Зміст (стр. 74 )

Скасування усиновлення. Право на звернення до суду з позовом про скасування усинов­лення мають батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Скасування усиновлення відбувається тільки за рішенням суду.

Умови скасування усиновлення: коли воно суперечить інте­ресам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; дитина страждає на недоумство, психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час уси­новлення; між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківсь­ких обов'язків.

Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття за винятком тих випадків, коли протиправ­на поведінка усиновленого (усиновлювача) загрожує життю, здо­ров'ю усиновлювача (усиновленого) або інших членів сім'ї.

Крім цього, усиновлення повнолітньої особи може бути ска­соване судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.

Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішен­ням суду.

Правові наслідки скасування усиновлення. У разі скасуван­ня усиновлення припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усинов-лювачем і його родичами і одночасно відновлюються права та обо­в'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за похо­дженням.

Усиновлена дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо — вона передається на опікуван­ня органові опіки та піклування.

У разі скасування усиновлення як такого, що суперечить інте­ресам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання, якщо дити­на не передається батькам, за нею зберігається право на прожи­вання у жилому приміщенні, в якому вона проживала після уси­новлення, а також суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.

Дитина має право на збереження прізвища, імені та по бать­кові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення.

Порядок поновлення актового запису про народження у разі скасування усиновлення. Після набрання чинності рішенням суду про скасування усиновлення суд у місячний строк зобов'я­заний надіслати копію рішення до державного органу РАЦС за місцем реєстрації народження дитини, який вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Позбавлення усиновлювача батьківських прав — нова підстава припинення усиновлення. Усиновлювач позбавляється батьківських прав, якщо він: без поважної причини і протягом шести місяців не виявляв щодо уси­новленої дитини батьківського піклування; ухилявся від виконан­ня своїх обов'язків щодо виховання дитини; жорстоко поводився з дитиною; є хронічним алкоголіком або наркоманом; вдається до будь-яких видів експлуатації дитини, примушує її до жебракуван­ня та бродяжництва; засуджений за вчинення умисного злочину щодо дитини.

У разі позбавлення усиновлювача батьківських прав усинов­лювач втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути її законним представником; втрачає права на пільги та державну допомогу, що видається сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником на майбутнє; не може одер­жати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьків­ством, які він міг би мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування). Між тим, він не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини і одночас­но з позбавленням усиновлювача батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину (ч. 2 ст. 242).

Тому в разі смерті усиновлювача, позбавленого батьківських прав, дитина одержує право на спадкування на загальних підставах (ч. 2 ст. 242). Це дозволяє розглядати позбавлення усиновлювача батьківських прав як міру відповідальності для усиновлювача і міру захисту для усиновленого.

Батьківські права усиновлювача можуть бути поновлені за його позовом за винятком тих випадків, коли дитина була вже усиновлена і усиновлення не скасовано або не визнано недійсним судом, або якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліт­тя. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка усиновлювача, який був позбавлений батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. У разі відмови в позові повторне звернення із позовом можливе лише після спливу од­ного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову (ч. 3 ст. 242).

Особливості усиновлення іноземцями. Ч. 1 ст.283 СК закріплює положення про те, що усиновлення іноземцем на території нашої держави дитини, яка є громадянином України, здійснюється на загальних підставах встановлених главою 18 СК, не залежно від місця його проживання.

Однак при цьому сімейним законодавством встановлено такі додаткові умови:

1) зазначене усиновлення можливе, якщо дитина перебуває не менш як 1 рік на обліку у Центрі з усиновлення дітей;

2) якщо протягом зазначеного строку не виявилося громадянина України, який бажав би її усиновити або взяти під опіку чи піклування до себе в сім’ю.

Усиновлення дитини здійснюється без додержання строку її перебування на обліку у Центрі з усиновлення дітей у разі захворювання дитини на хворобу. Що внесена до спеціального переліку, затвердженого МОЗ України. Усиновлення іноземцями дітей, які є громадянами України на території нашої держави провадиться у судовому порядку за заявою зазначених осіб з додержанням правил, встановлених ЦПК.

Переважне право на усиновлення дитини – громадянина України мають іноземці, які є родичами дитини, громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги.

Патронат над дітьми. Відповідно до ст.252 СК за договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення нею повноліття.

? Питання для самоперевірки

1.  Дайте поняття усиновлення.

2.  Які особи можуть бути усиновлені?

3.  Назвіть вимоги щодо усиновлювачів.

4.  Які умови і порядок усиновлення?

5.  Охарактеризуйте правові наслідки усиновлення.

6.  В яких випадках усиновлення визнається недійсним?

7.  Які підстави для скасування усиновлення?

8.  В яких випадках усиновлювач позбавляється батьківських прав?

9.  Які особливості усиновлення іноземцями?

10.  Дайте поняття патронату над дітьми.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Після закінчення вивчення дисципліни студенти виконують контрольну роботу. Написання контрольної роботи є ефективною формою засвоєння опрацьованого матеріалу.

Самостійне виконання контрольної роботи дає змогу студентам глибше вивчити програмний матеріал дисципліни, сформувати навички культури логічного міркування, уміння працювати з нормативними документами і текстами, аналізувати, аргументувати, критикувати.

Контрольна робота складається з двох теоретичних питань і практичного завдання. Питання і завдання контрольної роботи розподілено в таблиці за сто варіантною системою. Номер варіанта визначається за двома останніми цифрами шифру особової справи студента-заочника. По вертикалі у таблиці беруть передостанню цифру шифру, по горизонталі - останню. На перетині граф розміщено номери питань, на які слід відповісти.

Відповіді на теоретичні питання повинні бути чіткими і конкретними, обґрунтованими. Рішення практичного завдання повинно опиратись на теоретичний матеріал. Відповідь повинна бути логічно послідовною, конкретною і достатньо аргументованою.

