Місце та роль фетоплацентарної системи у розвитку синдрому затримки росту плода (стр. 16 )

Протягом неускладненої вагітності рівень СЕФР-Р1 залишався відносно стабільним і становив на 18-24 тиждень 2,0±0,7 нг/мл, на 25-32 тиждень – 2,5±0,4 нг/мл й у третьому триместрі – 2,1±0,2 нг/мл. Стабільність СЕФР-Р1 пояснюється регуляторною функцією розчинного рецептора при нормальному стані фетоплацентарної системи (рис.3.1.3).

 

Рис.3.1.3. Рівень СЕФР-Р1 (нг/мл) при СЗРП різного ступеня важкості й неускладненій вагітності.

Таким чином, виходячи з результатів нашого дослідження, можна відзначити, що при неускладненій вагітності зі збільшенням гестаційного терміну зростає продукція сімейства судинно-ендотеліальних ФР: найбільш інтенсивний приріст показників СЕФР спостерігається з 25 по 37 тиждень, а ФРП – з 18 по 32 тиждень вагітності.

Розчинний рецептор СЕФР-Р1 залишається на відносно постійному рівні під час усього періоду фізіологічної вагітності.

При дослідженні динаміки СЕФР-Р1 відзначене підвищення концентрації цього рецептора в крові вагітних із СЗРП. При наступному розвитку СЗРП I ступеня ці зміни з'являються до кінця другого триместру: середній рівень СЕФР-Р1 на 25-32 тиждень становив 5,6±0,5 нг/мл, що в 2,3 раза вище, ніж при неускладненій вагітності. У третьому триместрі (33-37 тижнів) середній рівень рецептора трохи знизився й становив 3,9±0,7 нг/мл, що в 1,9 раза вище фізіологічних значень (рис. 3.1.3).

Таке зниження концентрації рецептора, очевидно, відбиває процеси компенсації у фетоплацентарній системі.

При дослідженні СЕФР-Р1 виявлено, що в групі вагітних з наступним розвитком СЗРП II ступеня зростання його концентрації відзначено вже з 18-24 тижні. У ці терміни його середній рівень у плазмі крові становив 3,5±0,4 нг/мл, що в 1,4 раза вище, ніж у контрольній групі. При збільшенні терміну вагітності рівень СЕФР-Р1 значно зростає, що призводить до зв'язування ФРП, подальшого порушення ангіогенеза й збільшенню морфофункціональних змін у плаценті.

У термін 25-32 тижні середній рівень СЕФР-Р1 при СЗРП II ступеня був достовірно (р < 0,01) вище за норму й становив 7,1±0,9 нг/мл, що в 3 рази перевищує рівень цього рецептора при неускладненій вагітності. У термін гестації 33-37 тижнів середній рівень СЕФР-Р1 сягає максимальних значень і становить при субкомпенсованій ПН 9,8 ± 1,3 нг/мл, що в 4,2 раза вище за фізіологічні показники (рис. 3.1.3).

Концентрація розчинного рецептора СЕФР-Р1 при наступному розвитку СЗРП III ступеня вже в термін 18-24 тижнів була достовірно (р<0,001) вище, ніж у контрольній групі (в 4 рази) і становила 9,1 ± 0,6 нг/мл. При терміні 25-32 тижні середній рівень СЕФР-Р1 становив 10,8±1,2 нг/мл, що в 4,6 раза перевищує рівень цього рецептора при неускладненій вагітності (рис.3.1.3).

У термін гестації 33-37 тижнів, при СЗРП III ступеня, рівень вивченого рецептора незначно знизився й становив 10,4 ± 0,7 нг/мл (р<0,001).

Відповідно до наших розрахунків, значення СЕФР-Р1 тотожні або вище 9,1 ± 0,6 нг/мл на 18-24 тижні й 10,8 ± 1,2 нг/мл на 25-32 тижні вказують на ризик розвитку СЗРП III ступеня.

Порівняльна динаміка рівня СЕФР-Р1 при СЗРП III ступеня й неускладненій вагітності подана на рис.3.1.3.

Слід зазначити, що при СЗРП III ступеня всі обстежені вагітні були розроджені передчасно шляхом операції кесаревого розтину за вітальними або перинатальними показаннями.

Динаміка змін інсуліноподібного фактора росту (ІФР) при фізіологічній вагітності й ускладненій СЗРП подана на рис. 3.1.4.

Рівень ІФР-I у крові пацієнток контрольної групи, з фізіологічним перебігом вагітності, зростає зі збільшенням терміну гестації. У термін 18-24 тижні його середні значення становили 213,0 ± 21,5 нг/мл. У термін гестації 25-32 тижні середні значення ІФР-1 становили 275,4 ± 23,8 нг/мл. Протягом третього триместру, з 33 по 37 тиждень, рівень ІФР-1 продовжував зростати й становив у середньому 429,9 ± 32,2 нг/мл (рис.3.1.4).

У вагітних із СЗРП відзначається порушення продукції ІФР-I, а саме: зниження його рівня протягом усього вивченого періоду гестації. Уже в другому триместрі з 18 тижнів при наступному розвитку СЗРП I ступеня середній рівень ІФР-I нижче, ніж при неускладненій вагітності в 1,36 раза – 154,4 ± 11,8 нг/мл (р<0,001).

 

Рис.3.1.4. Рівень ІФР-1 (нг/мл) при СЗРП різного ступеня важкості й неускладненій вагітності.

До 25-32 тижнів рівень ІФР-1 підвищився й становив при СЗРП I ст. – 283,1 ± 11,2 нг/мл, що практично відповідає даним цього фактора при неускладненій вагітності (рис.3.1.4). У термін 33-37 тижні вагітності показники ІФР-1 при СЗРП I ступеня становили 379,5 ± 22,8 нг/мл, що достовірно нижче, ніж показники, отримані при дослідженні контрольної групи (р<0,05).

У вагітних з наступним розвитком СЗРП II ступеня середній рівень ІФР-1 на 18-24 тиждень становив 148,9 ± 12,6 нг/мл, що в 1,38 раза нижче показників контрольної групи (р<0,01), на 25-32 тиждень – 251,6 ± 10,4 нг/мл, що незначно нижче за норму (р>0,05). У термін гестації 33-37 тижнів середній рівень ІФР-1 при СЗРП II ступеня становив 340,4 ± 16,5 нг/мл, тобто в 1,38 раза нижче, порівняно з неускладненою вагітністю (р<0,01).

У вагітних з наступним розвитком СЗРП III ступеня, середній рівень ІФР-1 на 18-24 тиждень становив 121,0 ± 11,1 нг/мл, що достовірно (р < 0,01) нижче за фізіологічний рівень (в 1,68 раза). До кінця другого – початку третього триместру показники ІФР-1 при СЗРП III ступеня становили 242,7 ±25,5 нг/мл, що незначно нижче, ніж при неускладненій вагітності (р>0,05).

У термін гестації 33-37 тижнів середній рівень ІФР-1 при СЗРП III ступеня 210,1±14,9 нг/мл, що у 2,2 раза нижче за фізіологічні значення (р<0,01).

Показники рівня факторів росту при СЗРП різного ступеня важкості й неускладненої вагітності подано в таблиці 3.1.1.

Таким чином, проведені дослідження показали, що в жінок з неускладненою вагітністю відзначається підвищення концентрації ІФР-I протягом вивченого періоду гестації, сягаючи максимальних значень до початку третього триместру. Ближче на доношений термін вагітності середній рівень ІФР-I трохи знижується, однак його рівень залишається більш високим, ніж у другому триместрі й порівняно з показниками здорових вагітних.

У пацієнток, вагітність яких ускладнилася СЗРП, уже із другого триместру відзначене достовірне (р<0,05) зниження рівня ІФР-1, порівняно з неускладненою вагітністю (у 1,68 раза). Однак, до кінця другого й початку третього триместрів (25-32 тижні) при СЗРП спостерігається компенсаторне підвищення продукції ІФР-1 у відповідь на дію патологічних факторів і його рівень достовірно не відрізняється від фізіологічних значень (рис.3.1.4).

