Історія, філософія. Педагогіка та психологія. філологічні науки (стр. 28 )

        ALM:  Accuracy, in terms of formal correctness, is a primary goal.

(20)  CLT:  Students are expected to interact with other people, either in the flesh, through pair and group work, or in their writings.

        ALM:  Students are expected to interact with the language system, embodied in machines or controlled materials.

(21)  CLT:  The teacher cannot know exactly what language the students will use.

        ALM:  The teacher is expected to specify the language that students are to use.

(22)  CLT:  Intrinsic motivation will spring from an interest in what is being communicated by the language.

        ALM:  Intrinsic motivation will spring from an interest in the structure of the language.

Though there are certain caveats in overdoing some CLT features, for example engaging in real-life authentic language to the exclusion of helpful devices such as controlled practice, or vice versa. Teachers need to be aware that there is variety of methods. Moderations needed in combination with common sense and a balanced approach.

УДК 37.041

Г. І. Фінін, к. філос. н., доц.

Харківський гуманітарно-педагогічний інститут

НАПРЯМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
З ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

На початку тисячоліття практично всі провідні країни світу планують збільшити попит на фахівців з високотехнологічних спеціальностей, оскільки занепокоєні тим, що національні системи професійної освіти не зможуть повною мірою задовольнити ринок інтелектуальної праці як в кількісному, так і в якісному відношенні. Нині дефіцит спеціалістів у сфері розробки в реалізації високих технологій у США складає близько 200 тис. чоловік. У найближчій перспективі при збереженні існуючого рівня і темпів підготовки спеціалістів він буде сягати більше 1 млн чоловік. Тільки в Японії кількість спеціалістів, зайнятих у сфері високих технологій, найближчим часом повинна збільшитися майже в два рази й становити 800 тис. чоловік.

Створення в Європі потужної єдиної системи вищої освіти, конкурентоспроможної та привабливої для всіх студентів світу, є основною метою Болонського процесу, до якого приєдналася Україна. Європа на сьогодні значно поступається США в боротьбі за викладачів, студентів і капітали, що інвестуються в систему вищої освіти. У США університетам на фундаментальні дослідження і проведення НДДКР виділяють значні кошти. Зокрема, фундаментальну науку фінансують більше 15 федеральних агентств і міністерств. Серед них є Національний інститут охорони здоров’я, НАСА, Міністерство енергетики, Міністерство оборони, Національний Науковий Фонд (ННФ) та інші.

У сфері розробки та реалізації високих технологій Україні потрібні фахівці, які можуть комплексно поєднувати дослідну, проектну і практичну діяльність, спрямовану на організацію високоефективних виробничих структур, спроможних створювати інтелектуальну власність, реалізовувати її й на цій основі розробляти нові матеріальні цінності. Основна увага й зусилля у сфері освіти повинні спрямовуватися на забезпечення високого рівня методологічної культури, творчого володіння методами пізнання та діяльності. Базою інженерної освіти повинні стати не тільки навчальні предмети, але і способи й форми мислення та практична діяльність.

Важливим напрямом професійної підготовки фахівців з високотехнологічних спеціальностей, підвищення якості освіти має стати перехід до неперервної інтегрованої підготовки кадрів на основі інтеграції освіти, науки, військових потреб та виробництва, ядром якої є створення навчально-наукових центрів, які повинні забезпечувати координацію діяльності наукових організацій, вищих навчальних закладів, військових частин і підприємств у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації спеціалістів для сфери розробки і реалізації високих технологій, а також залучення спеціалістів підприємств, військових частин і наукових організацій до безпосередньої участі в підготовці кадрів, забезпечення змістової та організаційної спадковості між рівнями й ступенями освіти, закріплення молодих спеціалістів на вітчизняних підприємствах і профільних науково-дослідних організаціях тощо.

Цільова підготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері розробок і реалізації високих технологій має містити початкову професійну підготовку працівників, середню професійну освіту, вищу професійну освіту, післядипломну підготовку і підвищення кваліфікації молодих спеціалістів. Вона повинна базуватися на таких принципах: безперервності освіти; профорієнтаційної роботи з учнями середніх загальноосвітніх шкіл; активної участі підприємства в підготовці кадрів усіх рівнів з використанням його нових інноваційних розробок та інтелектуального потенціалу інших підприємств і організацій; підвищення рівня підготовки спеціалістів шляхом проведення практик і додаткових занять на підприємстві; у військових частинах, удосконалення системи отримання вищої освіти без відриву від виробництва; підвищення рівня оволодіння студентами та курсантами ВНЗ інформаційними технологіями; удосконалення спільно з ВНЗ навчально-методичної й організаційної роботи зі студентами.

