Місце та роль фетоплацентарної системи у розвитку синдрому затримки росту плода (стр. 20 )

Рис.4.3.5. Частота гемодинамічних порушень при підвищених концентраціях антитіл до протромбіну при СЗРП III ступеня.

У 68,4 % спостережень відзначалося прогресування ПН, що проявлялося погіршенням стану плода за даними кардіотокографії та допплерометрії.

У такий спосіб прогностично несприятливою з розвитку СЗРП, ступеня його важкості, виразності гемодинамічних порушень у плацентарному комплексі, нами встановлена концентрація антитіл до протромбіну більше 2,4 од/мл.

При вивченні частоти й концентрації циркулюючих антитіл до протромбіну в новонароджених у контрольній групі частота циркулюючих антитіл становила 5,9 %, середня концентрація – 0,52±0,08 од/мл.

В основній групі в 46 (21,1 %) новонароджених виявлене значення антитіл до протромбіну більше 2,4 од/мл, з них у 12 (25,8%) новонароджених – при СЗРП I ступеня, у 16 ( 35,1%) новонароджених – при СЗРП II ступеня, у 18 (39,1%) новонароджених – при СЗРП III ступеня (рис. 4.3.6).

Рис.4.3. 6. Частота циркулюючих антитіл до протромбіну більше 2,4 од/мл у новонароджених у контрольній групі й при СЗРП різного ступеня тяжкості.

У групі із СЗРП I й II ступеня значення антитіл до протромбіну прямо корелювали з материнськими значеннями й істотно від них не відрізнялися. У той час, як у групі із СЗРП III ступеня в 75,8 % спостережень значення антитіл до протромбіну перевищували такі в матері в 1,5-2 рази (середня концентрація антитіл до протромбіну в новонароджених при СЗРП III ступеня становила 3,48±0,31 од/мл).

У всіх спостереженнях, при визначенні циркулюючих антитіл до протромбіну в крові матері, відзначається циркуляція антитіл до протромбіну в крові новонароджених, а в 46 вагітних (20,8 %) відзначене підвищення їхньої концентрації в крові новонароджених (більше 2,4 од/мл).

Таким чином, поєднання підвищених концентрацій антитіл до протромбіну в крові матері й новонароджених є найбільш несприятливим при прогнозуванні розвитку ступеня важкості СЗРП.

4.4 Гемодинамічні порушення в системі мати-плацента-плід при підвищеній продукції антифосфоліпідних і циркулюючих антитіл до β2-глікопротеїну I при синдромі затримки росту плода

У жінок і новонароджених як контрольної, так й основної групи були виявлені циркулюючі антитіла до β2-глікопротеїну I. Концентрація антитіл значно відрізнялася в жінок різних груп й у кожній групі, але нами не було виявлено достовірних розходжень у значеннях між контрольною та основною групами, а також у групах залежно від ступеня важкості СЗРП.

У контрольній групі жінок циркуляція антитіл до β2-глікопротеїну була виявлена в 11 (22 %) вагітних. При СЗРП I ступеня ці антитіла визначалися в 50 (28,5 %) вагітних, при СЗРП II ступеня – у 9 (23,3 %) пацієнток, а при СЗРП III ступеня – у 5 вагітних (24,1 %) (рис.4.4.1).

Рис.4.4.1. Частота циркулюючих антитіл до β2-глікопротеїну І у вагітних у контрольній групі й при СЗРП різного ступеня важкості.

При СЗРП I ступеня концентрація антитіл до β2-глікопротеїну I становила 1,76±0,38 од/мл, при СЗРП II ступеня – 1,54±0,24 од/мл,. при СЗРП III ступеня – 1,62±0,26 од/мл. У той час, як у контрольній групі концентрація антитіл β2-глікопротеїну I становила 1,68±0,31 од/мл.

При СЗРП III ступеня гемодинамічні порушення в плацентарній системі відзначені у всіх спостереженнях. Порушення матково-плацентарного кровотока відзначене у 10 (50,0 % ) жінок, плодово-плацентарного кровотока діагностовано у 3 (15,0%) спостережень і поєднання порушень матково–плацентарного та плодово-плацентарного кровотока було у 7 (35,0 %) жінок (рис.4.4.2).

Ураховуючи, що у всіх 100% СЗРП III ступеня перебігав на тлі тривалого перебігу гестозу важкого ступеня, то при задовільному стані матері, за даними клінічного й лабораторного обстеження, поліпшення стану плода дозволяло пролонгувати вагітність у середньому на 2-3 дні. У випадку неможливості подальшого пролонгування вагітності, за показниками з боку матері, дозволяло провести екстрене або термінове розродження в найбільш сприятливих умовах для плода.

Рис.4.4.2. Частота гемодинамічних порушень при підвищених концентраціях АФА й циркулюючих антитіл до β2-глікопротеїну I при СЗРП III ступеня.

При вивченні поєднання підвищених концентрацій АФА й циркулюючих антитіл до β2-глікопротеїну I у новонароджених у контрольній групі не виявлено цих сполучень.

Сполучення підвищених значень АФА й циркулюючих антитіл до β2-глікопротеїну I у 27 новонароджених із СЗРП. Усі вони припадали на групу із СЗРП II й III ступеня – 15 (38,5 %) і й 12 (60,0 %) новонароджених відповідно (рис.4.4.3).

Рис.4.4.3. Частота сполучень підвищених концентрацій АФА й антитіл до β2-глікопротеїну I у новонароджених у контрольній групі й при СЗРП різного ступеня важкості.

Таким чином, АФА, антитіла до ко-факторів АФА мають важливе прогностичне значення в розвитку СЗРП.

