Державне право зарубіжних країн (стр. 49 )

Розділ V. ПРО ВІДНОСИНИ МІЖ ПАРЛАМЕНТОМ І

УРЯДОМ

Стаття 35. Оголошення війни дозволяється Парламентом.

Стаття 36. Стан облоги декретується в Раді міністрів.

Продовження його на термін більше дванадцяти днів може бути дозволено тільки Парламентом.

Стаття 37. Питання, що не входять в область законодавства, вирішуються в адміністративному порядку <...>

Стаття 38. Уряд може для виконання своєї програми звернути­ся до Парламенту з проханням дати дозвіл здійснити шляхом указів протягом обмеженого терміну заходи, що звичайно відносяться до галузі законодавства.

470

Укази приймаються в Раді міністрів після надання висновку Державною радою. Вони набирають чинності після їх опублікуван­ня, але втрачають силу, якщо законопроект про їх затвердження не внесений у Парламент до закінчення терміну, зазначеного законом, що дозволив їх видання.

Після закінчення терміну, про який говорилося в першому аб­заці даної статті, укази з питань, що входять у сферу законодавства, можуть бути змінені лише законом.

Стаття 39. Ініціатива внесення законопроектів належить одно­часно Прем'єр-міністру і членам Парламенту.

Законопроекти обговорюються в Раді міністрів після одержан­ня висновку Державної ради і потім вносяться в бюро однієї з двох палат. Фінансові законопроекти вносяться спочатку на обговорення Національних зборів.

Розділ VII. КОНСТИТУЦІЙНА РАДА

Стаття 56. Конституційна рада складається з дев'яти членів, по­вноваження яких тривають дев'ять років і не підлягають поновлен­ню. Конституційна рада обновляється на одну третину кожні три ро­ки. Три члени Конституційної ради призначаються Президентом Ре­спубліки, три - головою Національних зборів, три - головою Сена­ту.

Крім дев'яти членів, зазначених вище, у Конституційну раду довічно входять по праву колишні Президенти Республіки.

Голова призначається Президентом Республіки. Його голос є вирішальним у випадку поділу голосів порівно.

Стаття 57. Функції члена Конституційної ради несумісні з функціями міністра чи члена Парламенту.

Інші випадки несумісності визначаються органічним законом.

Стаття 58. Конституційна рада стежить за правильністю обран­ня Президента Республіки.

Він розглядає протести і повідомляє про результати голосуван­ня.

Стаття 59. Конституційна рада вирішує питання про пра­вильність обрання депутатів і сенаторів, якщо воно опротесто­вується.

471

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Стаття 60. Конституційна рада стежить за правильністю прове­дення референдуму і повідомляє його результати.

Стаття 61. Органічні закони до їх обнародування і правила про­цедури палат Парламенту до їх застосування повинні бути представ­лені Конституційній раді, що висловлюється про їх відповідність Конституції.

З тією ж метою закони до їх обнародування можуть бути пере­дані Конституційній раді Президентом Республіки, Прем'єр-міністром чи головою однієї з палат.

У випадках, передбачених у двох попередніх абзацах, Консти­туційна рада повинна висловитися в місячний термін. Однак при на­явності нагальності за вимогою Уряду цей термін скорочується до восьми днів.

У цих випадках передача закону на розгляд Конституційної ра­ди припиняє термін його обнародування.

Стаття 62. Закон, оголошений неконституційним, не може бути ні обнародуваний, ні введений у дію.

Рішення Конституційної ради ніякому оскарженню не підляга­ють. Вони обов'язкові для всієї державної влади, для всіх адміністра­тивних і судових органів.

Стаття 63. Органічний закон визначає порядок організації і функціонування Конституційної ради, процедуру, що дотримується в ній, зокрема терміни подачі до неї протестів.

472

КОНСТИТУЦІЯ РЕСПУБЛІКИ ХОРВАТІЯ

(витяги) (від 22 грудня 1990 р.)

IV. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

1. Сабор Республіки Хорватія

Стаття 71

До Палати представників входять не менше 100 і не більше 160 представників, обраних на основі прямого, загального і рівного ви­борчого права шляхом таємного голосування.

Громадяни у кожній провінції на основі загального виборчого права шляхом прямого таємного голосування обирають трьох пред­ставників до Палати провінцій.

Президент Республіки після спливу строку своїх повноважень стає довічним членом Палати провінцій, якщо він прямо не заявив про відмову від цього обов'язку

Президент Республіки може призначити до п'яти представників у Палату провінцій з-поміж громадян, які мають особливі заслуги перед Республікою.