Безпосереднє вирішення задач потрібно починати з уважного і ретельного вивчення та засвоєння фактичних обставин викладеної справи.

Робота над вирішенням завдань повинна мати творчий, аналітичний, критичний і самостійний характер з тим, щоб забезпечити всебічно і добре обґрунтовані висновки, які б базувались виключно на нормах діючого законодавства.

Висновки завдань повинні базуватись на аналізі та юридичній оцінці норм законів і підзаконних актів України, міжнародно-правових актів, які щойно використані у процесі вирішення завдань.

Рішення можуть вважатися обґрунтованими, якщо в процесі даються відповідні посилання на офіційно визнані джерела публікування нормативно-правових актів: відомості Верховної Ради України, зібрання постанов і розпоряджень Уряду України, бюлетені законодавства і юридичної практики України, збірники поточного законодавства, нормативних актів, судової практики, збірники рішень та арбітражної практики Вищого господарського суду України, офіційні друковані газетні видання Верховної Ради України(“Голос України”), органів державної виконавчої влади (“Урядовий кур’єр”), інші газети та друковані офіційні видання нормативно-правових актів міністерств та відомств України або інкорпоровані нормативно-правові акти у формі окремих зібрань. Можуть бути використані правові комп’ютерні програми.

Під час виконання роботи слід опрацювати рекомендовану літературу.

Контрольну роботу потрібно виконувати охайно, грамотно. Сторінки контрольної роботи слід пронумерувати, а в кінці зазначити використану літературу, поставити підпис і дату виконання. Роботи виконані не за своїм варіантом не рецензуються.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Поняття, предмет, метод і функції цивільного права. Основні принципи цивільного права. Цивільне законодавство: поняття, структура. Аналогія права і аналогія закону. Цивільні правовідносини: поняття, елементи, особливості і види. Здійснення суб’єктивних цивільних прав і виконання цивільних обов’язків. Порядок і способи захисту цивільних прав. Цивільна правоздатність і дієздатність фізичної особи, ім’я та місце проживання фізичної особи. Порядок, умови і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою. Поняття та ознаки юридичної особи. Види юридичних осіб. Створення і припинення юридичної особи. Господарські товариства: поняття, види. Виробничий кооператив. Держава Україна як особливий суб’єкт цивільного права. Зміст цивільної правосуб’єктності територіальних громад та Автономної Республіки Крим. Поняття і види об’єктів цивільних прав. Особисті немайнові права фізичної особи, їх види. Підстави виникнення цивільних правовідносин. Поняття та види правочинів. Умови чинності правочину. Нікчемні і заперечувані правочину. Представництво: поняття, підстави, повноваження представника, види. Довіреність, її види. Зміст, форма і строк дії довіреності. Поняття та юридичне значення строків і термінів у цивільному праві. Порядок обчислення строків. Позовна давність: поняття, види. Вимоги, на які позовна давність не поширюється. Поняття власності та права власності. Зміст права власності. Форми власності в Україні. Право приватної власності: суб’єкти, об’єкти; умови виникнення та припинення. Право власності на житло. Право державної власності: суб’єкти, об’єкти; підстави виникнення, зміст і здійснення. Право комунальної власності: суб’єкти, об’єкти, підстави виникнення. Право спільної власності: поняття, види. Способи захисту права власності. Загальна характеристика речових прав на чуже майно. Сервітут, емфітевзис, суперфіций. Право інтелектуальної власності. Авторське право. Суміжні права. Наукове відкриття: поняття, оформлення, суб’єктивні права автора. Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Зобов’язання: поняття, елементи, підстави виникнення. Зобов’язальне право. Договір: поняття, значення, функції. Стадії укладання договору. Зміст і тлумачення договору. Зміна і розірвання договору. Поняття та принципи виконання зобов’язань. Суб’єкти виконання, місце, строк і спосіб виконання. Види забезпечення виконання зобов’язань. Поняття, значення цивільно-правової відповідальності, її види, умови. Підстави звільнення від відповідальності. Припинення зобов’язань. Договір купівлі-продажу. Договір міни (бартер). Договір дарування. Пожертва. Договір поставки. Договір контрактації. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Договір ренти. Договір довічного утримання (догляду). Договір найму (оренди). Договір прокату. Договір найму (оренди ) земельної ділянки. Договір лізингу. Міжнародний лізинг. Договір позички. Житловий фонд України, його склад і призначення. Забезпечення громадян житловими приміщеннями. Ордер на житлове приміщення і його юридичне значення. Договір найму житлового приміщення в будинках державних і комунальних житлових фондів. Збереження житла за тимчасово відсутнім громадянином. Зміна договору найму житлового приміщення. Договір підряду. Договір будівельного підряду. Договір перевезення вантажу. Договір перевезення пасажирів і багажу. Договір чартеру (фрахтування). Договір транспортного експедирування. Договір буксирування. Страхування, його правове регулювання. Форми страхування. Види обов’язкового і добровільного страхування. Договір страхування. Співстрахування. Перестрахування. Договір позики. Договір банківського рахунку. Договір факторингу. Договір доручення. Договір комісії. Договір зберігання і управління майном. Авторські договори. Ліцензійний договір. Договір комерційної концесії (франчайзингу). Договір про спільну діяльність. Зобов’язання із заподіяння шкоди. Відшкодування моральної шкоди. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування або створення загрози здоров’ю, життю, майну та з безпідставного набуття, збереження майна. Спадкування: поняття, види, час і місце відкриття спадщини. Усунення від права на спадкування. Спадкування за заповітом. Спадкування за законом. Прийняття спадщини. Спадковий договір.

ПЕРЕЛІК ЗАДАЧ ДЛЯ НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