркома

10. Основний симптом при стисканні нижньої порожнистої вени:

1) *набряк нижніх кінцівок;

2) одутлуватість обличчя;

3) головний біль;

4) набряк верхніх кінцівок;

5) набухання шийних вен.

Основні задачі

1. У 38 річного пацієнта скарги на одутлість обличчя, набряк шиї і верхньої частини тулуба, при огляді спостерігається набухання і пульсація шийних вен. Який найбільш ймовірний діагноз?

1) *Пухлина верхнього середостіння;

2) Тимома;

3) Пухлина нижнього середостіння;

4) Саркоїдоз;

5) Центральний рак легені.

2. У 49 річної пацієнтки скарги на набряки нижніх кінцівок і нижньої частини тулуба, при огляді відзначається розширення підшкірних вен нижніх кінцівок і передньої черевної стінки. Який найбільш ймовірний діагноз?

1) *Пухлина нижнього середостіння;

2) Тимома;

3) Пухлина верхнього середостіння;

4) Саркоїдоз

5) Периферичний рак легені.

Додаткова задача
Хворий скаржиться на задишку, набряк обличчя та рук. При огляді: очні щілини звужені, шийні вени розширені, шия потовщена, надключичні ямки вибухають, вени верхніх кінцівок і грудної стінки розширені. При рентгенологічному обстеженні визначається розширення і змішення вправо тіні середостіння.

А. Найбільш ймовірний і повний діагноз?

Б. Яке дообстеження слід призначити?
В. План лікування.

Пухлини плеври (МКХ-0-C 38)

Епідеміологія:

· мезотеліома плеври зустрічається досить рідко (захворюваність 2,3 на 100 тис. населення);

· пухлина плеври частіше зустрічається у віці понад 40 років;

· зустрічається переважно у чоловіків.

Етіологія:

· азбест;

· радіація;

· тютюнопаління;

· забрудненість довкілля;

· вірус мавп;

· генетична схильність.

Класифікація:

· первинні;

· вторинні;

· доброякісні;

· злоякісні.

Гістологія:

· епітеліальна мезотеліома;

· фіброзна саркоматозна (веретеноподібна) мезотеліома;

· змішана мезотеліома (біфазна ).

Макроскопічні форми:

· вузлова;

· дифузна.

Клінічна класифікація - ТNМ

Т - первинна пухлина:

Тх - недостатньо даних для оцінки первинної пухлини;

Т0 - первинна пухлина не визначається;

Т1 - пухлина поширюється на парієтальну плев­ру з боку ураження; вогнищевим ураженням вісце­ральної плеври або без неї;

Т1а - пухлина поширюється на парієтальну (медіастинальну, діафрагмальну) плевру з боку уражен­ня; без вогнищевого ураження вісцеральної плеври;

Т1b - пухлина поширюється на парієтальну (медіастинальну, діафрагмальну) плевру з боку уражен­ня; з вогнищевим ураженням вісцеральної плеври;

Т2 - пухлина поширюється на будь яку паріє­тальну плевру з боку ураження і є принаймні одна з таких ознак: