Місце та роль фетоплацентарної системи у розвитку синдрому затримки росту плода (стр. 12 )

Таблиця 2.1.9

Наслідки попередніх вагітностей в обстежених жінок

Наслідки вагітностей	Основна групи (n=142)	Контрольна група (n=31)
n	%	n	%
Термінові пологи	82	57,7	24	77,4
Передчасні пологи	16	11,3	3	9,6
Артифіціальний аборт	318	22,4	12	38,7
Мимовільні викидні: до 12 тижнів після 12 тижнів	32 9	22,5 6,3	2 1	6,4 3,2
Позаматкова вагітність	5	3,5	1	3,2
Вагітність, що не розвивається	6	4,2	1	3,2
Вади розвитку плода	4	2,8	-
Усього вагітностей	472	44

У пацієнток обох груп проводили також аналіз перебігу цієї вагітності.

Необхідно відзначити, що пацієнтки основної групи належали до групи високого ризику (10 і більше балів) за перебігом вагітності, а контрольної – до низької.

Серед ускладнень вагітності спостерігалися: загроза переривання вагітності, гестози першої та другої половини вагітності, передлежання плаценти й ін. (табл. 2.1.10).

Для аналізу перенесених захворювань серед обстежених пацієнток уся патологія була розподілена на гінекологічну й екстрагенітальну. Захворювання, що характерні для дитячого віку, не враховувалися, оскільки у всіх групах кількість жінок, які перенесли дитячі інфекції, була практично однаковою й не відрізнялася від середньостатистичних даних у загальній популяції.

Таблиця 2.1.10

Перебіг цієї вагітності в обстежених пацієнток клінічних груп

Ускладнення вагітності	Основна група (n=224)	Контрольна група (n=50)
n	%	n	%
Загроза переривання вагітності До 22 тижнів після 22 нед	178 163	79,5 72,7	4 3	8 6
Ранні гестози Пізні гестози	123 116	54,9 51,7	17 5	34 10
Передлежання плаценти	8	3,6	-	-

Структура гінекологічної захворюваності в пацієнток клінічних груп подана в таблиці 2.1.11.

Наведені дані свідчать про більш високу частоту гінекологічних захворювань у групі обстежених вагітних із СЗРП порівняно з контрольною групою.

Таблиця 2.1.11

Перенесені гінекологічні захворювання в обстежених вагітних

Гінекологічні захворювання	Основна група (n=224)	Контрольна група (n=50)
Абс	%	Абс	%
Патологія шийки матки	42	18,75	3	6
Хронічні запальні захворювання органів малого таза	58	25,9	2	4
Доброякісні пухлини органів малого таза	14	6,25	-	-
Ендометріоз	8	3,57	-	-
Безплідність: первинна вторинна	4 11	1,7 4,9	-	-

Частіше зустрічалися запальні захворювання геніталій і доброякісні пухлини органів малого таза. Операції із приводу кісти яєчника й консервативної міомектомії були зроблені 14 (6,25 %) пацієнткам основної групи.

Аналіз анамнестичних даних показав високу частоту екстрагенітальних захворювань в обстежених групах (таблиця 2.1.12).

Таблиця 2.1.12

Екстрагенітальні захворювання в обстежених вагітних

Перенесені захворювання	Основна група (n=224)	Контрольна група (n=50)
Абс	%	Абс	%
Захворювання бронхолегеневої системи: бронхіти, пневмонії	32	14,3	2	4
Захворювання серцево-судинної системи: артеріальна гіпо- та гіпертонія, компенсовані вади серця, НЦД	63	28,1	6	12
Захворювання ШКТ: гастрит, холецистит, панкреатит, виразки шлунка й дванадцятипалої кишки	51	22,7	5	10
Захворювання сечовивідних шляхів: цистит, уретрит, пієлонефрит, МКХ	61	27	5	10
Захворювання органів зору: міопія, астигматизм	43	19,2	6	12
Захворювання ендокринної системи: цукровий діабет I й II типу, патологія щитоподібної залози, гіпоталамічний синдром й ін.	24	10,7	3	6

Таким чином, з наведених даних бачимо, що найбільш обтяженою з гінекологічних та екстрагенітальних захворювань була основна група. У цій групі, порівняно з контрольною, був установлений достовірно більш високий рівень захворюваності за всіма нозологічними формами, причому між собою ці групи цілком порівнянні.

