Національно-екзистенціальна інтерпретація (основні теоретичні та прагматичні аспекти) (стр. 1 )

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА

_____________________________________________________________

Петро Іванишин

Національно-екзистенціальна інтерпретація

(основні теоретичні та прагматичні аспекти)

Монографія

Дрогобич

Видавнича фірма

«ВІДРОДЖЕННЯ»

2005

УДК 821.161.2.09

ББК 83.34УКР

І-19

Рецензенти:

– доктор філологічних наук (Інститут літератури ім. НАН України);

– доктор філологічних наук, професор (Львівський національний університет імені Івана Франка).

Відповідальний редактор:

– доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України

Нова книжка Петра Іванишина присвячена вивченню основних теоретичних та прагматичних аспектів національно-екзистенціальної методології. Авторові передусім ідеться про витлумачення літературознавчого її різновиду – національно-екзистенціальної інтерпретації. У межах аналізу різноманітних методологічних, теоретико-літературних, історико-літературних, метакритичних питань обґрунтовується розгляд окресленої інтерпретації як власне притаманної українській культурній традиції системи регулятивних принципів осмислення художньо-літературних явищ та закономірностей. Крім того, автором доводиться базовість та ефективність національно-екзистенціальної інтерпретації для культивування нормального (не спотвореного імперськими ідеями) наукового мислення, мислення у національних категоріях.

Праця розрахована передусім на науковців, викладачів, студентів, магістрантів, аспірантів, учителів, усіх тих, хто цікавиться питаннями теорії та історії літератури, методології літературознавства.

Схвалено до друку Вченою радою

Інституту літератури ім. НАН України

(Протокол № 2 від 3 лютого 2005 р.)

© П. Іванишин, 2005 р.

ISBN 966-538-164-4 © ВФ „Відродження“, 2005 р.

Зміст[1]

Вступ 5

Розділ І. Методологічні основи національно-екзистенціальної
інтерпретації..................................................................................................... 11

1.1. Герменевтична актуалізація національно-
екзистенціальної методології..................................................................... 11

............. 1.1.1...................... Національно-екзистенціальна методологія
і написання нової історії української літератури:
теоретичні аспекти........................................................................... 11

............. 1.1.2................. Національно-екзистенціальні передсудження
і проблема хибної інтерпретації.................................................. 27

1.2. Іманентна українська методологія та літературна
герменевтика: пропедевтика національно-
екзистенціальної аналітики......................................................................... 45

Розділ ІІ. Теоретичні проблеми новітнього літературознавства:
національно-екзистенціальна експлікація....................................... 55

2.1. Літературознавча теорія національної ідентичності:
національно-екзистенціальні аспекти...................................................... 55

2.2. Постколоніалізм і національно-екзистенціальна
інтерпретація................................................................................................... 64

2.2.1..... Розрізнення постколоніалізму....................................................... 64

2.2.2..... „Культурний імперіалізм“
і „культурний націоналізм“........................................................... 77

2.2.3..... Національно-екзистенціальний аналіз
„Орієнталізму“ Е. Саїда: імперські типи
літературної інтерпретації............................................................ 85

2.3. „Національний підхід“ Євгена Маланюка............................................. 96

2.3.1..... Політична герменевтика: теоретичні аспекти.......................... 97

2.3.2..... „Національний підхід“ Є. Маланюка
як авторський метод національно-екзистенціальної
методології........................................................................................ 109

2.3.3..... Творчість Т. Шевченка як інтерпретаційний
критерій „національного підходу“............................................. 116

2.3.4..... Художнє вираження „національного підходу“
Є. Маланюка.................................................................................... 124

Розділ ІІІ. Національно-екзистенціальна інтерпретація
як історико-літературна практика...................................................... 129

3.1. Націоналістичний тип літературної герменевтики
в поемі Ю. Клена „Прокляті роки“........................................................... 129

3.2. Національний імператив та його вираження
в поезії Є. Маланюка................................................................................... 141

Розділ ІV. Франкознавство і націоекзистенціальна методологія............ 150

4.1. Метод методологічної верифікації в І. Франка
(національно-екзистенціальні аспекти).................................................. 150

4.2. Форми національного імперативу у творчості
Т. Шевченка та І. Франка........................................................................... 163

4.3. „Святовечірня казка“ Івана Франка:
художня герменевтика і христологічна інтерпретація....................... 172

4.4. Національний імператив І. Франка
і методологічні засади освітянських реформ
(національно-екзистенціальні зауваги).................................................. 203

Розділ V. Деякі питання національно-екзистенціальної поетики.......... 211

5.1. Художньо-літературна комунікація........................................................ 211

