Якщо Президент Республіки вважає, що проголошений закон суперечить Конституції, він може порушити процедуру оцінки його конституційності в Конституційному суді Республіки Хорватія".

Стаття 33

Стаття 94 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президент Республіки Хорватія представляє Республіку Хор­ватія усередині країни і за рубежем.

Президент Республіки піклується про регулярну і погоджену діяльність державної влади, а також її стабільності.

Президент Республіки несе відповідальність за захист незалеж­ності і територіальної цілісності Республіки Хорватія".

Стаття 34

У статті 95 частина 2 змінюється і викладається в наступний ре­дакції:

"Ніхто не може обиратися президентом більш двох разів". Час­тина 5 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Перед вступом на посаду Президент Республіки приносить урочисту присяіу перед головою Конституційного суду Республіки Хорватія, у якій клянеться на вірність Конституції".

У частині 6 після слова "Республіка" ставиться кома і додають­ся слова "присяга і її складання".

Стаття 35

Стаття 96 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президент Республіки не може займати ніяку іншу публічну чи професійну посаду.

Після обрання Президент подає заяву про вихід зі складу партії і повідомляє про це Палату представників Хорватського сабора".

Стаття 37

У пункті 1 частини 1 статті 98 слова "Хорватського державного сабора" заміняються словами "Хорватського сабора".

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Пункти 3 і 4 заміняються новим пунктом 3 у наступній редакції:

"вручає мандат на сформування Уряду особі, що на підставі роз­поділу депутатських місць у Палаті представників і після проведе­них консультацій користається довірою більшості всіх депутатів Па­лати представників".

Діючі пункти 5, 6, 7 стають пунктами 4, 5, 6.

481

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

Стаття 38

Стаття 99 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президент Республіки й Уряд Республіки Хорватія співробітничають у формуванні і проведенні зовнішньої політики.

Президент Республіки за пропозицією Уряду і при наявності контрасигнатури голови Уряду приймає рішення про встановлення дипломатичних представництв і консульських відділень Республіки Хорватія за кордоном.

Президент Республіки за пропозицією Уряду і при ознайом­ленні компетентного комітету Палати представників Хорватського сабора призначає і відзиває дипломатичних представників за кордо­ном при наявності контрасигнатури голови Уряду Республіки Хор­ватія.

Президент Республіки приймає вірчі і відкличні грамоти іно­земних дипломатичних представників".

Стаття 39

У частині 2 статті 100 слова "посадовий склад Збройних Сил" змінюється на "командний склад Збройних Сил".

Частина 3 виключається.

У діючій частині 4, що стає частиною 3, слова "Хорватського державного сабора" заміняються словами "Хорватського сабора".

За частиною 3 іде нова частина 4 у наступній редакції:

"У випадку безпосередньої погрози незалежності, єдності й існуванню держави Президент Республіки може при наявності кон­трасигнатури голови Уряду віддати наказ про застосування Зброй­них Сил без оголошення воєнного стану".

Стаття 40

Стаття 101 змінюється і викладається в наступній редакції:

"У період воєнного стану Президент Республіки може видавати укази, що мають силу закону, на підставі й у рамках повноважень, от­риманих від Палати представників Хорватського сабора. Якщо Па­лата представників не проводить сесію, Президент Республіки має повноваження регулювати указами, що мають законну силу, усі пи­тання, що ставить воєнний стан.

У випадку безпосередньої погрози незалежності, єдності й існу­ванню держави або коли органи державної влади не в змозі постійно виконувати свої конституційні обов'язки, Президент Республіки мо-

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

же за пропозицією голови Уряду і при наявності його контрасигна­тури видавати укази, що мають законну силу.

Президент Республіки направляє укази, що мають законну си­лу, на затвердження Палати представників, як тільки Палата зможе зібратися на засідання.

Якщо Президент Республіки не представить указ Палаті пред­ставників на затвердження відповідно до частини 3 цієї статті або як­що Палата представників його не затвердить, указ, що має законну силу, утрачає силу.

У випадку, зазначеному в частинах 1 і 2 цієї статті, Президент Республіки має право скликати засідання Уряду і головувати на засіданні Уряду".

Стаття 41

Стаття 102 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президент Республіки може запропонувати Уряду скликати засідання Уряду і розглянути певні питання.

Президент Республіки може бути присутнім на засіданні Уряду і брати участь у розгляді питань".