Стаття 73

Вибори представників до палат Сабору Республіки Хорватія проводяться не пізніше ніж через 60 днів після спливу строку повно­важень або розпуску палат Сабору. Перша сесія палат Сабору Рес­публіки Хорватія проводиться не пізніше ніж через 20 днів після закінчення виборів.

Стаття 76

Строк повноважень представників Сабору Республіки Хорватія може бути продовжений законом лише у випадку війни.

Стаття 77

Палата представників та Палата провінцій можуть бути розпу­щені, якщо таке рішення ухвалює більшість усіх їх представників.

Згідно з Конституцією Президент Республіки може розпустити Палату представників.

Стаття 78

Чергові сесії палат Сабору Республіки Хорватія проводяться двічі на рік - з 15 грудня по ЗО червня та з 15 вересня по 15 грудня.

473

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Позачергова сесія палат Сабору проводиться на вимогу Прези­дента Республіки, Уряду або більшості представників палат.

Стаття 79

Внутрішня структура та порядок роботи Палати представників та Палати провінцій встановлюється відповідним регламентом.

Регламент приймається більшістю голосів усіх представників у палаті.

Палата представників та Палата провінцій мають свого Голову та одного або більше заступників Голови. Права та обов'язки Голови та його заступників визначаються регламентом палат. Голова Пала­ти представників є Головою Сабору Республіки Хорватія.

Стаття 80

Палата представників ухвалює рішення щодо:

—прийняття та внесення змін і доповнень до Конституції;

—прийняття законів;

—прийняття державного бюджету;

—оголошення війни та підписання миру;

—зміни кордонів Республіки;

—оголошення референдумів;

—проведення виборів, призначення на посади та усунення з по­
сад відповідно до Конституції та законів;

— нагляду за роботою Уряду Республіки Хорватія та інших
носіїв державної влади, що є підзвітними Сабору, відповідно до Кон­
ституції та законів;

—оголошення амністії за учинення правопорушень;

—інших справ, що визначаються Конституцією.
Стаття 82

Палата представників та Палата провінцій приймають рішення більшістю голосів присутніх членів, якщо Конституція не передба­чає іншого.

Представники голосують особисто.

Стаття 85

Члени Палати представників, керівний орган Палати представ­ників. Палата провінцій та Уряд Республіки мають право законодав­чої ініціативи.

Стаття 86

Представники у палатах Сабору відповідно до регламенту ма­ють право робити запит до уряду Республіки Хорватія та окремо кожного з міністрів

474

Стаття 89

Президент Республіки промульгує закони протягом восьми днів після того, як їх, відповідно до Конституції, було прийнято Палатою представників.

2. Президент Республіки Хорватія

Стаття 94

Президент Республіки Хорватія є главою держави.

Президент Республіки представляє державу як у її межах, так і поза ними. Він є гарантом додержання Конституції, забезпечення те­риторіальної цілісності та єдності Республіки і належного функціонування державної влади.

Стаття 95

Президент Республіки обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Одна і та сама особа не може бути обрана Президентом більш ніж на два строки.

Президент Республіки обирається більшістю голосів виборців, які беруть участь у виборах. Якщо під час виборів жоден із канди­датів не набирає більшості голосів, вибори проводяться повторно че­рез 14 днів.

Два кандидати, які за результатами першого голосування набрали більшість голосів, мають право висувати свою кандидатуру на повтор­них виборах. Якщо один із кандидатів, який набрав найбільшу кількість голосів, знімає свою кандидатуру, то право балотуватися здобуває кандидат, який за кількістю набраних голосів іде наступним.

Вибори нового Президента Республіки мають бути проведені не пізніше як за ЗО і не раніше як за 60 днів до спливу строку повнова­жень попереднього Президента.

Перед початком виконання своїх обов'язків Президент Рес­публіки урочисто складає присягу на вірність Конституції.

Порядок проведення виборів Президента Республіки визна­чається законом.

Стаття 96

Президент Республіки не може виконувати ніяких інших гро­мадських або професійних обов'язків, крім партійних.

475

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Стаття 98

Президент Республіки:

— призначає вибори палат Сабору Республіки Хорватія та скли­
кає їх першу сесію;

— оголошує референдум відповідно до Конституції;

— призначає на посаду та звільняє з посади Прем'єр-міністра
Республіки Хорватія;

— призначає на посади та звільняє з посад заступників Прем'єр-
міністра та членів Уряду за поданням Прем'єр-міністра Республіки
Хорватія;

— здійснює помилування;

— присвоює відзнаки та нагороди, встановлені законом;

— здійснює інші повноваження, визначені Конституцією.
Стаття 99

Президент Республіки приймає рішення за пропозицією Уряду про утворення дипломатичних та інших представництв Республіки Хорватія за кордоном.

