Місце та роль фетоплацентарної системи у розвитку синдрому затримки росту плода (стр. 19 )

Однак, не тільки при СЗРП III ступеня, але й при СЗРП I й II ступеня в низці спостережень була виявлена концентрація антитіл до анексину V більше або тотожна 0,22 од/мл (рис.4.1.5).

Рис.4.1. 5. Частота підвищених (більше 0,22 од/мл) концентрацій антитіл до анексину V у вагітних у контрольній групі й при СЗРП різного ступеня тяжкості.

При СЗРП I концентрація антитіл до анексину V більше 0,22 од/мл виявлена в 39 (23,7%) вагітних, при СЗРП ІІ ступеня – у 12 (31,0%) вагітних, при СЗРП ІІІ ступеня – у 13 (65,4%) вагітних (рис.4.1.5). Пацієнток з такими параметрами антитіл необхідно виділяти в групу підвищеного ризику з розвитку СЗРП важкого ступеня й вчасно призначати відповідну терапію.

При СЗРП I ступеня при підвищених концентраціях антитіл до анексину V в 55 (33,3%) вагітних відзначалися двобічні порушення матково-плацентарного кровотока, у 18 (11,1%) – плодово-плацентарного кровотока, у 92 (55,6%) пацієнток із СЗРП I ступеня гемодинамічні порушення в плацентарній системі були відсутні (рис.4.1.6).

Рис.4.1.6. Частота гемодинамічних порушень при підвищених концентраціях антитіл до анексину V при СЗРП I ступеня.

При СЗРП II ступеня концентрація антитіл до анексину V більше 0,22 од/мл виявлена у 12 (31,0 %) вагітних. У цих спостереженнях це ускладнення завжди сполучалося з порушеннями матково-плацентарної та плодово-плацентарної гемодинаміки (рис.4.1.7). Порушення матково-плацентарного кровотока виявлені у 8 (20,6 %) вагітних, плодово-плацентарного кровотока – у 4 (10,4 %). В інших 27 (69,0 %) пацієнток СЗРП II ступеня гемодинамічні порушення в плацентарній системі були відсутні.

Рис.4.1.7. Частота гемодинамічних порушень при підвищених концентраціях антитіл до анексину V при СЗРП II ступеня.

При СЗРП III ступеня концентрація антитіл до анексину V більше 0,22 од/мл виявлена в 13 (65,4%) вагітних і супроводжувалася гемодинамічними порушеннями у всіх спостереженнях (рис.4.1.8). Але, на відміну від СЗРП II ступеня, достовірно частіше виявлені порушення матково-плацентарного кровотока – у 8 (61,6%) вагітних. Порушення плодово-плацентарного кровотока спостерігалися у 2 (15,4%) пацієнток і у 3 (23,0%) виявлені поєднані порушення матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровотока (рис. 4.1.8).

Рис.4.1.8. Частота гемодинамічних порушень при підвищених концентраціях антитіл до анексину V при СЗРП III ступеня.

Таким чином, нами встановлена прогностично несприятлива концентрація антитіл до анексину V, що становила більше 0,22 од/мл. При цій концентрації відзначається найбільш несприятливий перебіг СЗРП, висока частота його сполучення з порушеннями гемодинаміки в системі «мати-плацента-плід» і гестозом.

У цілому, в основній групі у 81 (36,2 %) жінки відзначалося підвищення рівня антитіл до анексину V більше 0,22 од/мл. Перебіг їх вагітностей був обтяжений тривалим перебігом прееклампсії в 147 (89,4 %) пацієнток, з них ранній розвиток гестозу (з 28 до 32 тижнів) відзначене в 73 %, у 100% спостережень відзначений розвиток ПН.

Таким чином «пороговою» концентрацією для антитіл до анексину V є 0,22 од/мл.

4.2 Зміна концентрації циркулюючих антифосфоліпідних антитіл й антитіл до анексину V у новонароджених у контрольній групі й при СЗРП

При обстеженні новонароджених контрольної групи виявлено, що циркулюючі АФА зустрічаються в 6 (12,0 %) дітей, їхня середня концентрація становила 0,092±0,04 од/мл.

Концентрація АФА в новонароджених більше 0,55 од/мл при СЗРП I ступеня виявлена в 27 (15,9 %) новонароджених, при СЗРП II ступеня – у 13 (32,7%) новонароджених й СЗРП III ступеня – у 10 (50,0%) новонароджених (рис.4.2.1).

Нами з’ясовано, що концентрація АФА новонароджених значно не відрізнялася й прямо корелювала з концентрацією материнських АФА. У всіх спостереженнях СЗРП при виявленні циркулюючих АФА в крові матері відзначається циркуляція АФА в крові новонароджених.

Рис.4.2.1. Частота циркулюючих АФА в новонароджених у контрольній групі й при СЗРП різного ступеня важкості.

Таким чином, сполучення підвищених концентрацій АФА в крові матері й новонароджених є найбільш несприятливим при прогнозуванні розвитку СЗРП, ступеня його важкості.

При вивченні частоти й концентрації антитіл до анексину V у новонароджених у контрольній групі циркулюючі антитіла до анексину V виявлені в 3,3%. Середня концентрація становила 0,018±0,006 од/мл.

Підвищення рівня антитіл до анексину V більше 0,22 од/мл при СЗРП I ступеня спостерігалося в 7,9% , при СЗРП II ступеня – у 39,2% і при СЗРП III ступеня – у 46,7% (рис.4.2.2).

