Курс лекцій з дисципліни «Системи підтримки прийняття рішень» (стр. 8 )

115.  Другий спосіб використання СВЖ.

116.  Стандартний метод імітації дискретно розподілених випадкових величин.

117.  Спеціальні методи імітації деяких дискретних розподілів.

118.  Стандартний метод імітації неперервних випадкових величин.

119.  Приклади застосування стандартного методу імітації неперервних

випадкових величин.

120.  Метод добору (відбраковки).

121.  Наближене формування розподілів. 

122.  Генерування нормально розподілених випадкових чисел: використання центральної граничної теореми.

123.  Генерування нормально розподілених випадкових чисел: метод Бокса-Маллера.

124.  Генерування нормально розподілених випадкових чисел: метод Марсальї-Брея.

125.  Основні задачі й поняття планування імітаційних експериментів.

126.  Апроксимуючий поліном функції відгуку.

127.  Дворівнева система вимірювання факторів.

128.  Повний факторний план (експеримент) і його властивості.

129.  Дробовий факторний план (експеримент) і його властивості.

130.  Лінійна апроксимація функції відгуку.

131.  Одержання апроксимуючого полінома другого ступеня.

132.  Композиційні плани.

133.  Ортогональний центральний композиційний план.

134.  Рототабельний композиційний план.

135.  Статистична перевірка однорідності дисперсій.

136.  Статистична перевірка значущості коефіцієнтів регресії.

137.  Статистична перевірка адекватності моделі.

138.  Планування експерименту під час дослідження систем.

139.  Перший спосіб пошуку екстремуму функції відгуку.

140.  Загальна схема методу Бокса-Уїлсона. Рух у напрямі крутого сходження (спаду).

Завдання на контрольну роботу з модуля «Основи СППР»

1.  Описати характерні властивості системи управління даними СППР. Запропонувати склад бази даних СППР для індивідуального вибору місця роботи. 2. Як класифікуються СППР за інструментальним підходом та за типом моделі? До яких класифікаційних угруповань за категоріями загальної схеми класифікації належать СППР: a) Decision Grid; б) Visual IFPS/Plus?

2.  Які категорії методів підтримки прийняття рішень можуть реалізовуватись в СППР? Які методи доцільно застосовувати в СППР з проблем оподаткування? 2. Як класифікуються СППР за способом взаємодії користувача з системою та за часовим горизонтом? До яких класифікаційних угруповань за категоріями загальної схеми класифікації належать СППР: a) Marketing Expert; б) Analytica?

3.  У чому полягає суть стратегії оцінки і вибору методів підтримки прийняття рішень в СППР? Обгрунтувати вибір методів для СППР з управління віддаленими транспортними перевезеннями. 2. Як класифікуються СППР за ієрархічним рівнем управління та за ступенем залежності осіб в процесі прийняття рішень? До яких класифікаційних угруповань за категоріями загальної схеми класифікації належать СППР: a) Expert Choice; б) PLEXSYS?

4.  Розкрити зміст етапів створення СППР. Які фактори впливають на процеси розробки СППР для маркетингової діяльності? 2. Описати моделі СППР у рамках інформаційного підходу та основану на знаннях. У яких областях можуть використовуватись такі СППР? Дати пропозиції щодо змісту баз даних, баз моделей, баз текстів, баз правил, систем знань СППР для конкретних предметних областей (2-3 приклади).

5.  Яке місце займають СППР серед 1C організаційного типу? У чому полягають відмінності СППР від інформаційних систем менеджменту, виконавчих інформаційних систем, експертних систем? Навести приклади задач, що доцільно розв'язувати в умовах СППР. 2. Як класифікуються СППР за мірою підтримки прийняття рішень? У яких галузях і для розв'язання яких проблем доцільно застосовувати СППР, що належать до окремих угруповань за цією класифікацією?

Література

1. Інформаційні системи та технології в економіці / Укладач: – ЗДУ, 2002.

2. , , “Практичний курс інформаційних технологій обробки інформації”, Київ, 1997.

3. Інформаційні системи і технології в економіці. – К., 2002.

4. Фігурнов В. Е., “Інформаційні технології”, Москва, 1998.

5. М. І. Татарчук Корпоративні інформаційні системи: навч. Пос.-К.:КНЕУ, 2005.-291с.

6. Р. Дорф, Р. Бишоп Современные системы управления.-М.: Лаборатория базовых знаний, 2002.-832с.

Модуль «Інтегровані системи управління»

Тема 1. Основні характеристики систем управління

1. Системний підхід до задач управління, його кроки та принципи

2. Поняття та види систем управління.

