Державне право зарубіжних країн (стр. 41 )

Поряд із проголошенням свободи праці і навіть права на працю в деяких конституціях декларується обов'язок працюва-

394

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

ти. Так, конституція Гватемали встановлює: "Праця є правом. Всяка особа зобов'язана своєю працею сприяти соціальному прогресу і добробуту. Жебрацтво карається" (ст.112); у кон­ституції Іспанії зазначається: "Всі іспанці мають право на пра­цю і зобов'язані працювати..." (ст. 35).

Аналогічні норми містяться в конституціях Панами, Уруг­ваю, Японії, Габонської Республіки і деяких інших. Незважаю­чи на усю свою декларативність, цей обов'язок демократичний за своїм характером, тому що він зміцнює легальні позиції тру­дящих у їх боротьбі проти безробіття.

Досить широке поширення отримало проголошення тако­го обов'язку, як турбота про дітей. Так, у ст. ЗО конституції Італійської Республіки проголошується: "Батьки мають право і зобов'язані утримувати, навчати і виховувати дітей, навіть якщо вони народжені поза шлюбом".

Б) Права і свободи забезпечуються конституційними і су­довими гарантіями.

Конституційні гарантії забезпечені авторитетом самого основного закону. Але конституційна гарантія може стати ре­альною лише в тому випадку, якщо положення, що містяться в ній, будуть конкретизовані і деталізовані у відповідному за­коні, що встановлює механізм застосування цієї гарантії.

Судові гарантії прав і свобод, які спочатку виникли в анг­лосаксонських країнах, сьогодні отримали значне поширення. Зміст судових гарантій зводиться до двох основних положень.

По-перше, громадянину надається право вдаватися до су­дового захисту, коли його права і свободи порушуються як державними органами, так і окремими особами.

По-друге, громадянин наділяється правом звертання до суду з вимогою примусового забезпечення встановлених зако­ном прав і свобод, тобто в цьому випадку мова йде про здійснення суб'єктивного права.

Для здійснення подібних повноважень суду надається право видання актів, що примушують здійснювати відповідні

395

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

норми права чи забезпечувати їх захист від зазіхання. Так, як­що особі відмовлено міністерством закордонних справ чи іншим компетентним органом у видачі закордонного паспор­та, то вона може звернутися до відповідного суду з вимогою видати наказ, що зобов'язує зазначений орган видати йому за­кордонний паспорт.

У цьому ж порядку можна опротестувати заборону на про­ведення мітингу, арешт газети, незаконне звільнення з роботи тощо.

Судові гарантії, якщо вони належним чином застосову­ються, є дієвим засобом захисту і забезпечення прав і свобод.

В ряді зарубіжних країн зроблено великий позитивний внесок у розвиток політичної демократії і досягнення правової і соціальної захищеності людини. Судові гарантії і послідовне дотримання принципу презумпції невинності слід згадати тут у першу чергу.

У рамках існуючого в багатьох країнах конституційного принципу поділу влади забезпечується незалежність судової влади. Це, у свою чергу, стає фундаментом юридичних га­рантій прав людини. Суди навіть за формальними ознаками не пропускають справи, якщо наявні тільки процедурні пору­шення. Так, у США з ініціативи судової влади введено так зва­не "правило Міранди", відповідно до якого поліцейський у мо­мент затримки (а не пізніше!) зобов'язаний повідомити затри­маній особі перелік її прав:

"1. Ви маєте право не давати свідчень.

2.  Усе, що Ви скажете, може бути і буде використано про­
ти Вас у суді.

3.  Ви маєте право консультуватися з адвокатом, і він може
бути присутнім на Ваших допитах.

4.  Якщо у Вас немає коштів на оплату адвоката, він, якщо
Ви побажаєте, буде призначений до початку допитів.

5.  Ви можете скористатися цими правами в будь-який час
і не відповідати ні на які запитання і не робити ніяких заяв".

396

У випадку, якщо поліцейський не повідомить хоча б одне з цих прав, це буде вважатися найгрубішим процесуальним порушенням, що само по собі може призвести до виправдання в суді. Потрібно підкреслити реальність цих прав в частині, на­приклад, надання безкоштовної адвокатської допомоги.

Процедурна деталізація забезпечення прав людини є ха­рактерною рисою найбільш розвинених правових систем, а та­кож показником реальності наданих прав. Відзначимо праг­нення до цього в СТ.17 Конституції Іспанії, де сказано: "Кожен затриманий повинен негайно і у зрозумілій йому формі бути проінформованим про його права і підстави його затримання".