У групі із СЗРП II й III ступеня значення антитіл до анексину V у новонароджених у 2-3 рази перевищували значення материнських антитіл.

У всіх спостереженнях при виявленні циркулюючих антитіл до анексину V у крові матері відзначається циркуляція антитіл до анексину V у крові новонароджених, а в основній групі – у 170 (76,6%) новонароджених, відзначене сполучення їхніх підвищених концентрацій (більше 0,22 од/мл).

Рис.4.2.2. Частота циркулюючих антитіл до анексину V у новонароджених у контрольній групі й при СЗРП різного ступеня важкості.

Сполучення підвищених концентрацій антитіл до анексину V у крові матері й новонароджених є найбільш інформативним, при прогнозуванні розвитку СЗРП і визначенні ступеня його тяжкості.

4.3 Стан циркулюючих антифосфоліпідних антитіл до протромбіну при неускладненій вагітності й синдромі затримки росту плода

При дослідженні антитіл до протромбіну нами було встановлено, що частота циркулюючих антитіл до протромбіну і їхня концентрація значно відрізнялися в основній і контрольній групах, а також в основній групі залежно від ступеня важкості СЗРП, виразності гемодинамічних порушень. Циркулюючі антитіла до протромбіну в контрольній групі вагітних виявлені тільки в 6,5 % спостережень. Середня концентрація циркулюючих антитіл до протромбіну в контрольній групі становила 0,31±0,046 (рис.4.3.1).

При СЗРП I ступеня циркулюючих антитіл до протромбіну виявлені в 43 (25,0 %) вагітних, при СЗРП II ступеня – у 16 (39,9 %) вагітних, при СЗРП III ступеня – у 14 (68 %) вагітних (рис.4.3.1).

Рис.4.3.1. Частота циркулюючих антитіл до протромбіну у вагітних у контрольній групі й при СЗРП різного ступеня важкості.

У результаті дослідження нами встановлено, що в основній групі не тільки частота циркулюючих антитіл до протромбіну, але і їхня концентрація корелює зі ступенем важкості СЗРП.

При СЗРП I ступеня концентрація антитіл до протромбіну становила 0,76±0,14 од/мл, при СЗРП II ступеня 1,47±0,24 од/мл, при СЗРП III ступеня 2,4±0,19 од/мл.

Прогностично несприятливою з розвитку СЗРП III ступеня нами встановлена концентрація антитіл до протромбіну у вагітних більше або тотожне 2,4 од/мл.

Але не тільки при СЗРП III ступеня, але й при СЗРП I й II ступеня були виділені пацієнтки, концентрація антитіл до протромбіну у яких становила 2,4 од/мл і більше.

При СЗРП I ступеня концентрація антитіл до протромбіну більше 2,4 од/мл виявлена у 20 (12,5%), при СЗРП ІІ ступеня – у 13 (33,5%), при СЗРП ІІІ ступеня – у 11(55%) жінок (рис.4.3.2).

Рис.4.3.2. Частота підвищених концентрацій антитіл до протромбіну (більше 2,4 од/мл) у вагітних у контрольній групі й при СЗРП різного ступеня важкості.

Важливо відзначити, що при СЗРП I ступеня у 55 (33,3%) жінок спостерігалися гемодинамічні порушення в системі «мати-плацента-плід».

Порушення матково-плацентарної гемодинаміки зустрічалися у 25 (15,2 %) жінок, порушення плодово-плацентарного кровотока у 30 (18,1 %) жінок.

У 110 жінок (66,7 %) при СЗРП 1 ступеня гемодинамічні порушення не спостерігалися (рис.4.3.3).

Рис. 4.3.3. Частота гемодинамічних порушень при підвищених концентраціях антитіл до протромбіну при СЗРП I ступеня.

У 33,3 % при концентрації антитіл до протромбіну більше 2,4 од/мл при СЗРП I ступеня відзначалося прогресування СЗРП, зростання гемодинамічних порушень, погіршення показників кардіотокографії.

Важливо відзначити, що в 33,3% при концентрації антитіл до протромбіну більше 2,1 од/мл СЗРП I ступеня перебігав на тлі тривалого перебігу гестозу.

При СЗРП II ступеня концентрація антитіл до протромбіну вище 2,4 од/мл виявлена у 14 (35,9 %) жінок. У цих вагітних ускладнення завжди поєднувалися з порушеннями матково-плацентарної у 5 (12,8 %) жінок і плодово-плацентарної гемодинаміки – у 4 (10,3 %) жінок У 5 (12,8%) жінок СЗРП II ступеня перебігав на тлі поєднання порушення матково-плацентарного й плодово-плацентарного кровотока (рис.4.3.4).

Рис.4.3.4. Частота гемодинамічних порушень при підвищених концентраціях антитіл до протромбіну при СЗРП II ступеня.

У цій групі СЗРП II ступеня перебігав на тлі тривалого перебігу гестозу в 40,0 % спостережень.

При СЗРП III ступеня титр антитіл до протромбіну більше 2,4 од/мл виявлений в 17 (85,0 %) спостережень.

У цій групі при СЗРП III ступеня гемодинамічні порушення в плацентарній системі відзначені у всіх спостереженнях.

Достовірно частіше виявлено поєднання порушення в матково-плацентарному у 7 (41,1 %) і плодово-плацентарному кровотоках у 6 (35,3 %) вагітних.

У той же час поєднання порушень матково-плацентарного й плодово-плацентарного кровотока діагностовано у 4 (23,6%) спостережень (рис.4.3.5).