Символіка поетичного тексту як об’єкт перекладу (на матеріалі українських та російських перекладів англомовної поезії XIX-XX ст.) (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПАНАСЕНКО КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 81’255.4:811.111:82-1”18/19”

СИМВОЛІКА ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ ЯК ОБ’ЄКТ ПЕРЕКЛАДУ (на матеріалі українських та російських перекладів англомовної поезії XIX-XX ст.)

Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник: ДЕМЕЦЬКА ВЛАДИСЛАВА ВАЛЕНТИНІВНА доктор філологічних наук, професор

Херсон – 2015

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………..4

ВСТУП ……………………………………………………………………..........5

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження символіки поетичного тексту як об’єкту перекладу…………………………………………………………….......15 1.1. Дослідження символу у рамках дисциплін гуманітарного циклу……...15 1.1.1. Символ у семіотиці з огляду перекладознавства ……………………..15 1.1.2. Символ у культурології з огляду перекладознавства ………………...28 1.1.3. Символ у лінгвістиці з огляду перекладознавства ……………………32 1.1.4. Символ у літературознавстві з огляду перекладознавства …………...40 1.2. Символ і суміжні поняття у перекладознавстві …………………………48 1.2.1. Співвідношення символу із суміжними поняттями "художній образ", "метафора", "алегорія" ………………………………………………………………48 1.2.2. Співвідношення символу із суміжними поняттями "архетип" та "концепт" ……………………………………………………………………………..66 Висновки до Розділу 1 ………………………………………………………...75

РОЗДІЛ 2. Методологія дослідження символіки поетичного тексту як об’єкту перекладу …………………………………………………………………...78

2.1. Методи та принципи дослідження символіки поетичного тексту як об’єкту перекладу …………………………………………………………………….78 2.2. Комплексна методика дослідження символіки поетичного тексту як об’єкту перекладу …………………………………………………………………….91 2.3. Класифікації способів і прийомів перекладу крізь призму відтворення символіки поетичного тексту ………………………………………………………100 2.4. Класифікації текстів поетичного дискурсу з огляду їх релевантності у

перекладознавстві……………………………………………………………………113 Висновки до Розділу 2……………………………………………………......124

РОЗДІЛ 3. Символіка контакту й іншосвіту та її відтворення в українських, російських перекладах англомовної поезії XIX-XX ст. ………128 3.1. Символіка контакту по горизонталі та її відтворення в українських, російських перекладах англомовної поезії XIX-XX ст. …………………………128

3.2. Символіка контакту по вертикалі та її відтворення в українських, російських перекладах англомовної поезії XIX-XX ст…………………………....145

3.3. Символіка іншосвітута її відтворення в українських, російських перекладах англомовної поезії XIX-XX ст. ………………………………….........160 Висновки до Розділу 3 ……………………………………………………….175 РОЗДІЛ 4. Символіка кордону і центру та її відтворення в українських, російських перекладах англомовної поезії XIX-XX ст. ………………………178 4.1. Символіка кордону по горизонталі та її відтворення в українських, російських перекладах англомовної поезії XIX-XX ст. …………………………178 4.2. Символіка центру та її відтворення в українських, російських перекладах англомовної поезії XIX-XX ст. ……………………………………….190 4.3. Символіка кордону по вертикалі та її відтворення в українських, російських перекладах англомовної поезії XIX-XX ст. …………………………..202 Висновки до Розділу 4 ……………………………………………………….208 ВИСНОВКИ …………………………………………………………………210 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………215 СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………236 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ………….....240 ДОДАТКИ ……………………………………………………………………243

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВТ – вихідний текст ПТ – текст перекладу ТПП – теорія та практика перекладу

