Зміст (стр. 58 )

Власник має право передати своє майно в управління іншій особі без переходу до неї права власності.

Установник управління має право при укладенні договору вказа­ти, що отримувати всі вигоди буде третя особа (вигодонабувач).

Установник управління має право здійснювати контроль за дія­льністю управителя без втручання у його справи, пов'язані з управ­лінням. З метою контролю він має право отримувати звіти управи­теля в установлені договором строки.

Усі доходи від майна мають бути передані установнику або вказа­ному ним вигодонабувачу, тобто установник має право на всі доходи та інші вигоди від використання об'єкта управління.

Установник управління має право у будь-який час відмовитися від договору за умови сплати управителю певної плати.

У зв'язку з тим, що договір управління майном встановлюється на певний строк, установник має право витребувати своє майно, як­що управитель не віддає його добровільно.

Обов'язки установника полягають у такому. Він, зокрема, зобо­в'язаний сплатити управителю плату, передбачену договором, а та­кож відшкодувати необхідні витрати, зроблені ним у зв'язку з упра­влінням майном (ст. 1042 ЦК України).

У разі, якщо майно, яке передається в управління, обтяжене за­ставою, установник зобов'язаний попередити управителя про наяв­ність застави (ст. 1039 ЦК України). При не попередженні управи­тель має право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим май­ном.

Вигодонабувач має аналогічні, що й установник, права та обо­в'язки, якщо договір укладений не на користь установника, а на ко­ристь третьої особи — вигодонабувача. Вигодонабувач також має право у будь-який час відмовитися від отримання вигоди за догово­ром. У цьому разі договір управління припиняється, якщо інше не зазначено у ньому.

Управитель має такі права:

1) з метою забезпечення стабільності управління майном — ви­магати усунення будь-яких порушень його прав на майно, що перебуває в його управлінні (п. 2 ст. 1037), тобто скористатися способа­ми захисту права власності і законного володіння (ст. 396 ЦК Укра­їни).

2) право на плату — таке положення є цілком виправданим. За­інтересованість управителя у наданні якісних послуг з управління майном ґрунтується, як правило, на оплатності таких дій.

3) право на відшкодування необхідних витрат, яких він зазнав при управлінні майном. Відрахувати вказану суму він має право безпосередньо з доходів від використання майна за умов, якщо це прямо передбачено договором.

Управитель зобов'язаний:

1) здійснювати управління майном відповідно до умов договору;

2) управляти майном особисто, крім випадків, коли передача управління іншій особі зумовлена договором або цього вимагають інтереси установника управління чи вигодонабувача у разі немож­ливості отримати в розумний строк відповідні вказівки установника управління (статті 1038, 1041 ЦК України);

3) отримати згоду установника управління на відчуження майна, переданого в управління, або укладання щодо нього договору заста­ви (ст. 1037 ЦК України).

Управитель майна зобов'язаний інформувати своїх контрагентів про те, що він є не власником майна, а лише управителем. Якщо та­кої вказівки немає, у тих правочинах щодо майна, що вчиняються у письмовій формі, управитель зобов'язується перед третіми особами особисто (ст. 1038 ЦК України).

26.9. Відповідальність за договором управління майном

% Інформація

Сторони договору управління майном відповідають за його здійс­нення. Слід зазначити, що окрема ст. 1043 ЦК України присвячена лише відповідальності управителя. Відповідальність інших суб'єк­тів визначається на підставі аналізу відповідних норм.

Так, управитель, який не виявив при управлінні майном належ­ної дбайливості про інтереси установника управління або вигодона­бувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління за­вдані збитки, пов'язані з втратою або пошкодженням майна з урахуванням його природного зносу, а вигодонабувачеві — упущену вигоду.

Завдані збитки мають бути відшкодовані управителем, якщо він не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача.

Відповідальність управителя може бути субсидіарною, тобто та­кою, коли він змушений буде відповідати додатково власним май­ном за таких умов:

1) за боргами, що виникли внаслідок здійснення управління при недостатній вартості предмета управління для задоволення вимог кредиторів;

2) у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови добросовісності третіх осіб. У цьому разі установник управління має право на від­шкодування завданих збитків. Відповідальність установника настає у разі не попередження управителя майном про наявність застави щодо предмета управління.