Президент Республіки призначає та відкликає дипломатичних представників Республіки Хорватія, приймає вірчі та відкличні гра­моти від дипломатичних представників іноземних держав.

Стаття 100

Президент Республіки є Головнокомандувачем Збройних сил Республіки Хорватія.

Президент Республіки призначає членів Національної ради обо­рони Республіки Хорватія та очолює її, призначає на посади та звільняє з посад військове командування відповідно до закону.

За рішенням Сабору Республіки Хорватія Президент Рес­публіки може оголошувати стан війни та укладати мир.

Стаття 101

Президент Республіки видає укази, які мають силу закону, та вжи­ває надзвичайних заходів у випадку стану війни, або за наявності безпо­середньої загрози незалежності в єдності Республіки, або коли інші ор­гани державної влади позбавлені стійкої здатної виконувати свої кон­ституційні обов'язки. Під час здійснення Президентом Республіки та­ких повноважень Палату представників не може бути розпущено. Ука­зи, що мають силу закону, Президент Республіки подає на затверджен­ня до Пал, представників одразу, як тільки Сабор має змогу зібратися.

Стаття 102

Президент Республіки може скликати засідання Уряду Рес-

476

публіки Хорватія та внести до його порядку денного питання, які, на його думку, мають бути розглянуті.

Президент Республіки головує на засіданні Уряду, у якому він бере участь.

Стаття 103

Президент Республіки може надсилати до Сабору послання про стан справ у Республіці та раз на рік виступати у Саборі з цього пи­тання.

Стаття 104

За пропозицією Уряду та за наявності контрасигнації Прем'єр-міністра Президент Республіки, попередньо проконсультувавшись із Головою Палати, може розпустити Палату представників, якщо ця Па­лата виразила недовіру Урядові або якщо вона не затвердила держав­ного бюджету протягом місяця після того, як його було запропоновано.

Президент Республіки не може знову розпустити Палату пред­ставників до спливу одного року від дня її розпуску.

Стаття 105

Президент Республіки несе відповідальність за порушення Кон­ституції, вчинене ним під час виконання своїх обов'язків.

Процедура відповідальності Президента Республіки може бути розпочата за рішенням Палати представників, прийнятим двома тре­тинами голосів усього складу представників.

Рішення щодо відповідальності Президента Республіки прий­мається Конституційним Судом Хорватії двома третинами голосів його складу.

Якщо Конституційний Суд Хорватії підтвердив рішення Пала­ти представників, повноваження Президента Республіки припиня­ються силою Конституції.

Стаття 106

При здійсненні повноважень Президентові Республіки допома­гають члени Президентської ради та інших дорадчих і допоміжних органів, яких призначає та звільняє Президент Республіки.

3. Уряд Республіки Хорватія

Стаття 108

Уряд Республіки Хорватія складається з Прем'єр-міністра, за­ступників Прем'єр-міністра та інших членів. Стаття 109 Організація і порядок діяльності Уряду, а також порядок прий-

477

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

няття ним рішень регулюються законом та процедурними нормами.

Внутрішня структура міністерств регулюється постановами Уряду, який створює відповідні служби для ведення справ.

Стаття 110

Уряд видає постанови згідно з Конституцією та законами, вино­сить на розгляд законопроекти, вносить пропозиції щодо державно­го бюджету, виконує закони та інші нормативні акти, прийняті Сабо-ром Республіки Хорватія.

Стаття 111

Уряд є підзвітним Президентові Республіки та Палаті представ­ників Сабору Республіки Хорватія.

Прем'єр-міністр, заступники Прем'єр-міністра та члени Уряду несуть колективну відповідальність за рішення, прийняті Урядом, та несуть індивідуальну відповідальність! дії в межах своєї компетенції.

Стаття 112

Прем'єр-міністр не пізніше ніж через 15 днів після призначення пропонує Палаті представників склад Уряду і просить виразити довіру Урядові. Призначення Прем'єр-міністра та членів Уряду вва­жається прийнятим, якщо довіру було виражено більшістю членів Палати представників.

Стаття 113

За пропозицією щонайменше однієї десятої складу Палати представників може бути і висунуто вимогу проголосувати за довіру Прем'єр-міністрові, окремим членам Уряду і Урядові загалом.

