Ювілей Наома: шляхи розвитку українського мистецтвознавства (стр. 3 )

Найстарішим арт-ярмарком для комерційних галерей, що займаються сучасним та модерністським мистецтвом, вважається Art Cologne (1967). Арт-ярмарки каталізують процес обміну інформацією та капіталом: галеристам, експертам, художникам та колекціонерам зручно збиратись на декілька днів в одному місці для спілкування та узгодження продажів. Арт-ярмарок заощаджує передусім час колекціонера, якому в іншому випадку необхідно було б подорожувати по всьому світу (якщо ярмарок справді великий та знаменитий), або країною (якщо ярмарок локальний), аби безпосередньо побачити всі представлені твори. Приватні підприємці намагаються створити міжнародну мережу співробітництва, виробляючи специфічні міжнародні взаємодії. З цієї точки зору арт-ярмарки можуть розглядатися як шлях для надання нових економічних можливостей середньому бізнесу – зокрема приватним галереям.

За даними дослідження Енрічетти Кардінале десять топових арт-ярмарків – а саме Frieze, Art Miami, Art Basel, FIAC, Armory Show, Arte BA, Contemporary Istanbul, Arco Madrid, TEFAF, India Art Fair – збирають близько 600 000 відвідувачів, а ця цифра перевищує відвідуваність Венеційської Бієнале 2013 р. та наближається до таких найвідоміших некомерційних виставок, як Dokumenta чи Monumenta [1, С.22].

Прийнято розділяти арт-ярмарки на такі, що відповідають певній кураторській концепції та на ті, що її “позбавлені”. Втім, усі престижні арт-ярмарки мають куратора чи журі та суворий відбір. Для участі у ярмарку рівня Frieze чи Art Basel, галерея має надати солідне резюме з підсумками своїх проектів. Галерея також має підготувати та презентувати змістовний проект для експонування власне на ярмарку і бути готовою сплатити певну суму грошей за участь, зазвичай від 3 до 20 тисяч доларів. Для експонування та продажу молодого мистецтва у провідних ярмарів є окремі програми. Це викликано тим, що кожна ярмарка намагається представляти якомога більше відомих мистецьких брендів. Оскільки робити з імені художника впізнаваний бренд – завдання в першу чергу галереї, то більшість ярмарів не тяжіють до молодого мистецтва. Одна з найвідкритіших до подібного співробітництва ініціатив – Мадридська ARCO, яка навмисне обрала нішу з демократичними цінами, і тому активно співпрацює із галереями початківцями та митцями. 2015 р. відбулося розділення сталого мистецького тандему «Венеційська бієнале/Art Basel». Тривалий час вибір куратора Венеційської бієнале визначав фінальну вартість твору художника на ринку, і перш за все це було помітно на Art Basel, яка проходила із перервою в кілька днів після відкриття бієнале. Хоча Венеційська бієнале і припинила продажі, її експертна роль у «карбуванні» мистецьких брендів залишається провідною.

В Україні ситуація з мистецькими ярмарками має досить невизначений характер. Оскільки ярмарки передбачають певну розважальну функцію, то в більшості країн вони орієнтовані на середній клас. Рівень цін коливається від 3 до 7 тисяч євро за роботу. Адже ексклюзивний продаж рекордно дорогих творів мистецтва – прерогатива аукціонних домів. Практична відсутність середнього класу в Україні зводить попит на арт-ярмарки майже нанівець. Art-Kyiv Contemporary – єдиний ярмарок сучасного мистецтва, на якому збираються провідні українські галереї, орендуючи бокси за 3-4 тисячі доларів. Втім, організація цього арт-ярмарку більше нагадує підбиття підсумків за рік. Галереї виставляють найкращі проекти, що експонувалися у них впродовж останнього часу. Оскільки мистецька спільнота дуже тісна, то в подібному форматі майже не виникає нових взаємодій. Втім, кураторський відбір «санкціонує» рівень цін, що встановлює галерея на роботи певного художника. Оскільки інституція (Мистецький Арсенал), яка організовує цей ярмарок, має чи не найпотужніший голос в українському арт-середовищі, то Art-Kyiv Contemporary важко розглядати як окремий інститут. Втім, ця практика корисна для стимуляції ринку. Вона дає галеристам змогу виявити конкуренцію, попит, скоригувати ціни на роботи, адже ціноутворення у сучасному мистецтві – процес, який прямо залежить від думки авторитетних інституцій та їхніх кураторів.

1.  Cardinale E. Contemporary art fairs as new forms of cultural consumption and urban experience//Tafter Journal. 2014. №74. P. 20-24.

2.  McIntyre М. Н. Taste Buds. How to Cultivate the Art Market. London: Arts Council UK, 2004.

3. Smith L. Fair Trade: Art Fairs as a Competitive Strategy for Dealers. London: Sotheby’s Institute, 2005.

4. Watson P. From Manet to Manhattan: The Rise of the Modern Art Market. New York: Random House, 1992.

Гамор Ганна Василівна, студентка 4 курсу факультету образотворчого мистецтва Закарпатського художнього інституту (наук. керів. ).

Образ танцю в образотворчому мистецтві Закарпаття другої половини ХХ ст.