2.2. Матеріали й методи дослідження

Клінічне обстеження хворих

Під час клінічного обстеження вагітних використовували загальноприйняті методи: збір анамнезу, скарги, огляд, клініко-лабораторні обстеження. Під час збирання анамнезу особлива увага зверталася на спадковий і сімейний анамнез, паритет пологів, абортів, особливості перебігу постабортних і післяпологових періодів, перенесені гінекологічні захворювання. При наявності клінічних симптомів захворювань загального характеру вагітні були обстежені фахівцями відповідного профілю й одержували необхідне додаткове лікування.

Під час спостереження вагітних у рамках цього обстеження проводилося динамічне гормональне, біохімічне, імунологічне, мікробіологічне, ультразвукове, допплерометричне й кардіотокографічне обстеження жінок, з урахуванням специфіки кожного триместру. На підставі отриманих результатів проводилася корекція виявлених порушень, з метою профілактики й зниження частоти ускладнень перебігу гестаційного періоду.

Збір анамнестичних даних хворих включав скарги, відомості про перенесені захворювання в дитячому й зрілому віці, дані про спадкові й сімейні захворювання, інформацію про алергійний статус і гемотрансфузії, шкідливі звички. Особлива увага приділялася супутнім соматичним захворюванням і стадіям процесу в цей час.

У пацієнток детально вивчалася менструальна функція (вік настання менархе, період становлення менструальної функції, регулярність менструації, їхня тривалість, рясність, хворобливість). З'ясовувалася інформація про раніше проведену гормональну терапію.

Статеве життя оцінювалося за часом настання, регулярності, кількості статевих партнерів, шлюбів.

Репродуктивна й дітородна функції обстежуваних вивчалися на підставі інформації про кількість і наслідки попередніх вагітностей, наявність і характер ускладнень, тривалість безплідності. При вказівці на пологи уточнювався їхній характер (термінові, передчасні) і стан здоров'я дітей на момент народження й у цей час.

Особлива увага приділялася даним про наявність й обсяг оперативних втручань (протоколи перенесених операцій, результати гістологічних досліджень), відомостям про обстеження, що проводилося, і лікування до моменту цієї вагітності.

При обстеженні вагітних застосовувалися традиційні методи: загальний огляд, бімануальне й/або піхвове дослідження, зовнішнє акушерське обстеження, вимір висоти стояння дна матки й величини окружності живота за загальноприйнятим протоколом, контроль ваги та показників артеріального тиску на обох руках, серцебиття плода й ін.

Під час загального огляду особлива увага приділялася статурі, стану шкіри, волосся, нігтів, характеру й ступеню оволосіння, розвитку жирової тканини й особливостям її відкладення, наявності післяопераційних рубців. Обов'язковим був огляд молочних залоз, наявність або відсутність відокремлюваного з них, його характер.

Зовнішнє акушерське дослідження. При зовнішньому дослідженні зверталася увага на висоту стояння дна матки й передбачуваних розмірів плода. Невідповідність висоти стояння дна матки терміну вагітності або відсутність її приросту протягом 2-3 тижнів указувалися на наявність СЗРП.

Термін вагітності встановлювався на підставі сукупності даних: дати останньої менструації, першої явки в жіночу консультацію, першого ворушіння плода, думка вагітної про відповідність встановленого терміну. Вирішальне значення у встановленні терміну вагітності мало ультразвукове дослідження, проведене в ранній термін.

За допомогою піхвового дослідження визначали готовність організму жінки до пологів. Воно проводилося після 38 тижнів вагітності з урахуванням оцінки ступеня «зрілості» шийки матки за шкалою Е. Н. Bishop, яка модифікована . Характеризувалася консистенція, довжина, відкриття цервікального каналу, положення щодо поздовжньої вісі таза, місце розташування передлежачої частини плода.

Огляд шийки матки виконували в дзеркалах. Відзначали наявність патологічних процесів у вигляді ерозії, ендоцервіциту, рубцевих деформацій, лейкоплакії, уточнювали кількість і характер виділень.