26.10. Припинення договору управління майном

% Інформація

Договір управління майном можна припинити як на загальних підставах за згодою сторін або в судовому порядку на вимогу однієї сторони, так і на підставі спеціальних умов, зазначених у законі (ст. 1044 ЦК України):

1) загибелі майна, переданого в управління;

2) заяви однієї зі сторін про припинення договору внаслідок спливу його строку;

3) смерті фізичної особи — вигодонабувача або ліквідації юри­дичної особи — вигодонабувача, якщо інше не встановлено законом чи договором;

4) відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором;

5) смерті фізичної особи, що є управителем, визнання її недієздат­ною, обмеженою у дієздатності, безвісно відсутньою або банкрутом;

6) відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійсню­вати управління майном;

7) відмови установника управління від договору з іншої причи­ни, за умови виплати управителю плати, передбаченої договором;

8) визнання фізичної особи — установника управління банкрутом.

У разі відмови однієї сторони від договору вона має повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлено інший строк. Наслідком припинення до­говору є передача майна, що було передане в управління, установ­никові управління, якщо інше не встановлено договором (пункти 2, 3 ст. 1044 ЦК України).

? Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення договору доручення.

2. Назвіть сторони, предмет і форму договору доручення.

3. Які права і обов’язки сторін за договором доручення?

4. В яких випадках припиняється договір доручення?

5. Дайте поняття договору комісії.

6. Хто є сторонами в договорі комісії?

7. В якій формі укладається договір комісії?

8. Визначте права і обов’язки сторін в договорі комісії.

9. Що таке субкомісія?

10. Які види договору комісії?

11. В яких випадках припиняється договір комісії?

12. Дайте визначення договору зберігання.

13. Назвіть сторони, предмет, об’єкт договору зберігання.

14. В якій формі і на який строк укладається договір зберігання?

15. Які права і обов’язки сторін за договором зберігання?

16. Яку відповідальність несуть сторони у зобов’язаннях зберігання?

17. Що таке зберігання за законом і зберігання на товарному складі?

18. Які спеціальні види зберігання?

19. Дайте визначення договору управління майном.

20. Що складає зміст договору управління майном?

21. В яких випадках управління майном?

27. ДОГОВОРИ ЗА РОЗПОРЯДЖЕННЯМ МАЙНОВИХ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

& Прочитайте

Л – 1-2, 46, 115, 117, 120, 124, 131-134

27.1. Загальні положення про авторські договори. Види авторських договорів.

% Інформація

Авторський договір – це угода автора чи його правонаступників з іншими особами про вчинення відповідно до закону будь-яких дій з приводу володіння, користування та розпорядження твором. Це двостороння і консенсуальна угода, яка укладається у письмовій формі. Письмова форма не є обов’язковою для авторських ліцензійних договорів про опублікування твору в періодичних виданнях та енциклопедичних словниках.

Сторони – фізичні і юридичні особи; сам автор – тільки фізична особа, а також спадкоємці та інші правонаступники, до яких авторські права перейшли відповідно до закону; юридична особа – організація чи підприємство, яке має можливість використати твір у той чи інший спосіб.

Авторський договір повинен відповідати встановленим вимогам:

-  він має передбачати способи використання твору (конкретні права, що передаються за договором);

-  важливою умовою є строк його здійснення, виконання що передбачаються угодою сторін;

-  винагорода за використання твору чи передачу майнових прав визначається угодою сторін у вигляді відсотка від доходу за відповідний спосіб використання твору.

Умови авторського договору, що суперечать положенням Закону України “Про авторське право і суміжні права” або погіршують права автора порівняно із зазначеним законом, є недійсними.

Види авторських договорів

Найпоширенішими є авторські договори про використання творів:

1. Видавничий договір – це договір на підставі якого автор чи його правонаступник передає або зобов’язується передати видавництву твір наукової чи літературної творчості, а видавництво бере на себе зобов’язання цей твір опублікувати, тобто випустити у світ (видавничий договір на літературні твори, на твори образотворчого мистецтва, на музичні твори, договори на видання творів у перекладі).

2. Договір про депонування рукопису – належним чином оформлений твір передається певній організації для зберігання з метою ознайомлення з твором будь-кого, хто цього бажає така форма інформації є “депонування”. Об’єкт договору – реферати статей, огляди, монографії, збірки наукових праць, матеріали конференцій, з’їздів, нарад, симпозіумів вузькоспеціального характеру, які буває недоцільно видавати звичайним друкарським способом.

3. Постановочний договір, за яким автор передає або зобов’язується створити і передати видовищній організації драматичний, музичний або музично-драматичний, хореографічний або пантомімний твір, а організація-постановник зобов’язується здійснити в обумовлений договором строк постановку і публічне виконання твору (випустити його у світ) та виплати авторові обумовлену договором винагороду.