Ключові слова: закарпатський живопис, колір, народна творчість, семантика народного мистецтва.

З-поміж усіх українських митців яскравістю полотен виділяються закарпатські. Закарпатська школа живопису найтісніше пов’язана зі сферами музики і танцю. Побутовий живопис Закарпаття передавав не так реалії народного буття, як власні індивідуальні враження художників від світу Верховини і верховинців. Характерною рисою є також зображення народного танцю. Важливу роль також відігравала гірська місцевість, яка надихала митців.

 Ерделі народжує барвистий портрет «Юна танцівниця Клара Балог». Дівчина була представницею Народного закарпатського хору. Створення форм завдяки кольоровим площинам, поміркована стилізація образу, широта мазка, гама полотна – яскрава та енергійна.

Ще один з представників закарпатської школи живопису А. Коцка вдається до створення узагальненого, епічного пейзажного образу. У своїй палітрі він шукав не «предметні» кольори, а кольори настрою. Він гостро відчуває настрій танцю, він передає теплими та холодними, барвистими та монохромними кольорами одяг і настрій. Показовою для його творчості є робота «Танок», в ній митець прагне передати емоційний настрій. Кольорове рішення полотна – прості, спокійні, теплі кольори, які передають барвистий настрій. Яскравим акцентом є червоний кожух, який привертає до себе велику увагу. А. Коцка віддавав перевагу зображанню на полотнах національного виразного вбрання.

Митець, твори якого не можливо сплутати з іншим, Ю. Герц, художник, який відтворив на картині світ, наповнений високою емоційною напругою, яскравим колоритом й потужною внутрішньою енергією. На більшості робіт художник зображав свята, народні гулянки, поетичні сцени колоритного життя земляків («Верховинський мотив», «Верховинський весільний мотив», «Верховинське весілля»). Багато його робіт присвячені музиці. В більшості його картин переважає один музичний інструмент – бубен. Ю. Герц передавав лише настроєві сторони, веселощі й акцентував увагу на народному одязі та традиціях.

Отже, полотна закарпатських митців відрізняються особливо яскравим колоритом, які передають теплоту та свіжість, емоцію та характер народного танку. Інколи художники відображали антураж або образ певного святкового дійства, застосовуючи динамічні й статичні композиції і відповідно активні кольорові поєднання. Їхні твори відзначаються лаконізмом мистецької мови і простотою композиції, напруженим рисунком, чітко окресленими подекуди контурами, декоративним рішенням живописної композиції. За творами розпізнаються яскраві й сильні особистості, які сформували не тільки живописну школу але й в особливій формі передали традицію та характер народних надбань, зокрема емоцію танцю. Особливе місце посідають образи верховинців та гуцулів, які відображені у живописних полотнах. Можна стверджувати, що в творчості закарпатських митців особливе місце посідає народна тема, зокрема елементи фольклору та народного танку.

Го Кай, аспірант кафедри ІТМ ЛНАМ (наук. керів. І. В. Голод).

Китайські «glass studio» у контексті світового мистецько-студійного руху

Ключові слова: китайське художнє скло, образно-пластичний пошук

Проведено комплексний аналіз формування та розвитку китайського художнього скла на прикладі “glass studio”. Провідним вектором дослідження стало встановлення взаємозв'язків образно-пластичних пошуків на різних етапах зі світовими тенденціями руху студійного скла (передусім практиками США). Суттєвим, теж стало виявлення передумов появи та впровадження новацій, як візуально-оптичних, так і технологічних. Окрім того, встановлено специфіку індивідуальних авторських пошуків зокрема у контексті концептуальних та техніко-технічних аспектів. Також важливим для формування цілісного аналізу художньо-мистецького процесу було простежено засоби, за допомогою яких автори досягають граничної виразності образів.

, здобувач кафедри ТІМ НАОМА (наук. керів. )

Книга художника у навчальному процесі майстерні книжкової графіки НАОМА

Ключові слова: Книга художника, майстерня Книжкової графіки НАОМА, композиція, естамп, оригінальний книжковий макет, традиції

Книга художника на сьогодні займає чільне місце у сучасному книжковому та графічному мистецтві. В Україні Книга художника сформована на традиціях футуристичного самвидаву поч. ХХ ст., французької «livre d’artiste» та сучасних тенденцій «artist's book» у світовому мистецтві.

В навчальній програмі майстерні Книжкової графіки НАОМА завдання з предмету «Композиція» із використанням методики створення Книги художника виконуються на IV-му і V-му курсах.

Створення навчального проекту через Книгу художника дає можливість студентам переосмислити здобуті на попередніх курсах знання по традиційному художньому оформленню книги та ілюстрації у новій формі, коли книга стає повноцінним мистецьким об’єктом.

Найкращі композиційні знахідки та функціональні можливості втілення можливо використовувати у подальших проектах не пов’язаних із Книгою художника. Це дає можливість студентам ширше мислити та усвідомлювати місце книжкової традиції в сучасному мистецтві.

На IV-му курсі виконується завдання по створенню книги з оригінальним макетом за допомогою графічних технік на основі поетичних текстів. Макет видання концептуально має бути пов’язаний зі змістом тексту та разом створювати самодостатній мистецький об’єкт.