Місце та роль фетоплацентарної системи у розвитку синдрому затримки росту плода (стр. 11 )

Для досягнення мети й поставлених завдань були обстежені 224 вагітні зі СЗРП, які склали основну групу. До контрольної групи було залучено 50 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, необтяженим акушерсько-гінекологічним і соматичним анамнезом. Вагітні проходили обстеження в термін 18-40 тижнів гестації.

Залежно від ступеня затримки росту плода, жінки основної групи були розподілені на 3 групи.

1  група – із СЗРП першого ступеня (n=165);

2  група – із СЗРП другого ступеня (n=39);

3  група – із СЗРП третього ступеня (n=20);

Ступінь СЗРП визначали за таблицями центильного типу й масо-ростового коефіцієнта. СЗРП I ступеня діагностувався при відставанні фетометричних показників від нормативних значень для даного терміну вагітності на 2 тижні; СЗРП II ступеня – на 3-4 тижні, СЗРП III ступеня – на 4 тижні й більше.

При аналізу форми розвитку СЗРП, з 165 вагітних 1 групи в 31 жінки (18,7 %) була виявлена симетрична, в інших, 134 пацієнток (81,3 %) – асиметрична форма СЗРП. У другій групі, у переважної більшості випадків, була виявлена асиметрична форма СЗРП – у 36 (92,3 %) і тільки в 3 вагітних (7,7 %) спостерігалася симетрична форма СЗРП. У третій групі у всіх 20 вагітних (100 %) була виявлена тільки асиметрична форма СЗРП.

Проведене також дослідження 224 новонароджених із СЗРП й 50 здорових новонароджених контрольної групи.

Для з'ясування диференційно-діагностичних критеріїв і патогенетичних факторів розвитку різних форм СЗРП з основної групи було відібрано 52 вагітних і їхніх новонароджених з асиметричною та 25 – із симетричною формами СЗРП.

На жінок усіх груп були складені статистичні карти, що включають комплекс анамнестичних, клінічних, параклінічних і лабораторних досліджень. Анамнестичні дані були отримані шляхом особистої співбесіди з пацієнтками, а також виписки необхідних відомостей із стаціонарних і диспансерних карт вагітних, історій пологів, історій розвитку новонароджених.

Вік вагітних коливався в середньому від 20 до 35 років. Розподіл вагітних за віком подано в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1

Розподіл обстежених вагітних за віком

Групи	Вік вагітних <21року 21 - 25 років 26 - 30 років 31 -35 років > 35 років
< 21 року	21-25 років	26-30 років	31-35 років	> 35 років
n	%	n	%	n	%	n	%	n	%
Контрольна група	6	12	12	24	16	32	10	20	6	12
Основна група	18	8,03	67	29,9	72	32,1	39	17,4	28	12,5
Усього	24		79		88		49		34

Середній вік у контрольній групі становив 26,57±0,76; в основній групі – 27,71+0,58. Порівняння середнього віку у вагітних двох клінічних груп статистичного розходження не виявило. У всіх групах найпредставленіший за чисельністю віковий діапазон був від 26 до 30 років.

Соціальна структура обстежених пацієнток була приблизно однаковою у всіх групах, причому переважна більшість пацієнток мала вищу й середню фахову освіту (таблиця 2.1.2).

Майже половина (51,8 %) обстежених мали постійне місце роботи.

Таблиця 2.1.2

Рівень освіти обстежених вагітних

Групи	середня	середня спеціальна	неповна вища	вища
	n	%	n	%	n	%	n	%
контрольна	13	26	16	32	6	12	15	30
основна	39	17,4	71	31,7	21	9,4	93	41,5
усього	52		87		27		108

Переважна більшість вагітних були службовцями (37 %-42 %), від 20,5 % до 28 % б %-13,8 % склали робітники, до групи «інші» увійшли учні й тимчасово непрацюючі пацієнтки 18 %-28 % (табл. 2.1.3).

Таблиця 2.1. 3

Соціальна структура обстежених вагітних

Групи	службовці	робітники	домогосподарки	інші
n	%	n	%	n	%	n	%
контрольна	21	42	6	12	14	28	9	18
основна	83	37	31	13,8	46	20,5	64	28,6
усього	104		37		60		73

Основна кількість пацієнток мешкали у м. Києві, однак, від 38 % до 41,1 % вагітних госпіталізувалися з різних районів Київської області (таблиця 2.1.4).

Таблиця 2.1.4

Місце проживання обстежених вагітних

Групи	м. Київ	Київська область
n	%	n	%
контрольна	31	62	19	38
основна	132	58,9	92	41,1
усього	163		111

Менструальна функція оцінювалася за такими параметрами, як: вік настання менархе, тривалість циклу, тривалість менструацій, кількість утраченої крові, скарги. Отримані дані наведені в таблицях 2.1.5-2.1.8.

Вік менархе в пацієнток коливався від 10 до 16 років (таблиця 2.1.5.). Середній вік настання менархе в контрольній групі становив 13,19±0,17, в основній групі – 13,21±0,17.

Таблиця 2.1.5

Вік настання менархе в обстежених вагітних

Вік настання менархе	Контрольна група (n=50)	Основна група (n=224)
n	%	n	%
До 12 років	3	6	27	12
12-14 років	41	82	184	82,2
15 і більше	6	12	13	5,8

Регулярність менструального циклу відзначалася в переважної кількості пацієнток. Так, менструальний цикл із менархе протягом року встановився в 93,1 % у контрольній групі й у 92,4 % в основній групі. Порушення менструального циклу відзначали в 6,9 % у контрольній групі й 7,6 % в основній.

Таблиця 2.1.6

Середній вік настання менархе в пацієнток клінічних груп

Групи	Вік
контрольна	13,19±0,17
основна	13,13±0,17

Болючі й рясні менструації відзначали 4 (8 %) пацієнтки контрольної групи, 11 (4,9 %) – основної.

Більшість пацієнток усіх груп мали 28-денний менструальний цикл; у середньому він становив (від 25 до 30 днів) – 86% у контрольній та 89% в основній. Тривалість менструальної кровотечі коливалася від 3 до 7 днів.

Таблиця 2.1.7

Характеристика менструального циклу в обстежених пацієнток

Тривалість менструального циклу	Контрольна група (n=50)	Основна група (n=224)
	n	%	n	%
<21-24 дня	3	6	11	4,9
25-30	44	88	201	89,7
31-35 днів і більше	3	6	12	5,4

Середня тривалість менструацій за групами подана в таблиці 2.1.8. Подані дані свідчать, що значимих відмінностей у становленні й характері менструальної функції в пацієнток клінічних груп не спостерігалося.

Таблиця 2.1.8

Середня тривалість менструацій в обстежених пацієнток

Групи	Тривалість
контрольна (n=50)	5,17±0,20
основна (n=224)	5,28±0,34

При вивченні репродуктивного анамнезу було встановлено, що ця вагітність була першою в 19 жінок (38%) контрольної групи й у 82 (36,6%) основної.

Більшість обстежених пацієнток у всіх групах мали в анамнезі одну й більше вагітностей. При цьому відзначалося, що загальна кількість вагітностей обстежених груп закінчилися пологами та перевищувала кількість вагітностей, що закінчилися штучним перериванням вагітності: в основній групі в 3,1 раза й у контрольній – у 2,25 раза (табл. 2.1.9). Також при аналізі попередніх вагітностей звертає на себе увагу те, що в контрольній групі кількість термінових пологів перевершує цей показник в основній (77,4 % проти 57,7 %), а передчасні пологи й мимовільні викидні, навпаки, частіше мають місце в основній (11,3 % й 28,8 %) групі.