Велика кількість, особливо недавно прийнятих, консти­туцій містять прямо виражену заборону катувань і інших при­нижуючих людську гідність дій. Тому, хто, можливо, вважає катуванням яке-небудь колесування чи прикладання гарячих прасок до тіла, буде цікаво довідатися про міжнародне визна­не визначення, дане в "Конвенції проти катувань і інших жор­стоких, нелюдських чи принижуючих гідність видів повод­ження і покарання", прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1984 року: "Катування означає будь-яку дію, якою якій-небудь особі навмисно заподіюється сильний біль чи страждання, фізичне чи моральне, щоб одержати від нього чи від третьої особи свідчення або визнання."

IV. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Боботов СВ., Современная концепция прав
и свобод гражданина во Франции // Государство и право.-
1992.-Nb6.-C.134-1.41.

2.  Право человека на информацию в Австрии //
Государство и право.-1992.-№ 4.-С.110-115.

3.  Конституционная защита прав и свобод лич-
ности.-М.,1993.

4.  Защита прав человека во Франции // Госу­
дарство и право.- 1992.- № 12.-С.108-117.

397

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

V. МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ №4

Четвертий модульний контроль проводиться після вив­чення програмного матеріалу тем №№ 7 і 8 у вигляді письмо­вої контрольної роботи, примірний варіант якої наводиться нижче. Для успішного її виконання слід повторити матеріал модуля та відповісти на наступні контрольні питання.

? КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ?

1.  Розкрийте суть поняття громадянства в консти­
туційному праві зарубіжних країн.

2.  Схарактеризуйте порядок набуття і припинення грома­
дянства у зарубіжних країнах.

3.  Схарактеризуйте інститути політичного притулку та ек­
страдиції (видачі) у конституційному праві зарубіжних країн.

4.  Зробіть класифікацію прав, свобод і обов'язків людини
і громадянина в зарубіжних країнах.

5.  Схарактеризуйте особисті права і свободи.

6.  Схарактеризуйте політичні права і свободи.

7.  Схарактеризуйте соціально-економічні та культурні
права і свободи.

8.  Схарактеризуйте обов'язки громадянина в зарубіжних
країнах.

9.  Схарактеризуйте гарантії прав і свобод у зарубіжних
країнах.

ВАРІАНТ №_

1.  Роз'ясніть значення терміну "філіація".

2.  Розкрийте зміст поняття "громадянство", як воно спів­
відноситься з "підданством".

3.  Класифікуйте права людини і громадянина, відоб­
разіть це у вигляді схеми.

4.  Схарактеризуйте способи набуття громадянства.

5.  Використовуючи текст Конституції Японії, визначте,
як закріплені права, свободи і обов'язки людини і громадяни­
на в Основному законі цієї країни.

6.  Вирішіть наступну ситуаційну задачу:

Клаус Шульц стверджує, що діями підприємства "Мерсе­дес" були порушені його права. Адміністрація підприємства не прийняла його на роботу і аргументувала це тим, що його віросповідання та світогляд не відповідають встановленим на підприємстві вимогам.

Оцініть дії адміністрації, спираючись на конституційне законодавство Німеччини.

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Для підготовки до успішної здачі підсумкового контролю необхідно повторити весь матеріал навчального курсу. В цьо­му вам допоможуть тези лекцій, методичні рекомендації до семінарських занять, завдання для самостійної роботи, слов­ник термінів і понять, контрольні питання, рекомендована до кожної теми додаткова література.

Підсумковий контроль проводиться у формі індивідуаль­ної співбесіди шляхом постановки викладачем питань, розв'язування студентом (курсантом ) задач, вправ тощо. Щоб успішно скласти його, студенти, курсанти, слухачі повинні:

а) знати:

I.  Термінологію державного права зарубіжних країн, тобто тлумачення різних термінів. У цьому допоможе слов­
ник термінів і понять, складений протягом всього періоду вив­
чення навчальної дисципліни.

II.  Наступні питання курсу:

1.  Схарактеризуйте зміст поняття державне (консти­
туційне) право.

2.  Розкрийте історичні засади державного (консти­
туційного) права.

398

399

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

3.  Дайте характеристику державного права зарубіжних
країн (ДПЗК) як науки.

