Побудуємо якобіани, що і будуть матрицями лінеарізованої системи біля точки рівноваги
:


Лінійна система буде мати вигляд

При цьому можна вважати, що
.
2) Модель динаміки рекламної компанії має вигляд
.
де збільшення потенційних покупців продукції відбувається з темпом
, який залежить від грошей, виділених на рекламу
, яка і визначається як функція управління. При умові існування в системі зворотнього зв’язку, вона визначається наступним чином:
, де
- дохід підприємства, в залежності від кількості реалізованої продукції, яка, в свою чергу залежить від кількості споживачів
.
Модель можна представити у вигляді:

Тоді її лінійний аналог виглядає так:

Метод якісного дослідження полягає у знаходженні стаціонарних точок в фазовому просторі системи
і потім дослідження властивостей поведінки системи біля цих точок, а саме дослідження динаміки збурень від стаціонарних станів.
Як перевірити, чи є така точка стійкою?
Почнемо для простоти спочатку з систем для 1 змінної стану:
![]()
Якщо
- стаціонарна точка, тоді її стійкість за означенням полягає у наступному:
для
якщо ![]()
Існує аналітичний метод визначення стійкості за Ляпуновим.
Він полягає у досліджені стійкості за означенням, якщо припустити, що система збурилася в початковий момент:
![]()
Тоді підставляючи в модель і, розкладаючи функцію правої частини в ряд Тейлора, маємо:
![]()
Якщо відкинути члени малості
і більше (при цьому, зрозуміло,
, маємо:
![]()
Тоді стійкість СТ за означенням залежить від знаку похідної, тому що розв’язком рівняння системи є функція
. Якщо
, тоді з функції розв’язку очевидно, що
,
Продовження прикладу
Якісний аналіз системи дає наступні три стаціонарні точки в фазовому просторі:
1) тривіальний стан 
2) Стан насичення 
3) Стан рівноваги
.
Стійкість стану рівноваги визначається знаком виразу
.
![]()
.
Якщо, наприклад,
,
,
,
,
, тоді в стані рівноваги при умові, що параметри моделі сталі
![]()
, а отже гроші на рекламу слід виділяти в кількості:
одиниці, що відповідає умові стійкості.
Приклад 2.
Розглянемо спрощену модель управління культиватора, в якому відбувається розмноження бактеріальних клітин і їх загибель, крім того в систему може надходити зовні певна кількість клітин. Введемо змінну стану
- концентрацію клітин в час t. Тоді динаміку системи можна описати наступним рівнянням:
Нехай, для простоти с=1.
Тоді, при
в системі не існує дійсних СТ; при
існує одна СТ
; при
існує дві СТ ![]()
Виходячи з критерію Ляпунова, всі значення
є нестійкими, а
- стійкими.
Тоді значення управління
є біфуркацій ним, тому що, проходячи це значення, система змінює фазовий портрет.
Зміна фазового портрету (кількості чи типу СТ) називається біфуркацією (в прикладі, коли
). Катастрофа – це різка зміна динамічного типу поведінки системи.
При двовимірній системі можливі наступні ситуації навколо стаціонарних точок фазового простору.
(9).
Рівняння ізоклін:
.
Особлива точка, коли невідомий кут при
.
Така точка, зрозуміло, задає стаціонарний стан системи.
Дослідження стійкості точки стаціонарного стану
базується на дослідженні характеру руху “збуреної” траєкторії:
(10)
Підставивши значення (10) в систему (9), і розклавши її в ряд Тейлора, маємо:
(11),
де
– матриця похідних функцій правої частини по двом змінним
в стаціонарній точці. Система (11) називається системою першого наближення.
Система (11) лінійна, а тому допускає аналітичний розв’язок. Загальний розв’язок шукають у вигляді:
.
Підставляючи в систему, отримуємо систему лінійних рівнянь:

Ця система має ненульові розв’язки, якщо 
Розкрив визначник, маємо рівняння:
. (12)
Розв’язки рівняння (12) (якщо корені різні)мають вигляд:

Тоді зрозуміло, потрібно розділити наступні випадки:
1)корені дійсні і від’ємні; така СТ називається стійкий вузол
2)корені дійсні і додатні – нестійкий вузол
3)корені дійсні і різних знаків – сідло (нестійка СТ)
4)корені комплексні з від’ємними дійсними частинами – стійкий фокус (затухаючи коливання змінних)
5)корені комплексні з додатними дійсними частинами – нестійкий фокус (коливання навколо СТ зі зростаючими амплітудами)
6)корені без дійсних частин – центр (нестійка точка незатухаючих коливань).
Приклад 2 Модель «хижак-жертва»
Розглянемо одну з найпростіший двовимірних систем – модель «хижак-жертва» і (1926р.).- модель хімічної реакції з наступною схемою перетворення речовин:
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 |


