Державне право зарубіжних країн (стр. 42 )

2.  Народний представник, обраний міністром, припиняє повно­
важення на час, протягом якого є міністром. У такому разі він
заміщається у визначеному законом порядку.

405

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

Стаття 69

Народні представники не несуть кримінальної відповідальності за висловлення своєї думки і за своє голосування в Народних Збо­рах.

Стаття 70

Народні представники не можуть бути затримані і проти них не може бути порушене кримінальне переслідування, за винятком тяж­ких злочинів, до того ж з дозволу Народних Зборів, а коли вони не засідають - Голови Народних Зборів. Запит про дозвіл на затриман­ня не робиться при затриманні в момент вчинення тяжкого злочину, але в такому разі негайно сповіщаються Народні Збори, а коли вони не засідають - Голова Народних Зборів.

Стаття 71

Народні представники одержують винагороду, розмір якої виз­начається Народними Зборами.

Стаття 72

1. Повноваження народного представника припиняються дост­
роково:

1)  якщо робиться заява про відставку перед Народними Збора­
ми;

2)  якщо набуває чинності вирок, що встановлює покарання у ви­
гляді позбавлення волі за умисний злочин або коли виконання пока­
рання у вигляді позбавлення волі не відкладено;

3)  якщо встановлюється невиборність або несумісність;

4)  у разі смерті.

2. У випадках, зазначених у пп. 1 і 2, рішення приймається На­
родними Зборами, а у випадку, зазначеному в п. З, - Консти­
туційним Судом.

Стаття 73

Організація та діяльність Народних Зборів провадяться на ос­нові Конституції та ухваленого ними регламенту.

Стаття 74

Народні Збори є постійно діючим органом. Вони самі визнача­ють час, протягом якого не засідають.

Стаття 75

Новообрані Народні Збори скликаються на перше засідання Президентом Республіки не пізніше ніж через один місяць після об-

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

рання Народних Зборів. Якщо у визначений строк Президент не скликає Народних Зборів, вони скликаються однією п'ятою народ­них представників. Стаття 76

1.  Перше засідання Народних Зборів відкривається найстаршим
з-поміж присутніх народним представником.

2.  На першому засіданні народні представники складають таку
присягу: "Присягаю іменем Республіки Болгарія додержувати Кон­
ституції та законів країни і в усіх своїх діях керуватися інтересами
народу. Присягу склав".

3.  На тому самому засіданні Народних Зборів обираються Голо­
ва і заступник Голови.

Стаття 77

1. Голова Народних Зборів:

1)  представляє Народні Збори;

2)  пропонує проект порядку денного засідань;

3) відкриває, керує і закриває засідання Народних Зборів і за­
безпечує порядок при їх проведенні;

4) засвідчує своїм підписом прийняті Народними Зборами акти;

5)  опубліковує рішення, декларації та звернення, прийняті На­
родними Зборами;

6)  організовує міжнародні зв'язки Народних Зборів.

2. Заступник Голови Народних Зборів допомагає Голові і
здійснює покладені на нього обов'язки.

Стаття 78

Народні Збори скликаються на засідання Головою Народних Зборів:

1)  з його ініціативи;

2)  за ініціативою однієї п'ятої народних представників;

3)  за ініціативою Президента;

4)  за ініціативою Ради Міністрів.
Стаття 79

1. Народні Збори обирають зі свого складу постійні та тимчасові
комісії.

2. Постійні комісії сприяють діяльності Народних Зборів і
здійснюють від їхнього імені парламентський контроль.

406

407

С. К.Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

КОНСТИТУЦІЯ ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

(від 22 грудня 1947 p.) (витяги)

Тимчасовий Глава держави відповідно до рішення Установчих зборів, що схвалили у засіданні 22 грудня 1947 р. Конституцію Італійської Республіки, і згідно з XVIII заключною постановою Кон­ституції промульгує Конституцію Італійської Республіки, текст якої містить:

Основні принципи

Стаття 1. Італія - демократична Республіка, що ґрунтується на праці.

Суверенітет належить народу, що здійснює його у формах і в ме­жах, установлених Конституцією.

Стаття 2. Республіка визнає і гарантує невід'ємні права людини - як окремої особистості, так і в соціальних утвореннях, у яких вияв­ляється ця особистість, і вимагає виконання невід'ємних обов'язків, що випливають з політичної, економічної і соціальної солідарності.

