Зміст (стр. 11 )

Юридична особа розширює масштаби своєї діяльності не лише при приєднанні до неї інших юридичних осіб, а й шляхом відкриття філій і представництв. Філія юридичної особи – це структурно і територіально відокремлена її частина, яка за своїм місцезнаходженням виконує всі або найголовніші функції самої юридичної особи: виробничу, наукову.

Представництво – теж частина юридичної особи, але воно здійснює лише деякі функції від імені юридичної особи поза її місцезнаходженням (укладає договори, дає згоду на оплату рахунків). Філії і представництва не мають прав юридичної особи. Керівник філії або представництва діє на підставі довіреності, одержаної від юридичної особи.

Відповідно до ст.95 ЦК України юридична особа може відкривати філії і представництва у порядку встановленому законодавчими актами. Зокрема, створення філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємств, об’єднань, організацій та установ здійснюється у тому самому порядку, що його встановлено для створення цих організацій.

Припинення юридичної особи

Юридична особа може припинити свою діяльність в результаті передання свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам (злиття, приєднання, поділу) або внаслідок ліквідації.

Відповідно до ст.105 ЦК У учасники ЮО, суд або орган, що прийняв рішення про припинення ЮО, зобов’язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що ЮО перебуває у процесі припинення. Учасники ЮО або орган, що прийняв рішення про припинення, призначають за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію, комісією з припинення ЮО (ліквідаційну комісію, ліквідатора) і встановлюють строки та порядок припинення ЮО. На комісію з припинення ЮО покладається обов’язок розмістити у друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення діяльності такої ЮО і про порядок та строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк може бути не менше двох місяців з дня публікації повідомлення. Комісія має вжити всіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомити їх про припинення ЮО. Кредитори мають право вимагати від ЮО припинення або дострокового виконання зобов’язань, або відшкодування збитків. Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами комісія з припинення ЮО складає передавальний акт (у разі злиття або приєднання) або розподільчий бланк (у разі поділу).

Злиття, приєднання, поділ ЮО розглядається як припинення первісної ЮО з правонаступництвом, тобто права та обов’язки ЮО переходять до новостворених суб’єктів цивільно-правових відносин.

Ліквідація ЮО також є формою припинення її діяльності, але при ліквідації немає правонаступництва.

ЮО ліквідується у таких випадках:

1)  за рішенням її учасників або органу ЮО, уповноваженого на це установчими документами;

2)  у зв’язку із закінченням строку, на який було створено ЮО;

3)  досягненням мети;

4)  у зв’язку з визнанням судом недійсною державної реєстрації ЮО;

5)  за рішенням суду у разі здійснення діяльності без належного дозволу чи діяльності, забороненої законом.

Порядок ліквідації ЮО визначається у ст. 111 ЦК У. Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна ЮО, а також пред’явлені кредиторами вимоги та результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками ЮО або органом, який прийняв рішення про ліквідацію. Для виплати грошових сум кредиторам ЮО, що ліквідується, встановлена спеціальна черговість, яка визначена у ст. 112 ЦК У. Після затвердження розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний бланк, а майно ЮО, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам.

ЮО вважається ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.3 ст. 110 ЦК У, якщо вартість майна ЮО є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, ЮО ліквідується в порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

		ВИДИ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ
		Повне товариство – товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями усім майном, що їм належить
		Командитне товариство – товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями усім майном (повними учасниками)
		Товариство з обмеженою відповідальністю – товариство засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом
		Товариство з додатковою відповідальністю – товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом
		Акціонерне товариство – товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості
		Виробничий кооператив – добровільне об’єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об’єднанні його членами майнових пайових внесків

Держава Україна як особливий суб’єкт цивільного права, територіальна громада і Автономна Республіка Крим як суб’єкти цивільно-правових відносин

У цивільних правовідносинах, крім фізичних та юридичних осіб, можуть брати участь також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права (ч.2 ст.2 ЦК У).

Держава, порівняно з іншими суб’єктами цивільних правовідносин наділена низкою особливостей:

1.  Вона є владним суб’єктом публічних відносин;

2.  Наділена суверенітетом на всій її території;

3.  Є суб’єктом, який бере участь у цивільних правовідносинах безпосередньо через відповідні державні органи чи інших уповноважених осіб, які діють від імені держави;

4.  Має відокремлене від інших суб’єктів майно;

5.  Несе самостійну відповідальність за своїми зобов’язаннями;

6.  Наділена праводієздатністю.

Територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Ознаки:

1)  наділені спеціальною правоздатністю;

2)  повинні діяти в інтересах осіб, які складають відповідну територіальну громаду;

3)  діє в особі відповідних органів чи їх посадових (службових осіб);

4)  набуває і здійснює цивільні права і обов’язки через органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, районні та обласні ради) у межах їхньої компетенції встановленої законом;

5)  несе відповідальність за своїми зобов’язаннями усім своїм майном.

Правовий статус Автономної Республіки Крим визначається розділом 10 Конституції України та іншими законами України, а також Конституцією АРК. АРК слід визнавати як автономне утворення, що є специфічним суб’єктом цивільних правовідносин. Специфіка полягає в тому, що АРК визнається особливим суб’єктом політико-правових відносин, що відповідно накладає відбиток на участь у цивільному обороті.

Правові форми участі держави, територіальної громади, АРК у цивільних правовідносинах

Держава	Територіальна громада	АРК
q  бере участь у особистих немайнових правовідносинах q  є суб’єктом речових правовідносин (власник майна, створює юридичні особи публічного чи приватного права) q  має виключні повнова-ження щодо набуття у власність скарбу, що є пам’яткою історії та культури, викупленої пам’ятки історії та культури, реквізованого та конфіскованого майна q  укладає договір поставки для державних потреб, договори купівлі-продажу державного майна шляхом приватизації q  може бути емітентом та утримувачем цінних папе-рів q  несе цивільно-правову відповідальність q  набуває окремих прав інтелектуальної власності, може бути спадкоємцем за заповітом q  бере участь у зовнішньому обороті	q  є суб’єктом речових правовідносин (наділена правом комунальної влас-ності) q  набуває права власності на безхазяйну річ, знахідку, бездоглядну домашню тварину, право власності на спадщину, яка визнана судом відомерлою q  ради мають право на переважне придбання комунальну власність приміщень, споруд, інших об’єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпе-чення комунально-побуто-вих та соціально-культур-них потреб територіальних громад q  є учасником низки договорів та інших цивільних зобов’язань, здійснюючи емісію цінних паперів q  має можливість створювати юридичні особи q  несе цивільно-правову відповідальність q  є суб’єктом зовнішньо-економічної діяльності	q  є суб’єктом немайнових прав q  може створювати юри-дичні особи приватного права і публічного права q  може виступати суб’єктом речових правовідносин з приводу майна, яке перебуває у її власності q  може виступати суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності

✍ Виконайте