Символіка поетичного тексту як об’єкт перекладу (на матеріалі українських та російських перекладів англомовної поезії XIX-XX ст.) (стр. 11 )

За характером інформації та прагматичним статусом розрізняють семи, що визначають денотативне (предметно-логічне) значення слова та конотативне (таке, що відображає прагматику акту комунікації, та пов’язане з оцінкою, яку мовець дає предмету мовлення, з його емоційним станом, бажанням впливати на співрозмовника, з обставинами акту спілкування) [10]. У процесі аналізу художніх текстів конотативна складова семного складу виявляється особливо важливою. При цьому доводиться розрізняти узуальні й оказіональні, тобто породжені контекстом, конотації [10].

Компонентний аналіз має особливе значення у дослідженні мовлення поетичних текстів, оскільки він надає об’єктивні результати не тільки про образний потенціал слів та їх виразні властивості у певному тексті, а й дозволяє дослідити авторське слововживання, і відповідно – авторське використання загальноприйнятих культурозначущих символів. У рамках нашого дослідження дійти висновків щодо того, наскільки адекватно/неадекватно відтворені перекладачами символи простору часто стає можливим саме завдяки компонентному методу аналізу. У поемі Т. С. Еліота "The Love Song of J. Alfred Prufrock" важливим для адекватної інтерпретації авторського задуму є словосполучення descend the stairs, адже сема спуску у символічному плані асоціюється із моральним падінням, деградацією, небезпекою, нещастям, хворобами [240]. У контексті ВТ це словосполучення вжите у внутрішньому мовленні головного персонажа, який, уникаючи будь-яких контактів із зовнішнім світом, вважає потенційну взаємодію такою, що може призвести до деградації, занепаду: There will be time / <…> / Time to turn back and descend the stairs [303]. У російському перекладі В. Топорова номінативну одиницю stairs передано словниковим відповідником лестница у складі виразу И убегать по лестнице быстрее [280], однак, це не сприяє адекватному відтворенню закладеного у ВТ значення деградації, морального падіння, адже дієслово убегать, що означає "уходить, удаляться откуда-либо бегом; перен. разг. уходить откуда-л. поспешно" [247] актуалізує семи 1) віддалення з певного місця та 2) швидкості, натомість сему спуску, важливу для правильного розуміння думки автора, це слово не актуалізує, що в результаті призводить до невідтворення символічного значення деградації. Визначенню ролі символу у конкретному поетичному тексті, разом з контекстуальним аналізом, сприяє залучення лінгвостилістичного аналізу, який полягає у встановленні ролі та функцій одиниць різних рівнів в організації та вираженні ідейно-тематичного змісту тексту і має на меті пояснення окремих особливостей тексту, пов’язаних з його ідейним змістом [252]. Підґрунтям застосування лінгвостилістичного аналізу слугують особливості мовної організації тексту та специфіка авторового ідіостиля. Це такі мовностилістичні одиниці, як архаїзми та історизми, діалектизми, професіоналізми, арготизми, жаргонізми, терміни; індивідуально-авторські новотвори (ідіостилістичні засоби – К. П.) – тропи; стилістика поєднання стилістично нейтральних та маркованих мовних елементів і структур; взаємозв’язок мовного та смислового рівнів тексту з точки зору повноти вираження авторської концепції [252]. Лінгвостилістичний аналіз застосовується як у процесі дослідження ВТ, так і у рамках зіставного перекладознавчого аналізу для визначення стилістичної характеристики та емоційного забарвлення елементів ВТ і ПТ, адже зіставний перекладознавчий аналіз спрямований на визначення відтворення не лише символіки ВТ, а й особливостей авторського ідіостиля взагалі. У поезії Р. Фроста неодноразово спостерігається апеляція до узлісся як символу контактної, а отже – найнебезпечнішої зони на кордоні між "своїм" та "чужим" світами, що знаходить відображення зокрема у вірші "Come in", який пройнятий мотивом смерті: As I came to the edge of the woods / Thrush music – hark [305, с. 30]. У російському ПТ І. Кашкіна вжито словниковий відповідник до словосполучення edge of the woods – опушка лесная: Подошел я к опушке лесной / Тише, сердце, внемли [296, c. 105]. У російській культурній традиції номінативна одиниця опушка часто вживається у фольклорній традиції, зокрема у дитячому фольклорі і з огляду простору не сприяє виникненню страху або тривоги та не асоціюється з образом людини, яка стоїть "на краю", підводячи підсумок земного життя, що формує підтекст ВТ. Отже, вживання подібного роду відповідника сприяє неадекватному відтворенню ідіостиля Р. Фроста, з’ясування чого уможливлюється через залучення методу лінгвостилістичного аналізу. До того ж, лінгвостилістичний аналіз дозволяє дійти певних узагальнень щодо специфіки ідіостиля авторів поетичних текстів, що аналізуються, в аспекті використання домінувальних символів. З метою висвітлення результатів наукового пошуку в лінгвістичних та перекладознавчих дослідженнях використовується дескриптивний (описовий) метод аналізу, що визначається як система дослідницьких прийомів, які застосовуються для характеристики мовних явищ у синхронії [237]. Залучення дескриптивного методу аналізу висвітлює особливості функціонування символів у ВТ та їх відтворення у ПТ, а також пояснення причин труднощів та проблем, з якими стикаються перекладачі у процесі відтворення символів засобами цільової мови. Кількісний (статистичний) метод аналізу, що у мовознавстві розуміється як використання підрахунків і вимірювань у вивченні мови і мовлення, спрямований на аналіз одиниць будь-якого рівня, але головно лексики [243]. Результати кількісного методу аналізу дозволяють встановити відсоткове співвідношення груп символів простору у поетичних текстах, а також дійти висновків щодо частотності апеляції перекладачами до різних способів і прийомів перекладу у відтворенні українською та російською мовами символів простору. Отже, для аналізу специфіки відтворення символів англомовних поетичних текстів XIX-XX ст. в українських та російських перекладах релевантним убачається комплексне застосування як загальнонаукових, так і філологічних, зокрема власне перекладознавчих, методів аналізу.