Частота зустрічаємості циркулюючих антитіл і їхня концентрація в сироватці крові матері й новонароджених підвищується зі ступенем важкості розвитку СЗРП, термінами появи, швидкістю прогресування цього ускладнення вагітності.

Розділ 5

ОСОБЛИВОСТІ ІМУНОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ Й ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ БІЛКІВ ВАГІТНОСТІ ПРИ СИНДРОМІ ЗАТРИМКИ РОСТУ ПЛОДА

5.1 Особливості імунологічного статусу при неускладненому перебігу вагітності й синдромі затримки росту плода

У розвитку СЗРП велике значення надається імунним порушенням. Одним з механізмів розвитку цієї патології є зміна імунної відповіді материнського організму, що супроводжується порушенням процесів активації імунокомпетентних клітин і міжклітинної взаємодії [261].

З метою з'ясування особливостей імунного статусу жінок із СЗРП у третьому триместрі вагітності було проведене обстеження 50 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності, 224 жінки зі СЗРП, розподілених на підгрупи залежно від ступеня важкості СЗРП (1ступінь – 165 вагітних, ІІ – 39 й ІІІ – 20 вагітних).

Основні характеристики імунного статусу вагітних жінок із СЗРП різного ступеня важкості подано в таблиці 5.1.1.

Слід зазначити, що здебільшого зміни показників імунного статусу в периферійній крові вагітних жінок із СЗРП були однотипними як при І, так при ІІ й ІІІ ступенях СЗРП. Розходження відзначалися лише в ступені виразності змін порівняно з параметрами контрольної групи.

Уміст хелперноіндукуючих клітин з маркерами CD4+ достовірно знижувався, порівняно з контролем (42,8 ± 0,13). При СЗРП 1 ступеня становив 41,2 ±0,14 (р<0,05), ІІ ступеня – 38,6 ± 0,18 (р <0,05) і ІІІ ступеня – 35,6 ±0,19 (р<0,01).

Достовірність різниці у вмісті CD8+ лімфоцитів, порівняно з параметрами контрольної групи, становила: для СЗРП 1 ступеня – 31,8±2,4 (р<0,05), для СЗРП ІІ ступеня – 26,9±0,7 (р<0,05) і при СЗРП ІІІ ступеня – 24,9±1,9 (р>0,05), але зі збереженням загальної тенденції до підвищення показника.

Таблиця 5.1.1

Показники вмісту основних популяцій і функціональної активності імунокомпетентних клітин периферійної крові при фізіологічному перебігу гестації та у вагітних з різним ступенем СЗРП у третьому триместрі

Показники, %	Контрольна група, n = 50	СЗРП І ступеня, n= 165	СЗРП ІІ ступеня, n= 39	СЗРП ІІІ ступеня, n=20
CD3+	71,9± 1,7	65,7 ±2,9	74,5 ± 2,3	67,0 ±3,9
CD4+	42,8 ± 0,13	41,2 ±0,14*	38,6 ± 0,18*	35,6 ±0,19**
CD8+	21,7 ± 1,2	31,8 ±2,4 *	26,9 ± 0,7 *	24,9 ± 1,9
CD 16+	12,1 ± 1,3	22,7 ± 1,9 **	16,2 ±3,1	17,6 ± 2,4
CD72 +	6,5 + 0,4	7,4 ±0,5	6,4 ± 0,3	9,5 ± 1,3 **
Ig	11,1 ±0,5	8,5 ± 1,6	7,6 ±0,5	9,6 ±0,7
Ig	1,5 ±0,2	1,5 ±0,3	1,6 ±0,1	1,7 ±0,2
Ig	1,1 ±0,02	1,2 ±0,01*	1,5 ±0,01 **	1,6 ±0,01 **
НСТ	14,2 ± 1,5	18,6 ± 1,3 *	26,1 ± 1,4***	24,6 ±1,6 ***

Примітка: n – кількість обстежених, * – дано порівняно з показниками вагітних контрольної групи, * – р < 0,05, ** – р < 0,01, *** – р<0,001

Уміст CD16+ клітин, порівняно з показниками контрольної групи, достовірно підвищувався й при СЗРП І ступеня становив 22,7±1,9 (р<0,01). При СЗРП ІІ й ІІІ ступеня цей показник трохи знижувався в абсолютних величинах (16,2±3,1 й 17,6±2,4 відповідно), однак був не достовірним порівняно з контрольною групою вагітних (р<0,05) (табл. 5.1.1).

Уміст зрілих В-лімфоцитів достовірно збільшувався лише при СЗРП ІІІ ступеня (р<0,01), але рівень Ig достовірно підвищувався порівняно з контролем (1,1 ±0,02) і, при СЗРП І ступеня становив 1,2±0,01 (р<0,05), і при СЗРП ІІ й ІІІ ступеня1,5 ±0,01 й 1,6±0,01 відповідно (р<0,01) у третьому триместрі вагітності.

Показники спонтанного НСТ-теста в жінок із СЗРП зростали порівняно з параметрами контрольної групи (14,2±1,5) і при СЗРП 1 ступеня становили 18,6±1,3 (р<0,05), ІІ ступеня – 26,1±1,4 (р<0,001) і ІІІ ступеня – 24,6±1,6 (р<0,001).

Характер змін активаційних маркерів лімфоцитів при СЗРП різних ступенів важкості подано в таблиці 5.1.2.

Посилення експресії рецептора до ІЛ-2 й антигенів HLA II класу на поверхні лімфоцитів периферійної крові матері відзначалося при всіх ступенях важкості СЗРП.