Голосування за довіру Урядові може бути запропоноване Прем'єр-міністром. Голосування за довіру не може проводитися раніше ніж че­рез три дні після подання і пропозиції до Палати представників.

Рішення про недовіру Урядові вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загальної кількості представників. Якщо Палата представників відхилить пропозицію щодо вираження недовіри Урядові представники, які звернулися з цією пропозицією, не можуть знову подати її на розгляд протягом трьох місяців.

Якщо недовіру було виражено Прем'єр-міністрові чи Урядові загалом, Прем'єр-міністр подає заяву про свою відставку Президен­тові Республіки, який розпускає Уряд. Якщо вотум недовіри вира­жено одному з членів Уряду, Прем'єр-міністр може піти відставку чи запропонувати Президентові Республіки звільнити з посади члена Уряда якому було виражено недовіру.

478

ПОСТАНОВА ПАЛАТИ ПРЕДСТАВНИКІВ ХОРВАТСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО САБОРУ

"ПРО ПРОГОЛОШЕННЯ ЗМІН КОНСТИТУЦІЇ РЕСПУБЛІКИ ХОРВАТІЯ"

(витяги)

(від 9 листопада 2000 р.) Стаття 17

Частина 2 статті 71 змінюється і викладається в наступній ре­дакції:

"Палата жупаній складається не більш ніж із шістдесяти п'яти депутатів, що відповідно до закону обираються безпосередньо таємним голосуванням у жупаніях і містах зі статусом жупаній". Ча­стини 3 і 4 виключаються.

Стаття 18

У статті 73 слова "Хорватський державний сабор" заміняється словами "Хорватський сабор" у відповідному падежі, а за частиною 2 іде частина 3 у наступній редакції:

"Кожна палата Сабора конституюється обранням голови палати на першому її засіданні, на якому є присутнім більшість депутатів".

Стаття 19

У статті 76 слова "Хорватському державний сабору" заміняють­ся словами "Хорватському сабору", а наприкінці речення виклю­чається крапка і потім ідуть слова "або у випадках, зазначених у стат­тях 17 і 101 Конституції".

Стаття 20

Стаття 77 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Палата представників і Палата жупаній можуть саморозпусти-тися для проведення дострокових виборів, якщо за таке рішення проголосує більшість від загального числа депутатів кожної палати.

Відповідно до положень статті 104 Конституції Президент Рес­публіки може розпустити Палату представників".

Стаття 21

У пункті 1 статті 78 слова "ЗО червня" заміняються словами "15 липня", а слова "Хорватського державного сабора" у частинах 1 і 2 заміняються словами "Хорватського сабора".

За частиною 2 іде нова частина 3 у наступній редакції:

"Голова палати може скликати її позачергове засідання після консультацій з парламентськими групами".

479

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Стаття 22

Стаття 79 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Палата представників і Палата жупаній мають голови й одного або кількох заступників голови.

Голова Палати представників є одночасно і головою Хорватсь­кого сабора.

Організація і порядок діяльності кожної палати Сабора регулю­ються її регламентом відповідно до Конституції.

Регламент приймається більшістю голосів від загального числа депутатів кожної палати".

Стаття 23

У статті 80 частини 1 за пунктом 4 ідуть нові пункти 5, 6 і 7 у на­ступній редакції:

"приймає акти, що виражають політику Сабора;

приймає стратегію національної безпеки і стратегію оборони Ре­спубліки Хорватія;

здійснює цивільний нагляд над Збройними Силами і службами безпеки Республіки Хорватія".

Діючі пункти 5, 6, 7, 8, 9 і 10 стають відповідно пунктами 8, 9, 10, 11, 12 і 13.

Стаття 26

Стаття 85 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Право законодавчої ініціативи належить кожному депутату Па­лати представників, парламентським групам у Палаті представників, робочим органам Палати представників, Палати жупаній і Уряду Ре­спубліки Хорватія".

Стаття 27

Стаття 86 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Депутати Хорватського сабора мають право звертатися з пи­таннями до Уряду Республіки Хорватія.

Не менш однієї десятої депутатів Палати представників може внести інтерпеляцію про роботу Уряду Республіки Хорватія чи ок­ремих його членів.

Звертання з питаннями і внесення інтерпеляції докладно регу­люється регламентом палат".

Стаття 29

Стаття 89 змінюється і викладається в наступної редакції:

480

"Президент Республіки обнародує закони протягом восьми днів із дня їхнього прийняття Хорватським сабором.