Розділ II. Президент Республіки

Стаття 83. Президент Республіки обирається Парламентом на спільному засіданні його членів. У виборах беруть участь по три де­легати від кожної області, що обираються обласною радою з забезпе­ченням представництва меншості. Область Валле-д'Аоста має одно­го делегата.

Обрання Президента Республіки провадиться таємним голосу­ванням більшістю двох третин зборів. Після третього голосування досить абсолютної більшості.

Стаття 84. Президентом Республіки може бути обраний будь-який громадянин, якому виповнилося п'ятдесят років і який корис­тується цивільними і політичними правами.

Посада Президента Республіки несумісна з якою-небудь іншою посадою.

408

Платня й інші асигнування Президенту встановлюються зако-

ном.

Стаття 85. Президент Республіки обирається на сім років. За тридцять днів до закінчення цього терміну голова Палати депутатів скликає Парламент і делегатів від областей на спільне засідання для обрання нового Президента Республіки.

Якщо палати розпущені чи коли до закінчення їх повноважень залишається менше трьох місяців, вибори проводяться протягом п'ятнадцяти днів після скликання нових палат. На цей час продов­жуються повноваження Президента, що знаходиться на посаді.

Стаття 86. Функції Президента Республіки у всіх випадках, ко­ли він не в змозі їх виконувати, здійснюються головою Сенату.

При наявності триваючої перешкоди й у випадку смерті чи відставки Президента Республіки голова Палати депутатів призна­чає вибори нового Президента Республіки протягом п'ятнадцяти днів. Більш тривалий термін може бути передбачений, якщо палати розпущені чи залишається менше трьох місяців до закінчення терміну їх повноважень.

Стаття 87. Президент Республіки є Главою держави і представ­ляє національну єдність.

Він може направляти палатам послання;

призначає вибори нових палат і визначає день першого засідання;

санкціонує представлення палатам урядових законопроектів;

промульгує закони, видає декрети, що мають силу закону, і по­станови;

призначає народний референдум у випадках, передбачених Кон­ституцією;

призначає у випадках, зазначених законом, посадових осіб дер­жави;

акредитує і приймає дипломатичних представників, ратифікує міжнародні договори, у відповідних випадках - з попереднього доз­волу палат;

є командуючим збройними силами, головує в створеному відповідно до закону Верховній раді оборони, оголошує, за рішенням палат, стан війни;

головує у Вищій раді магістратури;

може дарувати помилування і пом'якшувати покарання;

жалує відзнаки Республіки.

409

С.К.Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Стаття 88. Президент Республіки може, заслухавши голів палат, розпустити обидві палати чи одну з них.

Він не може використовувати це право в останні шість місяців своїх повноважень, за винятком випадку їх повного чи часткового збігу з останніми шістьма місяцями терміну повноважень Парламен­ту.

Стаття 89. Ніякий акт Президента Республіки не дійсний, якщо він не контрасигнований міністрами, що його запропонували, та за цей акт відповідальні.

Акти, що мають силу закону, і інші зазначені в законі акти кон­трасигнуються також головою Ради міністрів.

Стаття 90. Президент Республіки не відповідальний за дії, зроб­лені під час виконання своїх функцій, крім державної зради чи зазіхання на Конституцію.

У таких випадках він віддається суду Парламентом на спільно­му засіданні палат абсолютною більшістю голосів його членів.

Стаття 91. Президент республіки до прийняття на себе своїх функцій складає перед Парламентом на спільному засіданні палат присягу на вірність Республіці і дотримання Конституції.

410

КОНСТИТУЦІЯ ЛАТВІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

15 лютого 1922 року

(із поправками від 21 березня 1993 року та 27 січня

1994 року)

Латвійський народ через своїх представників у вільно обраних Установчих Зборах встановив для себе таку Конституцію:

Частина І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.  Латвія - незалежна демократична республіка.

2.  Суверенна влада Латвії належить латвійському народові.

3. Територію держави Латвія складають у межах, визначених
міжнародними договорами, Ліфляндія, Латгалія, Курляндія та Зем-
галія.

4.  Державний прапор Латвії - червоний з білою смугою.

Частина II. СЕЙМ

5.  Сейм складається із ста народних представників.

6.  Сейм обирається загальним, рівним, прямим, таємним і про­
порційним голосуванням.

7.  Латвія поділяється на окремі виборчі округи; кількість депу­
татів до Сейму, яку належить обирати у кожному виборчому окрузі,
має бути пропорційною до кількості виборців даного округу

8.  Право голосу належить повноправним латвійським громадя­
нам, яким на перший день виборів виповнилося вісімнадцять років.