5.2. Макроструктура літературного твору................................................... 221

Розділ VI. Національно-екзистенціальна метакритика.............................. 232

6.1. Національно-екзистенціальні аспекти пострадянського
літературознавства: метакритичний огляд........................................... 232

6.2. Ігри з Франком: антинаціонально й не по-науковому....................... 255

Висновки....................................................................................................... 265

Список використаних джерел.................................................................. 285

Алфавітний покажчик імен і понять...................................................... 298

Вступ

Тема цієї книжки, можлива актуальність проблем, порушених у ній, продиктовані часом. Насамперед ідеться про літературознавчі процеси, що відбуваються уже більше десяти років (з часу проголошення Україною незалежності) в теорії літератури. Особливо промовистим для постімперської науки є намагання змінити методологічну парадигму, оновити інтерпретаційний інструментарій, вийти за межі культивованого тривалий час антиукраїнського моністично-тоталітарного мислення, засвоїти кращі здобутки вітчизняного та світового літературознавства тощо.

Окреслені процеси видаються вкрай важливими для нормального незалежного розвитку української науки про літературу. Однак значні колоніальні деформації національної наукової свідомості попереднього історичного періоду, коли із світогляду вченого вихолощувалось природне і глибинне поняття науковця як людини національної культури, що безпосередньо відповідає за цю культуру перед нащадками, зумовлюють ряд об’єктивних причин, котрі ускладнюють перебіг культурної емансипації.

Мабуть, тому закономірно, що протікають зазначені теоретичні процеси далеко неоднозначно, що поруч із конструктивними в оновлюваній науці з’являються деструктивні під культурним оглядом концепти, котрі допомагають не стільки вивчати, скільки фальсифікувати художню дійсність (уже, щоправда, в інтересах не комуністичної, а іншої імперської антинаціональної ідеології, насамперед – лібералізму). Закономірно, що часто замість трансформації західних теоретичних моделей маємо бездумне їх запозичення, без попередньої верифікації українською науковою ідеєю (чи „іскрою“, за Л. Білецьким). Закономірно, зрештою, що передусім молодий вчений часто опиняється в ситуації, коли, не знаючи чи не маючи національно вивірених механізмів ведення наукового діалогу, змушений або видумувати теорію літератури, або імітувати (а не критично вивчати!) наробок старших колег чи зарубіжних науковців. Таких закономірностей, за бажанням, можна навести набагато більше.

Подолати окреслені проблемні моменти сучасного літературознавства можна, на нашу думку, через паралельне використання трьох способів. Насамперед через поглиблене вивчення українського теоретичного досвіду. По-друге, шляхом опрацювання (попередньо трансформованих відповідно до концептів та потреб української культури) світових стратегій та прийомів витлумачення. І нарешті через випрацювання (на традиційній науковій основі) нових українських інтерпретаційних методологій, адекватних національній духовності та духові часу.

Цей третій спосіб видається вкрай актуальним і має певну традицію в українському метадискурсі. Згадаємо хоча б романтичні методи витлумачення на початку ХІХ століття, згодом – підходи П. Куліша, М. Костомарова, М. Драгоманова, розвиток фундаментальної та комплексної методології О. Потебні, теоретичні концепції народництва, методологічну систему І. Франка, національні модерністські підходи початку ХХ ст. (того ж М. Євшана), вітчизняну філологічну школу, національну (націоцентричну) герменевтику С. Смаль-Стоцького і В. Сімовича, націоналістичну методологію інтерпретації („шевченківську естетику“ Д. Донцова, „національний підхід“ Є. Маланюка, оригінальні підходи М. Мухина, Ю. Липи, Ю. Бойка та ін.), постколоніальну теорію національної ідентичності (С. Андрусів, В. Дончик, М. Жулинський, Л. Сеник та ін.), системний підхід Г. Клочека та ін.

У цьому ж вкрай актуальному для пострадянської науки дусі випрацювання (чи, подекуди, новітньої реактуалізації) іманентних українських герменевтичних стратегій та практик витлумачення автором цих рядків написано низку теоретичних, історико-літературних та літературно-критичних монографій та кількадесят статей. Ідеться про національно-екзистенціальну методологію (автор терміна – В. Іванишин), про методологію, котра зобов’язує дослідника мислити та осмислювати дійсність у національних категоріях. Звідси очевидним постає загальногуманітарний характер окресленої методології. Однак у межах цього дослідження пропонуємо уважніше розглянути переважно її літературознавчий аспект, тобто – національно-екзистенціальну інтерпретацію.