4.  Схарактеризуйте ДПЗК як навчальну дисципліну.

5.  Дайте загальну характеристику джерел ДПЗК.

6.  Розкрийте соціальну та юридичну суть конституції -
головного джерела державного (конституційного) права.

7.  Класифікуйте конституції зарубіжних країн.

8.  Схарактеризуйте способи прийняття конституцій у за­
рубіжних країнах.

9.  Схарактеризуйте способи зміни конституцій в за­
рубіжних країнах.

10.  Дайте дефініцію суспільного ладу, як його засади
закріплюються та охороняються державою?

11.  Як здійснюється конституційна регламентація еко­
номічної організації суспільного життя?

12.  Розкрийте основні риси конституційного регулювання
соціальних і духовно-культурних засад суспільного життя.

13.  Схарактеризуйте зміст поняття держави як консти­
туційно-правового інституту.

14.  Розкрийте конституційні характеристики держави.

15.  Схарактеризуйте конституційно-правовий статус дер­
жавних органів влади в зарубіжних країнах.

16.  Схарактеризуйте зміст поняття "форма державного
правління".

17.  Схарактеризуйте типологію форм державного
правління.

18.  Дайте загальну характеристику монархічної форми
правління в зарубіжних країнах.

19.  Схарактеризуйте абсолютну монархію в зарубіжних
країнах.

20.  Схарактеризуйте дуалістичну монархію в зарубіжних
країнах.

21.  Дайте загальну характеристику поліархічної форми
державного правління в зарубіжних країнах

400

22.  Схарактеризуйте поняття президентської поліархії та
основні її різновиди в зарубіжних країнах.

23.  Схарактеризуйте поняття парламентарної поліархії та
основні її різновиди в зарубіжних країнах.

24.  Визначте зміст поняття "змішана форма поліархічного
правління".

25.  Класифікуйте держави зі змішаною формою
поліархічного правління.

26.  Схарактеризуйте змішані поліархії із домінуванням
президентських елементів.

27.  Схарактеризуйте змішані поліархії із домінуванням
парламентських елементів.

28.  Порівняйте форми державного правління України та
інших змішаних поліархій Європи.

29.  Розкрийте зміст поняття "політико-територіального
устрою" держав.

30.  Класифікуйте держави за їх політико-територіальним
устроєм.

31.  Схарактеризуйте ознаки унітарної форми політико-те­
риторіального устрою.

32.  Схарактеризуйте ознаки федеративної форми політи­
ко-територіального устрою.

33.  Дайте загальну характеристику автономії як форми те­
риторіальної організації влади.

34.  Схарактеризуйте політичну автономію в зарубіжних
країнах

35.  Схарактеризуйте адміністративну автономію в за­
рубіжних країнах

36.  Схарактеризуйте політичні і державні режими.

37.  Визначте особливості сучасного демократичного режи­
му.

38.  Схарактеризуйте конституційні принципи виборчого
права.

39.  Дайте загальну характеристику виборчих систем.

401

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

40.  Визначте та характеризуйте ознаки мажоритарної ви­
борчої системи.

41.  Визначте та схарактеризуйте ознаки пропорційної ви­
борчої системи.

42.  Визначте та схарактеризуйте ознаки змішаної виборчої
системи.

43.  Визначте місце та схарактеризуйте роль парламентів у
системі влади зарубіжних країн.

44.  Визначте поняття парламенту та парламентаризму.

45.  Схарактеризуйте склад і організацію парламентів у за­
рубіжних країнах.

46.  Схарактеризуйте сучасні бікамеральні парламенти.

47.  Схарактеризуйте способи формування верхніх палат.

48.  Схарактеризуйте компетенцію бікамерального парла­
менту.

49.  Схарактеризуйте конституційно-правовий статус де­
путатів.

50.  Схарактеризуйте повноваження зарубіжних парла­
ментів.

51.  Дайте загальну характеристику органів виконавчої
влади.

52.  Схарактеризуйте конституційний статус глави держа­
ви, визначте його особливості.

53.  Схарактеризуйте загальну компетенцію глав держав.

54.  Схарактеризуйте порядок формування урядів у за­
рубіжних країнах.

55.  Схарактеризуйте компетенцію урядів у зарубіжних
країнах.

56.  Схарактеризуйте конституційні принципи судоустрою
та судочинства.

57.  Схарактеризуйте органи конституційної юстиції.