© Г. І. Фінін, 2011

Система цільової підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з високотехнологічних спеціальностей – це сукупність методів, форм і організаційних заходів, які спрямовані на підготовку для підприємства висококваліфікованих спеціалістів з вищою освітою, адаптованих до умов роботи на підприємствах та у військових частинах та їх закріплення на ньому. Вона реалізується відповідно до кадрового замовлення. Основними завданнями цієї системи є: підготовка спеціалістів з вищою освітою високої кваліфікації, які здатні вирішувати наукові, виробничі та експлуатаційні завдання, що виникають на підприємстві; формування у спеціалістів високого професіоналізму, творчого мислення, інженерного уміння й навичок роботи; збереження контингенту кадрів, що навчаються. Система містить такі рівні підготовки спеціалістів: довузівську підготовку учнів загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних училищ; цільову підготовку студентів та курсантів ВНЗ; післядипломну підготовку і підвищення кваліфікації молодих спеціалістів.

Довузівська підготовка повинна починатися з формування на конкурсній основі із випускників 9-х класів середніх загальноосвітніх шкіл. Навчання в таких класах має проводитися за окремими навчальними планами, до яких, крім обов’язкових навчальних дисциплін, включені дисципліни за профілем підготовки. До викладання в таких класах доцільно залучати керівництво і висококваліфікованих спеціалістів підприємств та військових частин, професорсько-викладацький склад профільного вищого навчального закладу.

Цільова підготовка студентів та курсантів є основою в системі підготовки спеціалістів з вищою освітою. Її основна мета – формування знань і навичок, необхідних для вирішення наукових і виробничих завдань підприємства, творчого підходу до вирішення технічних проблем; адаптація до умов і специфіки підприємства; освоєння прогресивних методів підготовки та створення проектної, конструкторської, технологічної й експлуатаційної документації в автоматизованих системах проектування; формування навичок оперативного вирішення поставлених завдань при розробці, виробництві та експлуатації сучасної техніки та обладнання.

У системі цільової підготовки спеціалістів з вищою освітою післядипломна підготовка та підвищення кваліфікації молодих спеціалістів є заключним етапом. Післядипломна підготовка та підвищення кваліфікації молодих спеціалістів спрямовані на навчання за програмою, яка передбачає знайомство зі структурою підприємства, його продукцією, новітніми перспективними розробками; підготовку у сфері менеджменту, організацію та управління виробництвом; направлення найбільш перспективних молодих спеціалістів на курси підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників і службовців для освоєння сучасних методів проектування, виготовлення й експлуатації складних технічних систем та інших новітніх напрямів науки і техніки, потрібних для спеціалістів підприємства.

Також важливим напрямом професійної підготовки фахівців з високотехнологічних спеціальностей є патріотичне та військово-патріотичне виховання. За сучасних умов існування демократичного суспільства патріотизм підноситься на вищий щабель, поширюється на всіх громадян країни, пронизує всі сфери суспільного життя, має спрямований характер виявляється у свідомому ставленні до праці, суспільно-політичної діяльності. Завдяки цьому патріотизм є одним з найважливіших чиників розвитку демократичного суспільства.

Мета патріотичного виховання студентів конкретизується через систему виховних завдань, серед яких найбільш вагомими є: виховання почуття національної гідності і гордості за свою Батьківщину, коригування уявлення про суспільні явища і події, норми поведінки, формування звичок громадської поведінки відповідно цих уявлень, дисциплінованості, толерантності, відмова від почуття національної меншовартості, що втілювалося в понятті поваги до "старшого брата"; розвиток відчуття причетності до розбудови національної державності та відповідальності за майбутнє своєї країни, потреби у постійному самоствердженні з метою власного духовного й інтелектуального зростання, що сприяє прогресу самого суспільства; утвердження принципів загальнолюдської моралі у поєднанні з моральним кодексом українців, прихильність до національних та загальнолюдських цінностей, почуття національної гідності та гордості. Патріотичне виховання студентів – це багатовимірний та багатокомпонентний інтегративний педагогічний процес, спрямований на формування цілісної системи якостей, які перетворюються на потреби служіння українському народу і Батьківщині.

Постійна присутність національно-історичного та національно-культурного виміру у навчальному процесі створює умови для патріотичного виховання фахівців з високотехнологічних спеціальностей.

УДК 37.041:811.111

, к. психол. н., доц.