9.  До Сейму може бути обраний кожний повноправний
латвійський громадянин, якому на перший день виборів виповнився
двадцять один рік.

10.  Сейм обирається на три роки.

11.  Вибори до Сейму проводяться у першу неділю жовтня та в
суботу напередодні.

12.  Новообраний Сейм збирається на перше засідання у перший
вівторок листопада; цього самого дня закінчуються повноваження
Сейму попереднього скликання.

13.  Якщо у разі розпуску Сейму вибори до Сейму відбуваються
в інший період року, то такий Сейм збирається на перше засідання

411

С.К.Бостан, СМ.Тимченко

'

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

не пізніше ніж через один місяць після його обрання, і повноважен­ня його закінчуються через два роки у перший вівторок листопада, коли збирається наступний новообраний Сейм.

14.  Виборці не можуть відкликати окремих членів Сейму

15.  Засідання Сейму відбуваються у Ризі, і лише з огляду на
надзвичайні обставини Сейм може бути скликаний в іншому місці.

16.  Сейм обирає свою Президію, яка складається з Голови, двох
його заступників та секретарів. Президія Сейму діє також у періоди
між сесіями.

17.  Перше засідання новообраного Сейму відкриває Голова по­
переднього Сейму або інший член Президії, який його заміщає.

18.  Сейм сам перевіряє повноваження своїх членів.

19.  Президія Сейму скликає сесії та призначає чергові і надзви­
чайні засідання Сейму

20. Президія Сейму зобов'язана призначити засідання Сейму,
якщо цього вимагає Президент Республіки, Міністр-президент або
одна третина членів Сейму

21. Сейм встановлює порядок своєї роботи та внутрішнього роз­
порядку.

22.  Засідання Сейму публічні. За вимогою десяти членів Сейму,
Президента Республіки, Міністра-президента або одного з міністрів
Сейм більшістю у дві третини присутніх депутатів може постанови­
ти вести закрите засідання.

23. Засідання Сейму чинні, якщо у них бере участь принаймні
половина членів Сейму.

24. Сейм приймає постанови, за винятком особливих, передба­
чених Конституцією випадків, абсолютною більшістю голосів при­
сутніх депутатів.

25. Сейм обирає комісії, встановлює кількість їх членів та за­
вдання. Комісії мають право вимагати необхідні для своєї діяльності
відомості та пояснення від відповідних міністрів та органів місцево­
го самоврядування, а також вимагати присутності на своїх засідан­
нях для дачі пояснень відповідальних представників міністерств та
органів самоврядування.

Комісії можуть діяти і в періоди між сесіями.

26. Сейм зобов'язаний призначати (для певних випадків) парла­
ментські слідчі комісії, якщо цього вимагає не менш ніж одна трети­
на членів Сейму.

27.  Сейм має право звертатися до Міністра-президента або окре­
мого міністра із запитами та запитаннями, на які ті зобов'язані дава­
ти відповідь особисто або через уповноважену ними на те
відповідальну посадову особу. Міністр-президент або міністр за ви­
могою Сейму або його комісії зобов'язані надавати відповідні доку­
менти та справи.

28.  Члени Сейму не можуть бути притягнені до відповідальності
ні в судовому, ні в адміністративному, ні в дисциплінарному поряд­
ку за голосування або за погляди, висловлені ними при виконанні
обов'язків. Член Сейму може бути притягнений до судової
відповідальності, якщо він, хоча б і при виконанні обов'язків, поши­
рює:

1)  завідомо неправдиві відомості, що ганьблять честь;

2)  відомості, що ганьблять честь і стосуються приватного або
сімейного життя.

29.  Член Сейму не може бути заарештований, підданий обшуку
або іншому обмеженню особистої свободи без згоди Сейму. Член
Сейму може бути заарештований, якщо його затримано при вчи­
ненні злочину. Про всякий арешт членів Сейму протягом двадцяти
чотирьох годин має бути сповіщена Президія Сейму, яка на найб­
лижчому засіданні Сейму доповідає про це останньому для ухвален­
ня рішення про те, чи й далі залишати під арештом (затриманого)
члена Сейму, чи звільнити його. У період між сесіями, аж до віднов­
лення засідань, питання про подальше затримання або звільнення
члена Сейму вирішує Президія Сейму.

30. Проти члена Сейму не може бути без згоди Сейму розпоча­
те судове або адміністративне переслідування за вчинення злочину.