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку перекладознавчої науки основне завдання у галузі поетичного перекладу полягає у максимальному відтворенні поетичного тексту в системній єдності форми та змісту, що уможливлює здатність прогнозування ступеня адекватності тексту перекладу (далі – ПТ) відносно вихідного тексту (далі – ВТ). Поезія складна для перекладача, адже форма накладає обмеження на процес відтворення ВТ іноземною мовою. Пряма міжмовна відповідність для мовної одиниці оригіналу часто не вкладається в ритмомелодійну структуру вірша цільової мови, тому перекладач змушений вдаватися до трансформацій, що є виправданими за умови, якщо асоціації, що виникають у реципієнта приймаючої культури, є подібними до тих, які передбачалися автором ВТ. Проблемам перекладу поетичних текстів присвячені розвідки зарубіжних та вітчизняних дослідників, серед яких ; Дж. Аббасі, С. Баснетт, Р. Блай, Х. Вахід, Д. Вейсборт, , О. Я. Івасюк, А. О. Івахненко, , ієць, Д. Коноллі, А. Лефевр, С. К. Наір, Б. Раффел, M. Рейнолдс, , Ч. Сін-Вай, В. Фрост, Дж. С. Холмс, О. І. Чередниченко та ін. [5; 164; 167;171; 223; 226; 40; 43; 189; 52; 53; 59; 60; 61; 66; 67; 190; 192; 200; 218; 207; 208; 210; 185; 187; 152]. Одним із підходів, що сприяють об’єктивному потрактуванню оригіналів поетичних текстів, слугує інтерпретація символів культури. Символіка окремого поетичного тексту є фрагментом символічної картини світу певного етносу, її художнім відбитком, де символи актуалізують текстовий зміст, формують підтекст вірша, оскільки несуть у собі генетично закодований світогляд. Саме тому надзвичайно важливою постає трансформація в культуру та мову перекладу авторського задуму без привнесення у нього (або, принаймні, з мінімальним привнесенням) суб’єктивного розуміння ВТ перекладачем, натомість нівелювання символів може стати однією з причин неадекватності ПТ до ВТ. Із найдавніших часів символи відігравали важливу роль у процесі пізнання людиною світу, себе у ньому. Cимвол є специфічним фактором соціокультурного кодування інформації та одночасно механізмом її передачі. Проблема символу вивчалася у семіотиці (, ілі, Ч. Пірс, О. М. П’ятигорський, Ф. де Соссюр) [84; 86; 112; 132], культурології, культурній антропології, психоаналізі (К. Гірц, Е. Кассірер, К. Леві-Стросс, В. Тернер, , ) [39; 174; 79; 141; 146; 161], літературознавстві (, І. А. Власевcька, , І. М. Слємнєва) [31; 32; 49; 129], лінгвістиці (, , єва, , М. Н. Нікітін, , М. Сиромля, ) [13; 31; 87; 90; 93; 94; 116; 127; 157; 158]. Дослідження символів долучено до надважливіших завдань перекладознавства, однак науково-практичних розвідок, присвячених проблемам відтворення символів у перекладі, поки відомо небагато. Вивчення особливостей транскодування символіки у художньому, зокрема поетичному, перекладі здійснені у напрацюваннях ї, , ї, , І. М. Шами [56; 59; 60; 61; 96; 122; 131; 153; 154]. Отже, на сучасному етапі розвитку перекладознавства проблеми відтворення символу засобами цільової мови мають периферійний характер. Неоднозначність тлумачення поняття "символ" у різних наукових парадигмах часто призводять до плутанини у поняттях, нівелювання їх диференційних рис. Проблеми пов’язані з труднощами відмежування символу від алегорії, архетипу, концепту, метафори, художнього образу. У рамках перекладознавства актуальною вважаємо диференціацію таких понять, які, маючи точки дотику, демонструють наявність суттєвих відмінностей, а їх врахування має стати одним із першочергових завдань перекладача художнього (поетичного) тексту, адже від здатності перекладача диференціювати символ від суміжних понять значною мірою залежить ступінь адекватності ПТ до ВТ. Спроби відмежування символу від суміжних понять здійснені у працях таких учених і дослідників, як І. А. Авдеєнко – символ і художній образ, символ і метафора; , , І. О. Солодилова, Е. М. Спірова – символ і художній образ; – символ і алегорія, символ і архетип, символ і метафора; – символ і метафора, символ і образ; та І. М. Шама – символ і алегорія, символ і архетип, символ і образ; Ц. Тодоров – символ і алегорія; , – символ і концепт [2; 3; 6; 45; 130; 133; 7; 13; 96; 144; 147; 156]. Актуальність теми роботи визначається, по-перше, крос-культурною спрямованістю сучасного перекладознавства, його скерованістю на дослідження проблем та особливостей транскодування етнокультурних елементів оригіналу засобами цільової мови. Саме такою культурно маркованою одиницею у художньому, зокрема поетичному тексті, виступає символ, від об’єктивного декодування якого значною мірою залежить ступінь адекватності ПТ відносно ВТ у цілому. По-друге, дослідження проблем відтворення символів простору в українських та російських перекладах англомовної поезії XIX-XX ст. маркує окремий напрям у розвитку художньої теорії та практики перекладу і дозволяє більш об’єктивно говорити про перекладацькі рішення у розв’язанні основного завдання – досягненні адекватності у перекладі, а також неупереджено здійснювати порівняльний аналіз ВТ з ПТ з метою пізнання авторської специфіки символізації дійсності та ступеня адекватності її відтворення засобами цільової мови. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у рамках комплексної наукової теми кафедри перекладознавства та прикладної лінгвістики Херсонського державного університету "Сучасна дискурсологія в перекладознавстві та міжкультурній комунікації" (номер держреєстрації 0110U002452), затвердженої Міністерством освіти і науки України. Тему дисертаційної роботи затверджено 18 лютого 2013 року (протокол № 7) вченою радою Херсонського державного університету. Мета дослідження полягає у з’ясуванні ролі і функцій символу в поетичному тексті та встановленні магістральних тенденцій його відтворення в українських та російських перекладах англомовної поезії ХІХ-ХХ ст. Досягнення поставленої мети передбачає виконання низки завдань: - систематизувати погляди дослідників на зміст поняття "символ" у рамках дисциплін гуманітарного циклу з метою подальшого аналізу його релевантності для перекладу; - диференціювати символ від суміжних понять (алегорія, архетип, знак, концепт, метафора, художній образ);