Стаття 42

Стаття 103 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президент Республіки й Уряд Республіки Хорватія, відповідно до Конституції і закону, беруть участь у регулюванні діяльності служб безпеки.

Акти про призначення керівників служб безпеки, після ознайом­лення з думкою компетентного комітету Палати представників, підпи­сують Президент Республіки і голова Уряду Республіки Хорватія".

Стаття 43

Стаття 104 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президент Республіки за пропозицією Уряду і при наявності контрасигнатури голови Уряду, а також після консультацій із пред­ставниками парламентських груп може розпустити Палату пред­ставників Хорватського сабора, якщо зазначена Палата виразила не­довіру Уряду чи якщо вона не прийняла державний бюджет протя­гом ста двадцяти днів із дня його представлення.

Президент Республіки Хорватія не може за пропозицією Уряду розпустити Палату представників протягом усього періоду встанов­лення його відповідальності за порушення Конституції".

482

483

С.К. Бостан, С. М. Тимченко

Стаття 44

У статті 105 за частиною З іде нова частина 4 у наступній редакції:

"Конституційний суд може прийняти рішення про відповідальність Президента Республіки Хорватія за порушення Конституції протягом тридцяти днів із дня прийняття до розгляду пропозиції про установлення відповідальності Президента Рес­публіки Хорватія за порушення Конституції".

Діюча частина 4 стає частиною 5.

Стаття 45

За статтею 105 іде стаття 105(a) у наступній редакції:

"Стаття 105(a)

Президент Республіки користається імунітетом.

Президент Республіки може бути затриманий під варту без зго­ди Конституційного суду тільки в тому випадку, якщо він був захоп­лений у момент скоєння злочину, за яке передбачене покарання не менш п'яти років позбавлення волі. Про такий випадок державний орган, що заарештував Президента Республіки, повинен негайно до­вести до відома голови Конституційного суду".

Стаття 46

Стаття 106 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Президенту в здійснення його функції надають допомогу до­радчі органи. Члени цих органів призначаються і звільняються від займаної посади Президентом Республіки. Не допускається призна­чення посадових осіб у порушення принципу поділу влади.

Дорадчі, спеціальні й інші функції виконуються в Адміністрації Президента Республіки. Організація і коло повноважень Адміністрації Президента регулюються законом і її регламентом".

Стаття 47

Стаття 108 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Уряд Республіки Хорватія складається з голови, одного чи кількох заступників і міністрів.

Без дозволу Уряду його голова і члени Уряду не можуть займа­тися якою-небудь іншою публічною чи професійною діяльністю".

Стаття 48

Стаття 109 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Членів Уряду пропонує особа, якому Президент Республіки довірив мандат на сформування Уряду.

Кандидат на посаду голови Уряду повинен негайно після фор­мування Уряду і не пізніше чим через тридцять днів з моменту прий-

484

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

няття мандата запропонувати Палаті представників Хорватського сабора програму і склад Уряду і просити її про вираження довіри.

Уряд стає на посаду після одержання вотуму довіри всіх депу­татів Палати представників.

Голова і члени Уряду приносять присягу перед Палатою пред­ставників. Текст присяги затверджується законом.

Голова Уряду призначається Президентом Республіки на підставі вотуму довіри Хорватського сабора при наявності контрасигнатури голови Хорватського сабора, а члени Уряду призначаються головою Уряду при наявності контрасигнатури голови Хорватського сабора".

Стаття 49

За статтею 109 ідут статті 109(a) і 109(b) у наступній редакції:

"Стаття 109(a)

Якщо кандидат на посаду голови Уряду не сформує його склад протягом тридцяти днів із дня призначення, Президент Республіки може продовжити мандат на визначення складу Уряду не більше ніж на тридцять днів.

Якщо в зазначений термін кандидат на посаду голови Уряду не встигне сформувати Уряд або воно не одержить вотуму довіри, Пре­зидент Республіки довіряє мандат на сформування Уряду іншій особі.

Стаття 109(b)

Якщо Уряд не буде сформовано у відповідності зі статтями 109 і 109(a) Конституції, Президент Республіки призначає тимчасовий службовий Уряд і одночасно призначає дострокові вибори в Палату представників".

