Історія, філософія. Педагогіка та психологія. філологічні науки (стр. 25 )

УДК 378.147:811.111

, к. пед. н., доц.

Тернопільський національний економічний університет

НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-ЕКОНОМІСТІВ НАПИСАННЮ РЕФЕРАТІВ
У КУРСІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

© , 2011

Вітчизняні та зарубіжні вчені-методисти (, , єва, , івська, , F. Grellet, D. Jolly, Ch. Tribble, J. Trimmer та ін.) вважають навчання писемному мовленню важливою складовою частиною процесу підготовки майбутніх фахівців до ефективного іншомовного спілкування із зарубіжними діловими партнерами. Реферування іншомовних текстів стимулює студентів до самостійної пізнавальної діяльності з пошуку й обробки професійно значущої інформації. Орієнтація на активізацію самостійної роботи студентів випливає з концепції Болонської декларації, яка запроваджена у вищій школі. Тому навчальними програмами передбачено, що студенти-економісти на основі аналітично-синтетичної та смислової переробки автентичних матеріалів повинні вміти працювати з фаховою літературою і здійснювати її реферативне викладення, тобто готувати й оформляти вторинні тексти типу реферату. Така робота повинна забезпечити студентам можливість компетентно функціонувати у професійному та академічному середовищі. Враховуючи актуальність означеної проблеми, мета публікації – розглянути підходи методистів до організації навчальної роботи з реферування фахової літератури та проаналізувати етапи створення рефератів, що повинно допомогти студентам правильно підготуватися до виконання такого виду діяльності.

Формування вмінь реферувати текст починається з його сприйняття та проведення лексико-синтаксичного аналізу, що є необхідною умовою для безпосереднього викладення оригінальної автентичної інформації “своїми словами”. Перекодування тексту полягає у з’ясуванні, систематизації та узагальненні наукової інформації з першоджерела з метою її подальшої логічної та коректної фіксації у письмовій формі, вважають методисти (, єва, , О. І. Цібіна та ін.). Тому, приступаючи до навчання студентів реферуванню текстів, викладачу необхідно вирішити два завдання – спочатку навчити студентів, як провести аналітично-синтетичну переробку вміщеної у фахових джерелах інформації, а потім навчити їх створювати свій новий текст, який у концентрованому вигляді буде відображати основну думку реферованих першоджерел. Таким чином, процес укладання реферату буде охоплювати етап читання літератури за фахом та етап подальшого письмового оформлення сприйнятої інформації у вторинному тексті. Іншими словами, після смислової переробки одного або кількох текстів фахового спрямування за допомогою аналізу складних синтаксичних зворотів і граматичних форм, декодування графіків і таблиць, формування логічних висновків та узагальнень прочитаного буде відбуватися його компресія і творча модифікація шляхом формулювання власних висловлювань студентів у письмовій формі.

Як свідчить практика, написання рефератів на основі опрацювання іншомовної літератури за фахом позитивно впливає на формування загальнонаукового світогляду студентів-економістів і дозволяє їм накопичити певний професійний багаж знань зі спеціальності, розширює діапазон можливостей щодо використання фактологічної інформації та задовольняє пізнавальні інтереси. Підготовлені студентами реферати дозволять їм засвоїти та зберігати в довготривалій пам’яті активний лексичний запас професійної лексики за допомогою продукування у письмовій формі власних думок, що неможливо без умінь аналізувати, порівнювати, узагальнювати та систематизувати отриману в результаті опрацювання спеціальної літератури інформацію. Написання рефератів забезпечує контекстне ознайомлення студентів з галузевою лексикою, правильне її вживання у ситуаціях майбутньої сфери діяльності. Окрім того, створення рефератів з їх подальшою презентацією є прикладом співпраці студентів у проектах, що забезпечує інтерактивне формування іншомовної комунікативної компетенції у процесі мовленнєвої взаємодії іноземною мовою. Принцип інтерактивності у процесі навчання писемному мовленню через підготовку рефератів реалізується під час спільного з іншими студентами редагування робіт, проведення взаємоперевірки та взаємооцінювання написаного, а також коли студенти обмінюються думками щодо якості готових рефератів. Взаємодія студентів між собою та з викладачем відбувається не лише в процесі аудиторної роботи, а й позааудиторної завдяки використанню можливостей телекомунікаційних засобів (скайп, електронна пошта), що дозволяє отримати консультацію, обмінятися коментарями щодо вдосконалення написаного. Таким чином, навчання студентів написанню рефератів з використанням потенційних можливостей інтерактивних технологій дозволяє активізувати внутрішні пізнавальні мотиви і творчі здібності студентів, розвиває їхні інтелектуальні якості, налаштовує їх на організовану й систематичну роботу з читання спеціальної літератури та її опрацювання.