2.2. Комплексна методика дослідження символіки поетичного тексту як об’єкту перекладу

Заявлена методика дослідження обумовлена його метою та завданнями, які полягають, зокрема у визначенні природи та онтологічних ознак символу у міждисциплінарному аспекті; здійсненні диференційного аналізу між символом та суміжними поняттями (алегорія, архетип, знак, концепт, метафора, художній образ); диференціації понять "поезія" і "лірика", дослідженні наявних у літературознавстві класифікацій поетичних текстів, що уможливлює обґрунтування вибору тієї з них, що вбачається релевантною з огляду на ту специфічну роль та функції, що виконують у ній символи; встановленні, наскільки спільним/відмінним є сприйняття основних символів простору представниками англомовної та східнослов’янької лінгвокультур; з’ясуванні характеру функціонування основних груп символів простору в поетичних текстах англомовних авторів XIX-XX ст. загалом та у творчості кожного автора зокрема; виокремленні специфічних "наборів" символів у творчості кожного з поетів, що може слугувати лінгвостилістичним і концептуальним покажчиком у визначенні особливостей його ідіостиля; виокремленні та висвітленні основних труднощів і проблем відтворення символів у поетичному перекладі, які пов’язані з суб’єктивною/об’єктивною ідентифікацією символу у ВТ; окресленні магістральних стратегій та тактик апеляції перекладачами до різних прийомів та способів у процесі відтворення символіки та аналізі їх ефективності. Комплексна методика передбачає доперекладознавчий, перекладознавчий та заключний етапи дослідження.

Доперекладознавчий етап поділяється власне на два етапи, де перший передбачає визначення природи та онтологічних ознак символу у міждисциплінарному аспекті, зокрема у руслі дисциплін гуманітарного циклу (семіотика, культурологія, лінгвістика, літературознавство), що тісно пов’язані з перекладознавством, тому такого роду розвідка спрямована на встановлення ролі та функцій символу у художньому (поетичному) тексті, що має знайти адекватне відтворення у перекладі. Таке тлумачення символу, а також його зіставлення із суміжними поняттями (алегорія, архетип, знак, концепт, метафора, художній образ) дає змогу, по-перше, з’ясувати ключові онтологічні ознаки символу і, по-друге, встановити відмінності між символом і суміжними поняттями. Поряд з цим здійснений вибір матеріалу дослідження, запропоноване визначення поняттю "поезія", наведені її наявні класифікації, надані визначення поняттям "медитативна" та "сугестивна" лірика, з’ясована роль та функції символу у цих типах лірики. На другому етапі в рамках доперекладознавчого етапу в текстах, що аналізуються, відібрані лексико-семантичні елементи, які формують символічний контекст; у рамках кожної з груп виявлені її найбільш часті символи. Наступний крок передбачає з’ясування значень символів в англомовній та східнослов’янській лінгвокультурах із подальшим встановленням їх інтегральних (спільних) та диференційних (відмінних) ознак у рамках цих лінгвокультур. На цьому ж етапі запропоновані тлумачення мікроконтекстів, що містять символи, з огляду на їх роль у вираженні ідейного спрямування поетичного тексту в цілому як результат з’ясування контекстуально релевантних значень слів-символів. Третій, власне перекладознавчий, етап ґрунтується на зіставленні мікроконтекстів ВТ і ПТ, що містять символи, з огляду на адекватність/неадекватність їх відтворення у поетичному перекладі; висвітленні проблем та труднощів у процесі відтворення символіки у поетичному перекладі, що пов’язані із суб’єктивною/об’єктивною ідентифікацією символу у ВТ; окресленні магістральних стратегій та тактик апеляції перекладачами до різних прийомів та способів перекладу у відтворенні символіки та аналізі ефективності цих перекладацьких засобів. На четвертому, заключному, етапі дослідження залучення індукції, методів узагальнення та спостереження, дескриптивного та кількісного методів уможливлює формулювання його висновків і результатів у відповідності з метою дослідження та його завданнями. Розглянемо детально кожен з етапів проведення перекладознавчого дослідження із заявленої проблематики.