Основи клінічної онкології (стр. 20 )

1) *більше 4 см в діаметрі;

2) до 5 см в діаметрі;

3) більше 5 см в діаметрі;

4) проростає в навколишні тканини;

5) до 2 см в діаметрі.

7. Укажіть оптимальний метод огорожі матеріалу для цитологічної діагностики раку шкіри:

1) *мазок-відбиток;

2) аспіраційна біопсія;

3) ексцизійна біопсія;

4) відкрита біопсія;

5) трепан-біопсія.

8. Укажіть основний шлях метастазування раку шкіри:

1) *лімфогенний;

2) контактний;

3) гематогенний;

4) імплантація;

5) шляхом дисемінації.

9. Укажіть облігатне передракове захворювання шкіри:

1) *пігментна ксеродерма;

2) старечий кератоз;

3) рубці;

4) хронічні виразки;

5) незаживаючі рани.

10. Яка найменш злоякісна пухлина шкіри:

1) *базаліома;

2)неороговіваючий плоскоклітинний рак;

3) аденокарцинома;

4) ороговіваючий плоскоклітиний рак;

5) змішано-клітинний рак.

Основні задачі

1. У 67 річного пацієнта з'явилося виразкування шкіри щоки, розміром 1.5х2, 5см. Попередній діагноз: рак шкіри обличчя T2N0M0. Який найбільш інформативний метод для верифікації діагнозу?

1) *Інцизійна біопсія;

2) Термографія;

3) Ультразвукове дослідження;

4) Радіоізотопний метод;

5) Спіральна комп’ютерна томогорафія.

2. У 59 річного хворого протягом року на шкірі скроневої ділянки виявлено пухлиноподібне утворення, сіруватого кольору з виразкуванням в центрі, діаметром до 1 см. Регіонарні лімфовузли не збільшені. Найбільш ймовірний діагноз.

1) *Базаліома;

2) Невус;

3) Дискератоз;

4) Гіперкератоз;

5) Недиференційований рак.

Додаткова задача
Жінка 66 років, півроку тому помітила виразку на верхній третині правого стегна, на місці рубця після опіку. Виразка швидко збільшувалася, почала кровоточити. Термічний опік отримала близько 20 років тому.
Об'єктивно: на верхній третині правого стегна виразка розміром близько 4,0 см, з інфільтрованими, підритими краями, хрящоподібної консистенції, обмежено рухома, контактно кровоточить. У паховій ділянці пальпується щільний безболісний рухливий лімфовузол до 1,5 см в діаметрі. При цитологічному дослідженні зіскрібка з дна виразки виявлені клітини плоскоепітеліального раку.

А. Встановіть діагноз.

Б. Призначте дообстеження.

В. Складіть план лікування.

Меланома (МК C43)

Епідеміологія:

· займає 13 місце в структурі онкологічної захворюваності;

· захворюваність складає 5,7 на 100 тис. населення;

· меланома складає приблизно 1-10% злоякісних пухлин шкіри;

· на меланому частіше хворіють жінки;

· зустрічаються переважно віком 40-60 років.

Етіологія та фактори ризику:

· сонячна інсоляція;

· радіаційні впливи;

· сонячні опіки;

· травматизація пігментних невусів;

· хімічні чинники;

· біологічні чинники.

Меланомонебезпечні невуси:

· гігантський волосяний пігментний невус;

· меланоз шкіри Дюбрея (облігатний передмеланоз);

· невус Отта;

· Лентиго;

· пограничний невус;

· голубий (синій) невус.

Гістологічні форми:

· епітеліоїдноклітинний;

· веретеноклітинний;

· невоклітинний;

· змішаноклітинний.

Клінічні форми:

· вузлова форма (10 %-30 %);

· поверхнево-розповсюджена (39 %-75 %) усіх меланом;

· злоякісна лентигіозна (10 %-13 %);

· інфільтративно-виразкова.

Рівні інвазії меланоми за Кларком:

І рівень - пухлина розташована в епідермісі;

ІІ рівень - пухлина проростає в базальну мембрану й інфільтрує в сосочковий шар дерми;

ІІІ рівень - пухлина досягає верхньої половини сітчастого шару;

IV рівень - пухлина проростає сітчастий шар шкіри;

V рівень - інвазія пухлини за межі дерми в підшкірну жирову клітковину.

Клінічна класифікація -ТNМ:

Т - первинна пухлина:

рТ1 - І, ІІ рівень інвазії за Кларком;

рТ2 - ІІІ рівень інвазії за Кларком;

рТ3 - IV рівень інвазії за Кларком;

рТ4 - V рівень інвазії за Кларком.

N - регіонарні лімфатичні вузли:

Nх - недостатньо даних для оцінки стану регіональних лімфатич­них вузлів;

N0 - немає ознак ураження регіональних лімфатичних вузлів метастазами;

N1 - наявність метастазів у регіональних лімфовузлах розмірами до 3 см;

N2 - наявність метастазів у регіональних лімфовузлах розмірами більше 3 см.

М - віддалені метастази:

Мх - недостатньо даних для оцінки віддалених метастазів;

М0 - віддалені метастази не визначаються;

М1 - наявні віддалені метастази.

Ступінь диференціювання:

Gх - недостатньо даних для оцінки ступеня диференціювання;

G1 - високодиференційована пухлина;

G2 - помірнодиференційована пухлина;

G3 - низькодиференційована пухлина;

G4 - недиференційована пухлина.

Групування за стадіями

Стадія 0	рТ is	N0	М0
Стадія І	рТ 1, рТ 2	N0	М0
Стадія ІІ	рТ 3	N0	М0
рТ 4	N0	М0
Стадія III	рТ будь-яке	N1, N2	М0
Стадія IV	рТ будь-яке	N будь-яке	М1

Симптоми малігнізації невусів:

· підсилення або зменшення пігментації;

· поява вінчика гіперемії або депігментації навколо невусу;

· швидкий ріст невусу;

· ущільнення невусу;

· поява тріщин, вкривання виразками, кровотечі;

· поява суб'єктивних відчуттів - свербіння, поколювання, печії;

· поява сателітів;

· поява променів навколо невусу.

Діагностика:

· огляд;

· анам­нез;

· об’єктивно;

· дерматоскопія;

· морфологічний метод (мазок-відбиток);

· дослідження меланіну в сечі;

· радіонуклідна діагностика;

· термографія.

Лікування:

· хірургічний метод (операція - широке висічення пухлини);

· променева терапія (телегаматерапія);

· хіміотерапія (дакарбазин, адріабластин, циклофосфан, алкеран, препарати платіни);

· імунотерапія (інтерферон, елеутеро­кок, тималін, т-активін)

Тестові завдання

1. Меланомонебезпечний невус:

1) *меланоз Дюбрея;

2) пігментна ксеродерма;

3) еритроплазія Кейра;

4) хвороба Педжета;

5) хвороба Боуена.

2. Фактор ризику розвитку меланоми:

1) *сонячна інсоляція;

2) тютюнопаління;