31.  Член Сейму має право відмовитися дати свідчення:

1)  про осіб, які повідомили йому як народному представникові
будь-які факти чи відомості;

2)  про осіб, яким він, виконуючи свої обов'язки народного пред­
ставника, довірив будь-які факти чи відомості;

3)  про самі ці факти та відомості.

32. Член Сейму не може ні сам, ані від імені іншої особи бути по­
стачальником Державної скарбниці та отримувати концесії від дер­
жави. Заборона за змістом цієї статті стосується міністрів, навіть як­
що вони і не є членами Сейму.

412

413

С.К.Бостан, СМ. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

33. Члени Сейму отримують винагороду з державних коштів.

34. Ніхто не може бути притягнений до відповідальності за відо­
мості про засідання Сейму та комісій, якщо ці відомості відповіда­
ють дійсності. Лише Президія Сейму або бюро комісії може дозволи­
ти давати відомості про закриті засідання Сейму та комісій.

Частина III. ПРЕЗИДЕНТ РЕСПУБЛІКИ

35.  Президент Республіки обирається Сеймом натри роки.

36.  Президент Республіки обирається закритим голосуванням
більшістю голосів не менш ніж п'ятдесяти одного члена Сейму

37.  Президентом Республіки не може бути обрана особа, яка не
досягла сорокарічного віку.

38.  Посада Президента Республіки несумісна з іншими про­
фесійними заняттями. Якщо особа, обрана Президентом, є членом
Сейму, то вона зобов'язана скласти повноваження члена Сейму.

39.  Одна й та сама особа не може бути Президентом Республіки
більше шести років підряд.

40.  У першому засіданні Сейму після обрання Президента Рес­
публіки, останній, беручи на себе посадові обов'язки, дає таку урочи­
сту присягу: "Присягаю, що вся моя діяльність буде спрямована на
благо латвійського народу. Я докладу усіх зусиль заради благополуч­
чя Латвійської держави та її населення. Я шануватиму як священні
Конституцію Латвії та її закони і дотримуватимусь їх. У ставленні до
всіх я буду справедливим і обов'язки свої виконуватиму сумлінно".

41.  Президент Республіки представляє державу у міжнародних
відносинах, призначає латвійських та приймає іноземних диплома­
тичних представників. Він виконує рішення Сейму про ратифікацію
міжнародних договорів.

42.  Президентові Республіки підпорядковані Збройні сили дер­
жави. На випадок війні він призначає Головнокомандувача.

43.  Президент Республіки на підставі рішення Сейму оголошує
війну.

44.  Президент Республіки має право вжити необхідних заходів
військової оборони якщо будь-яка інша держава оголосить війну
Латвії або якщо ворог нападе на латвійські кордони. Водночас Пре­
зидент Республіки негайно скликає Сейм, який приймає рішення
про оголошення та початок війни.

414

45.  Президентові Республіки належить право помилування зло­
чинців, стосовно до яких судовий вирок набув чинності. Це право
помилування не поширюється на випадки в яких закон передбачає
інший порядок помилування. Амністію дарує Сейм.

46.  Президент Республіки має право скликати та вести як голо­
ва надзвичайні засідання Кабінету Міністрів, встановлюючи поря­
док денний цих засідань.

47.  Президентові Республіки належить право законодавчої
ініціативи.

48.  Президент Республіки має право запропонувати розпуск
Сейму. Пропозиція про розпуск має бути винесена на народне голо­
сування. Якщо більше половини учасників народного голосування
висловиться за розпуск Сейму, розпуск вважається здійсненим і ма­
ють бути призначені нові вибори, які повинні відбутися не пізніше
ніж через два місяці з дня розпуску Сейму.

49.  Якщо Сейм розпущено, то повноваження членів Сейму
зберігають чинність до відкриття Сейму нового складу, але попе­
редній Сейм може зібратися на засідання лише за скликанням Пре­
зидента Республіки. Порядок денний таких засідань Сейму визна­
чається Президентом Республіки.

50.  Якщо під час народного голосування розпуск Сейму відхи­
лено більш ніж половиною поданих голосів, то Президент Рес­
публіки вважається усунутим з посади і Сейм обирає нового Прези­
дента на той строк повноважень усунутого з посади Президента що
залишився.

51.  За пропозицією не менш ніж половини всіх членів Сейму,
Сейм на закритому засіданні більшістю не менш як у дві третини го­
лосів усіх членів Сейму може постановити про усунення з посади
Президента Республіки. Слідом за такою постановою Сейм негайно
обирає нового Президента.