3. Основні етапи проектування систем управління

1. Системний підхід до задач управління, його кроки та принципи

Системний підхід (аналіз) – науковий метод пізнання, який представляє об’єкт вивчення у вигляді системи.

Існує біля 40 визначень поняття система ( "Основания общей теории систем. Логико-методологический анализ" М., 1974. С. 77 – 106, "Системное познание мира". М., 1985. С. 43, Л. Берталанфи: система - это комплекс взаимодействующих элементов).

Система – це об’єкт довільної природи, який в результатів взаємодії своїх частин (елементів) функціонує як єдине ціле. Наприклад, наше тіло чи підприємство. В тілі один елемент (око) не може функціонувати без іншого (судини з кров’ю). Чи на підприємстві один відділ (склад продукції) не може функціонувати без іншого (цех виробництва).

З поняттям система зв’язані такі поняття як:

-  елемент – нерозкладна на складові і необхідна частина системи; сукупність всіх елементів створюють множину елементів системи;

-  зв'язок між елементами системи будемо розглядати як визначений вплив одного елемента системи на інший;

-  структура системи – стійка в часі сукупність зв’язків між елементами системи

-  підсистема – комплекс з підмножини елементів системи і зв’язків між ними, який має власну структуру; найчастіше систему, яка складається з підсистем та їх ієрархії, називають складною системою;

-  емержентність – наявність в системі властивостей, які не мають її частини, якщо їх розглядати окремо. Більше проявляється як раз в складних системах;

-  стан системи – миттєвий зріз, фіксація в часі (як фотографія) кількісних значень, які характеризують елементи або структуру системи. Наприклад, кількість випуску продукції в цеху підприємства;

-  поведінка системи – закономірна зміна станів системи;

-  цілеспрямована поведінка системи – така поведінка, яка направлення на досягнення стану з деякої множини бажаних станів (цілей системи). Наприклад, випуск заданої кількості продукції.

-  середовище системи – це сукупність об’єктів, які не є елементами системи, стан яких впливає на поведінку системи. Такі об’єкти утворюють множину елементів середовища Е.

Іноді серед всіх об’єктів середовища виділяють підмножину так званих параметрів управління.

Управління – процес організації такого ціленаправленого впливу на систему, в результаті якого вона з часом переходить в ціловий (бажаний, необхідний) стан або підтримує його. Тобто, можна представити управління як

,

де - вид, спосіб впливу на об’єкт (ядро керування, управління), - структура управляючої системи. результат роботи алгоритму в залежності від цілей і повноти інформації про систему І.

Планування – включає в собі постановку цілей та значень параметрів управління системою.

Процеси вивчення та управління невітділенні одні від інших, бо ефективне управління яким небуть процесом неможливо без його дослідження та моделювання[Р. Дорф, Р. Бишоп].

Типи управління:

4)  технологічне управління: станки, автомати, лінії, комп’ютери, ГАП... – це виробітка керуючих впливів на техніку задля її необхідної поведінки

5)  організаційне управління колективів (активних елементів) – це сукупність функцій планування, організації, контролю та обліку. Більше пов’язане з такими поняттями як менеджмент і сертифікація

6)  інтегроване управляння як поєднання в єдину систему управління локальних систем перших двох типів управлінь

Виділяють:

Суб’єкт управління – конкретні особи чи пристрої, які планують управління системою, визначаючи алгоритми управління.

Об’єкт управління – ті елементи системи, стан яких являє інтерес для суб’єкта управління і на які він може впливати цілеспрямовано.

Системний підхід до задачі управління – це комплексне вивчення об’єкта як системи, яка змінює свої стани під впливом об’єктів середовища (факторів впливу), з визначенням всіх складових управління.

В системному підході до ОУ виділяються такі кроки:

1) визначення цілі управління

2) виділення окремих елементів системи та зв’язків між ними

3) визначення поведінки системи і її представлення у вигляді моделі. Модель – деяке представлення системи в певній формі за допомогою спеціальної мови, яке відображає суттєві закономірності структури і процесу функціонування і дає можливість розв’язати задачу управління.

4) розв’язування задачі та реалізація управління на практиці.

Функція – вид діяльності, роботи, процесу, який реалізується системною (її підсистемою) у відповідності з її призначенням.

Процес – це послідовність виконання функцій у часі.

Наприклад, в задачах управління мають місце процеси ПР, як визначення значень факторів цілеспрямованого впливу.

Оптимальне управління – вибір найкращого впливу в часі на систему за критерієм ефективності дії.

Критерій ефективності 1 роду

Критерій ефективності 2 роду

Приклад: завод залізнобетоних конструкцій, вхід – матеріали (щебінь, цемент, пісок, вода...), енергія, люди; вихід – панелі, колони, прибуток... Будь-яка ланка управління характеризується своїми параметрами.