У термін вагітності 33-37 тижні середні значення ІФР-1 відбивають стан фетоплацентарної системи залежно від ступеня виразності СЗРП. При СЗРП I ступеня динаміка ІФР-1 у цілому подібна з фізіологічною вагітністю, що підтверджує збереженість компенсаторних можливостей. При прогресуванні плацентарної недостатності й СЗРП II ступеня, у третьому триместрі рівень ІФР-1 трохи підвищується, але його середні значення в 1,4 раза менше, ніж при фізіологічній вагітності, що вказує на недостатність компенсаторних механізмів. У пацієнток із СЗРП III ступеня мають місце найбільш виражені зміни продукції ІФР-1: його рівень прогресивно знижується, починаючи з 25-32 тижні гестації, а потім стабілізується на значеннях більш низьких, ніж у другому триместрі (у 2,2 раза нижче, ніж при фізіологічній вагітності), що, очевидно, відбиває зрив компенсаторних можливостей фетоплацентарної системи.

Підсумовуючи й узагальнюючи результати проведених досліджень, можна зробити висновки, що при фізіологічному перебігу вагітності мають місце процеси, що забезпечують ріст і розвиток нових судин – найважливішого процесу, що закладений в основу вагітності – і процесів, що забезпечують, на нашу думку, фізіологічну достатність і доцільність цих процесів.

Якщо розглядати дію факторів росту на молекулярному рівні, то, насамперед, це індукція ДНК, якій передує експресія цілої низки генів. Причому реалізація зазначених ефектів, як відомо, забезпечується не самим фактором росту, а опосередковує його рецептором, завдяки наявності в рецепторного білка ферментативної активності, забезпечуючи дію сигнальних (трансдукторних) механізмів [15, 87]. Як показали наші дослідження, поряд із зміною вмісту факторів росту в процесі розвитку гестації змінюється й продукція їхніх рецепторів. Зміна вмісту СЕФР-R1 при вагітності, що ускладнена СЗРП, поряд з модифікацією продукції відповідних факторів росту, збільшує можливість ушкодження різних ланок у загальному ланцюзі ангіо - і мітогенних ефектів ФРП і СЕФР. ФРП також здатний дерепресовувати ген СЕФР і, тим самим, може робити певний внесок у виявлене нами збільшення продукції останнього. Виявлена динаміка експресії факторів росту при CЗРП, напевно, відбиває порушення процесів ангіо - і васкулогенеза, росту й диференціювання трофобласта, а також розвитку ембріона.

Дані, які отримали, очевидно, свідчать про наявність ендотеліальної дисфункції при розвитку CЗРП, що супроводжується порушенням гемодинаміки й підсилюється в результаті персистуючої гіпоксемії, в умовах якої розвивається плацента й ембріон. Резюмуючи подані результати, можна стверджувати, що основи майбутньої акушерської патології закладаються з ранніх термінів гестації та визначаються в крові з 18 тижнів вагітності. Значною мірою вони обумовлені порушенням процесів, що забезпечують адекватну гемодинаміку у функціональній системі мати-плацента-плід.

Виявлені зміни вмісту факторів росту в сироватці крові жінок із CЗРП різного ступеня важкості в термін 18-37 тижнів вагітності свідчать про те, що розвиток плаценти відбувається в умовах порушення формування її судинної системи, а також матково - і фетоплацентарного кровотока. У зв'язку з вищевикладеним було важливо вивчити характер продукції цих компонентів безпосередньо в тканині плаценти, щоб оцінити її метаболічний «потенціал».

Резюмуючи результати, які ми отримали, можна стверджувати, що зміни в продукції факторів росту при СЗРП виявляються ще на доклінічній стадії, задовго до клінічної маніфестації цього акушерського ускладнення й можуть слугувати його скринінговими маркерами.