Стаття 50

Стаття 110 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Уряд Республіки Хорватія:

пропонує проекти законів і інші акти Хорватському сабору;

пропонує проект державного бюджету і звіт про його виконання;

виконує закони й інші акти Сабора;

приймає розпорядження і накази у виконання законів:

здійснює зовнішню і внутрішню політику,

направляє і здійснює нагляд над діяльністю органів державного управління;

піклується про господарський розвиток країни;

направляє діяльність і розвиток публічних служб;

здійснює інші функції, передбачені Конституцією і законом.

485

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

Стаття 51

Стаття 111 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Організація, порядок діяльності, прийняття рішень і види актів, прийнятих Урядом, визначаються законом і регламентом".

Стаття 52

Стаття 112 змінюється і викладається в наступній редакції:

"Уряд підзвітний Палаті представників Хорватського сабора.

Голова і члени Уряду несуть солідарну відповідальність за рішення Уряду, а також персональну відповідальність за доручену їм область діяльності".

Стаття 53

Стаття 113 змінюється і викладається в наступній редакції:

"За пропозицією не менш однієї п'ятої депутатів Палати пред­ставників Хорватського сабора може бути поставлене питання про довіру голові Уряду, окремому члену Уряду чи Уряду в цілому.

Питання про довіру Уряду може бути поставлене і його головою.

Голосування про довіру Уряду не може здійснюватися протягом семи днів із дня внесення пропозиції в Палату представників.

Постанова про вираження недовіри Уряду вважається прийня­тим, якщо за нього проголосувало більшість від загального числа де­путатів Палати представників.

Якщо Палата представників виразить вотум недовіри голові Уряду чи Уряду в цілому, голова Уряду й Уряд у цілому подають у відставку. Якщо протягом тридцяти днів не буде виражена довіра новому кандидату на посаду голови Уряду і членам Уряду, голова Палати представників Хорватського сабора повідомляє про це Пре­зидента Республіки Хорватія. Після одержання повідомлення голо­ви Палати представників Хорватського сабора Президент Рес­публіки негайно приймає рішення про розпуск Палати представ­ників і одночасно призначає вибори депутатів зазначеної палати.

Якщо виражена недовіра окремому члену Уряду, голова Уряду може замість нього запропонувати іншого кандидата Палаті представ­ників із пропозицією про вираження довіри чи подати у відставку.

В усіх випадках, коли голова Уряду чи Уряд у цілому подають у відставку, застосовується процедура відповідно до частини 7 цієї статті".

486

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

КОНСТИТУЦІЯ ЯПОНІЇ

(витяги)

(Промульгована 3 листопада 1946 року. Набрала чинності 3 травня 1947 року)

Ми, японський народ, діючи за посередництвом наших належ­ним чином обраних представників у Парламенті і сповнені рішучості забезпечити для себе і для своїх нащадків мирну співпрацю з усіма націями, свободи для всієї нашої країни, сповнені рішучості не допу­стити жахів нової війни в результаті дій урядів, проголошуємо, що народ наділений суверенною владою, і встановлюємо дану Консти­туцію...

Глава І. Імператор

Стаття і. Імператор є символом держави і єдності народу, його статус визначається волею народу, якому належить суверенна влада.

Стаття 2. Імператорський трон є династичним та успадко­вується відповідно до Закону про імператорську родину, прийнято­го Парламентом.

Стаття 3. Усі дії Імператора, що відносяться до справ держави, можуть бути вчинені не інакше як з ініціативи і схвалення Кабінету, і Кабінет несе за них відповідальність.

Стаття 4. Імператор здійснює тільки такі дії, що відносяться до справ держави, передбачених даною Конституцією, і не наділений повноваженнями, пов'язаними із здійсненням державної влади.

Імператор, відповідно до закону, може доручати кому-небудь здійснення своїх дій, що відносяться до справ держави.

Стаття 5. Якщо відповідно до Закону про імператорську фамілію встановлюється регентство, Регент здійснює дії, що відно­сяться до справ держави, від імені Імператора. У цьому випадку за­стосовується абзац перший попередньої статті.

Стаття 6. Імператор призначає Прем'єр-міністра за поданням Парламенту. Імператор призначає головного суддю Верховного суду за поданням Кабінету.