У своїй доповіді ми зупинимося на розгляді основних віх процесу писемного створення рефератів. Така робота охоплює п’ять важливих кроків: а) визначення мети написання реферату; б) збір інформації щодо кола питань, які будуть аналізуватися в рефераті;
в) інтерпретація зібраних даних, їх творче переосмислення; г) систематизація та організація матеріалу для реферату; ґ) власне викладення результатів пошуку “своїми словами”, тобто написання реферату. Коротко проаналізуємо ці кроки.

Мета створення реферату визначається типом роботи, тобто реферат може бути інформативним, аналітичним або давати певні рекомендації тим, для кого він пишеться. Як правило, студенти пишуть реферати першого із зазначених типів, тобто інформативні, або оглядові, хоча на старших ступенях навчання, за нашими спостереженнями, реферати мають аналітичний характер, у них інтерпретується зібрана інформація, робляться певні висновки.

Пошук та обробка інформації визначається проблемою, яка буде висвітлюватися у рефераті, та передбачає виокремлення тих чи інших важливих даних, на яких будуть ґрунтуватися власні висновки студентів. Розрізняють вторинні дані, тобто такі, які зібрані та представлені в опублікованих джерелах, та первинні, отримані самими студентами в результаті проведених опитувань, інтерв’ю, спостережень, експериментів тощо.

Інтерпретація зібраної інформації передбачає критичний аналіз прочитаних джерел, виділення значущих, на думку студентів, фактів та інших даних щодо проблеми, яка описується, перевірку статистичних показників. Важливо пересвідчитися, наскільки достовірною та сучасною є інформація, яка аналізується, щоб реферат був актуальним і корисним для його читачів.

Зібрана інформація має бути систематизованою та організованою в певні блоки, розділи чи абзаци відповідно до вимог. Наприклад, статистичні дані варто представити у вигляді таблиць або діаграм, критично переосмислена інформація має бути чітко сформульована й записана, а сам реферат повинен набути конкретних форм. Іншими словами, студенти мають уявляти собі структуру свого реферату, логічну послідовність викладення інформації, засоби її візуалізації. До речі, методисти наголошують на важливості використання й пояснення схем, діаграм та інших зображальних засобів у рефератах, які дозволяють краще зрозуміти фактологічний матеріал, підвищити інтерес до читання.

Нарешті, власне написання реферату передбачає, що студенти будуть будувати речення та об’єднувати їх в абзаци, добиватися збалансованого використання цитат й ілюстративного матеріалу, визначатися з обсягом роботи та заголовками, сформатують складові частини свого реферату, підготують список використаних джерел. До речі, документування літератури, на яку посилаються студенти в рефераті, повинно бути зроблене згідно з вимогами стандартів, які прийняті в цій чи іншій країні. Правильність оформлення бібліографії, наявність посилань на джерела інформації, вміння цитування свідчать про рівень культури науковця, його етику. Тут є низка особливостей, тому студентам доцільно ознайомитися з вимогами щодо документування використаних джерел. Наприклад, при підготовці доповідей на студентські наукові конференції українською мовою ми вимагаємо дотримуватися державних стандартів, а коли студенти пишуть реферати англійською мовою, то вони можуть використати один зі стилів, що прийняті в англомовному світі (табл. 1).

Таблиця 1

Business style bibliography

Book – one author	Adams, Josiah B., Compensation Systems, Brunswick Press, Boston, 2000.
Book – multiple authors	Berelson, Sarah, et al., Managing Your Benefit Program, 13th ed., Novak-Siebold, Chicago, 1999.
Book – edited volume	Egan, Donna Jean, and Annette Kantelzoglou (eds.), Human Resources, Varsity Books, 1996.
Magazine article	Ivarson, Andrew, Jr., “Creating Your Benefit Plan: A Primer”, Business Month, May 29, 1998, pp. 19-31.
World Wide Web page	Quincy, Dinah J., “Maxwell Announces New Health Benefit”, Maxwell Corp. Home Page, November 13, 1999, <http://www. /NEWS/1999/f935fo00.html> (January 14, 2000).
Email	Waerov, Denis V. <*****@***com>, “Reaction to Management’s Offer”, August 18, 2001, personal email.

Отже, ми проаналізували основні кроки щодо підготовки студентами писемного продукту у формі реферату. Важливість створення власних письмових робіт реферативного характеру є безперечною, тому необхідно широко практикувати такий вид навчальної діяльності студентів-економістів, щоб у майбутньому вони змогли правильно опрацювати важливу професійну інформацію, ефективно використати її у роботі, а це, у свою чергу, допоможе їм стати успішними на сучасному ринку праці в умовах глобалізації. Для забезпечення вмінь створення власних рефератів відповідно до проаналізованих вище етапів необхідно розробити вправи, що може бути перспективою подальшого дослідження.