58.  Схарактеризуйте компетенцію органів конституційно­
го контролю і механізм її реалізації.

59.  Схарактеризуйте політичні партії за організаційною
ознакою.

402

60.  Схарактеризуйте основні види партійних систем у за­
рубіжних, країнах.

61.  Розкрийте суть інституціоналізації політичних партій.

62.  Розкрийте суть поняття громадянства в консти­
туційному праві зарубіжних країн.

63.  Схарактеризуйте порядок набуття і припинення грома­
дянства у зарубіжних країнах.

64.  Схарактеризуйте інститути політичного притулку та
екстрадиції (видачі) у конституційному праві зарубіжних
країн.

65.  Здійсніть класифікацію прав, свобод і обов'язків люди­
ни і громадянина в зарубіжних країнах.

66.  Схарактеризуйте особисті права і свободи.

67.  Схарактеризуйте політичні права і свободи.

68.  Схарактеризуйте соціально-економічні та культурні
права і свободи.

69.  Схарактеризуйте обов'язки громадянина в зарубіжних
країнах.

70.  Схарактеризуйте гарантії прав і свобод в зарубіжних
країнах.

б) вміти:

I. Порівнювати різні точки зору, робити власні висновки.

II. Класифікувати юридичні факти; проаналізувати кон­ ституційне законодавство, дати оцінку.

III.  Диференціювати або інтегрувати знання за окреми­ ми проблемами;

IV.  Застосовувати правила, методи, принципи, норма­ тивно-правові акти для вирішення конкретної ситуації.

V. Будувати схеми, графіки, діаграми, інтерпретувати їх.

403

ДОДАТКИ КОНСТИТУЦІЇ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

КОНСТИТУЦІЯ РЕСПУБЛІКИ БОЛГАРІЯ

(витяги)

(Прийнята Великими Народними Зборами 12 липня 1991 року)

Глава друга ОСНОВНІ ПРАВА ТА ОБОВЯЗКИ ГРОМАДЯН

Стаття 58

1.  Громадяни зобов'язані додержувати Конституції та законів і
виконувати їх. Вони зобов'язані поважати права і законні інтереси
інших.

2.  Релігійні та інші переконання не є підставою для відмови ви­
конувати обов'язки, встановлені Конституцією і законами.

Стаття 59

і. Захист Вітчизни є обов'язком і честю кожного болгарського громадянина. Зрада та зрадництво Вітчизни є найтяжчим злочином і караються з усією суворістю закону.

2. Виконання військових обов'язків, умови та порядок звільнен­ня від них або заміна їх альтернативною службою встановлюються законом.

Стаття 60

1.  Громадяни зобов'язані платити податки та збори, встановлені
законом, відповідно до своїх доходів та майна.

2.  Податкові пільги та надбавки можуть встановлюватися тільки
законом.

Стаття 61

Громадяни зобов'язані сприяти державі та суспільству у випад­ку, коли трапляється стихійне чи інше лихо, на умовах і в порядку, визначених законом.

________________________ ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Глава третя НАРОДНІ ЗБОРИ

Стаття 62

Народні Збори здійснюють законодавчу владу і застосовують парламентський контроль. Стаття 63

Народні Збори складаються з 240 народних представників. Стаття 64

1.  Народні Збори обираються строком на чотири роки.

2.  На випадок війни, воєнного чи іншого надзвичайного стану,
що виник під час або після закінчення мандата Народних Зборів,
строк їхніх повноважень продовжується до припинення цих обста­
вин.

3.  Вибори до нових Народних Зборів проводяться не пізніше
ніж через два місяці після припинення повноважень попередніх.

Стаття 65

1.  Народним представником може бути обраний болгарський
громадянин, який не має іншого громадянства, досяг 21 року, не пе­
ребуває під опікою та не відбуває такого покарання, як позбавлення
волі.

2.  Кандидати в народні представники, зайняті на державній
службі, припиняють її виконання після своєї реєстрації.

Стаття 66

Законність виборів може бути заперечена в Конституційному Суді в порядку, визначеному законом. Стаття 67

1. Народні обранці представляють не тільки своїх виборців, а й
увесь народ. Покладення обов'язкового мандата недійсне.

2.  Народні представники діють на основі Конституції та законів
згідно зі своїми совістю та переконаннями.

Стаття 68

1.  Народні представники не можуть виконувати іншу державну
службу або займатися діяльністю, яка згідно з законом є несумісною
зі статусом народного представника.