Стаття 7. Імператор за порадою і зі схвалення Кабінету здійснює від імені народу наступні дії, що відносяться до справ держави: про-

487

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

мульгацію поправок до Конституції, законів, урядових указів і дого­ворів; скликання Парламенту; розпуск Палати представників; оголо­шення загальних парламентських виборів; підтвердження призна­чень і відставок державних міністрів і інших посадових осіб відповідно до закону, а також повноважень і вірчих грамот послів і посланців; підтвердження загальних і часткових амністій, пом'як­шень і відстрочок покарань і відновлення у правах; дарування наго­род; підтвердження ратифікаційних грамот і інших дипломатичних документів відповідно до закону; прийом іноземних послів і по­сланців; здійснення церемоніалу.

Стаття 8. Ніяке майно не може бути передане імператорській родині чи отримане нею, і ніякі дарунки не можуть бути прийняті нею інакше як відповідно до резолюції Парламенту.

Глава II. Відмова від війни

Стаття 9. Щиро прагнучи міжнародного миру, заснованого на справедливості і порядку, японський народ на вічні часи відмов­ляється від війни як суверенного права нації, а також від погрози чи застосування збройної сили як засобу розв'язання міжнародних су­перечок.

Для досягнення мети, зазначеної в попередньому абзаці, ніколи надалі не будуть створюватися сухопутні, морські і військово-повітряні сили, так само як і інші засоби війни. Право на ведення державою війни не визнається.

Глава III. Права й обов 'язки народу

Стаття 10. Необхідні умови японського громадянства визнача­ються законом.

Стаття і і. Народ безперешкодно користасться всіма основними правами людини. Ці основні права людини, що гарантуються народу даною Конституцією, надаються нинішньому і майбутньому по­колінням як нерушимих вічних прав.

Стаття 12. Свободи і права, що гарантуються народу даною Кон­ституцією, повинні підтримуватися постійними зусиллями народу. Народ повинен утримуватися від будь-яких зловживань цими воля­ми і правами і несе постійну відповідальність за використання їх в інтересах суспільного добробуту.

488

Стаття 13. Усі люди повинні поважатися як особистості. їхнє право на життя, волю і на прагнення до щастя є, оскільки це не пору­шує суспільного добробуту, вищим предметом турботи у сфері зако­нодавства й інших державних справ.

Стаття 14. Усі люди рівні перед законом і не можуть піддавати­ся дискримінації в політичному, економічному і соціальному відно­шеннях за мотивами раси, релігії, статі, соціального стану, а також походження.

Перство та інші аристократичні інститути не визнаються.

Ніякі привілеї не надаються при присвоєнні почесних звань, на­город чи знаків відмінності, і будь-яка така нагорода дійсна тільки за життя особи, що має її в даний час чи може одержати в майбутньому.

Стаття 15. Народ має невід'ємне право обирати публічних поса­дових осіб і відстороняти їх від посади.

Усі публічні посадові особи є слугами всього суспільства, а не якої-небудь однієї його частини.

При виборах публічних посадових осіб гарантується загальне виборче право для повнолітніх.

При проведенні будь-яких виборів таємниця голосування не по­винна порушуватися. Виборець не несе відповідальності ні в публічному, ні в приватному порядку за зроблений ним вибір.

Стаття 16. Кожний має право звертатися з мирною петицією про відшкодування збитку, заміщення публічних посадових осіб, про введення, скасування чи зміну законів чи указів розпоряджень, а також з інших питань; ніхто не може бути підданий будь-якій дис­кримінації за подання таких петицій.

Стаття 17. Кожний може відповідно до закону вимагати у дер­жави чи місцевих органів публічної влади відшкодування збитків у випадку, якщо збиток заподіяний йому незаконними діями будь-якої публічної посадової особи.

Стаття 18. Ніхто не може перебувати в рабстві в будь-якій формі. Примусова праця інакше як у порядку покарання за злочин забороняється.

Стаття 19. Свобода думки і совісті не повинна порушуватися.

Стаття 20. Свобода релігії гарантується для усіх. Жодна з релігійних організацій не повинна отримувати від держави ніяких привілеїв і не може користуватися політичною владою.

489

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Ніхто не може бути примушений брати участь у будь-яких релігійних актах, святах, церемоніях чи обрядах.

Держава і її органи повинні утримуватися від проведення релігійного навчання і якої-небудь релігійної діяльності.

Стаття 21. Гарантується свобода зборів і об'єднань, а також сво­бода слова, друку і всіх інших форм вираження думок.

Ніяка цензура не допускається, таємниця кореспонденції не по­винна порушуватися.

Стаття 22. Кожен користується свободою вибору і зміни місця проживання, а також вибору професії, коли це не порушує суспільного добробуту.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51